Рішення № 138602526, 29.07.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

29.07.2026

Справа №337/4290/26

Провадження № 2/337/3138/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м.Запоріжжя

Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді -Ширіної С.А.,

за участі секретаря судового засідання- Бикової С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

01.07. 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 з вказаним позовом.

Позов обгрунтовано тим, що 12.03.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір № Z65.23752.007725990.

11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АТ «ІДЕЯ БАНК» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Z65.23752.007725990.

Таким чином, позивача наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за цим договором.

Станом на дату подання позовної заяви відповідач, усупереч умовам Кредитного договору та взятим на себе договірним зобов`язанням, не здійснив повернення отриманих кредитних коштів у строки, визначені договором і графіком щомісячних платежів, а також не сплатив у повному обсязі нараховані відповідно до узгоджених умов договору платежі, у тому числі але не виключно відсотки за користування кредитом. Зазначене, свідчить про невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та є порушенням умов Кредитного договору, що стало підставою для звернення позивача до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Зауважує, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № Z65.23752.007725990 від 12.03.2021р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 144528,39 грн., з яких:

- заборгованість за основними зобов`язанням (за тілом кредиту) 50922,74 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 29093,28 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн.;

- заборгованість за пеню та/або штрафами 0,00 грн.;

- заборгованість за комісіями 64512,37 грн.;

- інфляційні збитки 0,00 грн.;

- нараховані 3% річних 0,00 грн.

На підставі наведеного, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за вищевказаним Договором на загальну суму 80016,02 грн. з яких - заборгованість за основними зобов`язанням (за тілом кредиту) 50922,74 грн.;заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 29093,28 грн. та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн., понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

08.07.2026 Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не прибув, у позовній заяві просив провести судовий розгляд без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом в поряду ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки адреса зареєстрованого місця проживання відповідач знаходиться на тимчасово окупованій території. Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, відповідач до суду повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала, із заявами про розгляд справи без її участі до суду не зверталася.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 12.03.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № Z65.23752.007725990 .

Підписання вищевказаного Договору сторони погодили, що Банк надає позичальнику кредит у сумі 53600,00 грн. зі сплатою 15,00% річних, строком на 60 місяців. (п.1.1 розділу 1 Договору).

Відповідно до п.1.5 Договору сторони погодили, що під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та ДКБОФО, за надання яких встановлена плата відповідно до п.5 Додатку №1 як «Інші послуги банку».

Згідно із п.1.6 Договору дата повернення кредиту 12.03.2026 року, повернення кредиту здійснюється через відкритий рахунок відповідно до Графіку, викладеного в Додатку №1 до цього Договору.

Сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, який є Додатком №1 до Договору до Договору кредиту та страхування № Z65.23752.007725990 від 12.03.2021.

Таким чином, зі змісту Договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, договір власноруч підписано відповідачем, а відтак є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.6, ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Правилами абз.2 ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.1,2 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

З матеріалів справи судом встановлено, що АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі надавши відповідачу кредит у розмірі 34,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № Z65.23752.007725990 від 12.03.2021 року.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала у зв`язку із чим згідно довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № Z65.23752.007725990 від 12.03.2021 станом на 11.12.2025 становить 80016,02 грн. з яких - заборгованість за основними зобов`язанням (за тілом кредиту) 50922,74 грн.;заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 29093,28 грн.

Судом встановлено, що 11.12.2025 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФАКТОРИНГУ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №11-12/25 відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступає за плату ТОВ «ФАКТОРИНГУ ПАРТНЕРС» права вимоги до боржників, визначених в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №2 від 11.12.2025 року до ТОВ «ФАКТОРИНГУ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до Відповідача за договором кредиту № Z65.23752.007725990 від 12.03.2021 на загальну суму 80016,02 грн.

В силу вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077, ч.1 ст.1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, комісії суду не надав.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позов ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАТНЕРС» є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються: договором про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, доданим до нього прайс-листом АО «Лігал Ассістанс» № 01-12/2025 від 01.12.2025, заявою про надання юридичної допомоги № 2280 від 01.05.2026 року, Витягом з Акту № 36 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх не співмірності від відповідача не надійшло.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обсяг та характер виконаної представником позивача роботи, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 76-83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-283, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Кредитним договором №Z65.23752.007725990 від 12.03.2021 у розмірі 80016 (вісімдесят тисяч шістнадцять) грн.02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371) судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371) витрати на правову допомогу в сумі 25 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.А.Ширіна