Рішення № 138601898, 29.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7582/26

провадження № 2/753/9764/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про стягнення заборгованості, у якій представник позивача просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення станом на 01.09.2025 у розмірі 189 116,59 грн, а також витрати по сплаті судового збору - 3 028 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ «Євро-Реконструкція» надають послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення за адресою АДРЕСА_1 . Відповідачі є споживачами вказаних послуг, однак з жовтня 2021 року не вносили плату за отримані послуги з постачання централізованого опалення та з липня 2021 року - плату за постачання гарячої води, з листопада 2021 року - за абонентське обслуговування, в результаті чого станом на 01.09.2025 утворилась заборгованість у розмірі 186 234,21 грн (теплова енергія 46 817,40 грн, гаряча вода 137 040,61 грн, абонентська плата 2 376,20 грн). Інфляційна складова боргу, яка нарахована до 23.02.2022 становить 2 612,41 грн, 3% річних - 269,97 грн.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 30.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

18.05.2026 від представника відповідача ОСОБА_9 - адвоката Сокольвак В.М., до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він посив відмовити у задоволенні позовних вимог відносно ОСОБА_9 посилаючись на те, що позивачем невірно обраховано розмір заборгованості за постачання теплової енергії; нарахування інфляційних витрат та 3% річних незаконне відповідно до Постанови КМУ від 05.03.2022 № 206; позивачем пропущено строки позовної давності; відповідач ОСОБА_8 з лютого 2020 року не проживає за місцем реєстрації.

Також 18.05.2026 представником Сокольвак В.М. до суду подано окрему заяву щодо застосування строків позовної давності.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 належним чином повідомлялись про розгляд даної справи в суді шляхом направлення за адресою зареєстрованого місця проживання ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, проте конверти з вкладеннями повернувся до суду без вручення.

Враховуючи, що судом вжито заходів щодо повідомлення відповідачів про наявність цивільної справи, розгляд справи проведено за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповіді на відзив від позивача до суду не надходило.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, виконавцями послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по будинку за адресою АДРЕСА_2 , є Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція».

Відповідачі мають зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , а отже є споживачами послуг позивача за вказаною адресою.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами ЦК України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції Закону № 1875-VІ від 24.06.2004 р. передбачалось право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідав визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції Закону № 2189-VІІІ від 09.11.2017 р., споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р. № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порядку ст. 540 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Судом встановлено, що відповідачі з жовтня 2021 року не вносили плату за отримані послуги з постачання централізованого опалення, з липня 2021 року - плату за постачання гарячої води, з листопада 2021 року - за абонентське обслуговування, в результаті чого станом на 01.09.2025 утворилась заборгованість у розмірі 186 234,21 грн (теплова енергія 46 817,40 грн, гаряча вода 137 040,61 грн, абонентська плата 2 376,20 грн), що підтверджується розрахунками сум боргу, який судом перевірений.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно положень ст. ст. 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У спростування вищенаведеного будь-яких доказів відповідачами суду не надано.

Твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_9 фактично не проживає у вказаній квартирі з 2020 року суд вважає необгрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Згідно п. 48 Правил надання послуги постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182, виконавець зобов`язаний здійснювати перерахування розміру нарахованої плати за послугу та/або ненарахування її для споживача протягом періоду тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб за умови отримання заяви та документального підтвердження відповідно до умов договору.

Отже, споживач має право не сплачувати вартість комунальних послуг у випадку, якщо він подасть відповідну письмову заяву до надавача послуг та документально оформить свою відсутність в квартирі.

Разом з тим, доказів на підтвердження того, що відповідач зверталася до позивача з повідомленням про непроживання у квартирі, до суду надано не було.

Суд не приймає подані до суду копії Акту про непроживання особи за місцем реєстрації та заяви до ТОВ «Євро-Реконструкція» про непроживання, оскільки вони датовані травнем 2026 року, тобто після відкриття провадження у справі та отримання відповідачем копії позовної заяви. З цих самих підстав суд критично відноситься до поданої копії договору оренди.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про нарахування інфляційної складової богу та 3% річних у порушення Постанови КМУ № 206 від 05.03.2022, оскільки з наданого розрахунку вбачається що вказані нарахування були здійснені лише до лютого 2022 року.

Суд відхиляє посилання представника відповідача на порушення позивачем строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

3 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211«Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року. Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ, строк дії карантину закінчився з 01 липня 2023 року.

Законом України від 15 березня 2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Отже, строк позовної давності в силу положень пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану.

Враховуючи викладене та аналізуючи зміст наданих позивачем розрахунків заборгованості, суд приходить до висновку, що трирічний строк позовної давності сплив щодо щомісячних платежів, строк сплати яких настав у період по 02 квітня 2017 року, разом із тим, заборгованість, яку ТОВ «Євро-Реконструкція» нараховано за спожиті з 01 липня 2021 року послуги, заявлені в межах позовної давності.

Таким чином, доводи сторони відповідача про сплив позовної давності є необґрунтованими.

За викладених обставин суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення станом на 01.09.2025 в розмірі 189 116,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» судовий збір у розмірі 336,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» судовий збір у розмірі 336,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» судовий збір у розмірі 336,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» судовий збір у розмірі 336,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» судовий збір у розмірі 336,44 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» судовий збір у розмірі 336,44 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» судовий збір у розмірі 336,44 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» судовий збір у розмірі 336,44 грн.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» судовий збір у розмірі 336,44 грн.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція», код ЄДРПОУ 37739041, місце знаходження 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20, наявний електронний кабінет в системі «Електронний суд».

Відповідач ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено 29.07.2026.