Рішення № 138598806, 28.07.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1157/26

Провадження №2/157/774/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 липня 2026 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Гамули Б.С.,

з участю секретаря судового засідання Зеленка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 29 січня 2023 року ОСОБА_1 (далі відповідач, клієнт) встановив мобільний додаток мonobank. Відповідно до п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов обслуговування рахунків фізичної особи в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК», далі умови, мобільний додаток monobank сервіс банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку (далі мобільний додаток). На підставі укладеного договору та зазначених пунктів відповідач отримав кредит у розмірі 15 100 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Станом на 02.10.2025 у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 02.10.2025 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, п. 5.19 кредит 26.11.2025 став у формі «на вимогу».

На підставі зазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» за договором станом на 03.05.2026 становить 15 085 грн 73 к., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 15 050 грн 33 к.; заборгованість за пенею 35 грн 40 к.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 0 грн. На цей час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів AT «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.01.2023 у розмірі 15 085 грн 73 к. та понесені судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи провести без участі представника позивача та не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.

Дотримуючись положень статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 29 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» із метою отримання банківських послуг та підписав цифровим власноручним підписом анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. В анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 погодився з тим, що ця заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному застосунку monobank, ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на його ім`я НОМЕР_2 та просив встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку. Сторонами погоджено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом. У зазначеній заяві також відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. ОСОБА_1 також погодився з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинність (а.с. 13).

На підтвердження погодження умов договору з відповідачкою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до матеріалів позовної заяви надано запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank (а.с. 16), довідку про наявність рахунку від 03.05.2026 (а.с 18), довідку про розмір встановленого ліміту (а.с. 19), довідку про відкриття рахунку (а.с. 20), умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank (а.с. 21-27), паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 30-32), таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 32 зворот).

Довідка про наявність рахунку від 03.05.2026 (а.с. 18), довідка про розмір встановленого ліміту від 03.05.2026 (а.с. 19), довідка про відкриття рахунку (а.с. 20) та інформація про рух коштів по картці від 03.05.2026 за період із 29.01.2023 по 03.05.2026 (а.с. 12), підтверджують, що умови укладеного сторонами кредитного договору позивачем були виконані, 29.01.2023 відповідачу був встановлений кредитний ліміт, розмір якого станом на 03.05.2026 становив 15 100 грн. Потягом цього часу відповідач активно користувався кредитними коштами, частково погашаючи заборгованість за кредитом, що свідчить про погодження ОСОБА_1 з умовами укладеного договору.

Суд зауважує, що ця інформація є належним доказом, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов`язків з погашення кредиту.

Відповідно до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписка з банкового рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Верховний Суд в Постанові від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Згідно з п. 3 паспорта споживчого кредиту Чорної картки monobank тип кредиту поновлювальна кредитна лінія (ліміт) із пільговим періодом використання, сума/ліміт кредиту від 0 до 500 000 грн (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному застосунку) включно, строк кредитування 25 років із правом автоматичного продовження, мета отримання кредиту на споживчі потреби. Пунктом 4 паспорта передбачено процентну ставку: пільгова процентна ставка 0,00001% річних, базова процентна ставка 3,1% в місяць (37,2% річних), тип процентної ставки фіксована.

Аналізуючи зміст договору про надання банківських послуг від 29.01.2023, вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту.

У зв`язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла непогашена заборгованість, розмір якої станом на 03.05.2026 становить 15 085 грн 73 к., що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 15 050 грн 33 к. та заборгованості за пенею 35 грн 40 к. згідно з розрахунком заборгованості за договором №б/н від 29.01.2023 укладеного між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 (а.с. 9-10). Із зазначеного розрахунку вбачається, що з 29.01.2024 позивачем нараховувались відсотки на заборгованість за кредитом за ставкою 37,2% річних, тобто в розмірі, передбаченими умовами підписаною сторонами анкети-заяви та паспорта споживчого кредиту Чорної картки monobank 3,1% в місяць.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (далі Закону №2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 35 грн 40 к. за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору підлягає списанню.

Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, порушивши цим охоронюваний законом інтерес позивача за захистом якого той звернувся до суду, внаслідок чого виникла заборгованість, а відтак згідно зі статтями 526, 1054 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 15 050 грн 33 к. (15 085 грн 73 к 35 грн 40 к.), розмір якої підтверджено наданими позивачем розрахунками та відповідачем не спростовано.

У суду відсутні будь-які правові підстави ставити під сумнів наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, стороною відповідача під час розгляду справи такий розрахунок не спростований.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов`язання та/або порушення умов договору (що не були усунені позичальником) має наслідком виникнення у банку права вимагати повернення суми кредиту, що в т.ч. передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦК України.

Враховуючи зазначене вище, з урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати.

Відповідно до норм ст. 141 ЦПК України суд, задовольняючи позов частково, покладає судові витрати, які складаються із судового збору, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 99,77% (15 050 грн 33 к. х 100 : 15 085 грн 73 к.), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача частина сплаченого судового збору в розмірі 3320 грн 35 к. (3328 грн х 99,77%).

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 509, 526, 527, 530, 536, 626, 628, 638, 1054 Цивільного кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29 січня 2023 року в розмірі 15 050 (п`ятнадцять тисяч п`ятдесят) гривень 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Повне найменування, ім`я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк», вулиця Оленівська, 23, м. Київ, 04080, код в ЄДРПОУ 21133352; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий: Б.С. Гамула