Рішення № 138605625, 30.07.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2483/26

Провадження № 2/159/1938/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28), від імені якого діє представник Усенко Михайло Ігорович (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28), до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (далі позивач або кредитор або товариство або позикодавець або ТОВ «Кредит-Капітал»), від імені якого діє представник Усенко М.І., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник або боржник або ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 36408-06/2023 від 28.06.2023 у розмірі 19129,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.06.2023 між первісним кредитором ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем у електронній формі було укладено договір про споживчий кредит № 36408-06/2023, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 5000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою 1,99% на день. Відповідач умови кредитного договору не виконав, вчасно кредитні кошти не повернув, проценти за користування кредитними коштами не сплатив.

16.11.2023 між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Аванс Кредит» укладеного договір відступлення права вимоги № 16112023 за яким до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 36408-06/2023, що укладений з відповідачем.

Станом на день формування позовної заяви у позичальника існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 19129,00 грн, з яких: заборгованості за тілом кредиту 5000,00 грн., заборгованості за процентами 14129,00 грн.

Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 04.05.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд та формування справи вирішив здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі, задовольнив клопотання позивача про витребування доказів у АТ «Універсал Банк».

18.05.2026 від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувано судом інформація.

До суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R068117283007 члену сім`ї відповідакча, яким відповідач повідомлявся про розгляд справи, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ст. 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про час, місце і дату судового розгляду.

Позивач та відповідач не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, яка може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершується розгляд справи у яке не з`явились всі учасники такої справи (постанова КЦС ВС від 30.09.2022 у справі №761/38266/14).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

28.06.2023 між кредитором та позичальником укладено кредитний договір № 36408-06/2023, за умовами якого позичальнику надається кредит у розмірі 5000,00 грн (п. 1.1). Кредит надається строком на 360 днів, а дата погашення кредиту визначена 21.06.2024 (п. 1.2).

Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою, становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту (п. 1.4.1). Умовами договору визначено, що якщо позичальник 22.07.2023 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, він отримує індивідуальну знижку в розмірі 37,18% на перший платіж (розрахунковий період), а у разі невикористання цього права застосовується стандартна ставка відповідно до графіка (п. 1.4.2).

Базовий період сплати процентів складає 25 днів (п. 1.5).

За порушення строків сплати кредиту та процентів кредитор нараховує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та не може бути більшим за розмір тіла кредиту (якщо кредит менше мінімальної заробітної плати) або подвійної суми кредиту (п. 5.3).

Кредитор має право без згоди позичальника відступити своє право вимоги за цим договором третій особі, з обов`язковим повідомленням позичальника протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення (п. 4.1.4).

В реквізитах кредитного договору зазначені ПІБ, номер паспорта (ID-картки), РНОКПП, адреса, номер телефону, електронна пошта та номер банківської картки 5375-41xx-xxxx-8652 позичальника; договір підписаний позичальником із використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора W924.

У додатку № 1 до кредитного договору визначений графік платежів, який передбачає внесення 15 платежів кожні 25 днів, загальна вартість кредиту складає 40820,00 грн, з яких 5000,00 грн тіло кредиту, а 35820,00 грн загальна сума нарахованих процентів. Графік підписаний позичальником електронним підписом W924.

Паспортом споживчого кредиту від 28.06.2023, підписаним електронним підписом позичальника W924, підтверджується надання інформації позичальнику про орієнтовну загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, яка становить 39279,81%, та інші істотні умови кредитування до моменту укладення кредитного договору.

Заявкою-анкетою клієнта на отримання фінансового кредиту від 28.06.2023 підтверджується звернення позичальника до кредитора для отримання коштів, згода на обробку персональних даних, перевірку кредитної історії та перерахування кредитних коштів на платіжну картку 5375-41xx-xxxx-8652, документ підписаний електронним підписом позичальника НОМЕР_1 .

Інформаційним повідомленням споживача підтверджується надання позичальником згоди на передачу його персональних даних третім особам у разі допущення прострочення виконання зобов`язань.

Відповіддю АТ «Універсал банк» від 14.05.2026 та листом сервісу онлайн платежів iPay.ua №3466_250630125333 від 30.06.2025 підтверджується перерахування 28.06.2023 о 14:15:10 грошових коштів у розмірі 5000,00 грн та отримання цих коштів на банківську картку позичальника НОМЕР_2 , призначення платежу зарахування 5000 грн.

16.11.2023 між первісним кредитором (ТОВ «Аванс Кредит») та новим кредитором (ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал») укладено договір факторингу № 16112023. За цим договором первісний кредитор відступає новому кредитору за плату право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (п. 1.1). Права вимоги переходять до нового кредитора з моменту набрання чинності даним договором, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників (п. 1.4). За відступлення прав вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору 2632677,46 грн (п. 7.1).

Актом приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 16.11.2023 підтверджується передача новому кредитору прав вимоги щодо 5798 боржників на загальну суму заборгованості 99264760,65 грн.

Витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 16112023 від 16.11.2023 підтверджується перехід права вимоги за кредитним договором № 36408-06/2023 щодо позичальника; загальна сума заборгованості складає 19129,00 грн, з яких: 5000,00 грн тіло кредиту, 14129,00 грн проценти.

Платіжною інструкцією № 73359 від 16.11.2023 підтверджується сплата новим кредитором первісному кредитору 2632677,46 грн за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу.

Повідомленням про відступлення права вимоги від 16.11.2023 підтверджується інформування позичальника про укладення договору факторингу та зміну кредитора у зобов`язанні за кредитним договором на ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

У матеріалах міститься Досудова вимога від 10.04.2026, направлена новим кредитором на адресу позичальника, яка містить повідомлення про відступлення права вимоги та вимогу щодо погашення боргу у розмірі 19129,00 грн за вказаними банківськими реквізитами

У розрахунку заборгованості позивач зазначив, що за період з 28.06.2023 по 16.11.2023 позичальнику щоденно нараховувались проценти у розмірі 99,50 грн.

Заборгованість станом на дату відступлення права вимоги складає 19129,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 14129,00 грн заборгованість за процентами.

З розрахунку видно, що нарахування процентів припинилося 16.11.2023.

Записи щодо здійснення позичальником оплат у розрахунку відсутні, часткове або повне погашення кредиту не здійснювалось.

Випискою з ЄДР від 27.09.2021 підтверджується, що позивач здійснює діяльність з надання інших фінансових послуг (вед - 64.99).

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір № 36408-06/2023 від 28.06.2023 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W924», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, в тому числі з паспортом споживчого кредиту, правилами надання грошових послуг в позику мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

На виконання договору факторингу №16112023 від 16.11.2023 укладеного між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підписано Акт приймання-передачі реєстру боржників, позивач в повному обсязі сплатив кошти за відступлення прав вимоги. Отже позивач, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 36408-06/2023 від 28.06.2023.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Відповіддю АТ «Універсал банк» від 14.05.2026 та листом сервісу онлайн платежів iPay.ua №3466_250630125333 від 30.06.2025 підтверджується перерахування 28.06.2023 о 14:15:10 грошових коштів у розмірі 5000,00 грн та отримання цих коштів на банківську картку позичальника НОМЕР_2 , призначення платежу зарахування 5000 грн.

Строк кредитування становить 360 днів (п. 1.2). Дата погашення (повернення) кредиту визначена як 21.06.2024 (п. 1.2).

З розрахунку заборгованості наданого позивачем видно, що позичальник не здійснював жодних платежів на виконання кредитного договору.

Контррозрахунку заборгованості тіла кредиту відповідач не надав.

На підставі наведеного, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту, що становить 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як видно з розрахунку заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача нараховані проценти за користування кредитним коштами в розмірі 14129,00 грн за період з 28.06.2023 по 16.11.2023 (142 днів). Після 16.11.2023 позичальнику проценти не нараховувались.

Процентна ставка за користування кредитом становить 1,99 % в день (п. 1.4.1).

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач сплачував проценти за користування кредитними коштами.

Контррозрахунку заборгованості відповідач не надав.

На підставі викладеного, перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача процентів в розмірі 14129,00 грн є підставною.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо погашення процентів та тіла кредиту, а тому позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача 19129,00 грн з яких: 5000,00 грн суми виданого кредиту та 14129,00 грн суми заборгованості по нарахованих процентах.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до суми задоволених вимог, що становить 2662,40 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеним між новим кредитором та АО «Апологет», актом наданих послуг № 573 від 10.04.2026 та детальним описом наданих послуг підтверджується надання правничої допомоги кредитору на загальну суму 8000,00 грн, яка включає 6 годин 30 хвилин затраченого часу.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

На переконання суду, надані позивачу послуги були необхідними та пов`язані з розглядом спору.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не надав заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, а можливості здійснити самостійне зменшення розміру цих витрат у зв`язку з їх неспівмірністю, суд законодавчо позбавлений.

Зазначеної позиції дотримується Касаційний Цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22 та Велика Палата Верховного Суду, яка у п. 40, 43, 44 постанови від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц зазначила, що «Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що розмір понесених позивачем судових витрат, які підлягають розподілу складає 8000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу, суд враховує

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 36408-06/2023 від 28.06.2023 у розмірі 19129,00 грн, з яких:

- 5000,00 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту;

- 14129,00грн. простроченої заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у сумі 2662,60 грн та 8000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28; ЄДРПОУ 35234236);

Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складене 30.07.2026.

Суддя Р.Я. Смалюх