Рішення № 138603418, 16.07.2026, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №511/3820/25

Провадження по справі №2/498/291/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року с-ще Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Чернецької Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія « Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська дорожна організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України про стягнення одноразової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію у розмірі семи середньомісячних заробітних плат, виплата до з нагоди ювілейної дати (25 років) роботи на залізничному транспорті, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2025 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області за підсудністю з Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія « Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська дорожна організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України про стягнення одноразової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію у розмірі семи середньомісячних заробітних плат, виплата до з нагоди ювілейної дати (25 років) роботи на залізничному транспорті, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку. В якій він просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 405242,89 грн. одноразову матеріальну допомогу у розмірі семи середньомісячних заробітних плат у зв`язку з виходом на пенсію вперше в сумі 196139,51 грн; матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2024 роки в розмірі 9-100 відсотків посадового окладу в сумі 30304,00 грн., заохочувальну виплату у розмірі посадового окладу з нагоди ювілейної дати 25 років роботи на залізничному транспорті в сумі 10684,00 грн.; середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні але не більше як за шість місяців в сумі 168115,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він прийнятий на роботу в залізничну галузь 01 травня 1998 року в Роздільнянську дистанцію колії - монтером колії. В подальшому працював бригадиром колії, майстром шляховим в регіональній філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» виробничому підрозділі служби колії «Роздільнянська дистанція колії» Звільнений за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію за вислугу років 19.08.2024 наказом від 08.08.2024 №125/oc. На теперішній час проживаю в м. Роздільна, Одеської обл. На момент звільнення його загальний трудовий стаж роботи на залізничному транспорті склав 26 років 03 місяця і 19 днів. Його стаж роботи в залізничній галузі підтверджується записами в трудовій книжці, а також протоколом комісії з встановлення трудового стажу у залізничній галузі та визначенням розміру одноразової матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком (Протокол від 08.08.2024 №2). По умовам колективного договору між адміністрацією дистанції колії і профспілковим комітетом, який ухвалений конференцією трудового колективу Роздільнянської дистанції колії 22.02.2011 і пролонгований на всі наступні роки (в тому числі на 2025 рік) п.4.17 передбачено наступне: при звільненні працівника дистанції колії, у зв`язку з виходом на пенсію вперше, йому виплачується одноразова матеріальна допомога в залежності від стажу роботи в галузі. При стажі роботи 15 і більше років виплачується п`ять основних середньомісячних заробітків, а якщо стаж роботи більше 15 років і при звільнені на пенсію не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку (не враховуючи находження на лікарняному) працівнику виплачується додаткова матеріальна допомога, яка по умовам колективного договору у нього складає ще два середньомісячних заробітків, так як загальний стаж роботи в залізничній галузі в нього складає більше 26 років. Тобто при звільненні на пенсію йому, по взятих адміністрацією дистанції зобов`язаннях колективного договору, потрібно нарахувати та виплатити одноразову матеріальну допомогу у розмірі семи середньомісячних заробітків, що зроблено не було. Ії середній заробіток на день звільнення складає 28019,93 грн. Сума матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію складає (сім середньомісячних заробітків) 7 X 28019,93=196139,51 грн. 7 Також колективним договором дистанції (п.4.16) передбачена виплата щорічної одноразової допомоги на оздоровлення в розмірі не менше 50% тарифної ставки або посадового окладу, як правило, до наданої відпустки. По рішенню комісії матеріальна допомога на оздоровлення може виплачуватись і в більшому розмірі. За 2022-2024 роки, я таку допомогу не отримував. В 2022 році його посадовий оклад складав 8742 грн. По рішенню комісії по визначенню розміру одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення (витяг з протоколу комісії №ПЧФ-2 -23/33 від 29.08.2022), матеріальна допомога на оздоровлення в 2022 нарахована йому у розмірі 90% від посадового окладу 7868грн. В 2023 році його посадовий оклад був у розмірі 10684 грн. Рішенням комісії від 20.10.2023 №8 визначена виплата у розмірі 100% посадового окладу, тобто виплата матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 рік повинна бути виплачена у розмірі 10684грн. В 2024 посадовий оклад складав 11752грн. За рішенням комісії виплата матеріальної допомоги на оздоровлення складає 100% від посадового окладу, тобто вона повинна бути виплачена в розмірі 11752 грн. Загальна сума невиплати матеріальної допомоги на оздоровлення за вказані роки склала 30304грн. Крім того колективним договором передбачені заохочувальні виплати з нагоди ювілейної дати роботи на залізничному транспорті, так при роботі на залізничному транспорті 25 років виплачується грошове винагородження в розмірі посадового окладу (тарифної ставки). Посадовий оклад на час виповнення 25 років роботи на залізничному транспорті (01.05.2023) складав 10684грн, це та сума, яка йому повинна бути виплачена на виповнення ювілейної дати роботи на транспорті, що теж не була виплачена. Повний розрахунок, включаючи одноразову матеріальну допомогу у зв`язку з виходом на пенсію та всі інші суми, які йому адміністрація повинна виплатити при звільненні складає - 237127,51 грн. Це та сума яка йому повинна бути нарахована та виплачена в день звільнення, відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України, з зазначенням кожного виду виплати (основна, додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, на які я маю право, згідно з умовами колективного договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні), але на час звільнення вищевказана сума мені не виплачена. Згідно ст. 117 Кодексу законів про працю у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівнику сум у строки, визначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців поспіль. Межу в шість місяців із 19 липня 2022 року встановив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 10.07.2022 №2352-1X. Відповідно до вищезазначеної норми трудового законодавства за час затримки розрахунку роботодавець зобов`язаний виплатити йому середній заробіток, але не більше як за шість місяців затримки повного розрахунку, Загальна виплата за час затримання розрахунку складає наступну суму: 28019,23 x 6 = 168115,38грн. Також слід зазначити, що роботодавець повинен письмово повідомити його про всі нараховані суми в день звільнення, що з його сторони зроблено не було. В наказі про звільнення йдеться про компенсацію невикористаних за попередні роки 54 дні щорічної відпустки, а також про виплату п`яти основних і двох додаткових середньомісячних заробітків (п.4.17 колективного договору) на підставі протоколу засідання комісії з встановлення трудового стажу у залізничній галузі від 08.08.2024 №2, зазначено, що виплату провести після окремого рішення правління АТ. «Укрзалізниця» Стосовно матеріальної допомоги на оздоровлення та заохочувальної виплати до ювілейної дати роботи на залізничному транспорті в наказі про звільнення інформації немає, тобто роботодавець взагалі їх не планував виплачувати. Після звільнення він звернувся до адміністрації з вимогою виплатити йому вихідну допомогу у розмірі 7 середньомісячних заробітних плат, також всі інші суми винагороджувальних і заохочувальних виплат, але йому у вказаних виплатах було відмовлено, так як відповідно до рішення правління АТ «Укрзалізниця» (витяг з протоколу №Ц-84/44 Ком.т від 17.07.2023) такі виплати проводяться згідно затвердженого графіку, але конкретну дату виплати встановлено не було, розрахунок ним мав бути проведений приблизно в першій половині 2025 року, що адміністрацією не зроблено до теперішнього часу. Таке рішення «Укрзалізниці» про затримання розрахунку при звільненні працівника не відповідає законодавству України, так як статтею 47 Кодексу законів про працю України передбачено, що роботодавець зобов`язаний провести повний розрахунок з працівником у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. Протокольне рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 року №Ц-54/31 Ком.т (п1.1.4), яке передбачає, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупиняються виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема одноразової матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівника вперше з роботи, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті, що не є законною підставою для зупинення виплат з таких підстав. Рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 року №Ц54/31 Ком.т. прийнято до набрання чинності Законом України №2136-1Х «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», (Закон підписаний президентом 15.03.2022, вступив в дію 24.03.22) прийнято з перевищенням повноважень правління та є нікчемним в частині призупинення виплат, передбачених Галузевою угодою і колективними договорами. Закон України №2136-1X ст.11 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», набрав чинності 24.03.2022 року і не передбачає права роботодавця в односторонньому порядку зупиняти чи призупиняти дію колективного договору, а надає можливість лише ініціювати такі дії. В новій редакції Закону вже прямо зазначено, що дія таких положень може бути зупинена тільки за взаємною згодою сторін колективного договору у порядку, визначеному колективним договором. В протокольному рішенні немає переліку виплат, які призупиняються. Перелік яким користуються при призупинені виплат, ніким на затверджений. Колективний договір є двосторонньою угодою і призупиняти його дію можливо лише в законному порядку, передбаченому як для його прийняття за участі іншої сторони колективного договору, при тому що в колективний договір залізниці не були внесені зміни, які б призупинили дію окремих його положень. Також слід зазначити, що протокольне рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 року (витяг з протоколу №Ц-82/63 Ком.т.), щодо виплат матеріальної допомоги при звільненні на пенсію, якою встановлюється черга, при тому що ця черга є багатомісячною, та адміністрація її не дотримується, суперечить вимогам ст. 116 КЗпП України, Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про колективні договори та угоди» (Закон №3356-Х11 від 1 липня 1993 року) встановлено, що умови договорів і відповідно ?олективних угод, укладених до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Невиконання умов колективного договору та невиплата тих сум, на які він розраховував, з боку роботодавця є порушенням його трудових прав. Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці» всі види допомоги входять в структуру оплати праці. Ст.5 цього Закону передбачено, що організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів, генеральної угоди на національному рівні, галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, колективних договорів, трудових договорів, грантів. Таким чином роботодавець не виконав обов`язок провести з ним, як із звільненим працівником, повний розрахунок, чим порушив його права на отримання цих виплат за доброчесну, багаторічну та добросовісну працю на залізниці. Відповідно до ст. 238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком. Враховуючи дану норму законодавства прошу суд розглянути його вимоги щодо виплати заборгованих йому Укрзалізницею сум без обмеження будь-яким строком. Фінансовий стан АТ «Укрзалізниця» є задовільним, підприємств отримує прибутки.

