Рішення № 138603416, 16.07.2026, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №511/4032/25

Провадження по справі №2/498/293/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року с-ще Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Чернецької Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко О.В.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія « Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця - Миргородової О.Ю.

представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська дорожна організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України - Костовської В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія « Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська дорожна організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України про стягнення одноразової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію у розмірі десяти середніх заробітних плат, виплата до ювілейної дати (60 років) з дня народження, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2025 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області за підсудністю з Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія « Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська дорожна організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України про стягнення одноразової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію у розмірі десяти середніх заробітних плат, виплата до ювілейної дати (60 років) з дня народження, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку. В якій вона просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 одноразову матеріальну допомогу у розмірі десяти середньомісячних заробітних плат у зв`язку з виходом на пенсію вперше в сумі 162092,80грн.; матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022, 2023, 2024 роки в розмірі 50% тарифної ставки в сумі 11939грн грн.; заохочувальну виплату у розмірі місячної тарифної ставки з нагоди ювілейної дати - 60 років з дня народження в розмірі 8729грн.; середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільнені в сумі 97255,68грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона вперше була прийнята на роботу в залізничну галузь 02.01.1984 року, прийнята на посаду квиткового касира по ст. Мігаєво Одеської залізниці. До звільнення на пенсію я працювала на різних посадах Одеської залізниці. Звільнена на пенсію за віком 01.10.2024 наказом від 23.09.2024 №1289/ос з посади чергової по залізничній станції Перехрестове виробничого штату служби роботи станцій регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця». На момент звільнення його загальний стаж роботи на залізничному транспорті склав 35 років, один місяць і два дні, що підтверджується записами в трудовій книжці. В наказі про звільнення зазначена виплата компенсації за 37 календарних днів невикористаної відпустки за попередні роки, яка мені була нарахована та виплачена при звільненні, а також зазначена виплата одноразової матеріальної допомоги у розмірі десяти середньомісячних заробітних плат у зв`язку з звільненням на пенсію, відповідно до умов п.4.16 колективного договору, укладеному між адміністрацією Одеської дирекції залізничних перевезень і Об`єднаним профспілковим комітетом Одеської дирекції залізничних перевезень на 2011-2015 роки, який пролонгований та діє по теперішній час. По умовам колективного договору (п.4.16) у разі звільнення працівника за власним бажанням на пенсію вперше йому виплачується одноразова матеріальна допомога в залежності від стажу роботи в галузі. При стажі роботи 15 і більше років виплачується п`ять основних середньомісячних заробітків, а якщо стаж роботи більше 15 років і при звільнені на пенсію не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку (не враховуючи находження на лікарняному і час дії воєнного стану в Україні) працівнику виплачується додаткова матеріальна допомога в залежності від кількості відпрацьованих років. Додаткова матеріально допомога, по умовам колективного договору, у неї складає ще п`ять середньомісячних заробітків. Розмір матеріальної допомоги, яка їй повинна бути виплачена при звільненні становить 10 середньомісячних заробітків. Ії середній заробіток на час звільнення складав 16209,28 гр. (шістнадцять тисяч двісті дев`ять грн. 28 коп.). Матеріальна допомога, яку їй повинні виплатити при звільненні становить 16209,28 грн. x 10 = 162092,80грн. Також їй не надавалась матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачується працівникам Одеської дирекції залізничних перевезень відповідно до умов п 4.15 колективного договору один раз на рік у розмірі не менше як 50% посадового окладу чи тарифної ставки по письмовій заяві працівника, як правило, при наданні чергової відпустки. Така допомога їй не була надана за 2022 - 2024 роки. Заяви на надання такої допомоги подавала разом з заявами на надання відпустки, але допомога не виплачувалась по рішенню правління «Укрзалізниці» від 14.03.2022 (витяг з протоколу №Ц-54/31 Ком.т. засідання правління п. 1.1.4) про тимчасове призупинення виплат всіх видів матеріальної допомоги. В 2022 році її посадовий оклад складав 7214 грн. - 50% від вказаної суми складає 3607 грн. В 2023 році посадовий оклад був у розмірі 7935грн. - 50% - 3967,50грн,, в 2024 -8729грн., 50% від окладу 4364,50грн. Загальна сума заборгованості по виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення за вказані роки становить 11939грн. Положенням про оплату праці працівників АТ «Укрзалізниця» від 26.06.2023 (протокол №Ц-85/39 Ком.т.») п.8.8 передбачено, що при виповненні працівнику 60 років з дня народження їй може бути нараховано та виплачено одноразове заохочення до ювілейної дати залежно від стажу роботи в АТ «Укрзалізниця». Якщо у працівника стаж роботи у залізничній галузі більше 15 років (на той час мій стаж роботи на залізниці - 34 роки) то йому виплачується грошове заохочення у розмірі 100% посадового окладу. Ій виповнилось 60 років з дня народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , на той час мій посадовий оклад складав 8729 грн., тобто ця та сума, яку їй адміністрація мала б виплатити на час виповнення ювілейної дати з дня народження. Стосовно матеріальної допомоги на оздоровлення та заохочувальної виплат до ювілейної дати - 60 років з дня народження, то про ці суми виплат в наказі про звільнення інформації немає, тобто роботодавець взагалі їх не планував виплачувати. В наказі про звільнення зазначено, що виплату одноразової основної та додаткової матеріальної допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію вперше у розмірі десяти середньомісячних заробітних плат провести з урахуванням окремого рішення правління (витяг з протоколу від 14.10.2024 №Ц-82/63 Ком.т.). Дане рішення правління АТ «Укрзалізниця» відтерміновує дану виплата на невизначений термін, тому як в ньому вказано, що виплату матеріальної допомоги проводити в хронологічній послідовності відповідно до дати звільнення працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, починаючи з листопада 2024 року згідно графіком погашення, але такого графіку немає. Також слід зазначити, що роботодавець при звільненні повинен письмово повідомити її про всі нараховані суми в день звільнення, що з його сторони зроблено не було, так як сума матеріальної допомоги при звільненні не була розрахована, а також не було зазначено сум виплат на оздоровлення за 2022-2024 роки і до ювілейних дати 60 років з дня народження. Межу в шість місяців із 19 липня 2022 року встановив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-X1. Як зазначено вище, її середній заробіток на день звільнення складав 16209,28грн., тобто за час затримки повного розрахунку адміністрація зобов`язана виплатити середній заробіток за всі дні затримки, але не більше як за шість місяців затримки повного розрахунку, Загальна виплата за час затримки розрахунку складає наступну суму: 16209,28x 6 = 97255,68грн. Після звільнення вона звернулась до адміністрації з вимогою виплатити мені вихідну допомогу у розмірі 10 середньомісячних заробітних плат, а також всі інші суми винагороджувальних і заохочувальних виплат, але їй у вказаних виплатах було відмовлено, так як відповідно до рішення правління АТ «Укрзалізниця» (витяг з протоколу №Ц-82/63 Ком.т від 14.10.2024) такі виплати проводяться згідно затвердженого графіку, але конкретну дату виплати встановлено не було Протокольне рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 року №Ц-54/31 Ком.т (п1.1.4), яке передбачає, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупиняються виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, виплати до нагоди 60 років від дня народження не є законне для зупинення виплат з таких підстав: рішення правління від 14.03.2022 року №Ц-54/31 Ком.т. прийнято до набрання чинності Законом України №2136-1Х «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», (Закон підписаний президентом 15.03.2022, вступив в дію 24.03.25), прийняте з перевищенням повноважень правління та є нікчемним в частині призупинення виплат, передбачених колективним договором. Також слід зазначити, що протокольне рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 року (витяг з протоколу №Ц-82/63 Ком.т.), щодо призупинення виплат матеріальної допомоги при звільненні на пенсію, Scanned with CS CamScanner якою встановлюється черга, при тому що ця черга є багатомісячною, та адміністрація її не дотримується, суперечить вимогам ст. 116 КЗпП України. Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про колективні договори та угоди» (Закон №3356-X11 від 1 липня 1993 року) встановлено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Невиконання умов колективного договору та невиплата заробітної плати, на яку вона розраховувала, з боку роботодавця є порушенням моїх трудових прах. Згідно з ст.2 Закону України «Про оплату праці» усі види допомоги входять в структуру оплати праці. Ст.5 цього Закону передбачено, що організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів, генеральної угоди на національному рівні, галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, колективних договорів, трудових договорі, грантів. Враховуючи дану норму законодавства, прошу суд розглянути її вимоги щодо виплати заборгованих мені Укрзалізницею сум без обмеження будь-яким строком. Фінансовий стан АТ «Укрзалізниця» є задовільним, підприємство отримує прибутки.

Крім того, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву представника відповідача АТ « Українська залізниця» - Дашинської О.В. в якому вона просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. У випадку задоволення позовних вимог повністю або частково, прошу суд зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на 95% або до будь-якого іншого розміру, який суд вважатиме розумним, пропорційним та справедливим. Свої вимоги мотивує тим, що 24 лютого 2022 року указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку із військовою агресією Росії на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває станом на час розгляду цієї справи. Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб визначені положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 зазначеного закону в указі Президента України про введення воєнного стану в України зазначений вичерпний перелік конституційних прав та свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку із введенням воєнного стану, зазначений строк дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. 15.03.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набув чинності 24.03.2022 року, і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Пунктом другим розділу «Прикінцеві положення» Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» регламентовано, що під час дії воєнного стану, діють обмеження та особливості організації трудових відносин, установлені цим законом. Отже, положення закону Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Відповідно до ст. 11 закону № 2136-ІХ на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Так, на засіданні правління АТ «Укрзалізниця» у підпункті 1.1.4 п.1 витягу з протоколу №Ц-54/31 Ком.т. на період дії правового режиму воєнного стану в Україні прийнято рішення призупинити виплати, що передбачені колективними договорами структурних підрозділів, зокрема, матеріальної допомоги. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та поховання. Також 06.09.2022 працюючим та звільненим працівникам спільним листом адміністрації АТ «Укрзалізниця» та профспілки залізничників і транспортних будівельників №Ц/3-91/1459/ЦПроф/30-22 від 06.09.2022 надано роз`яснення, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинені виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті. Після припинення або скасування режиму воєнного стану, а також у разі покращення фінансового стану АТ «Укрзалізниця», що дасть змогу змінити рішення правління, працівники, звільнені вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію отримають суму одноразової та додаткової матеріальної допомоги, що їм належить. Проте на засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 відповідно до витягу з протоколу №Ц-82/63 Ком.т. ухвалено рішення про здійснення нарахування та виплати працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнилися/будуть звільнені у період з січня по грудень 2024 року, одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті відповідно до пункту 3.2.21 Галузевої угоди, виплати яких були призупинені відповідно до підпункту 1.1.4 пункту 1.1 рішення правління від 14.03.2022 (протокол № Ц-54/31 Ком.т.). У зв`язку із погіршенням фінансової та економічної ситуації в АТ «Укрзалізниця» через проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства, згідно з рішенням штабу АТ «Укрзалізниця» з ефективності від 28.03.2025 № Ц-1-1.5-25/47-25, листом від 04.04.2025 № Ц-5-1.5-25/122-25 у зв`язку з погіршенням фінансового стану товариства та проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності відповідача, починаючи з 01.04.2025 та до окремого рішення керівництва виплати одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті призупинено. Щодо виплати матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком в розмірі десяти середніх заробітних плат в сумі 162 092,80 грн. Пункт 4.16 Колективного договору між адміністрацією і Об`єднаним профспілковим комітетом Одеської дирекції залізничних перевезень на 2011-2015 роки (далі Колективний договір) передбачає при звільненні працівників у зв`язку з виходом на пенсію вперше виплачувати основну одноразову грошову допомогу відповідно до додатку 12 до колективного договору в розмірі не більше п`яти середньомісячних заробітків залежно від стажу роботи у галузі. Крім того, у випадках звільнення працівника за власним бажанням на пенсію при виникненні права на пенсію, але не пізніше трьох місяців (без врахування строку дії воєнного стану в Україні), передбачена виплата додаткової грошової допомоги в залежності від стажу роботи в галузі до 5 середньомісячних заробітків. Відповідно до протоколу №57 по встановленню трудового стажу від 23.09.2024 стаж роботи в галузі ОСОБА_1 на дату її виходу на пенсію складає 35 років 1 місяць та 2 дні. Так, відповідно до п.4.16 Колективного договору при роботі на залізничному транспорті більше 15 років виплата грошової допомоги становить 5 середньомісячних заробітків та додаткова виплата грошова допомога за сумлінну працю на залізничному транспорті для жінок, які мають стаж роботи більше 35 років також становить 5 середньомісячних заробітків. Спільним листом АТ «Укрзалізниця» та Профспілки залізничників та транспортних будівельників України від 06.09.2022 №Ц/3-91/1459/ЦПроф/30-22 визначено, що за працівниками, які після 14.03.2022 не подали заяву на звільнення за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію протягом двох місяців (або іншого терміну, встановленого колективним договором) після настання цього права, право на отримання додаткової матеріальної допомоги зберігається протягом терміну, встановленого колективним договором, починаючи з дати припинення або скасування режиму воєнного стану . У протоколі №57 по встановленню трудового стажу від 23.09.2024 визначено, що одноразова допомога у зв`язку з виходом на пенсію для ОСОБА_1 складає 162 092,80 грн. Через проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства, згідно з рішенням штабу АТ «Укрзалізниця» з ефективності від 28.03.2025 № Ц-1-1.5-25/47-25, листом від 04.04.2025 № Ц-5-1.5- 25/122-25 у зв`язку з погіршенням фінансового стану товариства та проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності відповідача, починаючи з 01.04.2025 та до окремого рішення керівництва виплати одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті призупинено. Після припинення або скасування режиму воєнного стану протягом 2-ох місяців, починаючи з дати припинення або скасування режиму воєнного стану, а також у разі стабілізації фінансового стану АТ «Укрзалізниця» зазначені вище виплати будуть відновлені першочергово. Відповідач не погоджується із заявленою вимогою, оскільки виплата матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію була призупинена, тобто відтермінована в часі в рамках повноважень, наданих роботодавцю законом Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в редакції від 24.12.2023. При стабілізації фінансового стану Відповідача, зазначені виплати будуть відновлені першочергово, що також підтверджується в листі від 04.04.2025 № Ц-5-1.5-25/122-25. Щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки в розмірі 11 939 грн. Пунктом 4.15 Колективного договору встановлено, що працівникам дирекції за письмовою заявою надавати протягом одноразову допомогу на оздоровлення, як правило, при виході в чергову відпустку у розмірі не менше 50 % тарифної ставки або посадового окладу відповідно до Додатку № 11 до Колективного договору. Позовні вимоги щодо стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022, 2023, 2024 роки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки заяви про надання зазначеного виду допомоги відповідно до п. 4.15 Колективного договору від ОСОБА_1 до керівництва не надходили. Оскільки обов`язковою умовою надання матеріальної допомоги є письмова заява працівника, і така заява Позивачем не подавалася, у Відповідача відсутній обов`язок нарахувати та, як наслідок, здійснити виплату такої матеріальної допомоги. Отже, позовна вимога про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 2023, 2024 роки є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню судом. Щодо розміру заявленої до стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки у сумі 11 939 грн. Згідно з п.1.2 Витягу з протоколу засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 27.06.2024 № Ц-82/39 Ком.т. на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, починаючи з 01.07.2024 правлінням АТ «Укрзалізниця» ухвалено рішення про здійснення нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам АТ «Укрзалізниця» в єдиному розмірі мінімальної норми, передбаченої Галузевою угодою між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілки 30% місячної тарифної ставки (посадового окладу). Виплату матеріальної допомоги на оздоровлення здійснювати згідно з наказами АТ «Укрзалізниця», філій та їх структурних підрозділів, за письмовою заявою працівників, які безперервно працюють в АТ «Укрзалізниця» шість і більше місяців, при виході працівника у щорічну відпустку (тривалість якої становить не менше 14 календарних днів). Відповідно Витягу з протоколу засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 27.06.2024 № Ц-82/39 Ком.т. порахована позивачем матеріальна допомога на оздоровлення за 2022, 2023, 2024 роки не відповідає встановленому вказаним рішенням правлення розміру у 30% від посадових окладів ОСОБА_1 . Згідно довідки начальника центру бухгалтерського та податкового обліку господарства роботи станцій № НФБ-02/1992н від 14.11.2025 посадові оклади ОСОБА_1 складали у 2022 році 7 214,00 грн., з 01.07.2023 7 935,00 грн., з 01.04.2024 8 729 грн. Так, 30% від встановленого посадового окладу у 2022 році у 7 214,00 грн. 2 164,20 грн., від встановленого посадового окладу у 2023 році у 7 935,00 грн. 2 380,50 грн. Стосовно посадового окладу, який взятий позивачем для розрахунку матеріальної допомоги на оздоровлення за 2024 рік, необхідно зауважити наступне. З наказу начальника служби роботи станцій регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Рустамовим Р. №153/6 від 04.03.2024 про надання відпустки вбачається, що відпустка ОСОБА_1 була надана на 24 календарні дні та починалась з 21.03.2024, коли посадовий оклад позивача складав 7 935, 00 грн. Відповідно до п.4 Додатку 11 до Колективного договору розрахунок суми на оздоровлення проводиться виходячи з тарифної ставки (посадового окладу), встановлених на дату звернення за допомогою або датою надання відпустки. Отже, відповідно до Додатку 11 Колективного договору, з врахуванням рішення правління АТ «Укрзалізниця» (затверджене протокол від 27.06.2024 № Ц-82/39 Ком.т.) та датою початку відпустки, матеріальна допомога на оздоровлення за 2024рік розраховувалась би від посадового окладу, який існував на момент початку відпустки, та становила б 2 380,50 грн. Проте, з наведених вище причин, відповідач вцілому заперечує щодо стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки. Щодо виплати одноразового заохочення з нагоди 60 років з дня народження працівника. Згідно п. 8.8. додатку 1 до протоколу № Ц-85/39 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 26.06.2023 Положення про оплату праці працівників АТ «Укрзалізниця» працівникам можуть бути нараховані та виплачені одноразові заохочення до ювілейних дат працівників (50, 60, 70 років) залежно від стажу роботи в АТ «Укрзалізниця» та посадового окладу (тарифної складової) на підставі клопотання (подання) керівника із зазначенням загальних підсумків оцінювання результатів роботи працівника. Керівництво станції Перехрестове служби роботи станцій регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з клопотанням (поданням) щодо заохочення ОСОБА_2 з нагоди ювілейної дати - 60 років з дня народження не зверталось. З огляду на вищевикладене, у Відповідача відсутні підстави, визначені нормативними документами та колективним договором, для виплати зазначених видів заохочувальних виплат. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Щодо відсутності підстав для покладення на відповідача обов`язку, передбаченого статтею 117 КЗпП України. Крім того, що виплати, які є предметом спору у даній справі призупинені, необхідно також зазначити, що відповідно пункту 3 ст. 10 закону № 2136-ІХ роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. У зв`язку з необхідністю відновлення пошкодженої та знищеної ворогом інфраструктури АТ «Укрзалізниця» понесла величезні витрати, гуманітарні евакуаційні перевезення, що здійснювалися АТ «Укрзалізниця» на безоплатній основі, також потребували значних коштів. Всі зазначені факти значно ускладнювали та на теперішній час продовжують ускладнювати виконання фінансових зобов`язань відповідача. Так, у зв`язку з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України, з перших днів протистояння АТ «Укрзалізниця», крім поточної роботи щодо залізничних перевезень, активно провадить діяльність, спрямовану на підтримку громадян та держави, а саме, евакуацію мирного населення з регіонів та територій країни, що зазнають масованих атак з боку агресора, до більш безпечних регіонів, перевезення гуманітарних вантажів, перевезення дипломатичних делегацій дружніх країн та інше. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значеннядля економіки і безпеки держави», Відповідач є товариством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Військова агресія російської федерації проти України призвела до значних руйнувань залізничної інфраструктури, втрати активів та майна Товариства, які з кожним місяцем військової агресії тільки зростають. У лютому 2025 року Київською школою економіки опубліковано «Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на листопад 2024 року», згідно якого, станом на кінець 2024 року прямі збитки залізниці оцінюються в 4,3 мільярди доларів (витяг зі звіту додається). Крім того, у лютому 2026 року Київською школою економіки опубліковано «Звіт про непрямі фінансові втрати економіки внаслідок військової агресії росії проти України до кінця 2026 року», згідно якого з 2022 року і по 2026 рік непрямі втрати по залізничному транспорту становлять понад 10 млрд. доларів (витяг зі звіту додається). Також, загальновідомою є інформація, що АТ «Укрзалізниця» у 2024 році отримало збиток у розмірі 2,7 млрд. грн. (доступно за посиланням: https://biz.liga.net/ua/all/transport/novosti/ukrzaliznytsia-u-2024-rotsi-zbilshyla-dokhid-na11-ale-otrymala-zbytok). А на початку 2026 року оголошено про технічний дефолт відповідача. (доступно за посиланням: https://24tv.ua/economy/defolt-ukrzaliznitsichomu-uz-pripinila-viplati-po-obligatsiyah_n2986564). У складних умовах збройної агресії основною метою діяльності відповідача є забезпечення безперебійного перевізного процесу, а не вдосконалення діяльності та процесів Товариства. Всі сили та ресурси Відповідача спрямовані виключно на забезпечення життєдіяльності та обороноздатності країни. Крім того, настання обставин непереборної сили не підлягає доказуванню відповідачем, оскільки це є загальновідома інформація. Таким чином, з початку воєнної агресії (з 24.02.2022 року) підприємство не могло нормально здійснювати роботу з причин, що від нього не залежали. Відтак, з врахуванням наведеного, на думку Відповідача, відсутні підстави для покладення на АТ «Укрзалізниця» обов`язку, передбаченого статтею 117 КЗпП України щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Щодо зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця. Вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року в справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14- 623цс18) виснувала, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України. Як зазначалося вище, військова агресія російської федерації проти України призвела до значних руйнувань залізничної інфраструктури, втрати активів та майна Товариства, які з кожним місяцем військової агресії тільки зростають (пошкодження, а також повне знищення залізничної інфраструктури, рухомого складу, будівель та споруд, інженерних споруд тощо). Прямі збитки залізниці оцінюються в 4,3 мільярди доларів. Попри це, Відповідачем реалізовано ряд соціально важливих заходів, зокрема, правлінням було прийнято рішення про соціальну підтримку працівників відповідача, які отримали поранення, та сімей працівників, загиблих у період воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією проти України. Забезпечено виділення одноразової матеріальної допомоги: працівникам, які отримали поранення середнього та тяжкого ступеня з подальшою госпіталізацією до медичних закладів в розмірі 30 000 грн та додатково згідно з понесеними витратами та наданими підтверджуючими документами; сім`ям загиблих працівників у розмірі 100 000 грн. Також, попри надану законодавством можливість зупинити виплати увільненим на військову службу, правлінням прийнято рішення щодо збереження виплати середнього заробітку (але не більше розміру двох мінімальних заробітних плат, встановлених в Україні на дату розрахунку) працівникам, увільненим на військову службу. У складних умовах збройної агресії основною метою діяльності Відповідача є забезпечення безперебійного перевізного процесу, а не вдосконалення діяльності та процесів Товариства. Всі сили та ресурси Відповідача спрямовані виключно на забезпечення життєдіяльності та обороноздатності країни. З огляду на вищевикладене, оскільки призупинення виплат, передбачених колективним договором, було вимушеним рішенням, ухваленим в результаті понесення значних збитків через військову агресію проти України, враховуючи важке становище, в якому опинився Відповідач, а також той факт, що виплати будуть якнайшвидше відновлені у разі покращення фінансового стану АТ «Укрзалізниця», у випадку, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення з Відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, просимо зменшити його розмір на 95% або до будь-якого іншого розміру, який суд вважатиме розумним, пропорційним та справедливим.

