Рішення № 138605898, 30.07.2026, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/782/26

Провадження № 2/282/546/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Любар у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», інтереси якого представляє Савченко Т.О. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №5372876 від 09.03.2025 року у розмірі 15563,39 грн та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що між ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА», первісним кредитором та відповідачем було укладено Договір №5372876 від 09.03.2025 про надання кредиту. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 7000,00 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 360 днів; періодичність платежів кожні 20 днів; Пунктом 1.4.1. Договору Позичальнику встановлюється процента ставка становить 0,9778 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Згідно п. 2.1. Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 . ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Також, Між ТОВ "ЛІНЕРУА УКРАЇНА" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено Договір факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026. За даним договором факторингу на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед первісним кредитором за договором №5372876 від 09.03.2025 року.

Отже, згідно з розрахунком заборгованості до Договору №5372876 від 09.03.2025 року, заборгованість відповідача перед ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» станом на 27.01.2026, складає 15563,39 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 3766,43 грн., за відсотками 8296,96 грн., штраф 3500,00 грн. Просить стягнути цю суму в судовому порядку, а також стягнути судові витрати 2662,40 грн судового збору та витрати на відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 277,38 грн.

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 06 липня 2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження у справі відповідачем ОСОБА_1 була отримана 11.07.2026, однак у визначений судом строк він відзиву та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило, а тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.

Відповідно до ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив наступне.

Судом встановлено, що 09.03.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідач уклали договір №5372876 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 54218. Ідентифікація ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору підтверджена позивачем звітом щодо запиту до BankID NBU.

Відповідно до п.1.2. договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 7000,00 гривень. Строк кредиту 360 днів.

Згідно з пунктом 1.4.1 кредитного договору сторонами погоджено тип та розмір процентної ставки за користування кредитним коштами. Зокрема, встановлено, що стандартна процента ставка становить 0,95% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778% .

Пунктом 1.4. кредитного договору визначено, що комісія за надання кредиту становить 700,00 гривень.

Пунктом 2.1. договору визначено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Також ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідач підписали Паспорт споживчого кредиту, де зафіксовані ідентичні умови кредитування.

Згідно з інформаційною довідкою Вих. №1-2701 від 27.01.2026 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 09.03.2025 19:57:10 на суму 7000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки 4149511060762150, номер транзакції в системі iPay.ua 675496958, призначення платежу: Зарахування 7000 грн на карту НОМЕР_1 .

Суд вважає зазначені докази укладення кредитного договору та перерахування коштів за ним відповідачу переконливими, надані позивачем докази на підтвердження обставин укладення кредитного договору та перерахування коштів за ним відповідачу не були спростовані відповідачем.

Також, Між ТОВ «ЛІНЕРУА Україна» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено Договір факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026, за яким Первісний кредитор відступив товариству «НОВИЙ КОЛЕКТОР» право вимоги за Кредитним договором. , на підтвердження чого суду надано копію договору.

Згідно з Додатком 2 (Перелік №1) до договору факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026, на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» первісний кредитор відступив права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5372876 в загальному розмірі 15563,39 грн., які складаються з яких заборгованість по тілу кредиту становить 3766,43 грн., за відсотками 8296,96 грн., штраф 3500,00 грн.

Надаючи оцінку зібраним доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Правовідносини даного правочину регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію».

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на день укладення договору) договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку. визначеному законодавством.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Даний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції шляхом отримання заявки позичальника на сайті позикодавця.

З наданого позивачем розрахунку та доказів вбачається факт укладення кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», а також наявність заборгованості відповідача за кредитним договором, яка не була погашена на момент укладення договорів факторингу, за якими позивач набув право вимоги за кредитним договором №5372876 від 09.03.2025 у розмірі 15563,39 грн.

Зазначені обставини не спростовані відповідачем належними допустимими та достовірними доказами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 627-629, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За умовами ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом.

З наданого позивачем розрахунку та доказів вбачається факт укладення кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», а також наявність заборгованості відповідача за кредитним договором, яка не була погашена на момент укладення договору факторингу, за якими позивач набув право вимоги за кредитним договором №5372876.

Суд вважає обґрунтованим та підтвердженими позивачем позовні вимоги щодо стягнення кредитних коштів в розмірі 3766,43 грн. та нарахованих відсотків в розмірі 8296,96 грн., всього на суму 12063,39 грн.

Стосовно суми штрафу, який нараховано та заявлено до стягнення у позові в розмірі 3500,00 грн., суд зазначає таке.

В позовній заяві немає обґрунтування нарахування, розрахунку та підстав нарахування штрафу. Суд звертає увагу на те, що у відповідності до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, стягнення штрафу за прострочення виконання грошового зобов`язання на даний момент, коли воєнний стан в Україні триває, буде суперечити нормам Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З наданого позивачем розрахунку та документів вбачається наявність заборгованості відповідача за кредитним договором, яка не погашена та підлягає стягненню на його користь, у частині тіла кредиту та нарахованих відсотків. Стосовно суми штрафу, позов задоволенню не підлягає.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 262,98 грн. поштових витрат, які підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Поштові витрати позивача пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, мають бути відшкодовані, така позиція узгоджується із додатковою постановою Верховного Суду у справі № 759/5806/20 від 18.09.2023.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 6, 205, 207, 525, 526,527, 530, 610, 625, 626, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (01133, м. Київ, Печерський р-н, вул. Алмазова Генерала, буд.13, оф.601, код ЄДРПОУ 43170298) заборгованість за кредитним договором № 5372876 від 09.03.2025 року в розмірі 12063 (дванадцять тисяч шістдесят три) гривні 39 копійок, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2063 (дві тисячі шістдесят три) гривні 67 копійок та поштові витрати у розмірі 262 (двісті шістдесят дві) гривні 98 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. В. Вальчук