Ухвала суду № 138597009, 23.03.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4241/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025070000000322 від 18.07.2025 року про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальних обов`язків, у межах кримінального провадження №12025070000000322 від 18.07.2025 року,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025070000000322 від 18.07.2025 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальних обов`язків, у межах кримінального провадження №12025070000000322 від 18.07.2025 року.

Подане клопотання мотивує тим, що Слідчим відділом СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження N?12025070000000322 від 18.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст.209, України, за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст.209 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що постановою Берегівської районної територіальної виборчої комісії Закарпатської області №47 від 19.05.2022 ОСОБА_4 обраний депутатом Берегівської районної ради Закарпатської області та рішенням ради №203 від 23.06.2022 йому визначено депутатські повноваження.

Отже, ОСОБА_4 , з 23.06.2022 по 31.12.2022 та на даний час являється депутатом Берегівської районної ради Закарпатської області, а тому, відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб`єктом декларування.

Так, ОСОБА_4 , 11.01.2024 о 15 годині 19 хвилині, перебуваючи в с. Підвиноградово Берегівського району Закарпатської області, будучи обізнаним про обов`язок щорічно подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний рік, маючи всі необхідні умови та технічну можливість, розпочав подачу декларації за 2022 рік, тобто пройшов автентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, створивши таку декларацію з унікальним ідентифікатором документа 381b6824-fc9d-40f2-bc59-2cb2b2e97286.

У подальшому, діючи всупереч вимог законодавства, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, будучи ознайомленим з Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, достовірно знаючи про встановлений ст. 45 Закону обов`язок та всупереч п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 46 Закону, при заповненні електронної форми щорічної декларації за 2022 рік, у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації, ОСОБА_4 , о 09 годині 01 хвилині 30.01.2024, умисно вніс завідомо недостовірні відомості, а саме не зазначив відомості про транспортний засіб автомобіль марки «FORD MUSTANG», 2017 року випуску, VIN код: НОМЕР_1 , вартістю 50 000,00 гривень, право власності на який, станом на 30.01.2024, зареєстровано за дружиною депутата ОСОБА_7 . Вказаний транспортний засіб перебував у спільній сумісній власності подружжя і згоду на придбання майна дружиною надано ОСОБА_4 .

Окрім того, ОСОБА_4 , о 09 годині 01 хвилині 30.01.2024, умисно вніс завідомо недостовірні відомості, а саме при заповненні декларації умисно не відобразив відомості про свій дохід у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, отриманий у невстановлений органом досудового розслідування точний час, однак не пізніше 19.10.2022 у сумі 3 750 000,00 гривень.

Прокурор вказує, що в ході досудового розслідування також встановлено, що ОСОБА_4 , о 09 годині 01 хвилині 30.01.2024, умисно не зазначив відомості про правочин у розділі 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» декларації, а саме про укладений 19.10.2022 договір купівлі-продажу транспортного засобу марки «Mersedes-Benz S 350D» 2020 pоку випуску, VIN код: НОМЕР_2 , вартістю 3 750 000,00 гривень, на підставі якого у декларанта виникло право власності на вказаний автомобіль.

Також ОСОБА_4 , о 09 годині 01 хвилині 30.01.2024, умисно не відобразив відомості про свій дохід у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, отриманий 26.10.2022 від продажу транспортного засобу марки «Mersedes-Benz S 350D», 2020 року випуску, VIN код: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , відчуженого за договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_8 за ціною 770 000,00 гривень.

Окрім наведеного, суб`єкт декларування ОСОБА_4 , о 09 годині 01 хвилині 30.01.2024, умисно не зазначив відомості про дохід члена сім`ї, а саме дружини ОСОБА_7 у вигляді соціальної допомоги для новонароджених «Пакунок малюка» в розмірі 6 300, 00 гривень.

В ході досудового розслідування встановлено, що відповідні кошти були перераховані члену сім`ї декларанта на спеціальний рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_7 в АТ КБ «Приват Банк», що підтверджується відомостями банківської установи.

Окрім наведеного, ОСОБА_4 , о 09 годині 01 хвилині 30.01.2024 умисно не зазначив відомості про дохід члена сім`ї дружини ОСОБА_7 , у вигляді соціальної виплати при народженні дитини від Управління соціального захисту населення Берегівської міської ради у розмірі 67 800, 00 гривень.

Прокурор зазначає, що відповідні кошти були перераховані дружині ОСОБА_7 на спеціальний рахунок, відкритий на її ім`я в АТ «УКРСИББАНК», що підтверджується відомостями банківської установи.

У подальшому, ОСОБА_4 , о 09 годині 04 хвилини 30.01.2024 ознайомившись з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підписав, шляхом накладання особистого кваліфікованого електронного підпису, та подав електронну декларацію за 2022 рік з унікальним ідентифікатором документа 381b6824-fc9d-40f2-bc59-2cb2b2e97286, підтвердивши таким чином повноту та достовірність даних, вказаних у ній, хоча у такій декларації містились завідомо недостовірні відомості, внесені до розділів 6, 11, 12 та 14.

Таким чином, суб`єкт декларування ОСОБА_4 , у щорічній декларації за 2022 рік зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 8 394 100 гривень, чим порушив вимоги п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Прокурор зазначає, що з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_4 , діючи умисно, з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну караність та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, достовірно знаючи, що грошові кошти в сумі 3 750 000,00 гривень, є доходами, одержаними злочинним шляхом, законність походження яких ОСОБА_4 , не підтверджено у встановленому законом порядку, вчинив дії, спрямовані на приховування та маскування їх незаконного походження, джерела набуття та фактичного володіння.

З цією метою, ОСОБА_4 , уклав з ТОВ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ УРАЇНА-МЕРСЕДЕС_БЕНЦ» договір про придбання транспортного засобу №022449/19102022 від 19.10.2022 року, а саме «Mersedes-Benz S 350D» 2020 pоку випуску, VIN код: НОМЕР_2 , вартістю 3 750 000,00 гривень. Вказані грошові кошти 19.10.2022 року були внесені особисто ОСОБА_4 , через касу АТ «РВС Банк» (код ЄДРПОУ 39849797) на рахунок ТОВ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ УКРАВТО України» (код ЄДРПОУ 20021843). Умовами договору, зокрема п.п. 2.1 визначено, що передача транспортного засобу продавцем і прийняття покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна. Вартість предмету правочину згідно з п.п . 3.1 договору складає 3 750 000,00 гривень.

У подальшому, вказаний транспортний засіб ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу №2142/2022/3477275 від 26.10.2022, відчужено ОСОБА_9 , а кошти використані на власні потреби.

Разом з тим, органом досудового розслідування встановлено, що дохід ОСОБА_4 , із підтверджених джерел, з урахуванням доходу від здійснення підприємницької діяльності з 1998 по 2022 роки (включно), становив загальну суму не більше 226 755,09 грн.

Прокурор зауважує, що 23.01.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України.

28.01.2026 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області винесено ухвалу про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 23.03.2026 року включно з визначенням застави у розмірі 266 240,00 грн.

Прокурор зазначає, що 28.01.2026 року ОСОБА_4 вніс заставу у розмірі 266 240,00 грн., внаслідок чого на останнього були покладені відповідні обов`язки.

Прокурор зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_4 , кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.

Прокурор зазначає, що ризики якими керувався слідчий суддя під час обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися , а продовжують існувати, та вказують на необхідність продовження обов`язків визначених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду на даному етапі досудового розслідування.

Прокурор зазначає, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги, вищевикладене, та враховуючи те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які підтвердженні ухвалою слідчого судді, існують і на даний час, а тому виникла обґрунтована необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії покладених обов`язків на підозрюваного ОСОБА_4 , зокрема забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги, вищевикладене, та враховуючи те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які підтвердженні ухвалою слідчого судді, існують і на даний час виникла обґрунтована необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , згідно ухвали слідчого судді, а тому прокурор просить слідчого суддю продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, депутату Берегівської районної ради VIII скликання, раніше не судимому підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України, строк дії покладених на нього згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 28.01.2026 обов?язків. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов?язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду на першу їхню вимогу; 2) не відлучатися за межі території Берегівського району, Закарпатської області без дозволу слідчого чи прокурора 3) повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання.

Позиція сторони обвинувачення в суді

У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії відносно підозрюваного ОСОБА_4 , покладених на нього обов`язків підтримав та просив суд його задовольнити з підстав викладених у клопотанні. Зазначив, що наявні ризики відносно підозрюваного ОСОБА_4 , передбачені у п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначені ним ризики, існували на час обрання запобіжного заходу та не зменшились на час розгляду клопотання, а відтак просив клопотання задовольнити.

Також зазначив, що досудове розслідування завершено , обвинувальний акт надіслано для розгляду до Виноградівського районного суду Закарпатської області, проте ще не надійшов до суду і судом не призначено підготовче судове засідання.

Позиція сторони захисту в суді

Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечила.