Крім того, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву представника відповідача АТ « Українська залізниця» - Дашинської О.В. в якому вона просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. У випадку задоволення позовних вимог повністю або частково, прошу суд зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на 95% або до будь-якого іншого розміру, який суд вважатиме розумним, пропорційним та справедливим. Свої вимоги мотивує тим, що В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку із військовою агресією рф на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжений і триває станом на час розгляду цієї справи. Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб визначені положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 зазначеного закону в Указі Президента України «Про введення воєнного стану в України» зазначений вичерпний перелік конституційних прав та свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку із введенням воєнного стану, зазначений строк дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. 15.03.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі закон № 2136- ІХ), який набув чинності 24.03.2022 року, і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію за віком в сумі 196 139,51 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки у розмірі 30 304,00 грн., заохочувальної виплати у розмірі посадового окладу з нагоди ювілейної дати 25 років роботи на залізничному транспорті у сумі 10 684,00 грн., а також середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні у розмірі 168 115,38 грн. 1. Щодо виплати матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком в розмірі семи середньомісячних заробітних плат в сумі 196 139,51 грн. Пункт 4.17 розділу 4 Колективного договору між адміністрацією та дорожнім комітетом профсоюзу Роздільнянської дистанції колії на 2011-2015 р. р. (далі колективний договір) передбачає при звільненні працівників у зв`язку з виходом на пенсію за віком одноразову грошову допомогу у розмірі не більше п`яти середньомісячних заробітків в залежності від стажу роботи у галузі. Зазначений колективний договір має статус колективного договору структурного підрозділу АТ «Укрзалізниця». Крім того, у випадках звільнення працівника за власним бажанням на пенсію при виникненні права на пенсію, але не пізніше трьох місяців, передбачена виплата додаткової грошової допомоги в залежності від стажу роботи в галузі до 5 середньомісячних заробітків. В окремих випадках робітникам залізниці за особливі заслуги, значний стаж роботи та бездоганну роботу на залізничному транспорті на підстав клопотання адміністрації та профспілкового комітету підрозділу може виплачуватись на підставі спільного рішення (постанови) керівництва дороги та Дорпрофсожу додаткова виплата при звільненні на пенсію пізніше 3-х місяців з дати виникнення права на пенсію. Протоколом засідання комісії по встановленню трудового стажу на залізничному транспорті та розміру одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком від 08.08.2024 № 2 встановлено трудовий стаж роботи Позивача 26р.03м.19дн., що дає право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4.17 Колективного договору в розмірі 5 середньомісячних заробітків та додаткової одноразової допомоги у розмірі 2 середньомісячних заробітків. 06.09.2022 працюючим та звільненим працівникам спільним листом адміністрації АТ «Укрзалізниця» та профспілки залізничників і транспортних будівельників №Ц/3- 91/1459/ЦПроф/30-22 від 06.09.2022 надано роз`яснення, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинені виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті. Після припинення або скасування режиму воєнного стану, а також у разі покращення фінансового стану АТ «Укрзалізниця», що дасть змогу змінити рішення правління, працівники, звільнені вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію отримають суму одноразової та додаткової матеріальної допомоги, що їм належить. З витягу з протоколу № Ц-82/63 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 вбачається, що на засіданні правління ухвалено рішення про здійснення нарахування та виплати працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнилися/будуть звільнені у період з січня по грудень 2024 року, одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті відповідно до пункту 3.2.21 Галузевої угоди, виплати яких були призупинені відповідно до підпункту 1.1.4 пункту 1.1 рішення правління від 14.03.2022 (протокол № Ц-54/31 Ком.т.). Так, відповідно до пункту 26.2 витягу з протоколу № Ц-85/44 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 17.07.2023, починаючи з жовтня 2023 року нарахування та виплата одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію (включаючи додаткову матеріальну допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті) (далі одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію) проводились в хронологічній послідовності, згідно з графіком погашення. При звільненні ОСОБА_1 не було виплачено основну та додаткову одноразову матеріальну допомогу при виході на пенсію, так як у вересні 2024 року за графіком виплат працівникам АТ «Укрзалізниця» одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію за 2023 рік згідно з пунктом 3.2.21 Галузевої угоди (зі змінами), затвердженим 11.07.2024 директором з управління персоналом та соціальної політики АТ «Укрзалізниця», виплата здійснювалась працівникам, які були звільнені у грудні 2023 року (копія графіку додається). Пунктом 1 рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 (протокол № Ц-82/63 Ком.т.) передбачалося проведення виплати матеріальної допомоги в поетапно в порядку черговості працівникам, які звільнилися у період з січня по грудень 2024 року. Графіком виплат працівникам АТ «Укрзалізниця» одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію за 2024 рік згідно з пунктом 3.2.21 Галузевої угоди (зі змінами), затвердженим 16.10.2024 директором з управління персоналом та соціальної політики АТ «Укрзалізниця», було заплановано здійснення виплати у листопаді 2024 року за січень 2024 року, у грудні 2024 року за лютий 2024 року. Графіком виплат працівникам АТ «Укрзалізниця» одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію за 2024 рік згідно з пунктом 3.2.21 Галузевої угоди (зі змінами), затвердженим 09.12.2024 директором з управління персоналом та соціальної політики АТ «Укрзалізниця», було заплановано здійснення виплати у січні 2025 року за березень 2024 року, у лютому 2025 року за квітень 2024 року, у березні 2025 року за травень 2024 року, у квітні 2025 року за червень 2024 року (копія графіку додається). Проте, у зв`язку з проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства, згідно з рішенням штабу АТ «Укрзалізниця» з ефективності від 28.03.2025 № Ц-1-1.5-25/47-25, листом від 04.04.2025 № Ц-5-1.5- 25/122-25 у зв`язку з погіршенням фінансового стану товариства та проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності відповідача, починаючи з 01.04.2025 та до окремого рішення керівництва виплати одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті призупинено. Відповідач в цілому не погоджується із заявленою вимогою, оскільки виплата матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію була призупинена, тобто відтермінована в часі в рамках повноважень, наданих роботодавцю законом № 2136- ІХ, відповідачем не відмовлено в їх виплаті. При стабілізації фінансового стану відповідача, зазначені виплати будуть відновлені першочергово, що також підтверджується в листі від 04.04.2025 № Ц-5-1.5-25/122-25. 2. Щодо виплати заохочувальних виплат з нагоди 25 років роботи на залізничному транспорті в розмірі 10 684,00 грн. Абзацом 2 пункту 7.23 розділу 7 «Социальные гарантии, льготы, компенсации» Колективного договору передбачено виплату працівникам залізниці за сумлінну працю та у зв`язку з настанням ювілейної дати роботи на залізничному транспорті (25, 30, 40, 50 років) грошової винагороди у розмірі посадового окладу (тарифної ставки) згідно з Додатком №12. Відповідно до Порядку і умов виплати грошової винагороди у зв`язку з ювілейною датою роботи на залізничному транспорті (25, 30, 40, 50 років) (Додаток № 12) грошова винагорода виплачується працівникам у зв`язку з настанням ювілейної дати роботи на залізничному транспорті і за сумлінну багаторічну працю за наявності безперервного стажу роботи у галузі. Безперервний стаж роботи на залізничному транспорті працівникам виробничого підрозділу служби колії «Роздільнянська дистанція колії» встановлюється комісією з установлення трудового стажу у залізничній галузі для виплати грошової винагороди у зв`язку з ювілейною датою виробничого підрозділу служби колії «Роздільнянська дистанція колії» (далі комісія). Рішення комісії, оформлене у виді протоколу, є підставою для видання наказу про виплату грошової винагороди. Безпосередній керівник ОСОБА_1 з клопотанням (поданням) щодо заохочення його у зв`язку з ювілейною датою роботи на залізничному транспорту не звертався. З огляду на вищезазначене, комісією питання щодо права ОСОБА_1 на отримання грошової винагороди у зв`язку з ювілейною датою роботи на залізничному транспорті, згідно з п. 7.23 та додатком № 17 Колективного договору не розглядалося. З огляду на вищевикладене, у відповідача відсутні підстави, визначені нормативними документами та колективним договором, для виплати зазначеного виду заохочувальних виплат. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. 3.1 Щодо відсутності підстав для покладення на відповідача обов`язку, передбаченого статтею 117 КЗпП України. Крім того, що виплата, яка є предметом спору у даній справі призупинена, необхідно також зазначити, що відповідно пункту 3 ст. 10 закону № 2136-ІХ роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. У зв`язку з необхідністю відновлення пошкодженої та знищеної ворогом інфраструктури АТ «Укрзалізниця» понесла величезні витрати, гуманітарні евакуаційні перевезення, що здійснювалися АТ «Укрзалізниця» на безоплатній основі, також потребували значних коштів. Всі зазначені факти значно ускладнювали та на теперішній час продовжують ускладнювати виконання фінансових зобов`язань відповідача. Так, у зв`язку з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України, з перших днів протистояння АТ «Укрзалізниця», крім поточної роботи щодо залізничних перевезень, активно провадить діяльність, спрямовану на підтримку громадян та держави, а саме, евакуацію мирного населення з регіонів та територій країни, що зазнають масованих атак з боку агресора, до більш безпечних регіонів, перевезення гуманітарних вантажів, перевезення дипломатичних делегацій дружніх країн та інше. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», відповідач є товариством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Військова агресія російської федерації проти України призвела до значних руйнувань залізничної інфраструктури, втрати активів та майна Товариства, які з кожним місяцем військової агресії тільки зростають. У лютому 2025 року Київською школою економіки опубліковано «Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на листопад 2024 року», згідно якого, станом на кінець 2024 року прямі збитки залізниці оцінюються в 4,3 мільярди доларів (витяг зі звіту додається). Крім того, у лютому 2026 року Київською школою економіки опубліковано «Звіт про непрямі фінансові втрати економіки внаслідок військової агресії росії проти України до кінця 2026 року», згідно якого з 2022 року і по 2026 рік непрямі втрати по залізничному транспорту становлять понад 10 млрд. доларів. У складних умовах збройної агресії основною метою діяльності відповідача є забезпечення безперебійного перевізного процесу, а не вдосконалення діяльності та процесів Товариства. Всі сили та ресурси відповідача спрямовані на забезпечення життєдіяльності та обороноздатності країни. Крім того, настання обставин непереборної сили не підлягає доказуванню відповідачем, оскільки це є загальновідома інформація. Зазначені обставини непереборної сили (військова агресія російської федерації проти України) засвідчені Торгово-промисловою палатою України 28.02.2022 року документом № 2024/02.0-7.1, який також є у відкритому доступі на офіційній інтернет - сторінці Торговопромислової палати України. Таким чином, з початку воєнної агресії (з 24.02.2022 року) підприємство не могло нормально здійснювати роботу з причин, що від нього не залежали. Відтак, з врахуванням наведеного, на думку відповідача, відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку, передбаченого статтею 117 КЗпП України щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Вважаємо за необхідне просити суд, у випадку задоволення вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, врахувати наступне. Встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця. Вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року в справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14- 623цс18) виснувала, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України. Крім цього, в постанові від 08.10.2025 у справі № 489/6074/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що обмеження періоду нарахування відшкодування за затримку розрахунку при звільненні шістьма місяцями, запроваджене до ст. 117 КЗпП України після 19 липня 2022 року Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», встановлює максимальну межу відповідальності роботодавця, але не скасовує необхідності застосування принципів розумності, справедливості та пропорційності при визначенні розміру компенсації. Розглядаючи подібні спори після 19 липня 2022 року, суд повинен брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи (зокрема, розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо). З початком війни «Українська залізниця» відчутно продемонструвала свою роль як об`єкт критичної інфраструктури, взявши на себе головний удар по безкоштовній евакуації мільйонів українських громадян (а також великої кількості бізнесів), що опинились в зоні бойових дій; а також по доставці критично важливих матеріалів та обладнання у ці регіони. У відповідь, «Українська залізниця» стала активною мішенню для російських обстрілів та атак, в результаті чого залізнична інфраструктура понесла чималі прямі і непрямі втрати. Крім, того, як зазначалося вище, військова агресія російської федерації проти України призвела до значних руйнувань залізничної інфраструктури, втрати активів та майна Товариства, які з кожним місяцем військової агресії тільки зростають (пошкодження, а також повне знищення залізничної інфраструктури, рухомого складу, будівель та споруд, інженерних споруд тощо). Попри це, відповідачем реалізовано ряд соціально важливих заходів, зокрема, правлінням було прийнято рішення про соціальну підтримку працівників відповідача, які отримали поранення, та сімей працівників, загиблих у період воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією проти України. Забезпечено виділення одноразової матеріальної допомоги: працівникам, які отримали поранення середнього та тяжкого ступеня з подальшою госпіталізацією до медичних закладів в розмірі 30 000 грн та додатково згідно з понесеними витратами та наданими підтверджуючими документами; сім`ям загиблих працівників у розмірі 100 000 грн. Також, попри надану законодавством можливість зупинити виплати увільненим на військову службу, правлінням прийнято рішення щодо збереження виплати середнього заробітку (але не більше розміру двох мінімальних заробітних плат, встановлених в Україні на дату розрахунку) працівникам, увільненим на військову службу. Загальновідомим є факт, що у 2025 році ворог посилив обстріли об`єктів саме залізничної інфраструктури, значно пошкоджено та/або знищено велику кількість рухомого складу, як під час руху так і на місцях базування, зруйновано будівлі та приміщення виробничих підрозділів. Покладення на відповідача додаткових матеріальних витрат значного розміру може призвести до унеможливлення виконання відповідачем покладених на нього безпосередніх завдань із забезпечення безпеки руху та процесу перевезення вантажів та пасажирів. З огляду на вищевикладене, оскільки призупинення виплат, передбачених колективним договором, було вимушеним рішенням, ухваленим в результаті понесення значних збитків через військову агресію проти України, враховуючи важке становище, в якому опинився відповідач, а також той факт, що виплати будуть якнайшвидше відновлені у разі покращення фінансового стану відповідача, у випадку, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, просимо зменшити його розмір на 95% або до будь-якого іншого розміру, який суд вважатиме розумним, пропорційним та справедливим. Якщо працівник з поважних причин пропустив установлені строки для звернення до суду, то відповідно до статті 234 КЗпП України суд може поновити ці строки. Поновлення строків, пропущених з поважних причин, можливе, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст. 116 КЗпП України), минуло не більше одного року. У постанові від 11 липня 2024 року у справі № 990/156/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що норми статті 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу (пункт 41). Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, від 25.06.2025 у справі №380/6445/24. Дотримання строків звернення до суду є однією з умов реалізації права на позов, метою якої є дисциплінування учасників правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. Наявність такої умови запобігає зловживанням звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах. Інститут строків в судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у відносинах сторін та стимулює суд і учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Позивач звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за вислугу років на підставі наказу від 08.08.2024 № 125/ос. У день звільнення, 19.08.2022, позивач був ознайомлений з нарахованими і виплаченими йому при звільненні сумами, що підтверджується підписом позивача на відповідному розрахунку заробітної плати за серпень 2024 року (додано до позову). Таким чином, строк позовної давності на звернення до суду з вимогами про стягнення сум, що належать працівникові при звільненні, почав свій перебіг з 19.08.2024 року та закінчився 19.11.2024 року. Проте позивач звернувся з позовними вимогами лише в листопаді 2025 року.

Також в матеріалах справи наявні письмові пояснення на відзив третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеської дорожної організації профспілки залізничників і транспортних будівельників України _ Костовської В.І. в якій вона просить суд задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 у повному обсязі. Відносно заперечень представника відповідача щодо позовних вимог, які викладені позивачем, пояснює наступне: що стосується діючих норм законодавства України (ст.10,13, 18, 97 КЗпП України), то слід зазначити, що вказані норми чітко визначають, те що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, в якому сторони зобов`язались дотримуватись взятих на себе зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, а також питань оплати праці на основі взаємних домовленостей. Також не має заперечень щодо посилання на ст.13 КЗпП України, в якій визначено, що зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. В колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін по нормуванню і оплаті праці, встановлюються форми, системи і розміри оплати праці та інші види трудових виплат (доплати, надбавки, премії та інше), встановлюються гарантії, компенсації та пільги. Колективний договір може передбачати додаткові по порівнянню з діючим законодавством і угодами гарантії та соціально-побутові пільги. Положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівників (ст.18 КЗпП України). Немає заперечень проти того, що в умовах воєнної агресії російської федерації на території України можуть вводитись окремі обмеження прав і свобод людини і громадянина , відповідно до ст.ст. 43,44 Конституції України. Ст.11 Закону України (№2136-Х1) «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24.03.2022 визначено, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця в рамках діючого законодавства. Правлінням АТ «Укрзалізниця» було прийнято протокольне рішення про призупинення положень колективного договору 14.03.2022 року №Ц-54/31 Ком.т (п1.1.4), яке передбачає, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупиняються виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема одноразової матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівника вперше з роботи, яке не є законною підставою для зупинення цих виплат з таких підстав, виняток складає допомога на лікування та поховання: таке рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 року №Ц54/31 Ком.т. прийнято з перевищенням повноважень правління і з порушенням діючого законодавства України до набрання чинності Законом України №2136-1Х «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», (Закон підписаний президентом 15.03.2022, вступив в дію 24.03.2022), який визнав можливість призупиняти окремі положення колективних договорів, тому це рішення АТ «Укрзалізниця» прийнято з перевищенням повноважень правління, заздалегідь, до прийняття вказаної норми законодавства, без повідомлення іншої сторони колективного договору, тому воно є нікчемним в частині призупинення цих виплат, передбачених Галузевою угодою і колективними договорами. Закон України №2136-1Х ст.11 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», (далі Закон), що набрав чинності 24.03.2022 року не передбачає права роботодавця в односторонньому порядку зупиняти чи призупиняти дію колективного договору, а надає можливість лише ініціювати такі дії, після проведень консультацій зі стороною працівників (профспілкою) та інформувати її про прийняте рішення. Стороною роботодавця ніяких дій по інформації профспілки по призупиненню окремих зобов`язань колективних договорів зроблено не було. В новій редакції ст.11 Закону вже прямо зазначено, що дія таких положень може бути зупинена тільки за взаємною згодою сторін колективного договору у порядку, визначеному колективним договором. При чому в протокольному рішенні АТ «Укрзалізниця» немає переліку виплат, які призупиняються. Перелік, яким користується адміністрація при призупинені виплат, ніким на затверджений. Колективний договір є двосторонньою угодою і призупиняти його дію можливо лише в законному порядку, передбаченому як для його прийняття за участі іншої сторони колективного договору, при тому що в колективний договір залізниці не були внесені зміни, які б призупинили дію окремих його положень, призупинення виплат було зроблено в односторонньому порядку лише одним волевиявленням правління АТ «Укрзалізниця». Також слід зазначити, що протокольне рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 року (витяг з протоколу №Ц-82/63 Ком.т.) , щодо виплат матеріальної допомоги при звільненні на пенсію, якою встановлюється черга, при тому що ця черга є багатомісячною, та адміністрація її не дотримується, суперечить вимогам ст. 116 КЗпП України. Трудовий стаж ОСОБА_1 на транспорті склав на час звільнення двадцять шість років 03 місяці та 19 днів , тому по умовам колективного договору йому повинні виплатити основну одноразову матеріальну допомогу у звязку з звільненням на пенсію у розмірі п`яти середньомісячних заробітків та два середньомісячних заробітків додатково, як працівнику у якого стаж роботи складає більш як 25 років, що адміністрацією не зроблено. ОСОБА_1 звільнився на пенсію з залізничного транспорту за вислугою років. Відповідач посилається на введення в країні воєнного стану, скорочення вантажних перевезень, втрати частини доходів та субсидіювання діяльності АТ «Укрзалізниця» з боку держави, прямі та непрямі збитки. Разом з тим, працівники, які багато років сумлінно працювали на залізниці і правомірно розраховували на належні їм виплати, не менш потерпають від наслідків російської агресії та потребують захисту з боку держави, в тому числі вони відчувають підвищення цін на продукти харчування, ліки, комунальні послуги і пр. Якщо відповідач є соціально орієнтованою компанією, пріоритетною діяльністю якої є підтримання високих стандартів соціального захисту співробітників, він повинен дотримуватись законодавства України та своєчасно і в повному обсязі розрахуватися з працівником, відповідно до діючого законодавства. В рішенні правління АТ «Укрзалізниця» (витяг з протоколу №Ц-54/31 Ком.т засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022) п.1.1.4. було зазначено, що «1.1.4. Інші додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги, призупинити. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління, роз`яснення щодо нарахування та виплати яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики.» В подальшому ніяких роз`яснень, підписаних або затверджених посадовою особою, не з`явилось. На виробничі підрозділи були направлені як додаток до листів коди видів оплат, за якими не проводиться нарахування на період дії правового режиму воєнного стану, ніким не підписані та не узгоджені з профспілкою. АТ «Укрзалізниця» періодично «відкриває» деякі коди, але матеріальна допомога на оздоровлення та одноразова матеріальна допомога в зв`язку з звільненням на пенсію на теперішній час не відкриті. Рішення правління (витяг з протоколу №Ц-54/31 Ком.т засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022) про зупинення виплат, передбачених колективними договорами, та склад зупинених кодів виплат було прийнято в односторонньому порядку, без надання пропозиції первинним профспілковим організаціям, які в кожному виробничому підрозділі є стороною колективного договору з боку трудового колективу. Відповідач зазначає, що рішенням правління (витяг з протоколу №Ц-82/63 Ком.т від 14.10.2024 р.) було поновлено виплати одноразової матеріальної допомоги працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнились або будуть звільнені у період з січня до грудня 2024 року, в порядку черговості. Позивач ОСОБА_2 звільнився на пенсію 30.08.2024 року, одноразову матеріальну допомогу він не отримав, при тому що в кінці року АТ «Укрзалізниця» мала можливість розрахуватись зі своїми звільненими працівниками. Наступне зупинення дії колективного договору відбулося, як зазначив відповідач, вже відповідно до листа члена правління АТ «Укрзалізниця» від 04.04.2025 №Ц-5-1.5.-25/122 -25 «у зв`язку з проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства, починаючи з 01.04.2025 та до окремого рішення керівництва». Як рішення правління про зупинення виплат, так і лист члена правління не є належною правовою підставою для зупинення виплати заробітної плати та прирівняних до заробітної плати виплат. За позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 05.02.2025р. по аналогічній справі №211/7338/23 за позовом працівника залізниці, відносно того самого рішення правління зазначено, що: - приписами статті 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативноправові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно зі статтею 14 Закону України «Про колективні договори і угоди`зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою. Частиною першою статті 9 цього Закону встановлено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Згідно зі статтею 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. Відповідно до статті 13 КЗпП України та статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами. Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т. д.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії. Згідно зі статтею 18 КЗпП України положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника. Відповідно до частини другої статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Стосовно рішення АТ «Укрзалізниця» від 27.06.2024 (протокол №Ц-82/39 Ком.т) про здійснення, починаючи з 01.07.2024 р., нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення працівників в розмірі 30% місячної ставки за умови використання працівником не менш ніж 14 календарних днів основної відпустки. Прийняте АТ «Укрзалізниця» рішення це окреме, не передбачене колективним договором заохочення, так як запроваджене в односторонньому порядку та має інші умови, ніж передбачені колективним договором. Матеріальна допомога на оздоровлення за умовами колективного договору виплачується щорічно, як правило, разом з щорічною відпусткою, в розмірі не менш ніж 50% посадового окладу (тарифної ставки) та не містить обов`язкової кількості днів. Спираючись на вищезазначене вважаю, що ОСОБА_1 має право отримати матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022, 2023 роки у розмірі, який передбачений діючим колективним договором. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Такий порядок визначений статтею 116 Кодексу законів про працю України. Днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки та всі інші виплати, які підприємство заборгувало працівнику. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі виникнення спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець зобов`язаний виплатити неоспорювану суму. Таким чином, розрахунок з працівником проводиться в день звільнення або на наступний день у випадку, передбаченому законом. Якщо ж належні працівникові виплати не були здійснені, то роботодавець несе відповідальність відповідно до ст. 117 КЗпП. Стаття 117 КЗпП встановлює, що у зв`язку з невиплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені законом, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У випадках виникнення спору щодо розміру належних звільненому працівникові сум, роботодавець сплачує відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, а якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Отже, за загальним правилом, у зв`язку з несвоєчасним розрахунком із звільненим працівником, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку, але не більше, як за шість місяців поспіль. Межу у шість місяців з 19.07.2022 встановив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX. Враховуючи вищевикладене, працівник правомірно вимагає виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до діючого законодавства України. Що стосується питання пропуску строку звернення до суду за захистом порушених прав, то слід зазначити, що згідно витягу з протоколу №Ц-82/63 Ком. т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 виплата одноразової матеріальної допомоги працівникам акціонерного товариства «Українська залізниця», які звільнились чи будуть звільненні у період з січня до грудня 2024 були поновлені. Таким чином Позивач мав обґрунтовані очікування, що такі виплати йому будуть здійснені без звернення в судову інстанцію. При цьому в рішенні зазначалось також, що нарахування та виплата матеріальної допомоги, залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, включаючи додаткову матеріальну допомогу буде проводитись в хронологічній послідовності відповідно до дати звільнення працівника на пенсію, починаючи з листопада 2024 по графіку, який буде затверджено додатково. Позивач мав обґрунтовані причини вважати, що відповідач виконає свої зобов`язання в добровільному порядку, а тому вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною. Конституція України ст.ст. 55, 124 та Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ст.13 визнає, що кожна людина має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду від нього надійшла заява в якій він просить суд розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія « Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця - Миргородова О.Ю. в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява в якій він просить суд розглядати справу у його відсутність, просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська дорожна організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України Костовська В.І. в судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду від неї надійшла заява в якій вона просить суд розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Згідно з положеннями ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу

Положеннями ст. 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що до структури заробітної плати входять:

- основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, одноразова грошова допомога у зв`язку із виходом на пенсію вперше (п. 4.17 Колективного договору), одноразова допомоги на оздоровлення (п. 4.16 Колективного договору) та одноразове заохочення до ювілейних дат працівників (п. 7.23 Колективного договору), - входять до структури заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Проте, з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, в яких оспорюється законність звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Указаний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 357/1330/21.

Судом встановлено, що за даними трудової книжки, виданої на ім`я ОСОБА_1 , останній з 01.05.1998 по 19.08.2024 перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на різних посадах, з 20.05.2010 по час звільнення працював на посаді майстра шляхового в регіональній філії « Одеська залізниця» акціонерного товариства « Українська залізниця» виробничому підрозділі служби колії «Роздільнянська дистанція колії». 19.08.2024 звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком ст. 38 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці.

В матеріалах справи наявна копія наказу ( розпорядження) № 125/ОС від 08.08.2024 року Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», з якого вбачається, що ухвалено 19 серпня 2024 року звільнити ОСОБА_1 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком за ст. 38 КЗпП України на підставі заяви заяви ОСОБА_1 . Компенсувати за невикористанні 54 дні відпустки: в тому числі 38 днів за період з 30.04.2021-31.08.2023; 5 днів за період 01.01.2024-29.04.2024; 11 днів (в) за період 30.04.2024-19.08.2024; Виплатити 7 середньомісячних заробітків. Згідно п. 4.17 Колективного договору виплатити п`ять середньомісячних заробітків та додатково за добросовісну працю на залізничному транспорті два середньомісячних заробітки на підставі протоколу засідання комісії з встановлення трудового стажу у залізничній галузі від 08.08.2024 № 2 після окремого рішення правління АТ « Укрзалізниця».

В матеріалах справи копія довідки АТ « Українська залізниця» № П4-2-19/1011 від 22.10.2025 року, з якої вбачається, що середня заробітна плата ОСОБА_1 станом на момент звільнення у зв`язку з виходом на пенсію складає: середньомісячна -11937,25 грн.; 1245,36 грн. середньоденна ( зарплата за 2 міс.- 9962,64 грн. /к-ть відпрацьованих днів за 2 міс.- 8 роб.дн.).

Також в матеріалах справи наявна копія розрахунку оплати середньої зарплати (відділ ПЧ2 цех 90 пенсіонери) на ім`я ОСОБА_1 , з якого вбачається, що середня зарплата складає:28019,93 грн. Вихідна допомога 196139,51 грн. з 01.10.2025 року по 01.10.2025 року. Всього нараховано: 196139,51 грн.

Також в матеріалах справи наявна копія протоколу № 2 засідання комісії з встановлення трудового стажу у залізничній галузі та розміру одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком виробничий підрозділ служби колії « Роздільнянська дистанція колії регіональної філії « Одеська залізниця» від 08.08.2024 року, з якого вбачається, що перевіривши трудову книжку та інші документи, що підтверджують загальних стаж роботи ОСОБА_1 ( посада майстер шляховий дільниці 1 групи, околоток № 4 ст. Веселий Кут). Комісія встановила, що до загального стажу входять наступні періоди роботи: виробничий підрозділ служби колії « Роздільнянська дистанція колії» з 01.05.1998 року по 19.08.2024 року. Згідно з цим, стаж роботи у залізничній галузі на дату виходу на пенсію ОСОБА_1 складає: 26 років 03 місяці 19 дн., що дає право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п.4.17 Колективного договору в розмірі 7 ( семи) середньомісячних заробітків ( 5 середньомісячних заробітків основних+2 середньомісячних заробітків додаткових за добросовісну працю на залізничному транспорті). Виплата основної одноразової матеріальної допомоги та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті буде проведена після окремого рішення правління АТ «Укрзалізниця».

Крім того, в матеріалах справи наявна копія витягу з протоколу № 4 засідання комісії по визначенню розміру одноразової матеріальної допомоги від 01.05.2024 року, з якого, зокрема, вбачається, що працівниками дистанції колії були подані заяви на виплату одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення за квітень 2024 року. Згідно з пунктом 4.16 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Роздільнянської дистанції колії на 2011-2015 роки . Комісія постановила: визначити розмір одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення , згідно з рішенням комісії: ОСОБА_1 в розмірі 100 відсотків, сума 11752,00 грн.

Також, в матеріалах справи наявна копія витягу з протоколу № 8 засідання комісії по визначенню розміру одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам Роздільнянської дистанції колії від 20.10.2023 року, з якого, зокрема, вбачається, що працівниками дистанції колії були подані заяви на виплату одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення за серпень 2023 року. Згідно з пунктом 4.16 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Роздільнянської дистанції колії на 2011-2015 роки. Комісія постановила: визначити розмір одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення , згідно з рішенням комісії: ОСОБА_1 в розмірі 100 відсотків, сума 10684,00 грн.

В матеріалах справи наявна копія витягу з протоколу №ПЧФ-2-23/33 засідання комісії по визначенню розміру одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам Роздільнянської дистанції колії від 29.08.2020 року, з якого, зокрема, вбачається, що працівниками дистанції колії були подані заяви на виплату одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення за серпень 2022 року. Згідно з пунктом 4.16 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Роздільнянської дистанції колії на 2011-2015 роки. Комісія постановила: визначити розмір одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення , згідно з рішенням комісії: ОСОБА_1 в розмірі 90 відсотків, сума 8742,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія витягу з протоколу № Ц-54/31 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 року, з якого вбачається, що ухвалили на період дії правового режиму воєнного стану в Україні оголошення Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 керівникам регіональних філій , філій структурних (виробничих) підрозділів, апарату управління АТ «Укрзалізниця» забезпечити реалізацію наступних заходів: Час простою з причин, що не залежать від працівника товариства, оплачувати з розрахунку двох третин тарифної ставки ( посадового окладу, окладу) встановленого працівнику. Нарахування премій за виконання основних показників преміювання здійснювати виключно працівникам товариства, які безпосередньо зайняті на роботах, пов`язаних з рухом поїздів, забезпеченням безпеки руху, забезпеченням безперебійної роботи компанії, мережевого зв`язку, налаштування баз даних, обслуговування програмного забезпечення та автоматизованих систем управління товариства тощо за рішенням комісії з питань оплати праці відповідного рівня та за умови підтвердження та за умови підтвердження безпосереднім керівником фактичного залучення працівника до виконання зазначених робіт. Нарахування та виплату премії іншим працівникам товариства, в тому числі і тим, хто працює дистанційно, відтермінувати до окремого рішення правління. 1.1.3. Нарахування та виплату одноразових заохочень (преміювань) працівникам товариства здійснювати за окремим погодженням з головою правління або членом правління у виключних випадках, пов`язаних з проявленими героїчними вчинками щодо забезпечення безпеки, упередження катастроф, аварій, втручань в роботу підрозділів, механізмів, вузлів, будівель товариства, перешкоджання дій диверсійно-розвідувальних груп тощо. Інші додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги, призупинити. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління, роз`яснення щодо нарахування та виплати яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики. 1.1.5. Призупинити прийом працівників до АТ «Укрзалізниця», крім прийому на професії та посади, які безпосередньо пов`язані з рухом поїздів та забезпеченням безпеки руху, критично необхідні для забезпечення перевізного процесу та діяльності товариства, підрозділів відомчої воєнізованої охорони. Для працівників, які прийняті під час правового режиму воєнного стану, забороняється запровадження простою протягом трьох місяців з дати прийому на роботу. У виключних випадках такі дії дозволяються за погодження директора з управління персоналом та соціальної політики. Керівник структурного (виробничого) підрозділу несе персональну відповідальність за дотримання цього пункту. 1.1.6. Призупинити перерахування страхових платежів відповідно до Закону України «Про страхування» та договорів добровільного медичного страхування працівників та непрацюючих пенсіонерів-залізничників АТ «Укрзалізниця». 1.1.7. 3 урахуванням статті 15 Закону України «Про оплату праці» оплату праці працівників здійснювати в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснювати після виконання зобов`язань щодо оплати праці. 1.1.8. Надавати працівнику за його заявою відпустки, передбачені законодавством (щорічна, додаткова, без збереження заробітної плати) у період запровадження простою без урахування затвердженого графіку відпусток. 1.2. Затвердити Алгоритм дій щодо обліку робочого часу та організації роботи працівників АТ «Укрзалізниця» в умовах режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 згідно з додатком 1 до цього рішення. 1.3. Відповідальність за виконання цього рішення покласти на керівників регіональних філій, філій, структурних (виробничих) підрозділів, апарату управління АТ «Укрзалізниця».

Крім того, в матеріалах справи наявна копія витягу з протоколу № Ц-82/63 ком.т. засідання правління АТ « Укрзалізниця» від 14.10.2024 року, з якого вбачається, що ухвалено виплату одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію ( включаючи додаткову матеріальну допомогу за сумліну працю на залічному транспорті), яку було призупинено згідно з підпунктом 1.1.4 пункті 1. Рішення правління від 14.03.2022 ( протокол № Ц-54/31 Ком.т.), пункту 1.1 рішення правління від 14.03.2022 ( протокол № Ц-54/31 Ком.т.), відновлювати поетапно відповідно до пункту 3.2.21 Галузевої угоди працівникам АТ « Укразалізниця» які зввільнились /будуть звільнені у період з січня до грудня 2024 в порядку черговості згідно з пунктом 2 цього рішення та з урахуванням пункту 3 цього рішення. Нарахування та виплату матеріальної допомоги, зазначеної у пункті 1 цього рішення, проводити в хронологічній послідовсті відповідно до дати звільнення працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, починаючи з листопада 2024 року згідно з графіком погашення, який буде затверджено та доведено додатково директором з управління персоналом та соціальної політики або особою, яка виконує обов`язки директора з управління персоналом та соціальної політики. Виплату матеріальної допомоги, зазначеної в пункті 1 цього рішення, здійснювати в рамках погоджених показників виплат оперативного плану та ролінгу руху грошових коштів згідно з Порядком формування та виконання консолідованого оперативного плану руху грошових коштів АТ « Укрзалізниця», затвердженим рішенням правління від 10.09.2020 ( протоколом № Ц -45/75 Ком.т.) зі змінами. Відповідальність за виконання цього рішення покласти на керівників регіональних філій, філій, структурних ( виробничих) підрозділів, Департамент соціальної підтримки , Департамент бухгалтерського, податкового обліку, звітності та методології.

Також в матеріалах справи наявна копія листа АТ П4-2-19/1019 від 23.10.2025 року, з на ім`я ОСОБА_3 , з якого вбачається, що заява щодо надання копій документів розглянута та повідомляють наступне. Копія протоколу комісії з встановлення трудового стажу у залізничній галузі та розміру одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком витяги з протоколів засідання комісії по визначенню розміру одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022,2023,2024 роки, копія колективного договору в частині надання матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію вперше, копія наказу від 08.08.2024 № 125/Ос про звільнення, довідка про середньомісячну заробітну плату, розрахунок заробітної плати за серпень 2024 року, розрахунок оплати середньої зарплати за квітень-травень 2024 року надаються. Надати графік виплати одноразової матеріальної допомоги працвникам залізниці, які звільнилися у зв`язку з виходом на пенсію у серпні 2024, не вбачається за можливе, оскільки починаючи з 01.04.2025 року у зв`язку з проведенням заходів щодо оптиматизації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства, виплату одноразової матеріальної допомоги призупиненого до окремого рішення, а графіки виплат працівникам, вільненим з липня до грудня 2024 року не затверджувались.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія листа роз`яснення АТ «Українська залізниця» № Ц-3-91-1459/ЦПроф/30-2 від 06.09.2022 року на ім`я керівників структурних підрозділів апарату управління, регіональних філій, філій АТ « Укрзалізниця» ( за списком) Раді Профспілки залізничників і транспортних будівельників України, Головам дорожніх профспілкових організацій, з якого вбачається, рішенням правління АТ « Укрзалізниця» від 14.03.2022 ( протокол № Ц-54/31 Ком.т.) на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинено виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами , зокрема одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті. Повідомляють, що після припинення або скасування режиму воєнного стану, а також у разі покращення фінансового стану АТ « Укрзалізниця», що дасть змогу змінити зазначене рішення правління до припинення або скасування режиму воєнного стану, працівники, звільнені вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, отримають суму одноразової та додаткової матеріальної допомоги, що їм належить. Водночас зазначають, що за працівниками , які після 14.03.2022 не подали заяву на звільнення за власним бажанням у з в`язку з виходом на пенсію ( за віком, за віком на пільгових умовах , за вислугу років) протягом двох місяців ( або іншого терміну, встановленого колективним договором) після настання цього права , право на отримання додаткової матеріальної допомоги зберігається протягом терміну , встановленого колективним договором, починаючи з дати припинення або скасування режиму воєнного стану, або у разі зміни зазначеного рішення правління до припинення або скасування режиму воєнного стану.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія листа роз`яснення АТ «Українська залізниця» № Ц-5-15-25/122-25 від 04.04.2025 року на ім`я керівників регіональних філій, філій АТ « Укрзалізниця», з якого вбачається, що на виконання протоколу засідання штабу АТ « Укрзалізниця» з ефективності від 28.03.2025 року № Ц-1-1.5-25/47-25 щодо розроблення плану дій з операційної ефективності АТ « Укрзалізниця» та у зв`язку з проведенням заходів щодо оптиматизації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства починаючи з 01.04.2025 та до окремого рішення керівництва/виплати одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги з асумлінну працю на залізничному транспорті призупинено. Наголошують на необхідність проведення роз`яснювальної роботи з працівниками, що призупинення зазначених виплат- це тимчасові, превентивні дії для забезпечення сталої роботи товариства. На період призупинення виплат просить керуючись графіком виплат працівникам АТ « Укрзалізниця» одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію за 2024 рік та спільним роз`ясненням з профспілкою залізничників і транспортних будівельників України від 06.09.2022 № Ц/3-91/1459/Ц проф./30-22 де чітко зазначено про збереження права на отримання основної та додаткової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію на період дії воєнного стану та протягом 2-щх місяців ( або терміну передбаченого колективним договором) ппочинаючи з дати припинення або скасування режиму воєнного стану. При стабілізації фінансового стану товариства зазначені виплати будуть відновлені першочергово.

Відповідно до змісту Колективного договору між адміністрацією та дорожнім комітетом профсоюзу на 2011-2015 р.р., зареєстрованого Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради за №06 від 15.03.2011, з наступними змінами та доповненнями, який є діючим:

- положеннями п. 4.16 передбачено право працівника у разі звільнення за власним бажанням на пенсію вперше (в тому числі і за вислугу років) здійснення виплат одноразової матеріальної допомоги, у відповідності до Положення №12 до Колективного договору в розмірі не більш п`яти середньомісячних заробітків в залежності від стажу роботи в галузі, зокрема при стажі роботи більш 15 років виплачується п`ять середньомісячних заробітків.

Крім того, у випадках звільнення працівника за власним бажанням на пенсію при виникненні права на пенсію, але не пізніше трьох місяців, передбачена виплата додаткової грошової допомоги в залежності від стажу роботи в галузі до 5 середньомісячних заробітків (зокрема, за наявності трудового стажу більше 40 років для чоловіків 5 середньомісячних заробітків).

В окремих випадках робітникам залізниці за особливі заслуги, значний стаж роботи та бездоганну роботу на залізничному транспорті на підставі клопотання адміністрації та профспілкового комітету підрозділу може виплачуватись на підставі спільного рішення (постанови) керівництва дороги та Дорпрофсожу додаткова виплата при звільненні на пенсію пізніше 3-х місяців з дати виникнення права на пенсію.

Працівникам, які нагороджені за час роботи на залізничному транспорті знаком «Почесний залізничник», «Залізнична слава» трьох ступенів, яким присвоєні почесні звання «Почесний робітник транспорту України», «Почесний енергетик України», «Почесний працівник зв`язку України», «Почесний будівник України» та інші почесні державні звання, а також ті, хто нагороджений орденами, розмір додаткових виплат збільшується на 50 процентів;

Зазначені вище, встановлені судом обставини, сторонами у справі не заперечувалися.

Таким чином, судом встановлено право позивача на отримання одноразової матеріальної допомоги у розмірі семи середньомісячних заробітних плат у зв`язку з виходом на пенсію вперше у розмірі. Згідно розрахунку середньої зарплати середня зарплата позивача складала 28019,93 грн. Таким чином, матеріалами справи підтверджується право позивача на отримання матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 196139,51 грн.

Також колективним договором (п.4.15) передбачена щорічна виплата допомоги на оздоровлення в розмірі не менше 50% тарифної ставки або посадового окладу, як правило, до наданої відпустки.

Судом встановлено, що за 2022, 2023,2024 роки позивач ОСОБА_1 таку допомогу не отримав.

З матеріалів справи встановлено, що в 2022 році посадовий оклад позивача складав 8742,00 грн., 90% від окладу складає 7867,80 грн. в 2023 році посадовий оклад позивача був у розмірі 10684,00 грн., 100% від посадового окладу складає 10684,00 грн., в 2024 році посадовий оклад позивача складав 11752,00 грн., 100% від окладу складає 11752,00 грн. таким чином загальна сума невиплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 та 2024 роки складає 30304,00 грн.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Згідно з положеннями ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Колективний договір між адміністрацією Одеської залізниці і дорожнім комітетом профспілки залізничників і транспортних будівельників України на 2011-2015 роки зареєстрований Департаментом праці і соціальної політики Одеської міської ради №6 від 15.03.2011 є діючим до укладення нового колективного договору на підставі ст.9 Закону України «Про колективні договори та угоди» №3356-Х11 від 1 липня 1993 року з подальшими змінами та листів, які щорічно надаються роботодавцем про продовження дії колективного договору. На даний час колективний договір діє в повному об`ємі.

Частиною 1 ст.5 Закону України «Про колективні договори та угоди» 3356-Х11 від 1 липня 1993 року встановлено, що умови колективних Договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Невиконання умов колективного договору та невиплата заробітної плати на яку позивач ОСОБА_1 розраховув, з боку роботодавця є порушенням трудових прав позивача, а тому вимоги позивача в цій частині є повністю обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст.2 Закону України «Про оплату праці» усі види допомоги та заохочень входять в структуру оплати праці.

Ст. 5 цього Закону передбачено, що організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів, генеральної угоди на національному рівні, галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, активних договорів, трудових договорі, грантів.

Усі виплати, про стягнення яких звернувся позивач, внесені до колективного договору і є обов`язковими для АТ «Укрзалізниця». Ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації приводяться в день звільнення, тобто позивач повинен був отримати повний розрахунок, чого роботодавцем зроблено не було.

З урахуванням встановлених обставин та наведених положень законів суд констатує, що при звільненні ОСОБА_1 йому належали до виплати у день звільнення:

- одноразова матеріальна допомога у розмірі семи середньомісячних заробітних плат у зв`язку з виходом на пенсію вперше в сумі 196139,51 грн.;

- матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022,2023,2024 роки в розмірі (90%,100%, 100% ) тарифної ставки у загальній сумі 30304,00 грн.

Поряд з цим, заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилався на протокол засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022, як на законну підставу для невиплати позивачу належних їй сум при звільненні у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

За змістом ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про колективні договори і угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

Доказів внесення змін до колективного договору у 2022 році стосовно призупинення на період дії військового стану в Україні нарахування та виплати належним працівникам додаткових виплат, зокрема одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком, грошової винагороди з нагоди настання ювілейної дати, матеріальної допомоги на оздоровлення відповідачем суду не надано.

15.03.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених ст. 43, ст. 44 Конституції України.

За змістом ст. 11 вказаного закону на період дії воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативною роботодавця.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» набрав чинності лише 24.03.2022, а тому ухвалювати рішення про призупинення додаткових виплат працівникам посилаючись на правовий режим воєнного стану 14.03.2022 у правління АТ «Укрзалізниця» не було, через відсутність зворотної дії у часі вказаного Закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що правових підстав для призупинення виплати позивачу суми одноразової матеріальної допомоги у розмірі семи середньомісячних заробітних плат у зв`язку з виходом на пенсію в сумі 196139,51 грн.; матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022, 2023,2024 роки в розмірі (90%,100%, 100% ) посадового окладу в сумі 30304,00 грн. у відповідача не було, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь таких виплат є обґрунтованими.

Щодо вимоги позивача щодо виплати одноразового заохочення з нагоди ювілейної дати - 25 років роботи на залізничному транспорті, суд зазначає наступне.

Абзацом 2 пункту 7.23 розділу 7 «Социальные гарантии, льготы, компенсации» Колективного договору передбачено виплату працівникам залізниці за сумлінну працю та у зв`язку з настанням ювілейної дати роботи на залізничному транспорті (25, 30, 40, 50 років) грошової винагороди у розмірі посадового окладу (тарифної ставки) згідно з Додатком №12. Відповідно до Порядку і умов виплати грошової винагороди у зв`язку з ювілейною датою роботи на залізничному транспорті (25, 30, 40, 50 років) (Додаток № 12) грошова винагорода виплачується працівникам у зв`язку з настанням ювілейної дати роботи на залізничному транспорті і за сумлінну багаторічну працю за наявності безперервного стажу роботи у галузі.

