Рішення № 138605826, 01.06.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1753/26

2/296/2492/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 червня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира

в складі: головуючого - судді Пилипюк Л. М.

за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також до ОСОБА_1 як законного представника неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії,

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2026 року до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла справа за позовом КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також до ОСОБА_1 як законного представника неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії.

Позов обґрунтовано тим, що КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради надає послуги з централізованого опалення відповідно до умов, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання» та «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 і «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830.

Відповідачі є споживачами послуг централізованого опалення та постачання теплової енергії, що надаються КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить відповідачам на праві спільної сумісної власності. Свого обов`язку по оплаті житлово-комунальних послуг відповідачі належним чином не виконували, а тому за період 01 січня 2018 року по 01 січня 2026 року в них утворилась заборгованість в розмірі 40 548,22 гривень, що підтверджується відповідним розрахунком.

КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради неодноразово повідомляло відповідачів про наявність заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії шляхом розміщення відповідної інформації у квитанціях про оплату комунальної послуги.

На підставі наведеного представник позивача просить стягнути в солідарному порядку на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради з ОСОБА_1 , яка виступає у спірних правовідносинах як самостійно так і як законних представник неповнолітніх відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , заборгованість за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 40 548, 22 гривень, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328 гривень.

Ухвалою судді від 05 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачі у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подали.

Представник позивача КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради Дубравська О. І. в судове засідання не з`явилася, заявою від 01 червня 2026 року просить розгляд справи проводити без її участі. У вказаній заяві представник позивача також зазначає, що вона підтримує позовні вимоги та надає згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи. Відповідачам копія ухвали про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатками, а також судові повістки були надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Однак, відповідні поштові відправлення повернулись на адресу суду неврученими відповідачам з відміткою пошти про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». А тому, відповідно до змісту п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідачі вважаються такими, що отримали судову повістку. Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

За наявності всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради надає послуги з теплопостачання у м. Житомирі, в тому числі до помешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 451609497 від 11 листопада 2025 року підтверджено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить відповідачам на праві спільної сумісної власності.

Як вбачається з представленого позивачем розрахунку заборгованості відповідачі не в повному обсязі виконували зобов`язання щодо оплати вартості наданих комунальних послуг з централізованого опалення, постачання теплової енергії, у зв`язку з чим за період 01 січня 2018 року по 01 січня 2026 року в них утворилась заборгованість в розмірі 40 548,22 гривні.

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачі належними доказами не спростували та не вказали аргументів, які б могли поставити під об`єктивний сумнів правильність проведених нарахувань.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Перелік житлово-комунальних послуг визначений ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (п. 2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, правом споживача є одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1 ч. 1ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), а обов`язком - оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Обов`язком виконавця, зокрема, є забезпечення своєчасності надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів (п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Частинами другою, третьою та п`ятою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»).

Згідно з ч. ч. 1, 4 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 359 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 322 Цивільного кодексу України «Тягар утримання майна» встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд ураховує, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_3 станом на дату пред`явлення позову є неповнолітніми. Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) (ч. 1 ст. 34 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена (ч. 2 ст. 47 ЦПК України).

Звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є законним представником неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Однак, представник позивача не надав допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є матір`ю інших відповідачів.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Суд зазначає, що наявна у матеріалах справи довідка КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради про склад сім`ї від 15 січня 2026 року не може бути належним засобом доказування тої обставини, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Позовна заява не містить відомостей про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, з клопотанням про витребування відповідних доказів представник позивача не звертався.

З наведених мотивів суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення спірної заборгованості з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , які не досягли повноліття та не мають цивільної процесуальної дієздатності у спірних правовідносинах, а також про відсутність підстав для стягнення спірної заборгованості з ОСОБА_1 як із законного представника ОСОБА_3 та ОСОБА_3 .

Період утворення спірної заборгованості з 01 січня 2018 року по 01 січня 2026 року. А тому, в період з 01 січня 2018 року по 25 листопада 2025 року відповідач ОСОБА_2 також був неповнолітнім. Доказів того, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , тобто є його законним представник, в матеріалах справи немає.

З наведених мотивів суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення спірної заборгованості з ОСОБА_1 як із законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 .

Разом з тим, суд ураховує, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить відповідачам на праві спільної сумісної власності.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК України).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 369 ЦК України).

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (ч. 1 ст. 541 ЦК України).

Отже, співвласники квартири, яка належить їм на праві спільної сумісної власності, мають спільний (солідарний) обов`язок щодо утримання свого нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором (ч. 4 ст. 543 ЦК України).

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).

З наведеного слідує, що позивач вправі пред`явити цей позов до одного із солідарних боржників.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 , як співвласник квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та як один із солідарних боржників має обов`язок сплатити заборгованість за надані послуги по теплопостачанню за період з 01 січня 2018 року по 25 листопада 2025 року в розмірі 39 042,99 гривень.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 , то він, як співвласник квартири, солідарно з ОСОБА_1 має обов`язок сплатити заборгованість по оплаті вартості житлово-комунальних послуг по теплопостачанню за грудень 2025 року в розмірі 1 505,23 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості в розмірі 39 042,99 гривень, а також про стягнення з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 1 505,23 гривень.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Таким чином, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача 3 204,86 гривень судового збору, а з ОСОБА_2 123,14 гривень.

На підставі ст. ст. 64, 67, 68 ЖК УРСР, ст. ст. 11, 509, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також до ОСОБА_1 як законного представника неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 39 042 (тридцять дев`ять тисяч сорок дві) гривні 99 копійок заборгованості за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії, також 3 204 (три тисячі двісті чотири) гривні 86 копійок судового збору.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 1 505 (одна тисяча п`ятсот п`ять) гривень 23 копійки заборгованості за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 123 (сто двадцять три) гривні 14 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Корольовським районним судом міста Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Виконання рішення суду слід провадити з урахуванням положень Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX.

Повний текст рішення складено 29 липня 2026 року;

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК