Вирок № 138602329, 29.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3237/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгород в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження №22026070000000048 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця смт. Станиця Луганська, Станично-Луганського району Луганської області, зареєстрованого та такого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

встановив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт. Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області, громадянин України, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, обвинувачується у пособництві державі-агресору, тобто у вчиненні умисних дій, які спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора.

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами - є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,- 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на військове вторгнення збройних сил та інших збройних підрозділів російської федерації на територію України, з метою її незаконного збройного захоплення; та подальшої військової окупації.

Президент російської федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Приблизно о 05 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил та іншим збройним формуванням рф про військове вторгнення на територію суверенної України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснити збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України.

У зв`язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України під тимчасовою окупацією з 06.03.2022 перебуває с. Троїцьке, яке входить до Троїцької селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області, та на території якої терористичною організацією «ЛНР» створено незаконні органи влади.

З метою відсічі військовій агресії рф 24.02.2022 Указами Президента України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введений в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною радою України.

Починаючи з 24.02.2022 територія с-ще Станиця Луганська та вся Станично-Луганська селищна територіальна громада Щастинського району Луганської області, тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (далі за текстом - зф держави-агресора рф).

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207- VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п .7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VІІ, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Відтак, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», територія всієї Станично-Луганської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області (в т. ч. с. Станиця Луганська) внесена до вказаного переліку територіальних громад, які перебувають в тимчасовій окупації з 24.02.2022 та на час повідомлення про підозру перебуває у перебуває в окупації.

Окрім цього, починаючи з 2014 року, збройні сили держави-агресора - російської федерації розпочали бойові дії на території України та окупували Автономну Республіку Крим, а також частину територій Донецької та Луганської областей України.

Таким чином, на частині території Луганської області захоплення органів державної влади, місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств розпочалося ще з 2014 року, а окуповану військовим шляхом територію фактично контролювала терористична організація «Луганська Народна Республіка».

Після остаточної військової окупації частини населених пунктів Щастинського району Луганської області у лютому-березні 2022 року, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.

Відповідно до Розпорядження Ради Міністрів Луганської Народної Республіки від 05.05.2015 № 02-05/106/15 було прийнято рішення про створення Державного унітарного підприємства Луганської Народної Республіки «Луганська залізниця» (мовою оригіналу - «Государственное унитарное предприятие Луганской Народной Республики «Луганская железная дорога»). Зазначене підприємство було створене на матеріально-технічній базі існуючої на території Луганської області та незаконно захопленої представниками воєнізованих формувань Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця».

Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом територіях Щастинського району Луганської області представники збройних формувань рф, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення здійснили захоплення органів державної влади, місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, серед яких підрозділи Регіональної філії Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця».

В подальшому у відповідності до розпорядження уряду російської федерації від 29.05.2023 №1404-р було прийнято рішення про створення Федерального державного унітарного підприємства «залізниця новоросії» (мовою оригіналу - «Федеральное государственное унитарное предприятие «Железная дорога новоросии»). Зазначене підприємство було створене на матеріально-технічній базі ДУП ЛНР «Луганська залізниця» (мовою оригіналу - «Государственное унитарное предприятие Луганской Народной Республики «Луганская железная дорога»).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб російської федерації № Ю39965-25-107991417 до складу ФДУП «Залізниця новоросії» входить Луганський філіал ФДУП «ЖДН» (мовою оригіналу - Луганский филиал федерального государственного унитарного предприятия «железньїе дороги новоросии»), що згідно Виписки розташований за адресою: 291019, ЛНР, Камянобродський район, вул. Кірова, буд. 44.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не пізніше ніж 04.10.2024, перебуваючи на території селища Станиця Луганська Щастинського району Луганської області, яке з 24.02.2022 та на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, обіймаючи посаду складача поїздів 4 розряду станції Старобільськ виробничо-технологічного підрозділу «Станція Попасна» виробничого підрозділу «Служба роботи станцій» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниці», маючи відповідну освіту, фахові знання, досвід роботи в підрозділах залізниці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, а також розуміючи факт захоплення частини території Луганської області збройними силами російської федерації та лнр, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію та те, що Україна є унітарною державою, а її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою, будучи обізнаним про те, що територія Луганської області є невід`ємною складовою частиною України, ОСОБА_5 реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади російської федерації, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації та зробити особистий внесок для утворення та функціонування на території Луганської області системи органів державної влади, створеної окупаційною владою, почав надавати допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво), що діяла на окупованій частині Луганської області.

Так ОСОБА_5 не пізніше ніж 24 лютого 2022 прийняв пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора і добровільно продовжив виконання своїх трудових обов`язків у підрозділах ДУП ЛНР «Луганська залізниця», усвідомлюючи, що відповідного наказу АТ «Укрзалізниця» від 14.04.2022 дію укладеного з ним трудового договору було призупинено.

Незважаючи на це, ОСОБА_5 не припинив трудову діяльність; та продовжував виконувати покладені на нього трудові обов`язки, чим забезпечував належне функціонування підрозділів ДУП ЛНР «Луганська залізниця», а відтак надавав допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво) у реалізації їх рішень та забезпеченні діяльності органів і підприємств, створених окупаційною владою на тимчасово окупованій частині Луганської області.

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідування дату та час, але не пізніше 04.10.2024 року, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно надав згоду представникам окупаційної адміністрації та 04.10.2024 був призначений на посаду начальника станції Кондрашевська Нова відокремленого підрозділу «Станція Луганськ» (мовою оригіналу - «Начальник станции Кондрашевская Новая» обособленного подразделения «Станция Луганск» Федерального государственного унитарного предприятия «железная дорога новоросии») у незаконно створеному підприємстві «Федеральне державне унітарне підприємство «Залізниці новоросіі», створеного на тимчасово окупованій території, адміністрацією рф, на якій перебуває на теперішній час.

З моменту призначення на посаду начальника залізничної станції ОСОБА_5 переслідуючи свої злочинні наміри та цілі, відповідно до «Посадової інструкції начальника станції Кондрашівська Нова» (мовою оригіналу - «Должностной инструкции начальника станции Кондрашевская - Новая»), виконував посадові обов`язки у незаконно створеному органі, шляхом реалізації та підтримки рішень окупаційної адміністрації держави - агресора, а саме: організовував роботу залізничної станції та взаємодію із суміжними відокремленими підрозділами т.зв. ФГУП «ЖДН» з виконання пасажирської, вантажної та поїздної роботи відповідно до планів та поставлених завдань, забезпечував безпеку перевезень, вантажів та рухомого складу, брав участі в розробці технологічного процесу роботи станції, технічно-розпорядчого акту станції та інших документів для виробничо-господарської роботи станції, здійснював оперативне планування поїзної роботи та вантажної роботи станції, забезпечував виконання вимог нормативних документів, наказів керівництва т.зв. «Луганского филиала ФГУП «ЖДН» по питаннях безпеки руху та зберігання парку вантажних вагонів.

Крім того, відповідно до «Розпорядження першого заступника генерального директора федерального державного унітарного підприємства «залізниці новоросії» № ФГУП/Н ЖДН-01/36 від 12.01.2024 (мовою оригіналу «Распоряжение первого заместителя генерального директора федерального государственного унитарного предприятия «Железньїе дороги Новоросии»), ОСОБА_5 організовував та здійснював ряд заходів, спрямованих на забезпечення діяльності збройних сил російської федерації, щодо організації руху військових ешелонів та охорони об`єктів залізничної інфраструктури, здійснював організацію та контроль за рухом, пропуском та відправленням військових ешелонів відповідно до затвердженого графіку, забезпечував охорону об`єктів залізничної інфраструктури, підтримував постійну координацію з військовими комендатурами та підрозділами, відповідальними за супровід ешелонів, звітував оперативному штабу щодо виконання графіків руху військових ешелонів, організовував підготовку приміщень в адміністративній будівлі станції для тимчасового розміщення військовослужбовців зс рф.

Про виконання зазначених вище заходів, ОСОБА_5 у встановленому окупаційною владою порядку доповідав та звітував керівництву незаконно створеного підприємства «Федеральне державне унітарне підприємство «залізниці новоросії» тим самим забезпечуючи реалізацію рішень окупаційної адміністрації держави - агресора.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 111-2 КК України, як пособництво державі-агресору, вчинення умисних дій, які спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора.

Дане кримінальне провадження, як на етапі досудового розслідування, так і під час судового розгляду, здійснювалось за відсутності обвинуваченого (in absentia), котрий показань суду не надавав.

ЄСПЛ визнає, що хоча право обвинуваченого бути судимим у його присутності в Конвенції прямо не згадується, воно має «першорядне значення». Під час слухання людина володіє таким процесуальним правом, як право фізично постати перед судовим посадовцем («Мулен проти Франції» (3710/406), (2010) §118; «Оджалан проти Туреччини» (46221/99), Велика палата (2005) §103; «Медведєв проти Франції» (3394/03), Велика палата (2010) §118). Право обвинувачених на особисту присутність вимагає, щоб влада досить завчасно інформувала їх самих (а також їх захисників) про дату і місце слухань, викликала їх до суду.

Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, […]; супроводжуватися дотриманням гарантій, відповідних важливості такого рішення; і не повинна вступати в протиріччя з громадським інтересом («Колоцца проти Італії» (9024/80), (1985) §28; «Пуатрімоль проти Франції» (14032/88), (1993) §31; «Ермі проти Італії»(18114/02), Велика палата (2006) §73).

До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачений був […] повідомлений про судовий розгляд, […]. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд in absentia допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді […] («Пелладоах проти Нідерландів» (16737/90), (1994) §41; «Пуатрімоль проти Франції» (14032 / 88), (1993) §34).

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.

Так, згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2026 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22026070000000048 від 19.02.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Встановлено, що 27.01.2026 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, яке у відповідності до вимог ст. ст. 135, 276-278 КПК України опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Постановою слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області від 10.02.2026 року оголошено в розшук підозрюваного громадянина України ОСОБА_5 .

Згідно інформації з Державної міграційної служби України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.04.2026 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №22026070000000048, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2026, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 будучи обізнаним, що відносно нього розпочато кримінальне провадження, що йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та обвинувальний акт відносно нього перебуває на розгляді в суді, в судові засідання неодноразово не з`явився.

Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим вона викликалася в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Так, повістки про виклик на кожне судове засідання були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери у виданні «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

У матеріалах справи містяться документи на підтвердження завчасних належних викликів обвинуваченого до слідчого, прокурора (на стадії досудового розслідування) та суду, текст повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що відносно нього розпочато кримінальне провадження. Обвинувачений мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надавались захиснику.

У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого, а саме приймав участь у дослідженні доказів, виступав у судових дебатах. Захисник був ознайомлений із матеріалами кримінального провадження, що підтверджується відповідною розпискою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Під час судових дебатів прокурор серед іншого вказала, що всі обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення (злочину) були всебічно досліджені органом досудового слідства, перевірені судом під час судового розгляду і знайшли своє підтвердження. Дії обвинуваченого кваліфіковано вірно, а вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України повністю підтверджується сукупністю досліджених судом належних та допустимих доказів. Прокурор просила визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та призначити йому покарання в межах санкції вказаної статті, у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 11 (одинадцять) років, з конфіскацією усього належного йому майна на користь держави.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 під час судових дебатів зазначила, що судовий розгляд вказаного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого, він зв`язку зі своїм підзахисним не має, його позиції не може з`ясувати. Вважає, що вина його підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 111-2 КК України не доведена належними та допустимими доказами. В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази добровільності дій, які інкриміновані ОСОБА_5 . За наведеного просила виправдати ОСОБА_5 .

Суд вислухавши прокурора, захисника, дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку.

Так, згідно протоколів допитів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які надали аналогічні покази та пояснили, що до окупації мешканець селища Станиця-Луганська ОСОБА_5 займав посаду упорядовника потягів станції Кіндрашівська Нова регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», однак після окупації військами російської федерації у жовтні 2024 року добровільно погодився на пропозицію окупаційної влади луганської філії ФДУП «залізниці новоросії» та зайняв посаду начальника станції Кіндрашівська Нова. На нього покладені організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. Він забезпечує транзит через станцію Кіндрашівська Нова військової техніки та особового складу окупаційних військ, також через станцію проходять состави із зерном, металопрокатом, рудою та вугіллям. ОСОБА_5 має проросійські погляди та підтримує агресію рф проти України та займається пособництвом країні агресора.

Відповідно до витягів з ЄРДР від 28.04.2022 ряд мешканців Луганської області, в тому числі ОСОБА_5 надають допомогу окупаційній адміністрації держави агресора, про що внесені про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст.111-2 КК України.

Згідно копії «должностной инструкции начальника станции кондрашевская-новая фгуп «железние дороги новоросии» ОСОБА_5 ознайомлений із такої під особистий підпис 04.10.2024.

Згідно «списка должностей» ОСОБА_5 займає посаду «начальника станции кондрашевская-новая 5 клас» відноситься до «руководства».

Із «распоряжения фгуп/нждн-01/36 12.01.2024» видно, що «руководителям донецкого, луганского филиалов фгуп «ждн» надано завдання «обеспечить надежное и своевременное прохождение воинских ешелонов…..».

Згідно доповідних листів «начальника станции кондрашевская-новая Литвинова Ивана» на ім`я «начальника луганского филиала фгуп «ждн» ОСОБА_9 » ним забезпечено функціонування станції «кондрашевськая новая» в жовтні та грудні 2024 в штатному режимі, безперервність руху військових ешелонів виконана.

Згідно відповіді ГУ ДМС України в Закарпатській області №58/6/4798 від 20.12.2025 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань припинення громадянства України не звертався.

Із відповіді Регіональної філії АТ «Українська залізниця» від 28.05.2025 видно, що ОСОБА_5 займає посаду складача поїздів 4 розряду станції Старобільськ виробничо-технічного підрозділу «Станція Попасна» виробничого підрозділу «Служба роботи станцій».

Згідно відповіді Щатинської РДА Щастинської районної військової адміністрації Луганської області №15/3612 від 17.11.2025 ОСОБА_5 зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_6 від 22.04.2025, ОСОБА_7 від 25.04.2025, ОСОБА_8 від 29.04.2025, ОСОБА_6 від 09.02.2026, ОСОБА_7 від 10.02.2026, ОСОБА_8 від 13.02.2026, вбачається, що із переліченими свідками, було проведено впізнання за 4 фотознімками. Свідки повідомили, що за сукупністю рис обличчя впізнали серед представлених фотознімків особу на фотозображенні, як ОСОБА_5 .

Згідно протоколів огляду від 09.02.2026, від 10.02.2026, від 13.02.2026, від 05.02.2026 оглянуто публікацію, розміщена ІНФОРМАЦІЯ_3 о 13:24 у телеграм-каналі (групі) « ІНФОРМАЦІЯ_4 » мессенджеру «Telegram» за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_5 . При перегляді якої встановлено, що наявна публікація під назвою (мовою оригіналу): «День железнодорожника», яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_3 об 13:24 та у якій містяться фотознімки та текст публікації з наступним змістом (мовою оригіналу): «Сегодня в нашем ДК прошла яркая концертная программа, посвященная Дню железнодорожника! С праздником сотрудников поздравили: Начальник станции Кондрашевская-Новая - ОСОБА_10 ».

Постановою від 18.02.2026 визначено документами, що мають безпосереднє відношення до матеріалів досудового розслідування та приєднано до матеріалів кримінального провадження: копію посадової інструкції начальника станції «Кондрашівська-Нова» від 04.10.2024 та лист ознайомлення ОСОБА_5 з вказаною інструкцією, всього на 9 арк.; копію списку посад керівників залізничних станцій, серед яких значиться ОСОБА_5 , всього на 2 арк.; копію розпорядження від 12.01.2024 №ФГУП/н ЖДН-01/36 на 1 арк.; копію доповідних записок ОСОБА_5 про виконання заходів, передбачених розпорядженням першого заступника генерального директора ФДУП «залізниця новоросії» від 12.01.2024 №ФГУП/н ЖДН-01/36 на 2 арк.

Згідно протоколів огляду від 18.02.2026 оглянуті документи стосовно громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які надійшли з оперативного підрозділу на адресу слідчого відділу на виконання доручення слідчого в рамках даного кримінального провадження. Вказані документи, підтверджують факт виконання обов`язків начальника залізничної станції «Кондрашівська-Нова» ОСОБА_5 . В ході огляду було встановлено та підтверджено наявну в матеріалах кримінального провадження інформацію про те, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Станиця Луганська Станично - Луганського району Луганської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ., здійснював дії, спрямовані на допомогу державі - агресору, шляхом підтримки відповідних рішень держави - агресора та її окупаційної влади.

Відповідно до листа від 14.05.2025 щодо виконання доручення слідчого встановлено, що ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , України, уродженець смт. Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області Україна, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , соціальні мережі: https://vk.com/id9566375, СНІОР (СНИЛС) 218-1-880 70, ИНН рф 940300936633) у лютому 2022 року залишився на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме у с-ще Станиця Луганська Щастинського району Луганської області.

У жовтні 2024 року ОСОБА_5 добровільно зайняв посаду начальника станції Кіндрашівська Нова ВП Станція Луганськ Луганської філії ФДУП залізниці новоросії», на якій і до теперішнього часу виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Зокрема, відповідно до посадової інструкції начальника станції Кіндрашівська Нова ОСОБА_5 організовує роботу станції Кіндрашівська Нова ВП Станція Луганськ Луганської філії ФДУП «залізниці новоросії» та взаємодію суміжних відокремлених підрозділів Луганської філії з виконання пасажирської, вантажної та поїзної роботи відповідно до планів та завдань, забезпечує безпеку перевезень, вантажів та рухомого складу тощо.

Безпосередньо ОСОБА_5 підпорядковується начальнику Відокремленого підрозділу Станція Луганськ Луганської філії ФДУП «залізниці новоросії» ОСОБА_11 .

Встановлено, що ОСОБА_5 знаходячись на посаді начальника станції Кіндрашівська Нова ВП Станція Луганськ Луганської філії ФДУП «залізниці новоросії» отримує заробітну плату близько 55 - 60 тис. руб.

Фактів здійснення тиску або погроз на адресу ОСОБА_5 з боку представників окупаційної влади рф під час призначення його на посаду начальника станції Кіндрашівська Нова ВП Станція Луганськ Луганської філії ФДУП «залізниці зоворосії», не встановлено.

За результатами вжитих заходів здобуто копії документів, які підтверджують здійснення ОСОБА_5 пособництва державі-агресору рф, а саме: посадову інструкцію начальника станції Кіндрашівська Нова ВП Станція Луганськ Луганської філії ФДУП «Залізниці Новоросії» від 04.10.2024 з підписом ОСОБА_5 про ознайомлення з нею; список посад у якому ОСОБА_5 зазначений, як начальник станції Кіндрашівська Нова 5 класу ВП Станція Луганськ.

Відповідно до листа від 17.07.2025 щодо виконання доручення слідчого встановлено, що 29.05.2023 урядом рф видано розпорядження № 1404-р про створення на тимчасово окупованих територіях Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей т.зв. федерального державного унітарного підприємства «залізниці новоросії» ОДРН 1239300005988 ІПН 9303033481, м. Донецьк, вул. Артема, 68, зареєстроване 08.06.2023, вид діяльності: діяльність залізничного транспорту: вантажні перевезення) де структури якого увійшли колишні т.зв. ДУП лнр «Луганська залізниця», тощо. Відповідно до п. 1.4 статуту ФДУП «залізниці Новоросїї» майно підприємства належить на праві власності російській федерації. До листа додані: статут та реєстраційні документи ДУП лнр «Луганська залізниця» на 30 арк.; витяг з ЄДРЮО ДУП лнр «Луганська залізниця» на 30 арк.; положення про Міністерство інфраструктури та транспорту лнр; розпорядження від 29.05.2023 № 1404-р на 2 арк.; статут ФДУП «залізниці новоросії» на 16 арк.; витяг з ЄДРЮО ФДУП «залізниці новоросії» на 27 арк.; витяг з ЄДРЮО Федерального агентства залізничного транспорту на 11 арк.; витяг з ЄДРЮО Міністерства транспорту рф на 8 арк.

Згідно листа від 03.07.2025 на виконання доручення встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр, України, уродженець смт. Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 , до призначення на посаду т.зв. «в.о. начальника станції Кіндрашівська Нова Луганської філії ФДУП «Залізниці Новоросії», займав посаду «складача поїздів станції Кіндрашівська Нова Луганської філії ФДУП «залізниці новоросії». До 2022 року займав посаду складача поїздів 4 розряду станції Старобільськ 5 класу регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до рапорту начальника 7ГВ ЗНД ОСОБА_12 встановлено, що ОСОБА_5 обіймав посаду складача поїздів 4 розряду станції Старобільськ виробничо-технологічного підрозділу «Станція Попасна» виробничого підрозділу «Служба роботи станцій» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», а 14.04.2022 з ним було призупинено дію трудового договору. За оперативно підтвердженою інформацією, ОСОБА_5 залишився на тимчасово окупованій території Луганської області та розпочав трудову діяльність у створеному окупаційною адміністрацією т.зв. ДУП лнр «луганська залізниця» на аналогічних посадах та продовжив її у незаконно створеному окупаційною владою федеральному державному унітарному підприємстві «залізниця новоросії».

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, та судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні письмові докази відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено не було.

Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_5 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.

Під час судового розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення очевидно недопустимими. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 111-2 КК України передбачено відповідальність за умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.

Об`єктивна сторона цього злочину виражена у формі дій: 1) реалізація чи підтримка рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора з метою завдати шкоди Україні; 2) добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдати шкоди Україні.

Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

За змістом статей 132-133 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території; до складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Суб`єкт правопорушення за ч. 1 ст. 111-2 КК України - загальний, тобто громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком громадян держави-агресора.

За суб`єктивною стороною це кримінальне правопорушення може бути вчинене у формі прямого чи непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється з метою завдати шкоди Україні.

Таким чином, зазначені належні й допустимі докази є достатніми для висновку суду про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 111-2 КК України, як умисні дії, які спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора та шляхом добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора

Дослідженими доказами достовірно встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 здійснив пособництво державі-агресору, вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора.

На підставі досліджених письмових доказів, та оглянутих відео-доказів, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_5 діяв добровільно та умисно і зайняв посаду в незаконному органі, створеному на тимчасово окупованій території, та перебуваючи на посаді організовував та здійснював ряд заходів, спрямованих на забезпечення діяльності збройних сил російської федерації, тощо.

Крім того, з огляду на вік обвинуваченого, очевидно, що він усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

При цьому, слід зазначити, що доводи захисника про те, що ОСОБА_5 необхідно виправдати у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 111-2 КК України, оскільки здійснюючи судовий розгляд за відсутності обвинуваченого неможливо встановити чи вчинені інкриміновані їй дії ним добровільно, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного. Так, відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Натомість, із досліджених судом матеріалів, не було встановлено жодних обставин, які б ставили під сумнів добровільність зайняття ОСОБА_5 вищевказаної посади. Навпаки, дослідивши надані стороною обвинувачення протоколи допиту свідків, результати яких у відповідності до вимог ч. 11 ст. 615 КПК України, зафіксовано за допомогою відеофіксації, суд приходить до висновку, що показаннями свідків підтверджується добровільність зайняття ОСОБА_5 посади начальника станції Кіндрашівська Нова ВП Станція Луганськ Луганської філії ФДУП залізниці новоросії». Докази, що обвинуваченого примушували до зайняття посади в незаконному органі, створеному на тимчасово окупованій території за встановлених вище судом обставин, відсутні. Ніяких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що до ОСОБА_5 застосовувався фізичний та/або психічний примус, внаслідок застосування яких/якого обвинувачений вчинив інкриміновані йому дії, суду не надано, тому правові підстави вважати про наявність обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння ОСОБА_5 , у суду відсутні.

Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, такими, що узгоджуються між собою, та доведена поза розумним сумнівом.

Враховуючи вищевикладене та фактичні обставини справи, суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_5 наявний склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме вчинення умисних дій, які спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора та шляхом добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Також, при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, вчиненим умисно, в період дії воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, на диспансерному обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував, по медичну допомогу не звертався.

Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч. 1 ст. 111-2 КК України, у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, та у відповідності до ч. 2 ст. 59 КК України з конфіскацією всього належного йому майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення, попередження нових злочинів.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обраний ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відносно ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 314, 370, 373, 374, 469, 472-475, п. 15 ст. 615 КПК України,суд ,-

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років з позбавленням права обіймати посади в державних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 11 (одинадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування основного покарання рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком суду законної сили.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в державних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Обраний ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2026 відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його оголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченої.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1