Рішення № 13860608, 16.02.2011, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

№2025/2-264/11

РІШЕННЯ

іменем України

16 лютого 2011 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Шиліна А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, в якій зазначає, що вона знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 07.08.2010 року, актовий запис у відділі реєстрації актів громадянського стану Лозівського міськвиконкому Харківської області, актовий запис №211.

Від цього шлюбу мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем та знаходиться на повному її утриманні, оскільки після народження дитини відповідач привіз позивача з дочкою з полового будинку до її батьків і з того часу долею дитини не цікавиться, матеріальної допомоги на її утримання не надає.

До декретної відпустки позивач працевлаштована не була, бо навчалася і навчається у Панютинському професійному аграрному ліцеї. На цей час її доходи складає лише одноразова допомога по народженню дитини, допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку та стипендія, що не дає можливості забезпечити дитину всім необхідним для життя та розвитку, через малий вік дитини, позивач не має можливості мати додаткові джерела доходів.

Матеріальну допомогу на утримання дітей відповідач в добровільному порядку не надає та не бере участі в їх вихованні. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто.

Відповідач працевлаштований, працює в АК «Харківобленерго», отримує заробітну плату, яку витрачає на власні потреби, інших дітей він не має.

Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини його заробітку (іншого доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей даної категорії, щомісячно до повноліття, починаючи з дня звернення до суду з позовом, допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць та допустити негайне виконання рішення.

Позивач в судове засідання не зявилась, але надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, на позовних вимогах наполягає, в разі неявки відповідача в судове засідання, просить винести заочне рішення на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не зявився, але надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги позивача визнає частково, в частині стягнення з нього аліментів на утримання дитини в розмірі 1/3 частини його доходів, крім цього повідомив, що з 19.01.2011 року за рішенням суду з нього проводяться стягнення на користь дружини - ОСОБА_1, пільгами з держави не користується, має задовільний стан здоровя, працює в Лозівському ВРЕМ електрослюсарем, також надав копію рішення Лозівського суду Харківської області від 19.01.2011 року.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши здобуті в ході судового розгляду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач з 07.08.2010 року знаходиться з відповідачем у зареєстрованому шлюбі (а.с.8).

З огляду на ксерокопію свідоцтва про народження, вбачається, що у шлюбі у позивача та відповідача, народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Судом встановлено, що відповідач не в повній мірі надає матеріальну допомогу позивачці на утримання неповнолітньої доньки.

Своїми діями, відповідач порушує свої зобовязання передбачені Положеннями Конвенції Організації Обєднаних Націй «Про права дітей»від 20.11.1989 року (ратифіковані Україною відповідно до Постанови Верховної ради України від 27.09.1991 року №789-XII), якими передбачено, що діти, враховуючи їх фізичну і розумову відсталість, вимагають спеціальної опіки і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження, а обовязки утримання дітей до їх повноліття, закріплені ч.2 ст.51 Конституції України від 28 червня 1996 року і покладаються на батьків.

Аналогічне твердження закріплене в статті 180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «… Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.ст.8,11,12 Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року №2402: «… Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, стан здоровя та матеріальне положення позивача і відповідача, те, що з відповідача згідно рішення суду від 19.01.2011 року проводяться стягнення на користь дружини - ОСОБА_1

Суд враховує, що відповідач частково визнав позов позивача, працює в Лозівському ВРЕМ електрослюсарем, відповідно до рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.01.2011 року з нього проводяться стягнення на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліментів на її утримання в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17.12.2010 року і до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, пільгами з держави не користується, має задовільний стан здоровя (а.с.21,22,25).

Відповідно до ст.183 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Частиною 5 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч.2 ст.88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81,88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує на користь держави з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.10,11,31,57,60,77,79,81,88,130,169,174,208,209,212-215,218,223, ч.1 ст.367 ЦПК України, ч.5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, ст.ст.180,181,182,183,191 Сімейного кодексу України, Принципом №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року; Положеннями Конвенції Організації Обєднаних Націй «Про права дітей»від 20.11.1989 року (ратифіковані Україною відповідно до Постанови Верховної ради України від 27.09.1991 року №789-XII), ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року №2402; ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», п.17 Постанови Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Катеринівка, Лозівського району, Харківської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, працюючого в Лозівському ВРЕМ, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду 17.12.2010 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (пятдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень (одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м.Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011, розрахунковий рахунок №31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко