Ухвала суду № 138601878, 30.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17730/25

Провадження №: 2/752/8158/26

УХВАЛА

про відмову у поверненні відзиву без розгляду

30.07.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

при секретарі судового засідання - Сінчук І. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про повернення відзиву без розгляду у справі ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

17 липня 2025 року через систему «Електронний суд» до Голосіївського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, у якому позивач просив суд визнати, що безпідставним завищенням вартості своїх послуг на суму 1 248,20 грн станом на 01 жовтня 2021 року відповідач порушив його права на належну якість обслуговування; зобов`язати відповідача зробити перерахунок вартості наданих йому послуг на суму 1 248,20 грн і відобразити це у черговому рахунку-повідомленні.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2025 року Митрофановою А. О. позовну заяву повернуто позивачеві.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2025 року скасовано, справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23 лютого 2026 року справу № 752/17730/25 передано у провадження судді Митрофанової А. О.

05 березня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява ОСОБА_1 про доповнення підстав позову вх. № 15566.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Митрофановою А. О. від 12 березня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

05 березня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Митрофанової Алесі Олексіївни від розгляду вказаної справи.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року у складі головуючого судді Митрофанової А. О. заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Митрофанової Алесі Олексіївни - залишено без задоволення. Заявлено самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії. Справу №752/17730/25, провадження № 2/752/8158/26 передано до канцелярії Голосіївського районного суду міста Києва для повторного авторозподілу для визначення судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №752/17730/25 передано на розгляд головуючому судді Кирильчук І. А.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Кирильчук І. А. від 20 березня 2026 року прийнято до провадження цивільну справу № 752/17730/25, провадження №2/752/8158/26, за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії. Постановлено розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви позивача про доповнення підстав позову від 05 березня 2026 року вх. № 15566. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику).

06 квітня 2026 року від відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву.

26 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про повернення відзиву без розгляду.

Заява обґрунтована тим, що поштове відправлення з відзивом не містить опису вкладення; відзив не містить доказу направлення його копії позивачу; всі додатки до відзиву оформлені з порушеннями вимог законодавства до оформлення копій документів; відзив не містить довіреності особи, яка засвідчила копії деяких документів; копії інших документів не засвідчені; відзив не містить пояснень того, які саме доводи позову повинні підтвердити або спростувати витребувані відповідачем через суд докази; відзив не містить пояснень причин, які завадили відповідачу самостійно отримати витребувані ним через суд докази.

В ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2025 року у справі № 466/6192/23 зазначено, що у частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої (включно із її пунктом 7) або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив повернути відзив без розгляду.

Порядок подання відзиву регулюється статтею 178 ЦПК України.

Частинами третьою, п`ятою статті 178 ЦПК України передбачено, що відзив повинен містити:

1) найменування (ім`я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;

8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Установлено, що 12 березня 2026 року суддею Голосіївського районного суду міста Києва Митрофановою А. О. відкрито провадження у даній справі та визначено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

17 березня 2026 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» отримало ухвалу суду від 12 березня 2026 року, про що свідчить довідка суду про доставку електронного документу.

06 квітня 2026 року від відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, зданий до поштового відділення 01 квітня 2026 року (про що свідчить штемпель на поштовому конверті).

Тобто, відзив подано у строк, установлений в ухвалі від 12 березня 2026 року.

Так, частина четверта статті 178 ЦПК України передбачає, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (частина п`ята статті 178 ЦПК України).

Суд, установивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України).

Відповідно до фіскального чека Укрпошти (долученого до відзиву) № 292 Чек № und1swM58M4 від 01 квітня 2026 року ОСОБА_1 рекомендованим листом був надісланий відзив.

Тобто, відповідачем було виконано вимоги частини четвертої статті 178 ЦПК України.

Доводи позивача про те, що відзив не відповідає приписам ЦПК України, тому має бути повернутий без розгляду не узгоджуються з матеріалами справи.

Застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пункти 50-51, 69, та "Walchli v. France", №35787/03, пункт 29)

Одночасно, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" заява №23805/94, рішення від 04 грудня 1995 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain" заява №28090/95, пункт 45).

Отже, при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

З урахуванням наведеного заява ОСОБА_1 про повернення відзиву без розгляду не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтею 178, частиною четвертою статті 183 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про повернення відзиву без розгляду залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. А. Кирильчук