Безперервний стаж роботи на залізничному транспорті працівникам виробничого підрозділу служби колії «Роздільнянська дистанція колії» встановлюється комісією з установлення трудового стажу у залізничній галузі для виплати грошової винагороди у зв`язку з ювілейною датою виробничого підрозділу служби колії «Роздільнянська дистанція колії» (далі комісія). Рішення комісії, оформлене у виді протоколу, є підставою для видання наказу про виплату грошової винагороди.

В матеріалах справи відсутні докази звернення керівництва виробничого підрозділу служби колії «Роздільнянська дистанція колії» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з клопотанням (поданням) щодо заохочення ОСОБА_1 з нагоди ювілейної дати - 25 років роботи на залізничному транспорті.

Отже, вимога позивача про стягнення виплати одноразового заохочення з нагоди 25 років роботи на залізничному транспорті задоволенню не підлягає.

Отже, суд констатує наявність вини роботодавця відповідача АТ «Укрзалізниця» у невиплаті належних звільненому працівникові - позивачу у день його звільнення коштів у виді одноразової грошової допомоги у зв`язку із виходом на пенсію в перше (п.4.17 Колективного договору), одноразової допомоги на оздоровлення (п.4.16 Колективного договору) за 2022, 2023,2024 роки в розмірі 50% посадового окладу, що також свідчить про наявність у відповідача обов`язку по виплаті останній середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільнені.

Середньомісячна заробітна плата Позивача становила 28019,93 грн., що жодна із сторін не заперечувала та не оспорювала.

Таким чином, суд визначає суму, що підлягає стягненню без утримання податків й інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата податку є обов`язком роботодавця. Розмір заявленого позивачем до стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 168115,38 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку на 95%.

Відповідно до умов ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року в справі № 761/9584/15-ц розтлумачила зміст статті 117 КЗпП України та сформулювала висновок, що відшкодування, передбачене цією нормою права, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаційний характер, а її заходи спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого (пункти 81, 82 постанови).

Виплата середнього заробітку за статтею 117 КЗпП України за своєю суттю є не штрафом чи каральною санкцією, а спеціальним видом компенсації очікуваних майнових втрат працівника. Саме така компенсаційна природа дозволяє застосувати загальні принципів права, зокрема пропорційності, та обґрунтовує можливість судового контролю за співмірністю розміру компенсації. Законодавчі положення, внесені Законом № 2352-IX, не змінили правової природи цього заходу відповідальності з компенсаційного на каральний.

З огляду на компенсаційний характер відповідальності за статтею 117 КЗпП України Велика Палата Верховного Суду у пунктах 87 та 92 постанови в справі № 761/9584/15-ц зробила висновок, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України. Велика Палата сформулювала нові змістові критерії, які суд має враховувати під час вирішення питання про зменшення розміру відшкодування (пункт 91 постанови):

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- імовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність імовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

- ці критерії спрямовані на досягнення справедливого балансу між інтересами працівника, який має право на компенсацію, та інтересами роботодавця, аби відповідальність не була надмірною.

Шестимісячне обмеження не нівелює необхідності застосування судом критеріїв, визначених Великою Палатою Верховного Суду. Суд під час вирішення подібного спору має оцінювати обставини справи (зокрема, розмір боргу) для визначення справедливого розміру компенсації, який може дорівнювати середньому заробітку за шість місяців, однак може бути і значно меншим, але в будь-якому разі не може перевищувати цю встановлену законом межу.

Закон № 2352-IX не змінив правову природу відшкодування за ст. 117 КЗпП України, яка залишається компенсаційною. Оскільки мета норми права - компенсація, а не покарання, тому і принципи, як- от розумності, справедливості та пропорційності слід застосовувати до визначення розміру компенсації незмінно і послідовно.

Статтю 117 КЗпП України потрібно тлумачити у взаємозв`язку із загальними принципами цивільно-правової відповідальності. Такі висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року в справі № 489/6074/23, яку відповідно до частини четвертої ст.263 ЦПК України необхідно застосувати поза межами доводів апеляційної скарги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року в справі № 489/6074/23 сформульовано загальний правовий висновок про застосування статті 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX, зазначено, що, розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. Під час здійснення такої оцінки необхідно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року в справі № 761/9584/15-ц для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин. Розмір відшкодування суд може зменшити незалежно від ступеня задоволення позовних вимог про стягнення належних звільненому працівникові сум. Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, розміру простроченої заборгованості, принципу співмірності, суд вважає можливим зменшити суму середнього заробітку за час затримки розрахунку до 84057,69 грн.

Водночас вимога скаржника про зменшення суми стягнення на 95 % є явно необґрунтованою, непропорційною характеру порушення та фактично зводить нанівець саму компенсаційну природу відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Також суд зазначає, що строки звернення до суду за вирішенням трудового спору застосовуються незалежно від заяви сторін, а тому в кожному випадку суд зобов`язаний перевірити та обговорити причини пропуску цих строків, а також навести в рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.

Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі - Постанова ВС від 22 січня 2025 року у справі № 757/5467/21.

Позивач був звільнений 19.08.2024 відповідно до наказу про припинення трудового договору (контракту) від 08.08.2024 №125/ОС. При цьому, 19.08.2024 в наказі про припинення трудового договору зазначається про виплату одноразової основної та додаткової матеріальної допомоги при звільненні у звязку з виходом на пенсію вперше у розмірі 7 ( семи) середньомісячних заробітків згідно з затвердженим графіком (витяг з протоколу №Ц-85/44 Ком.т. від 17.07.2023),

Згідно з Витягу з протоколу №Ц-82/63 Ком.т засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 виплата одноразової матеріальної допомоги працівникам акціонерного товариства «Українська залізниця», які звільнились /будуть звільнені у період з січня до грудня 2024 були поновлені. Таким чином, Позивач мав обґрунтовані очікування, що такі виплати йому будуть здійснені. При цьому у рішенні зазначалось про те, що нарахування та виплата матеріальної допомоги, залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, включаючи додаткову матеріальну допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті, буд проводиться в хронологічній послідовності відповідно до дати звільнення працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, починаючи з листопада 2024 року згідно з графіком погашення, який буде затверджений додатково.

Позивач ОСОБА_1 був звільнений 19.08.2024, з позовною заявою до суду звернулась 11.11.2025. Враховуючи дату звільнення позивача, та прийняте рішення правління акціонерного товариства «Українська залізниця» від 14.10.2024 щодо поновлення виплат, суд вважає, що позивач мала обґрунтовані причини вважати, що відповідач виконає свої зобов`язання в добровільному порядку, а тому вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною.

Згідно з частиною першою ст.5 ЦПК України, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень частини третьої ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ухвалюючи рішення у справі, суд щодо його умотивованості відзначає, що доводи сторін та їх представників у даній справі оцінені судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин, а відтак, інші доводи ними озвучені у судовому засіданні та зазначені ними у заявах по суті справи і заявах з процесуальних питань, які було подано до суду, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні ними фактичних обставин справи і норм матеріального права, судової практики та процесуального закону, а тому такі доводи враховуючи, зокрема, практику Європейського суду з прав людини, не вимагають детальної відповіді або спростування.

За таких обставин, суд повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, надані суду докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними та підлягають задоволенню частково, з урахуванням наведених вище розрахунків суду, що не суперечить чинному законодавству і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів фізичної особи.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір, який був сплачений позивачем при поданні позову.

На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія « Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська дорожна організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України про стягнення одноразової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію у розмірі семи середньомісячних заробітних плат, виплата до з нагоди ювілейної дати (25 років) роботи на залізничному транспорті, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження 03150 м.Київ, вул Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ: 40075815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : суму одноразової матеріальної допомоги у розмірі семи середньомісячних заробітних плат у зв`язку з виходом на пенсію в сумі 196139,51 грн.; матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022, 2023,2024 роки в розмірі 90-100 % посадового окладу в сумі 30304,00 грн.; середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільнені в сумі 84057,69 грн.

Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження 03150 м.Київ, вул Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ: 40075815) на користь держави судовий збір у розмірі 2331,56 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку в межах сум виплати за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тект рішення складено 16 липня 2026 року.

Суддя Н.С Чернецька