Ухвала суду № 138599327, 27.07.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5870/26

Провадження № 1-кс/496/1247/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12026164250000176 від 23.07.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 310 КК України підозрюваному: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петродолинське, Овідіопольського району Одеської області, громадянину України, не працюючого, який має неповну середню освіту, неодруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2026 року до слідчого судді звернувся слідчий СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням, встановлено, що в порушення положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 12 жовтня 1992 року №576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622 у ОСОБА_5 виник умисел направлений на придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу за наступних обставин. Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 25.07.2026, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, без передбаченого законом дозволу, придбав, шляхом знахідки, бойовий припас, а саме осколкову гранату «Ф-1» у розібраному стані. В подальшому ОСОБА_5 , діючи з тим же прямим умислом, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 25.07.2026, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, переніс при собі та почав незаконно зберігати одну ручну осколкову гранату «Ф-1» у розібраному стані, у гаражному приміщенні за адресою АДРЕСА_1 . В подальшому, до 09 години 55 хвилин 25.07.2026 ОСОБА_5 , без передбаченого законом дозволу, діючи з тим же прямим умислом, зберігав одну ручну осколкову гранату «Ф-1» у розібраному стані, а саме корпус ручної осколкової гранати «Ф-1» із маркуванням на донній частині «107 108-79Т», який які відповідно до довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів №256 від 25.07.2026 відноситься до ІІІ-ої категорії вибухонебезпечності та запал типу УЗРГМ маркування якого затерте механічним способом, який відповідно до довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів №257 від 25.07.2026 відноситься до ІІ-ої категорії вибухонебезпечності, у гаражному приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , яку було виявлено та вилучено 25.07.2026, в період часу з 07 години 30 хвилини по 09 годину 55 хвилин працівниками Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області під час проведення санкціонованого обшуку за зазначеною адресою. 25.07.2026 ОСОБА_5 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України. 25.07.2026 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у придбанні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу повідомлено ОСОБА_5 . В клопотанні зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2та 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Слідчий у клопотанні зазначає, що з метою гарантії та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, із врахуванням положень п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України та ч. 3 ст. 183 КПК України, йому необхідно обрати розмір застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Саме такий розмір застави та покладення обов`язків забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, посилаючись на обставини викладені у письмовому клопотанні щодо існування ризиків, передбачених п. 1, 2,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання так як підозрюваний має міцні соціальні зв`язки.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить наступних висновків.

25.07.2026 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку, який проведено за адресою АДРЕСА_1 , тобто за місцем мешкання ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено 10 кущів рослинного походження зовні схожі на кущі роду коноплі з кореневою системою, 3 куща рослинного походження зовні схожі на кущі роду коноплі з кореневою системою, речовину рослинного походження, речовину рослинного походження, яка знаходилась в пластиковій коробці у подрібненому стані, речовину рослинного походження, корпус гранати Ф-1 із маркуванням на задній частині 107 108-79Т, запал типу УЗРГМ маркувальні позначення затерті; показаннями самого підозрюваного ОСОБА_5 , наданими під час допиту в якості підозрюваного за участю захисника, який пояснив, що окрім вирощування рослин роду коноплі, зберігав за місцем проживання, а саме у гаражному приміщенні зберігав осколкову гранату «Ф-1», яку знайшов у посадці та переніс до гаражу та почав незаконно зберігати; показаннями свідків понятих при проведенні обшуку, які пояснили, що були присутніми при проведенні слідчих дій та щодо виявлення кущів роду конопель, а також про мівсце виявлення та зберігання осколкової гранати «Ф-1»; іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на думку слідчого судді знайшли своє підтвердження при розгляді клопотання та мають місце на теперішній час, а саме: можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватися від органів досудового розслідування та суду - на думку слідчого судді є те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує, що підозрюваний уже вживав дій, спрямованих на приховування боєприпасу, про що свідчить його зберігання у розібраному вигляді в гаражі. Оскільки досудове розслідування не завершено, а обставини набуття гранати та всі співучасники правопорушення ще не встановлені, існують достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний матиме змогу знищити або сховати ще не виявлені докази. За таких обставин, запобіжний захід є необхідним для запобігання вказаному ризику.

Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, - є те, що під час обшуку, проведеного у межах розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 310 КК України, у ОСОБА_5 , окрім вилучення 22 кущів рослин зовні схожих на коноплі, та подрібнену рослинну речовину, було також виявлено та вилучено гранату. Виявлення боєприпасу під час розслідування злочину у сфері обігу наркотичних засобів свідчить про високу суспільну небезпеку дій підозрюваного та стійку протиправну спрямованість його поведінки. Поєднання незаконного вирощування нарковмісних рослин із незаконним зберіганням боєприпасів вказує на те, що ОСОБА_5 схильний до вчинення інших правопорушень та може продовжити протиправну діяльність.

Слідчий суддя, в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилається на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 7 років, у справі не зібрані всі докази, зокрема, не допитані свідки, не проведено всі необхідні експертизи, підозрюваний не працевлаштований, тобто не має постійних джерел доходів, неодружений, на утримані дітей не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, тому мають місце ризики, передбачені п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, на теперішній час відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_5 , окрім як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого суд з урахуванням положень ст. ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить із того, що вона повинна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та бути співмірною встановленим ризикам, тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, а також майновому стану особи. При цьому розмір застави не може бути завідомо непомірним та фактично позбавляти особу можливості скористатися передбаченим законом правом на звільнення з-під варти після її внесення. Такий підхід відповідає практиці Європейського суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішеннях у справах «Neumeister v. Austria» та «Mangouras v. Spain». Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Конституційний Суд України у Рішенні від 21 липня 2026 року № 9-р(ІІ)/2026 звернув увагу, що застава має залишатися реальною альтернативою триманню під вартою, а її розмір повинен визначатися індивідуально з урахуванням принципу пропорційності та не може встановлюватися таким чином, щоб фактично унеможливити її внесення.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги всі обставини, перелічені у ст. 178 КПК, суд приходить до переконання, що для забезпечення виконання підозрюваним, передбачених КПК України вимог, слід визначити заставу у сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120,00 грн. (Сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень 00 копійок).

Окрім цього, необхідно визначити обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, які будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави.

У разі невиконання покладених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою обирається не більше 60 днів (в рамках строку досудового розслідування) і обчислюється з моменту затримання 25.07. 2026 року

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 22.09.2026 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 133 120 грн. (сто тридцять три тисяч сто двадцять) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, а саме: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26302945; банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком до 22.09.2026 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися з міста проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-заборонити спілкуватися зі свідками та учасниками кримінального провадження.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити підозрюваній, прокурору та уповноваженій службовій особі - начальнику ДУ «Одеській слідчий ізолятор».

Слідчий суддя ОСОБА_1