Ухвала суду № 138605201, 30.07.2026, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/339/26

Номер провадження: 2/511/701/26

"30" липня 2026 р. Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Теренчук Ж. В.

секретаря судового засідання Ніколас С.А. ,

представника відповідача Дьоміної Т.В.,

представників третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання представника позивача ОСОБА_3 адвоката Стадника Олександра Івановича про призначення судово-психологівчної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи виконком Роздільнянської міської ради Одеської області, Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди матері, -

в с т а н о в и в:

02.02.2026 року ОСОБА_5 звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_4 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди матері, в якій просить суд надати ОСОБА_6 дозвіл на виїзд сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у супроводі батька ОСОБА_3 , на період лікування (оздоровлення) без дозволу (без згоди) матері ОСОБА_4 .

Клопотання представника позивача.

27.05.2026 року представником позивача адвокатом Стадником О.І. було подано клопотання про призначення у справі судово-психологічної експертизи, на вирішення якої представник просив поставити запитання щодо оцінки психологічного стану дитини ОСОБА_7 , а саме щодо індивідуально-психологічних особливостей дитини, його ставлення до батьків, ступінь впливу батьків на дитину.

Позиції сторін в судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не прибув повторно, шляхом повідомлення по телефону просив відкласти розгляд справи.

Представник відповідача просила відмовити в задоволенні клопотання, так як дана експертизи не має відношення до суті даної справи і даного спору.

Представники органу опіки та піклування, а також служби у справах дітей також просили відмовити в задоволенні клопотання, так як наданими ними у справі доказами підтверджено, що позивач не є батьком дитини, а проведення експертизи не входить до предмету доказування у даній справі.

Суд вважає за можливе розгляд даного клопотання провести за даною явкою.

Нормативно-правове обґрунтування та висновки суду.

Суд, давши оцінку обгрунтованості поданого клопотання та його законності,заслухавши думку учас ників процесу приходить до висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

За приписами ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересування по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень процесуального Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень ч.1 ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. ( ч.2 ст.102 ЦПК України).

У відповідності до п.п.1.2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

В роз`ясненнях, викладених у пунктах 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. (постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року в справі №907/425/16 та від 24 січня 2018 року в справі №917/50/17.)

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Так позивачем подано позов про надання дозволу на виїзд його сина за кордон без згоди матері, а тому суд прийшов до висновку, що призначення експертизи щодо визначення психологічного стану дитини ОСОБА_7 та його ставлення до батьків не входить до предмета доказування у даній справі. Також судом встановлено, що позивач, звернувшись до суду, не надав доказів свого батьківства стосовно дитини ОСОБА_7 , а на вирішення експертизи просить винести питання, які стосуються його стосунків з дитиною як з батьком.

Тому в задоволенні клопотання представника позивача належить відмовити.

Керуючись ст.ст.5, 101, 112, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 адвоката Стадника Олександра Івановича про призначення судово-психологічної експертизи, - відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Ж. В. Теренчук