Рішення № 138600057, 28.01.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/10743/24

провадження № 2/208/173/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 січня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся із позовною заявою до суду, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 25 129 грн. 27 коп. як суму регресної вимоги, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 25 вересня 2022 року між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 був укладений Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-211226160 щодо транспортного засобу Acura, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно з умовами вказаного договору страхування страховик взяв на себе обов`язок у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування потерпілій особі в межах страхової суми, визначеної законом та договором страхування. При цьому поліс був укладений із застосуванням пільги, передбаченої пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки страхувальником є пенсіонер, що підтверджувалося відповідним посвідченням. У зв`язку із застосуванням зазначеної пільги страховий платіж був зменшений на 50 відсотків.

Позивач зазначає, що однією з обов`язкових умов застосування такої пільги є особисте керування транспортним засобом особою, якій вона надана. Саме виходячи із зазначеної обставини страховиком було розраховано страховий платіж із застосуванням відповідного коригуючого коефіцієнта.

17 лютого 2023 року у місті Кам`янське Дніпропетровської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Acura, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Nissan, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб потерпілої сторони отримав механічні пошкодження.

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 березня 2023 року у справі №208/1524/23 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказана постанова набрала законної сили та не була скасована у встановленому законом порядку.

Після звернення потерпілої особи до страховика останнім було проведено врегулювання страхового випадку.

На підставі страхових актів №25946/1 та №25946/2, а також звіту про визначення вартості матеріального збитку №062.23Е_SOS_-230220-256192 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 50 258 грн 53 коп.

Під час врегулювання страхового випадку страховиком було встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди забезпеченим транспортним засобом керувала не страхувальник ОСОБА_2 , якій відповідно до закону була надана пільга щодо сплати страхового платежу, а інша особа ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що зазначена обставина свідчить про використання транспортного засобу з порушенням умов, визначених пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що відповідно до пункту 38-1.1 статті 38-1 зазначеного Закону є підставою для виникнення у страховика права регресної вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, у розмірі 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Посилаючись на те, що потерпілій особі було виплачено страхове відшкодування у розмірі 50 258 грн. 53 коп., позивач просив суд стягнути з відповідача 50 відсотків зазначеної суми, що становить 25 129 грн. 27 коп.

Відповідач добровільно заявлену суму не сплатила, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2024 року відкрито провадження по справі без повідомлення сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Будь-яких заяв або клопотань від сторін до суду не надано, зокрема відзиву на позовну заяву або клопотання буд-якої зі сторін про розгляд справи з повідомленням сторін.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 25 вересня 2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-211226160 щодо транспортного засобу марки «Acura», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Зі змісту полісу вбачається, що страховий платіж визначався із застосуванням пільги, передбаченої пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з чим страховий платіж був зменшений на 50 відсотків.

Також із полісу вбачається, що транспортний засіб належить страхувальнику, а підставою застосування пільги було надання посвідчення пенсіонера.

Судом встановлено, що зазначений договір страхування був чинним на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, а відтак між страховиком та страхувальником існували договірні правовідносини.

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 березня 2023 року у справі № 208/1524/23 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зазначена постанова набрала законної сили, доказів її скасування або зміни матеріали справи не містять.

Як вбачається з постанови, що 17 лютого 2023 року у місті Кам`янське сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Acura», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, лише щодо питання, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, під час розгляду даної цивільної справи не підлягають повторному доказуванню обставини щодо факту вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідачем та її вини у порушенні Правил дорожнього руху України.

Таким чином, суд виходить із того, що саме ОСОБА_1 є особою, відповідальною за заподіяння шкоди потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Із заяви про виплату страхового відшкодування та матеріалів страхової справи вбачається, що після настання страхового випадку власник пошкодженого транспортного засобу звернувся до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування.

З метою визначення розміру матеріального збитку страховиком було організовано проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу.

Згідно зі звітом № 062.23Е_SOS_-230220-256192 про визначення вартості матеріального збитку визначено вартість відновлювального ремонту та розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Nissan».

На підставі зазначеного звіту страховиком були складені страхові акти № 25946/1 та № 25946/2.

Факт здійснення страхового відшкодування підтверджується платіжною інструкцією № 00091376 від 13 березня 2023 року та платіжною інструкцією № 00092758 від 07 квітня 2023 року.

Із зазначених документів вбачається, що загальний розмір виплаченого страхового відшкодування становить 50 258 грн. 53 коп.

Наведені документи відповідають вимогам статей 76, 77 ЦПК України, містять усі необхідні реквізити первинних бухгалтерських документів та підтверджують фактичне здійснення страховиком виплати страхового відшкодування.

Доказів повернення зазначених коштів або їх помилкового перерахування матеріали справи не містять.

Під час врегулювання страхового випадку страховиком було встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом «Acura», державний номерний знак НОМЕР_1 , керувала ОСОБА_1 , а не страхувальник ОСОБА_2 , якій було надано пільгу відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Вказана обставина підтверджується постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, відповіддю Національної поліції, матеріалами страхової справи та сторонами не спростована.

Відповідач не надала жодного доказу, який би свідчив про особисте керування транспортним засобом страхувальником під час настання дорожньо-транспортної пригоди або про відсутність підстав для застосування положень пункту 38-1.1 статті 38-1 Закону.

Крім того, судом встановлено, що 02 липня 2024 року позивач направив відповідачу письмову вимогу про добровільне відшкодування 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Разом із тим відповідач не скористалася можливістю добровільно виконати вимоги страховика, не надала відповіді на вимогу та не відшкодувала заявлену суму.

Оцінивши кожний доказ окремо та всі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що надані позивачем письмові докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для встановлення фактичних обставин справи.

Будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача, ставили під сумнів факт виплати страхового відшкодування, розмір завданої шкоди, вину відповідача у дорожньо-транспортній пригоді або свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від цивільно-правової відповідальності, матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом звернення до суду.

За змістом статті 979 ЦК України за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, а страхувальник сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом установлено, що між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діяв на момент настання дорожньо-транспортної пригоди.

На виконання умов договору страхування та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій особі у загальному розмірі 50 258 грн. 53 коп.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пункту 13.2 статті 13 зазначеного Закону розмір страхового платежу за договором страхування зменшується на 50 відсотків, якщо страхувальником є особа, яка належить до визначених законом пільгових категорій, а забезпечений транспортний засіб належить їй на праві власності. При цьому така пільга надається за умови особистого керування транспортним засобом особою, яка має право на її застосування, без мети надання платних послуг із перевезення пасажирів чи вантажу.

Як встановлено судом, поліс страхування був укладений із застосуванням зазначеної пільги, однак на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом керувала відповідач ОСОБА_1 , а не страхувальник ОСОБА_2 , якій така пільга була надана.

Отже, транспортний засіб використовувався з порушенням умов, визначених пунктом 13.2 статті 13 Закону.

Відповідно до пункту 38-1.1 статті 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону, особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Зазначена норма є спеціальною щодо спірних правовідносин та встановлює самостійну підставу виникнення права регресної вимоги страховика.

Крім того, відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. У даному випадку спеціальним законом визначено розмір такої вимоги 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Факт заподіяння шкоди відповідачем підтверджується постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 березня 2023 року, яка набрала законної сили. Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України зазначена постанова є обов`язковою для суду в частині встановлення факту вчинення відповідачем відповідних дій та її винуватості у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Оцінивши всі надані сторонами докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення договору страхування із застосуванням пільги, факт порушення умов її застосування, факт настання страхового випадку, здійснення виплати страхового відшкодування та наявність у нього права регресної вимоги.

Натомість відповідачем, всупереч вимогам статей 12 та 81 ЦПК України, не подано належних і допустимих доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини або свідчили про відсутність підстав для застосування пункту 38-1.1 статті 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати пов`язані зі сплатою судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ст. ст. 141, 263, 264, 265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» місцезнаходження юридичної особи: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 40, ідентифікаційний код юридичної особи: 20782312.

- 25 129 (двадцять п`ять тисяч сто двадцять дев`ять) грн. 27 коп. сума в якості страхового відшкодування (шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди);

- 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. сума судового збору.

Усього: 28 157 (Двадцять вісім тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 27 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» місцезнаходження юридичної особи: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 40, ідентифікаційний код юридичної особи: 20782312.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Суддя Похваліта С. М.