Рішення № 138599035, 23.07.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1461/26

Провадження №2/149/1088/26

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі

головуючого судді Олійника І. В.,

при секретарі Янюк А. Й.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" пред`явлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Короткий зміст заявлених вимог

Позов мотивований тим, що між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримав грошові кошти, які зобов`язався повернути, а також сплатити проценти. В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та допустив заборгованість у загальному розмірі 80000 грн, які позивач, набувши право вимоги, просить стягнути разом із судовими витратами по оплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витратами на професійну правничу допомогу у 8000 грн.

Рух справи та процесуальні дії

Ухвалою суду від 30.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання та витребувано докази. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву.

Позиція учасників справи

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що умови кредитного договору щодо нарахування процентів є несправедливими, а розмір нарахованих процентів непорпорційним та таким, що порушує принцип добросовісності, розумності й справедливості, оскільки розмір процентів у дев`ять разів перевищує суму отриманого кредиту. Крім того, відповідач зазначає, що є діючим військовослужбовцем, а тому відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у період дії особливого періоду проценти за користування кредитом не підлягають нарахуванню. З огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні позову та зменшити проценти за користування кредитними коштами. Також заперечує проти заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх недоведеними та неспівмірними зі складністю справи, а тому просить зменшити до 2500 грн.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що відповідач не надав належних доказів направлення відзиву та доданих до нього документів позивачу, а тому просить залишити відзив без розгляду. Крім того, проценти за користування кредитом нараховані відповідно до умов кредитного договору, а відповідач не довів наявності передбачених законом підстав для звільнення від їх сплати, зокрема не підтвердив наявності пільг як військовослужбовця у період виникнення заборгованості. Заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн є обґрунтованими, співмірними зі складністю справи та належним чином підтвердженні, а тому підлягають стягненню у повному обсязі.

Встановивши, що сторони зареєстровані в підсистемі "Електронний суд" та мають електронні кабінети, через які здійснюється обмін процесуальними документами, тобто мають можливість ознайомитися із заявами по суті справи, що також підтверджується поданням представником позивача відповіді на відзив, суд дійшов висновку про відсутність порушення процесуальних прав позивача та приймає відзив до розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, заяв, клопотань не подав. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено належним чином.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом

03.09.2023 між ТОВ "Аванс Кредит" та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 03211-09/2023 (далі Договір) за умовами якого відповідач отримав, шляхом переказу на належний йому електронний платіжний засіб, кредит у розмірі 8000 грн строком 360 днів, тобто до 27.08.2024, зі сплатою процентів кожних 25 днів, за ставкою 2,50% в день (а.с. 13-24).

Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", містить персональні дані відповідача, зокрема РНОКПП, номер та серію паспорта, адресу місця проживання, номера телефонів та номер електронного платіжного засобу.

Належність відповідачу вказаного в Договору електронного платіжного засобу, а також перерахування кредитних коштів на вказаний ним рахунок підтверджується інформацією, наданою ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення" та АТ КБ "Приватбанк" (а.с. 24 зворот).

Згідно проведеного ТОВ "Аванс Кредит" розрахунку заборгованість відповідача за Договором за період з 03.09.2023 до 29.03.2024 становить 49800 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за кредитом; 41800 грн - заборгованість за процентами (а.с. 25-26).

29.03.2024 між ТОВ "Аванс Кредит" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладеного договір факторингу № 29032024 за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за Договором на загальну суму 49800 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за кредитом; 41800 грн - заборгованість за процентами (а.с. 29-35).

На виконання умов Договору позивачем за період з 30.03.2024 до 27.08.2024 нараховано відповідачу заборгованість за процентами в розмірі 30200 грн, тобто загальний розмір заборгованості за Договором становить 80000 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за кредитом; 72000 грн - заборгованість за процентами (а.с. 27-29).

01.07.2025 між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та АО "Апологет" укладено договір про надання правової допомоги № 0107 за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язалося надавати позивачу юридичну допомогу у справі за позовом до відповідача про стягнення заборгованості за Договором. На професійну правничу допомогу позивачем понесено витрати у розмірі 8000 грн (а.с. 38-40).

Відповідач з 05.02.2026 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період (а.с. 70-73).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.ст. 1048, 1054 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Встановивши, що між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого первісний кредитор надав, а відповідач отримав грошові кошти, які зобов`язався повернути, сплатити проценти, однак отримані кошти у повному обсязі не повернув, проценти не сплатив, суд доходить висновку, що відповідач порушив зобов`язання за Договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Встановивши, що між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу, суд доходить висновку, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що умова договору щодо нарахування процентів в розмірі 2,50% в день є несправедливою відповідно до ст. 18 Закон України "Про захист прав споживачів", оскільки порушує принцип добросовісності, розумності й справедливості, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закон України "Про захист прав споживачів" (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним (ч. 5 ст. 18 Закон України "Про захист прав споживачів").

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на те, що відповідач, будучи належним чином поінформованим про істотні умови Договору, у тому числі щодо розміру та порядку сплати процентів, добровільно прийняв їх та погодив, отримав кредитні кошти та користувався ними з 03.09.2023, не оспорив Договір чи окремі його положення у судовому порядку, із зустрічним позовом не звертався, презумпцію правочину не спростував.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що він, як військовослужбовець, звільнений від сплати процентів за користування цим кредитом.

Так, згідно ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Як встановлено судом, відповідач проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період з 05.02.2026, тобто після закінчення строку кредитування за Договором. Отже, на момент укладення Договору та нарахування процентів відповідач не мав статусу військовослужбовця, а тому положення ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому, перевіривши правильність розрахунків заборгованості за Договором суд зауважує, що позивачем завищено розмір процентів ,з огляду на таке.

22.11.2023 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 квітня 2024 року - не більше 1,5%, з 20.08.2024 - не більше 1%.

Таким чином, проценти за користування кредитом за період з 03.09.2023 до 21.04.2024 підлягають нарахуванню за ставкою 2,5% та становлять 46400 грн (8000х232х2,5%), за період з 22.04.2024 до 20.08.2024 за ставкою 1,5% - 14520 грн (8000х121х1,5%), за період з 21.08.2024 до 27.08.2024 - 560 грн (8000х7х1%).

Отже, загальний розмір процентів за користування кредитом за період з 03.09.2023 по 27.08.2024 становить 61480 грн, тому загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача становить 69480 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за кредитом; 61480 грн - заборгованість за процентами.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, зокрема те, що відповідач порушив зобов`язання за Договором, а також те, що до позивача перейшло право вимоги за Договором, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 69480 грн.

Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України).

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі "East/WestAlianceLimited" проти України"), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що предмет спору є типовим для позивача та не складним, а обґрунтованість понесених витрат у заявленому розмірі не доведено, суд, керуючись принципами справедливості та співмірності, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 2500 грн.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2312,29 (2662,40 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/80000 грн (ціна позову) х 69480 грн (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 530, 536, 610, 611, 1048, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 03211-09/2023 від 03.09.2023 у розмірі 69480 (шістдесят дев`ять тисяч чотириста вісімдесят) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" судові витрати в розмірі 4812,29 грн, з яких: 2312,29 грн - судовий збір; 2500 грн - витрати, на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, - 28.07.2026.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ігор ОЛІЙНИК