Також в матеріалах справи наявні письмові пояснення на відзив третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеської дорожної організації профспілки залізничників і транспортних будівельників України _ Костовської В.І. в якій вона просить суд задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 у повному обсязі. Відносно заперечень представника відповідача щодо позовних вимог, які викладені позивачем, пояснюю наступне: що стосується діючих норм законодавства України (ст.10,13, 18, 97 КЗпП України), то слід зазначити, що вказані норми чітко визначають, те що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, в якому сторони зобов`язались дотримуватись взятих на себе зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, а також питань оплати праці на основі взаємних домовленостей. Також не має заперечень щодо посилання на ст.13 КЗпП України, в якій визначено, що зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. В колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін по нормуванню і оплаті праці, встановлюються форми, системи і розміри оплати праці та інші види трудових виплат (доплати, надбавки, премії та інше), встановлюються гарантії, компенсації та пільги. Колективний договір може передбачати додаткові по порівнянню з діючим законодавством і угодами гарантії та соціально-побутові пільги. Положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівників (ст.18 КЗпП України). Немає заперечень проти того, що в умовах воєнної агресії російської федерації на території України можуть вводитись окремі обмеження прав і свобод людини і громадянина , відповідно до ст.ст. 30-34, 39, 41-44 та 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Ст.11 Закону України (№2136-Х1) «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24.03.2022 визначено, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця в рамках діючого законодавства. Правлінням АТ «Укрзалізниця» було прийнято протокольне рішення про призупинення положень колективного договору 14.03.2022 року №Ц-54/31 Ком.т (п1.1.4), яке передбачає, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупиняються виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема одноразової матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівника вперше з роботи, яке не є законною підставою для зупинення цих виплат з таких підстав, виняток складає допомога на лікування та поховання: таке рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 року №Ц54/31 Ком.т. прийнято з перевищенням повноважень правління і з порушенням діючого законодавства України до набрання чинності Законом України №2136-1Х «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», (Закон підписаний президентом 15.03.2022, вступив в дію 24.03.2022), який визнав можливість призупиняти окремі положення колективних договорів, тому це рішення АТ «Укрзалізниця» прийнято з перевищенням повноважень правління, заздалегідь, до прийняття вказаної норми законодавства, без повідомлення іншої сторони колективного договору, тому воно є нікчемним в частині призупинення цих виплат, передбачених Галузевою угодою і колективними договорами. Закон України №2136-1Х ст.11 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», (далі Закон), що набрав чинності 24.03.2022 року не передбачає права роботодавця в односторонньому порядку зупиняти чи призупиняти дію колективного договору, а надає можливість лише ініціювати такі дії, після проведень консультацій зі стороною працівників (профспілкою) та інформувати її про прийняте рішення. Стороною роботодавця ніяких дій по інформації профспілки по призупиненню окремих зобов`язань колективних договорів зроблено не було. В новій редакції ст.11 Закону вже прямо зазначено, що дія таких положень може бути зупинена тільки за взаємною згодою сторін колективного договору у порядку, визначеному колективним договором. В протокольному рішенні АТ «Укрзалізниця» немає переліку виплат, які призупиняються. Перелік, яким користується адміністрація при призупинені виплат, ніким на затверджений. Колективний договір є двосторонньою угодою і призупиняти його дію можливо лише в законному порядку, передбаченому як для його прийняття за участі іншої сторони колективного договору, при тому що в колективний договір залізниці не були внесені зміни, які б призупинили дію окремих його положень, призупинення виплат було зроблено в односторонньому порядку волевиявленням правління АТ «Укрзалізниця». Також слід зазначити, що протокольне рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 року (витяг з протоколу №Ц-82/63 Ком.т.) , щодо виплат матеріальної допомоги при звільненні на пенсію, якою встановлюється черга, при тому що ця черга є багатомісячною, та адміністрація її не дотримується, суперечить вимогам ст. 116 КЗпП України. Щодо виплати матеріальної допомоги у звязку з виходом на пенсію ОСОБА_1 за віком в розмірі десяти середньомісячних заробітних плат в сумі 162092,80грн. пояснюю наступне: по умовам колективного договору, укладеному між адміністрацією Одеської дирекції залізничних перевезень і Об`єднаним профспілковим комітетом дирекції (п.4.16) передбачено, що працівникам дирекції гарантується, що у разі звільнення за власним бажанням на пенсію вперше їм виплачується одноразова матеріальна допомога в залежності від стажу роботи в галузі. При стажі роботи 15 років виплачується п`ять середньомісячних заробітків, а якщо стаж роботи більше, то виплачується додаткова матеріальна допомога, яка по умовам колективного договору у неї складає ще п`ять середньомісячних заробітків. Трудовий стаж ОСОБА_1 на залізничному транспорті складає 35 років один місяць і два дні, що підтверджується протоколом засідання комісії по встановленню трудового стажу на залізничному транспорті, тому виплата одноразової матеріальної допомоги у звязку з звільненням на пенсію у неї 10 середньомісячних заробітних плат. ОСОБА_3 звільнилась на пенсію з залізничного транспорту після досягнення пенсійного віку і виникнення права на пенсійне забезпечення. Відповідач посилається на введення воєнного стану, скорочення вантажних перевезень, втрати частини доходів та субсидіювання діяльності АТ «Укрзалізниця» з боку держави, прямі та непрямі збитки. Разом з тим, працівники, які багато років сумлінно працювали на залізниці і правомірно розраховували на належні їм виплати, не менш потерпають від наслідків російської агресії та потребують захисту з боку держави, в тому числі вони відчувають підвищення цін на продукти харчування, ліки, комунальні послуги і пр. Якщо відповідач є соціально орієнтованою компанією, пріоритетною діяльністю якої є підтримання високих стандартів соціального захисту співробітників, він повинен своєчасно і в повному обсязі розрахуватися з працівником, відповідно до діючого законодавства. В рішенні правління АТ «Укрзалізниця» (витяг з протоколу №Ц-54/31 Ком.т засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022) п.1.1.4. було зазначено, що «1.1.4. Інші додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги, призупинити. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління, роз`яснення щодо нарахування та виплати яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики.» В подальшому ніяких роз`яснень, підписаних або затверджених посадовою особою, не з`явилось. На виробничі підрозділи були направлені як додаток до листів коди видів оплат, за якими не проводиться нарахування на період дії правового режиму воєнного стану, ніким не підписані та не узгоджені з профспілкою. АТ «Укрзалізниця» періодично «відкриває» деякі коди, але матеріальна допомога на оздоровлення та одноразова матеріальна допомога в зв`язку з звільненням на пенсію на теперішній час не відкриті. Рішення правління (витяг з протоколу №Ц-54/31 Ком.т засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022) про зупинення виплат, передбачених колективними договорами, та склад зупинених кодів виплат було прийнято в односторонньому порядку, без надання пропозиції первинним профспілковим організаціям, які в кожному виробничому підрозділі є стороною колективного договору з боку трудового колективу. Відповідач зазначає, що рішенням правління (витяг з протоколу №Ц-82/63 Ком.т від 14.10.2024 р.) було поновлено виплати одноразової матеріальної допомоги працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнились або будуть звільнені у період з січня до грудня 2024 року, в порядку черговості. Позивач ОСОБА_1 звільнена на пенсію 01.10.2024 року, одноразову матеріальну допомогу не отримала, при тому що в кінці року АТ «Укрзалізниця» мала можливість розрахуватись зі своїми звільненими працівниками. Наступне зупинення дії колективного договору відбулося, як зазначив відповідач, вже відповідно до листа члена правління АТ «Укрзалізниця» від 04.04.2025 №Ц-5-1.5.-25/122 -25 «у зв`язку з проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства, починаючи з 01.04.2025 та до окремого рішення керівництва». Як рішення правління про зупинення виплат, так і лист члена правління не є належною правовою підставою для зупинення виплати заробітної плати та прирівняних до заробітної плати виплат. Відповідач зазначає, що рішенням правління (витяг з протоколу №Ц-82/63 Ком.т від 14.10.2024 р.) було поновлено виплати одноразової матеріальної допомоги працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнились або будуть звільнені у період з січня до грудня 2024 року, в порядку черговості. Позивач ОСОБА_1 звільнена на пенсію 01.10.2024 року, одноразову матеріальну допомогу не отримала, при тому що в кінці року АТ «Укрзалізниця» мала можливість розрахуватись зі своїми звільненими працівниками. Наступне зупинення дії колективного договору відбулося, як зазначив відповідач, вже відповідно до листа члена правління АТ «Укрзалізниця» від 04.04.2025 №Ц-5-1.5.-25/122 -25 «у зв`язку з проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства, починаючи з 01.04.2025 та до окремого рішення керівництва». Як рішення правління про зупинення виплат, так і лист члена правління не є належною правовою підставою для зупинення виплати заробітної плати та прирівняних до заробітної плати виплат. За позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 05.02.2025р. по аналогічній справі №211/7338/23 за позовом працівника залізниці, відносно того самого рішення правління зазначено, що: - приписами статті 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативноправові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно зі статтею 14 Закону України «Про колективні договори і угоди`зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою. Частиною першою статті 9 цього Закону встановлено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Згідно зі статтею 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. Відповідно до статті 13 КЗпП України та статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами. Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т. д.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії. Згідно зі статтею 18 КЗпП України положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника. Відповідно до частини другої статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Судом першої інстанції було встановлено, що згідно з пунктом 3.1.15. Колективного договору при кожному наданні працівникам щорічної відпустки загальної тривалості або не менше її половини (у випадку поділу відпустки на частини), незалежно від періоду її надання, виплачувати згідно з положенням за письмовою заявою матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 40 % тарифної ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги по професії, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги. Згідно з пунктом 1.4. Колективного договору зміни і доповнення до колективного договору, що не погіршують соціального та економічного становища працівників, вносяться протягом строку його дії за погодженням сторін на спільному засіданні керівництва і профспілкових комітетів, а всі інші на конференції трудового депо. Відповідно до статті 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Стаття 9 КЗпП не вимагає будь-якої процедури визнання недійсними умов договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством. Вона безпосередньо оголошує такі умови недійсними і не вимагає судової процедури визнання їх недійсними. Судом було встановлено, що відповідач не попереджав позивача про погіршення існуючих умов оплати праці та застосування пункту 1.1.4. протокольного рішення про призупинення виплати йому частки заробітної плати, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення. Стосовно рішення АТ «Укрзалізниця» від 27.06.2024 (протокол №Ц-82/39 Ком.т) про здійснення, починаючи з 01.07.2024 р., нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення працівників в розмірі 30% місячної ставки за умови використання працівником не менш ніж 14 календарних днів основної відпустки. Прийняте АТ «Укрзалізниця» рішення це окреме, не передбачене колективним договором заохочення, так як запроваджене в односторонньому порядку та має інші умови, ніж передбачені колективним договором. Матеріальна допомога на оздоровлення за умовами колективного договору виплачується щорічно, як правило, разом з щорічною відпусткою, в розмірі не менш ніж 50% посадового окладу (тарифної ставки) та не містить обов`язкової умови щодо кількості днів відпустки. Спираючись на вищезазначене вважаю, що ОСОБА_1 має право отримати матеріальну допомогу на оздоровлення за усі роки (2022, 2023, 2024) у розмірі, який передбачений діючим колективним договором. Стосовно форс- мажорних обставин. Відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Статтею 10 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Рішення комісії, оформлене в виді протоколу, являється підставою для видачі наказу по структурному підрозділу про виплату грошового винагородження. Протокол комісії по встановленню трудового стажу є в наявності, але наказ про виплату не виданий, що є порушенням встановленого порядку виплати, встановленому додатком 12 колективного договору. Відповідач не довів, що не має можливості розрахуватися з працівником. До того ж звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. Але діяльність АТ «Укрзалізниця» не зупинялася, разом з збитками отримує прибуток, про що у минулому році звітували керівники, а також отримує дотації від держави на виробничі потреби і на виплату заробітної плати. Рішення комісії, оформлене в виді протоколу, являється підставою для видачі наказу по структурному підрозділу про виплату грошового винагородження. Протокол комісії по встановленню трудового стажу є в наявності, але наказ про виплату не виданий, що є порушенням встановленого порядку виплати, встановленому додатком 12 колективного договору. Відповідач не довів, що не має можливості розрахуватися з працівником. До того ж звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. Але діяльність АТ «Укрзалізниця» не зупинялася, разом з збитками отримує прибуток, про що у минулому році звітували керівники, а також отримує дотації від держави на виробничі потреби і на виплату заробітної плати. Що стосується стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Такий порядок визначений статтею 116 Кодексу законів про працю України. Днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки та всі інші виплати, які підприємство заборгувало працівнику. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі виникнення спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець зобов`язаний виплатити неоспорювану суму. Таким чином, розрахунок з працівником проводиться в день звільнення або на наступний день у випадку, передбаченому законом. Якщо ж належні працівникові виплати не були здійснені, то роботодавець несе відповідальність відповідно до ст. 117 КЗпП. Стаття 117 КЗпП встановлює, що у зв`язку з невиплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені законом, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У випадках виникнення спору щодо розміру належних звільненому працівникові сум, роботодавець сплачує відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, а якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Отже, за загальним правилом, у зв`язку з несвоєчасним розрахунком із звільненим працівником, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку, але не більше, як за шість місяців поспіль. Межу у шість місяців з 19.07.2022 встановив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX. Виходячи з викладеного, працівник правомірно вимагає виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до діючого законодавства України.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія « Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця - Миргородова О.Ю. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву. А в разі якщо суд прийде до висновку про задоволення позовних вимог просить суд зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на 95% або до будь-якого іншого розміру, який суд вважатиме розумним, пропорційним та справедливим.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська дорожна організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України Костовська В.І. в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та в поясненнях на відзив.

Згідно з положеннями ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу

Положеннями ст. 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що до структури заробітної плати входять:

- основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, одноразова грошова допомога у зв`язку із виходом на пенсію вперше (п. 4.17 Колективного договору), одноразова допомоги на оздоровлення (п. 4.16 Колективного договору) та одноразове заохочення до ювілейних дат працівників (п. 7.23 Колективного договору), - входять до структури заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Проте, з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, в яких оспорюється законність звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Указаний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 357/1330/21.

Судом встановлено, що за даними трудової книжки, виданої на ім`я ОСОБА_1 , остання з 02.01.1984 по 01.10.2024 перебувала у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на різних посадах, з 20.04.2021 по час звільнення працювала на посаді чергового по залізничній станції Перехрестове, 02.01.2024 року дію трудового договору продовжено на станції Перехрестове Одеського та Херсонського регіону у складі виробничого штату служби роботи станцій регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця». 01.10.2024 звільнена за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком ст. 38 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці.

В матеріалах справи наявна копія наказу ( розпорядження) № 1289/ОС від 23.09.2024 року Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», з якого вбачається, що ухвалено 01 жовтня 2024 року звільнити ОСОБА_1 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком за ст. 38 КЗпП України на підставі заяви заяви ОСОБА_1 від 15.09.2024 року. Компенсувати за невикористані 37 днів відпустки: в тому числі 7 днів за період з 01.09.2021-31.08.2022; 7 днів за період 01.09.2022-31.08.2023; 2 дні (в) за період 01.09.2023-31.12.2023; 19 дні(в) за період 01.01.2024-31.08.2024; 2 дні (в) за період 01.09.2024-01.10.2025 . Виплатити виплату одноразової основної та додаткової матеріальної допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію вперше у розмірі десяти середньомісячних заробітків проводити відповідно до рішення правління АТ « Укрзалізниця» ( витяг з протоколу № Ц-85/44 ком.т.від 17.07.2023).

