Рішення № 138597740, 27.07.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1736/26

Провадження №2/149/1224/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27.07.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,

при секретар Дигасеві І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанас" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2026 року ТОВ "Діджи Фінанс" звернулось до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 січня 2016 року між ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_1 укладено угоду № 200443015 щодо кредитування, відповідно до умов якої банк надав останній у користування кредитні кошти. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, однак відповідач взятих на себе зобов`язань не виконала, борг не повернула. 20 липня 2020 року ТОВ "Діджи Фінанс" набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ "Банк Михайлівський", на підставі договору № 7_БМ. Станом на 19 травня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за спірним кредитним договором становить 20 059,98 грн, з яких 6 639,25 грн - заборгованість за кредитом, 13 420,73 - заборгованість за відсотками. Разом з тим, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням збитків в розмірі 26 250,13 грн, з яких 6 639,25 грн - заборгованість за кредитом, 13 420,73 - заборгованість за відсотками, 1 803,75 грн - 3 % річних, 4 386,40 грн - інфляційні втрати.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 26 250,13, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце судового розгляду повідомлена належним чином, заяв, клопотань, відзиву не надала, причини неявки суду не повідомила.

За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 26 січня 2016 року між ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 200443015, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 7 243,65 грн, строком на 731 день, тобто з 26 січня 2016 року по 26 січня 2018 року.

На підтвердження своїх вимог позивачем також надано анкету № 2318867, графік платежів, довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, договори добровільного страхування життя та страхування майна фізичних осіб. Всі перелічені документи містять власноручний підпис відповідача.

Укладення між ПАТ "Банк Михайлівський" та ОСОБА_3 кредитного договору № 200443015 від 26 січня 2016 року підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами та не оспорюється відповідачем, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Використання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою по особовим рахункам ОСОБА_3 в ПАТ "Банк Михайлівський".

20 липня 2020 року між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Діджи Фінанс" було укладено договір № 7_БМ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Доказів того, що вищевказаний договір про відступлення прав вимоги визнаний недійсним, суду не надано.

Таким чином, ТОВ "Діджи Фінанс" стало новим кредитором відповідача за кредитним договором № 200443015 від 26 січня 2016 року.

Позивач вважає, що відповідачем порушено умови кредитного договору № 200443015 від 26 січня 2016 року, заборгованість за яким підлягає стягненню в примусовому порядку.

Із виписки по особовому рахунку та Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами вбачається, що розмір заборгованості за спірним кредитним договором становить 20 059,98 грн, з яких 6 639,25 грн - заборгованість за кредитом, 13 420,73 - заборгованість за відсотками.

Крім того, позивач у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України просив стягнути із відповідача суму збитків з урахуванням 3 % річних за період з 25 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року, що узгоджується з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Розмір інфляційних витрат та 3 % річних за вказаний період становить 1 803,75 грн - 3 % річних, 4 386,40 грн - інфляційні втрати.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 200443015 від 26 січня 2016 року в розмірі 26 250,13 грн , з яких 6 639,25 грн - заборгованість за кредитом, 13 420,73 - заборгованість за відсотками. Разом з тим, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням збитків в розмірі 26 250,13 грн, з яких 6 639,25 грн - заборгованість за кредитом, 13 420,73 - заборгованість за відсотками, 1 803,75 грн - 3 % річних, 4 386,40 грн - інфляційні втрати.

Щодо поновлення строків позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500.

Тобто, з березня 2020 року строки позовної давності продовжені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Окрім того, згідно розділу «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 19, за змістом якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681,728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов поданий у строки, визначені законом, та вони позивачем не пропущені, оскільки строк дії договору діяв до 26 січня 2018 року, а тому строк звернення до суду з позовом спливав 26 січня 2021 року на яку припадає продовження дії таких строків позовної давності.

Щодо розподілу судових витрат.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Правнича допомога позивачеві у даній справі була надана адвокатом Адвокатським бюро "Анастасії Міньковської" на підставі договору про надання правової допомоги від 15 лютого 2024 року та додаткової угоди до нього. Відповідно до детального опису виконаних робіт, витрати на правничу допомогу у даній справі становлять 7 000,00 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір сумі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу 7 000,00 грн.

Керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанас" заборгованість за кредитним договором № 200443015 від 26 січня 2016 року в розмірі 26 250 (двадцять шість тисяч двісті п`ятдесят) гривень 13 (тринадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанас" судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та 7 000 (сім тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем або іншою особою до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ.

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: