Рішення № 138605760, 29.07.2026, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 284/143/26

Провадження № 2/272/954/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Карповця В.В.,

з участю секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -

встановив:

У березні 2026 року ТОВ "Юніт Капітал" звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 8700954 від 25.01.2025 у розмірі 22949,87 грн. та судові витрати: пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2662,40 грн. і витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.01.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 8700954 на суму 8500,00 грн.

У подальшому Відповідачка збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума тіла кредиту становить 10500,00 грн.

На виконання умов Кредитного договору, Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку 5167-80XX-XXXX-2970.

03.12.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 03122025.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 03.12.2025 до Договору Факторингу та Акту прийому - передачі Реєстру Боржників, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідачки.

Позивач не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Загальна сума заборгованості Відповідачки перед Позивачем на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить - 28199,87 грн, яка складається з: 10431,75 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12518,12 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 5250,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 22949,87 грн.

Ураховуючи викладене, представник позивача просить суд задовольнити позов.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві зазначила, що просить розгляд справи проводити у її відсутність та не заперечує проти заочного розгляду.

Відповідачка подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій зазначила, що частково визнає позовні вимоги, оскільки відповідно до ЗУ "Про сподживче кредитування" розмір річної відсоткової ставки не може бути більшим 3%. Крім того, Відповідачка просить зменшити суму відсотків, оскільки нарахування не можуть бути кабальними.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній матеріалів та доказів.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 25.01.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 8700954 на суму 8500,00 грн.

Згідно умов Договору, сума кредиту становить 8500,00 грн, у подальшому Позичальниця збільшила суму кредиту на 2000,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума тіла кредиту становить 10500,00 грн. Строк кредитування 360 днів, періодичність платежів зі сплати відсотків - кожні 30 днів. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1% в день, знижена процентна ставка - 0,65% в день. Загальні витрати по кредиту за стандартною процентною ставкою за весь строк кредитування - 30600,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 29707,50 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою - 2333,95% річних, з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 1840,22% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою - 39100,00 грн , з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 38207,50 грн.

Кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача з використанням реквізитів платіжної картки № 5167-80XX-XXXX-2970.

Дата надання кредиту 25.01.2025 або 26.01.2025.

Договір, Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту підписано Відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

ТОВ "Авентус Україна" на виконання умов Договору перерахувало на Відповідачці кредитні кошти у загальному розмірі 10500,00 грн, що підтверджується повідомленнями ТОВ "Пейтек" та наданими на виконання ухвали суду про витребування доказів повідомленням АТ "Ощадбанк" і платіжними інструкціями.

03.12.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 03122025.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 03.12.2025 до Договору Факторингу та Акту прийому - передачі Реєстру Боржників, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідачки.

Позивач не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку, загальна сума заборгованості Відповідачки перед Позивачем на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить - 28199,87 грн, яка складається з: 10431,75 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12518,12 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 5250,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

При цьому, Позивач просить стягнути з Відповідачки 22949,87 грн. заборгованості, оскільки не заявляє вимоги про стягнення заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

З вказаного розрахунку вбачається, що Відповідачкою на виконання умов договору сплачено 8126,73 грн, з яких на погашення основного бору зараховано 68,25 грн, на погашення відсотків - 8058,48 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема кредитними коштами банку, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до умов договору Відповідачка отримала грошові кошти, а тому була обізнана про необхідність повернення кредиту разом з відсотками за користування кредитом, які передбачені умовами договору. Відповідачка у повному обсязі взяті на себе зобов`язання не виконала, вчасно кредитні кошти не повернула, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість, яку у добровільному порядку не повернуто Позивачу.

За вказаних обставин суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10431,75 грн.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитом суд вважає, що розмір процентів, які просить стягнути Позивач з Відповідачки, з урахуванням часткового виконання зобов`язання на суму 8058,48 грн, не є співмірним тілу кредиту, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) за користування коштами.

У постанові ВС від 12.02.2025 у справі № 679/1103/23 зазначено, що принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 (пункт 6.20)).

Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (частина перша статті 613 ЦК України).

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 9.04.1985 № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 9.04.1985 № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17.05.1973 № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.05.2005 (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.04.2008 про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11.05.2005 розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 7.10.2020 у справі № 132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

У постанові ВС від 12.02.2025 у справі № 679/1103/23 зазначено, «що під час розгляду справи суд апеляційної інстанції не спростував доводів ОСОБА_1 щодо несправедливих умов нарахування розміру відсотків за несвоєчасно виконане зобов`язання за кожен день прострочення, зазначивши лише про те, що позичальник із позовом про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії не звертався. При цьому відсутність такого позову не є перешкодою для врахування інтересів відповідача у цій справі з метою дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів».

З огляду на зазначене, враховуючи, що заявлена Позивачем до стягнення заборгованість за кредитним договором по процентам 12518,12 грн з урахуванням сплаченого боргу, не є співрозмірною сумі кредиту в розмірі 10500,00 грн, є непропорційно великою сумою відсотків, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання нею зобов`язань за кредитним договором, суд, з урахуванням того, що Відповідачкою сплачено 8058,48 грн на погашення відсотків, вважає, що вказані відсотки слід зменшити до суми тіла кредиту та стягнути Відповідачки на користь Позивача 2441,52 грн відсотків за користування кредитом (тіло кредиту 10500,00 грн тіло кредиту - сплачені відсотки 8058,48 грн = 2441,52 грн)..

Підсумовуючи викладене, суд задовольняє позов частково, стягує з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором № 8700954 від 25.01.2025 у розмірі 12873,27 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 10431,75 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом - 2441,52 грн. У задоволенні решти вимог суд відмовляє.

Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин суд стягує з Відповідачки на користь Позивача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1493,34 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви долучено: копію Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, Додаткової угоди до нього № 25771507157 від 21.01.2026 та Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 .

Витрати на професійну правничу допомогу складаються з: вивчення матеріалів справи- 2 год.- 1000,00 грн.; складання адвокатського запиту - 1 год.- 500,00 грн.; складання клопотання -1 год.- 500,00 грн.; складання позовної заяви- 2 год.- 5 000,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Виходячи з фактично підтверджених та узгоджених з матеріалами справи наданих послуг адвоката, співмірності із складністю справи, яка є малозначною, витраченого часу та обсягу виконаних робіт, засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу з 7000,00 грн. до 2000,00 грн., які підлягають стягненню з Відповідачки на користь Позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 141, 258, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місцезнаходження: м. Київ, б-р Лесі Українки, б. 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 8700954 від 25.01.2025 у розмірі 12873,27 грн, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 1493,34 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:В. В. Карповець