Також в матеріалах справи наявна відповідь на запит голові Дорпрофсожу - Соловйову І. № НФБ -02/1992н від 14.11.2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , чергова по залізничній станції, звільнена 01.10.2024 року (наказ № 1289/ОС від 23.09.2024); посадові оклади: 2022 рік -7214 грн.; з 01.07.2023 року- 7935 грн.; з 01.04.2024 року-8729,00 грн. Середній заробіток на час звільнення склав 16209,28 грн. Повідомлення про нараховані та виплачені суми працівнику при звільненні додається.

Також в матеріалах справи наявний розрахунок оплати середньої зарплати: серпень 2024 року- 16136,86 грн; вересень 2024 року 16281,71 грн. Всього 32418,57 грн. Середня зарплата: 32418,57/2=16209,28 грн.

В матеріалах справи наявне повідомлення про нараховані та виплачені суми працівнику при звільненні за жовтень 2024 року ОСОБА_1 всього нараховано 18629,63 грн. виплачено 13330,00 грн. разові виплати 13330,00 грн.Лікарняний за рахунок ПФУ. Всього виплачено 13300,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія витягу з протоколу № Ц-82/63 ком.т. засідання правління АТ « Укрзалізниця» від 14.10.2024 року, з якого вбачається, що ухвалено виплату одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію ( включаючи додаткову матеріальну допомогу за сумліну працю на залічному транспорті), яку було призупинено згідно з підпунктом 1.1.4 пункті 1. Рішення правління від 14.03.2022 ( протокол № Ц-54/31 Ком.т.), пункту 1.1 рішення правління від 14.03.2022 ( протокол № Ц-54/31 Ком.т.), відновлювати поетапно відповідно до пункту 3.2.21 Галузевої угоди працівникам АТ « Укразалізниця» які зввільнились /будуть звільнені у період з січня до грудня 2024 в порядку черговості згідно з пунктом 2 цього рішення та з урахуванням пункту 3 цього рішення. Нарахування та виплату матеріальної допомоги, зазначеної у пункті 1 цього рішення, проводити в хронологічній послідовсті відповідно до дати звільнення працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, починаючи з листопада 2024 року згідно з графіком погашення, який буде затверджено та доведено додатково директором з управління персоналом та соціальної політики або особою, яка виконує обов`язки директора з управління персоналом та соціальної політики. Виплату матеріальної допомоги, зазначеної в пункті 1 цього рішення, здійснювати в рамках погоджених показників виплат оперативного плану та ролінгу руху грошових коштів згідно з Порядком формування та виконання консолідованого оперативного плану руху грошових коштів АТ « Укрзалізниця», затвердженим рішенням правління від 10.09.2020 ( протоколом № Ц -45/75 Ком.т.) зі змінами. Відповідальність за виконання цього рішення покласти на керівників регіональних філій, філій, структурних ( виробничих) підрозділів, Департамент соціальної підтримки , Департамент бухгалтерського, податкового обліку, звітності та методології.

Також в матеріалах справи наявна копія витягу з протоколу № ц-82/39 Ком.т.засідання правління АТ « Укрзалізниця» від 27.06.2024 року, з якого вбачається, що ухвалено на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 ( зі змінами), починаючи з 01.07.2024: 1.1. зупинити дію окремих положень колективних договорів АТ « Укрзалізниця», регіональних філій та їх структурних ( виробничих) підрозділів, якими передбачено надання матеріальної допомоги на оздоровлення. Здійснювати нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам АТ « Укрзалізниця2 в єдиному розмірі мінімальної норми, передбаченої галузевою угодою між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками 30 відсотків місячної тарифної ставки ( посадового окладу) . Виплату матеріальної допомоги на оздоровлення здійснювати згідно з наказами АТ « Укрзалізниця», регіональних філій, філій та їх структурних ( виробничих) підрозділів, за письмовою заявою працівників, які безперервно пропрацювали в АТ « Укрзалізниця» шість і більше місяців при виході працівника у щорічну відпустку ( ( тривалість якої становить не менше 14 календарних днів) один раз на календарний рік в межах одного облікового пероду відпустки. Директору з управління персоналом та соуціалної політии , керівникам регіональних філій, філій та їх структурних ( виробничих ) підрозділів забезпечити виконання підпункту 1.1 пункту 1 цього рішення. Регіональним філіям, філіям, їх структурним ( виробничим ) підрозділам Департаменту бухгалтерського податкового обліку, звітності та методології. Департаменту казначейства починаючи з 01.07.2024 року забезпечити нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі , визначеному в підпункті 1.2 пункту 1 цього рішення. Можливість та умови нарахування і виплати працівникам АТ « Укрзалізниця» та особам, які перебували в трудових правовідносинах з АТ « Укрзалізниця» під час дії рішення правління від 14.03.2022 ( протокол № Ц-54/31 Ком.т), матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 24.02.2022 року до 30.06.2024 в розмірі та на умовах , передбачених колективними договорами АТ « Укрзалізниця», регіональних філій, філій ї їх структурних ( виробничих) підрозділів, визначати окремими рішеннями правління на кожен рік. При цьому можливість за умови таких виплат за 2022 рік визначити не пізніше грудня 2024. Департаменту економіки, планування та бюджетування з метою виконання підпункту 1.2 пункту 1 та пункту 4 цього рішення, своєчасно здійснювати заходи щодо внесення змін до консолідованого фінансового плану АТ « Укрзалізниця» та тимчасових /контрольних завдань з основних фінансових економічних показників на відповідні роки. Директору з управління персоналом та соціальної політики Департаменту інформаційної політики та стратегічних комунікацій поінформувати належним чином працівників АТ « Укрзалізниця» про прийняте рішення правління до 30.06.2024. Регіональним філіям, філіям та їх структурним ( виробничим) підрозділам передбачити виплати згідно з підпунктами 1.2 пункту 1 та пункту 4 цього рішення в оперативних планах згідно з Порядком формування та виконання консолідованого оперативного плану руху грошових коштів АТ « Укрзалізниця», затвердженим рішенням правління від 10.09.2020 ( протокол № Ц-45/75 Ком.т. ), зі змінами та надавати до Департаменту казначейства заявки на оплату в рамках затверджених показників. Відповідальність за виконання цього рішення покласти на директора з управління персоналом та соціальної політики, головного бухгалтера, керівників регіональних філій, філій, їх структурних ( виробничих) підрозділів. Підпункт 1,1.4 пункту 1.1 рішення правління від 14.03.2022 ( протокол № Ц-54/31 Ком.т. ) в частині призупинення виплати матеріальної допомоги на оздоровлення втрачає чинність з 01.07.2024 року.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія листа роз`яснення АТ «Українська залізниця» № Ц-3-91-1459/ЦПроф/30-2 від 06.09.2022 року на ім`я керівників структурних підрозділів апарату управління, регіональних філій, філій АТ « Укрзалізниця» ( за списком) Раді Профспілки залізничників і транспортних будівельників України, Головам дорожніх профспілкових організацій, з якого вбачається, рішенням правління АТ « Укрзалізниця» від 14.03.2022 ( протокол № Ц-54/31 Ком.т.) на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинено виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами , зокрема одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті. Повідомляють, що після припинення або скасування режиму воєнного стану, а також у разі покращення фінансового стану АТ « Укрзалізниця», що дасть змогу змінити зазначене рішення правління до припинення або скасування режиму воєнного стану, працівники, звільнені вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, отримають суму одноразової та додаткової матеріальної допомоги, що їм належить. Водночас зазначають, що за працівниками , які після 14.03.2022 не подали заяву на звільнення за власним бажанням у з в`язку з виходом на пенсію ( за віком, за віком на пільгових умовах , за вислугу років) протягом двох місяців ( або іншого терміну, встановленого колективним договором) після настання цього права , право на отримання додаткової матеріальної допомоги зберігається протягом терміну , встановленого колективним договором, починаючи з дати припинення або скасування режиму воєнного стану, або у разі зміни зазначеного рішення правління до припинення або скасування режиму воєнного стану.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія листа роз`яснення АТ «Українська залізниця» № Ц-5-15-25/122-25 від 04.04.2025 року на ім`я керівників регіональних філій, філій АТ « Укрзалізниця», з якого вбачається, що на виконання протоколу засідання штабу АТ « Укрзалізниця» з ефективності від 28.03.2025 року № Ц-1-1.5-25/47-25 щодо розроблення плану дій з операційної ефективності АТ « Укрзалізниця» та у зв`язку з проведенням заходів щодо оптиматизації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства починаючи з 01.04.2025 та до окремого рішення керівництва/виплати одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги з асумлінну працю на залізничному транспорті призупинено. Наголошують на необхідність проведення роз`яснювальної роботи з працівниками, що призупинення зазначених виплат- це тимчасові, превентивні дії для забезпечення сталої роботи товариства. На період призупинення виплат просить керуючись графіком виплат працівникам АТ « Укрзалізниця» одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію за 2024 рік та спільним роз`ясненням з профспілкою залізничників і транспортних будівельників України від 06.09.2022 № Ц/3-91/1459/Ц проф./30-22 де чітко зазначено про збереження права на отримання основної та додаткової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію на період дії воєнного стану та протягом 2-щх місяців ( або терміну передбаченого колективним договором) ппочинаючи з дати припинення або скасування режиму воєнного стану. При стабілізації фінансового стану товариства зазначені виплати будуть відновлені першочергово.

Відповідно до змісту Колективного договору між адміністрацією та дорожнім комітетом профсоюзу на 2011-2015 р.р., зареєстрованого Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради за №02/70-04 від 09.02.2011, з наступними змінами та доповненнями, який є діючим:

- положеннями п. 4.16 передбачено право працівника у разі звільнення за власним бажанням на пенсію вперше (в тому числі і за вислугу років) здійснення виплат одноразової матеріальної допомоги, у відповідності до Положення №12 до Колективного договору в розмірі не більш п`яти середньомісячних заробітків в залежності від стажу роботи в галузі, зокрема при стажі роботи більш 15 років виплачується п`ять середньомісячних заробітків.

Крім того, у випадках звільнення працівника за власним бажанням на пенсію при виникненні права на пенсію, але не пізніше трьох місяців, передбачена виплата додаткової грошової допомоги в залежності від стажу роботи в галузі до 5 середньомісячних заробітків (зокрема, за наявності трудового стажу більше 40 років для чоловіків 5 середньомісячних заробітків).

В окремих випадках робітникам залізниці за особливі заслуги, значний стаж роботи та бездоганну роботу на залізничному транспорті на підставі клопотання адміністрації та профспілкового комітету підрозділу може виплачуватись на підставі спільного рішення (постанови) керівництва дороги та Дорпрофсожу додаткова виплата при звільненні на пенсію пізніше 3-х місяців з дати виникнення права на пенсію.

Працівникам, які нагороджені за час роботи на залізничному транспорті знаком «Почесний залізничник», «Залізнична слава» трьох ступенів, яким присвоєні почесні звання «Почесний робітник транспорту України», «Почесний енергетик України», «Почесний працівник зв`язку України», «Почесний будівник України» та інші почесні державні звання, а також ті, хто нагороджений орденами, розмір додаткових виплат збільшується на 50 процентів;

Зазначені вище, встановлені судом обставини, сторонами у справі не заперечувалися.

Таким чином, судом встановлено право позивача на отримання одноразової матеріальної допомоги у розмірі десяти середньомісячних заробітних плат у у зв`язку з виходом на пенсію вперше у розмірі. Згідно розрахунку середньої зарплати середня зарплата позивача складала 16209,28 грн. Таким чином, матеріалами справи підтверджується право позивача на отримання матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 162092,80 грн.

Також колективним договором (п.4.15) передбачена щорічна виплата допомоги на оздоровлення в розмірі не менше 50% тарифної ставки або посадового окладу, як правило, до наданої відпустки.

Судом встановлено, що за 2022, 2023,2024 роки ОСОБА_4 таку допомогу не отримала.

З матеріалів справи встановлено, що в 2022 році посадовий оклад позивача складав 7214,00 грн., 50% від окладу складає 3607,00 грн. в 2023 році посадовий оклад позивача був у розмірі 7935,00 грн., 50% від посадового окладу складає 3967,5 грн., в 2024 році посадовий оклад позивача складав 8729,00 грн., 50% від окладу складає 4364,5 грн. таким чином загальна сума невиплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 та 2024 роки складає 11939,00 грн.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Згідно з положеннями ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Колективний договір між адміністрацією Одеської залізниці і дорожнім комітетом профспілки залізничників і транспортних будівельників України на 2011-2015 роки зареєстрований Департаментом праці і соціальної політики Одеської міської ради №02/70-04 від 09.02.2011 є діючим до укладення нового колективного договору на підставі ст.9 Закону України «Про колективні договори та угоди» №3356-Х11 від 1 липня 1993 року з подальшими змінами та листів, які щорічно надаються роботодавцем про продовження дії колективного договору. На даний час колективний договір діє в повному об`ємі.

Частиною 1 ст.5 Закону України «Про колективні договори та угоди» 3356-Х11 від 1 липня 1993 року встановлено, що умови колективних Договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Невиконання умов колективного договору та невиплата заробітної плати на яку позивач ОСОБА_1 розраховувала, з боку роботодавця є порушенням трудових прав позивача, а тому вимоги позивача в цій частині є повністю обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст.2 Закону України «Про оплату праці» усі види допомоги та заохочень входять в структуру оплати праці.

Ст. 5 цього Закону передбачено, що організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів, генеральної угоди на національному рівні, галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, активних договорів, трудових договорі, грантів.

Усі виплати, про стягнення яких звернувся Позивач, внесені до колективного договору і є обов`язковими для АТ «Укрзалізниця». Ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації приводяться в день звільнення, тобто позивач повина була отримати повний розрахунок, чого роботодавцем зроблено не було.

З урахуванням встановлених обставин та наведених положень законів суд констатує, що при звільненні ОСОБА_1 їй належали до виплати у день звільнення:

- одноразова матеріальна допомога у розмірі десяти середньомісячних заробітних плат у зв`язку з виходом на пенсію вперше в сумі 162092,80 грн. у сумі 162092,80 грн.;

- матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022,2023,2024 роки (п. 4.15 Колективного договору) в розмірі 50% тарифної ставки у загальній сумі 11939,00 грн.

Поряд з цим, заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилався на протокол засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022, як на законну підставу для невиплати позивачу належних їй сум при звільненні у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

За змістом ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про колективні договори і угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

Доказів внесення змін до колективного договору у 2022 році стосовно призупинення на період дії військового стану в Україні нарахування та виплати належним працівникам додаткових виплат, зокрема одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком, грошової винагороди з нагоди настання ювілейної дати, матеріальної допомоги на оздоровлення відповідачем суду не надано.

15.03.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених ст. 43, ст. 44 Конституції України.

За змістом ст. 11 вказаного закону на період дії воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативною роботодавця.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» набрав чинності лише 24.03.2022, а тому ухвалювати рішення про призупинення додаткових виплат працівникам посилаючись на правовий режим воєнного стану 14.03.2022 у правління АТ «Укрзалізниця» не було, через відсутність зворотної дії у часі вказаного Закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що правових підстав для призупинення виплати позивачу суми одноразової матеріальної допомоги у розмірі десяти середньомісячних заробітних плат у зв`язку з виходом на пенсію в сумі 162092,80 грн.; матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022, 2023,2024 роки в розмірі 50% посадового окладу в сумі 11939,00 грн. у відповідача не було, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь таких виплат є обґрунтованими.

Щодо вимоги позивача щодо виплати одноразового заохочення з нагоди 60 років з дня народження працівника, суд зазначає наступне.

Згідно п. 8.8. додатку 1 до протоколу № Ц-85/39 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 26.06.2023 Положення про оплату праці працівників АТ «Укрзалізниця» працівникам можуть бути нараховані та виплачені одноразові заохочення до ювілейних дат працівників (50, 60, 70 років) залежно від стажу роботи в АТ «Укрзалізниця» та посадового окладу (тарифної складової) на підставі клопотання (подання) керівника із зазначенням загальних підсумків оцінювання результатів роботи працівника.

В матеріалах справи відсутні докази звернення керівництва станції Перехрестове служби роботи станцій регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з клопотанням (поданням) щодо заохочення ОСОБА_1 з нагоди ювілейної дати - 60 років з дня народження.

Отже, вимога позивача про стягнення виплати одноразового заохочення з нагоди 60 років з дня народження працівника задоволенню не підлягає.

Тому, суд констатує наявність вини роботодавця відповідача АТ «Укрзалізниця» у невиплаті належних звільненому працівникові - позивачу у день його звільнення коштів у виді одноразової грошової допомоги у зв`язку із виходом на пенсію в перше (п.4.17 Колективного договору), одноразової допомоги на оздоровлення (п.4.16 Колективного договору) за 2022, 2023,2024 роки в розмірі 50% посадового окладу, що також свідчить про наявність у відповідача обов`язку по виплаті останній середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільнені.

Середньомісячна заробітна плата Позивача становила 16209,28 грн., що жодна із сторін не заперечувала та не оспорювала.

Таким чином, суд визначає суму, що підлягає стягненню без утримання податків й інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата податку є обов`язком роботодавця. Розмір заявленого позивачем до стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 97255,68 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку на 95%.

Відповідно до умов ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року в справі № 761/9584/15-ц розтлумачила зміст статті 117 КЗпП України та сформулювала висновок, що відшкодування, передбачене цією нормою права, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаційний характер, а її заходи спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого (пункти 81, 82 постанови).

Виплата середнього заробітку за статтею 117 КЗпП України за своєю суттю є не штрафом чи каральною санкцією, а спеціальним видом компенсації очікуваних майнових втрат працівника. Саме така компенсаційна природа дозволяє застосувати загальні принципів права, зокрема пропорційності, та обґрунтовує можливість судового контролю за співмірністю розміру компенсації. Законодавчі положення, внесені Законом № 2352-IX, не змінили правової природи цього заходу відповідальності з компенсаційного на каральний.

З огляду на компенсаційний характер відповідальності за статтею 117 КЗпП України Велика Палата Верховного Суду у пунктах 87 та 92 постанови в справі № 761/9584/15-ц зробила висновок, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України. Велика Палата сформулювала нові змістові критерії, які суд має враховувати під час вирішення питання про зменшення розміру відшкодування (пункт 91 постанови):

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- імовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність імовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

- ці критерії спрямовані на досягнення справедливого балансу між інтересами працівника, який має право на компенсацію, та інтересами роботодавця, аби відповідальність не була надмірною.

Шестимісячне обмеження не нівелює необхідності застосування судом критеріїв, визначених Великою Палатою Верховного Суду. Суд під час вирішення подібного спору має оцінювати обставини справи (зокрема, розмір боргу) для визначення справедливого розміру компенсації, який може дорівнювати середньому заробітку за шість місяців, однак може бути і значно меншим, але в будь-якому разі не може перевищувати цю встановлену законом межу.

Закон № 2352-IX не змінив правову природу відшкодування за ст. 117 КЗпП України, яка залишається компенсаційною. Оскільки мета норми права - компенсація, а не покарання, тому і принципи, як- от розумності, справедливості та пропорційності слід застосовувати до визначення розміру компенсації незмінно і послідовно.

Статтю 117 КЗпП України потрібно тлумачити у взаємозв`язку із загальними принципами цивільно-правової відповідальності. Такі висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року в справі № 489/6074/23, яку відповідно до частини четвертої ст.263 ЦПК України необхідно застосувати поза межами доводів апеляційної скарги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року в справі № 489/6074/23 сформульовано загальний правовий висновок про застосування статті 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX, зазначено, що, розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. Під час здійснення такої оцінки необхідно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року в справі № 761/9584/15-ц для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин. Розмір відшкодування суд може зменшити незалежно від ступеня задоволення позовних вимог про стягнення належних звільненому працівникові сум. Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, розміру простроченої заборгованості, принципу співмірності, суд вважає можливим зменшити суму середнього заробітку за час затримки розрахунку до 48627,84 грн грн.

Водночас вимога скаржника про зменшення суми стягнення на 95 % є явно необґрунтованою, непропорційною характеру порушення та фактично зводить нанівець саму компенсаційну природу відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Також суд зазначає, що строки звернення до суду за вирішенням трудового спору застосовуються незалежно від заяви сторін, а тому в кожному випадку суд зобов`язаний перевірити та обговорити причини пропуску цих строків, а також навести в рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.

Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі - Постанова ВС від 22 січня 2025 року у справі № 757/5467/21.

Позивач був звільнений 01.10.2024 відповідно до наказу про припинення трудового договору (контракту) від 23.09.2024 №1289/ОС. При цьому, 01.10.2024 в наказі про припинення трудового договору зазначається про виплату одноразової основної та додаткової матеріальної допомоги при звільненні у звязку з виходом на пенсію вперше у розмірі 10 ( десяти) середньомісячних заробітків згідно з затвердженим графіком (витяг з протоколу №Ц-85/44 Ком.т. від 17.07.2023),

Згідно з Витягу з протоколу №Ц-82/63 Ком.т засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 виплата одноразової матеріальної допомоги працівникам акціонерного товариства «Українська залізниця», які звільнились /будуть звільнені у період з січня до грудня 2024 були поновлені. Таким чином, Позивач мав обґрунтовані очікування, що такі виплати йому будуть здійснені. При цьому у рішенні зазначалось про те, що нарахування та виплата матеріальної допомоги, залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, включаючи додаткову матеріальну допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті, буд проводиться в хронологічній послідовності відповідно до дати звільнення працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, починаючи з листопада 2024 року згідно з графіком погашення, який буде затверджений додатково.

Позивач ОСОБА_1 була звільнена 01.10.2024, з позовною заявою до суду звернулась 25.11.2025. Враховуючи дату звільнення позивача, та прийняте рішення правління акціонерного товариства «Українська залізниця» від 14.10.2024 щодо поновлення виплат, суд вважає, що позивач мала обґрунтовані причини вважати, що відповідач виконає свої зобов`язання в добровільному порядку, а тому вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною.

Згідно з частиною першою ст.5 ЦПК України, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень частини третьої ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ухвалюючи рішення у справі, суд щодо його умотивованості відзначає, що доводи сторін та їх представників у даній справі оцінені судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин, а відтак, інші доводи ними озвучені у судовому засіданні та зазначені ними у заявах по суті справи і заявах з процесуальних питань, які було подано до суду, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні ними фактичних обставин справи і норм матеріального права, судової практики та процесуального закону, а тому такі доводи враховуючи, зокрема, практику Європейського суду з прав людини, не вимагають детальної відповіді або спростування.

За таких обставин, суд повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, надані суду докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними та підлягають задоволенню частково, з урахуванням наведених вище розрахунків суду, що не суперечить чинному законодавству і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів фізичної особи.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір, який був сплачений позивачем при поданні позову.

На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія « Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська дорожна організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України про стягнення одноразової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію у розмірі десяти середніх заробітних плат, виплата до ювілейної дати (60 років) з дня народження, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження 03150 м.Київ, вул Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ: 40075815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 : суму одноразової матеріальної допомоги у розмірі десяти середньомісячних заробітних плат у зв`язку з виходом на пенсію в сумі 162092,80 грн.; матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022, 2023,2024 роки в розмірі 50% посадового окладу в сумі 11939,00 грн.; середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільнені в сумі 48627,84 грн.

Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження 03150 м.Київ, вул Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ: 40075815) на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку в межах сум виплати за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 липня 2026 року.

Суддя Н.С Чернецька