Підозрюваний ОСОБА_4 , в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши думку прокурора про доцільність продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 , обов`язків, пояснення підозрюваного, доводи захисника, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, що можуть бути покладені на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, та які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України можуть бути обрані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання прокурора, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують дію додаткових обов`язків; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Крім того, ч. 4 ст. 199 КПК України визначає, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку додаткових обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З аналізу вказаних норм, при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя має керуватися положеннями, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків. Зважаючи на вищевказане, під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя має встановити:

- чи можливо продовжити дію покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України;

-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- чи наявно достатньо підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України;

- чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження обов`язків;

- чи можливо застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України.

Щодо можливості продовження дії покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

У ході дослідження клопотання та долучених сторонами матеріалів, слідчим суддею встановлено, що 28.01.2026 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області винесено ухвалу про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 23.03.2026 включно з можливістю внесення застави у розмірі 266240,00 гривень та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

28.01.2026 року ОСОБА_4 , вніс заставу у розмірі 266240,00 грн., внаслідок чого на останнього були покладені наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися за межі території Берегівського району Закарпатської області без дозволу слідчого чи прокурора;

- повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Слідчим суддею встановлено, що згідно супровідного листа начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_10 №09/2-448ВИХ-26 від 20.03.2026 року вбачаться, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 направлено для розгляду до Виноградівського районного суду Закарпатської області.

Частинами 1, 3 статті 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Згідно з частиною першою статті 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Як встановлено слідчим суддею, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено.

Вказані обставини з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 177 КПК України, зважаючи на закінчення строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного до проведення підготовчого судового засідання, з огляду на положення частини шостої статті 299 КПК України надають слідчому судді підстави для продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України.

Указане підтверджується і тим, що відкриття матеріалів іншій стороні, порядок якого визначений статтею 290 КПК України, регламентовано параграфом 3 глави 24 КПК України, яким визначено одну з форм закінчення досудового розслідування - звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Частина шоста статті 299 КПК України передбачає, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Враховуючи наведені положення у системному взаємозв`язку між собою, вбачається і те, що строк дії обов`язків покладених на підозрюваного за настання обставин визначених статтею 290 КПК України може бути продовжений до проведення підготовчого судового засідання.

Щодо обґрунтованості повідомленої підозри

Так, при розгляді клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Також, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України, оскільки, зокрема, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.209 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин. Зокрема, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 209 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено зокрема, покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Прокурором наведено обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень. Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_4 про підозру, копія якого 23.01.2026 року, йому вручена. Суд звертає увагу сторони захисту, що дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Дослідивши матеріали судового провадження, приєднані прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України.

Слідчий суддя, виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбеллі Гартлі проти Сполученого Королівства`від 30серпня 1990 року, п.32, SeriesA,N182)

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України, слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для продовження щодо ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, оскільки обґрунтованість підозри це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Слідчий суддя, звертає увагу сторони захисту на те, що питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України за наведених у повідомленні про підозру обставин, суд керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою слід розуміти існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Виходячи з наявних матеріалів, слідчий суддя приходить до висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».

Такий висновок також узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

На переконання слідчого судді стороною обвинувачення наведені достатні відомості про обставини вчинення ОСОБА_4 кваліфікованих за ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України злочинів, які в сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою. На підтвердження цього сторона обвинувачення надала достатні матеріали.

Слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати слідчий суддя під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину.

Щодо продовження ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні зазначається про продовження існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Так, на переконання слідчого судді, ймовірна можливість переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, передбачає, зокрема, покарання за ч. 1 ст. 209 КК України у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 . Так, санкція ч. 1 ст. 209 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Означена обставина сама по собі може бути причиною для переховування підозрюваного від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його покарання у невизначеному майбутньому, з засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Слідчий суддя вважає, що небезпека переховування підозрюваного здається явно переконливою.

Про актуальність цього ризику вказують і умови, в яких перебуває Україна. На думку слідчого судді, з урахуванням введення воєнного стану, ресурси контролю за поведінкою підозрюваних у контексті встановлення місцезнаходження, перетину державного кордону є більш обмеженими. Це вимагає вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваних, в тому числі шляхом застосування запобіжних заходів та покладення обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, який обумовлений саме існуванням саме ризику переховування. На даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду наразі є високим.

Окрім того, переховуватись від органів досудового розслідування та суду можливо не лише за кордоном, а і в межах території України. Більше того, слідчий суддя зазначає, що існують способи виїзду за кордон чоловіків призовного віку, до прикладу, з волонтерською місією тощо. А тому стверджувати, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, за кордоном нівельовано повністю, неможливо.

Отже, обставини, встановлені під час розгляду клопотання, у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду є актуальним.

Даний факт у сукупності з обставинами, що характеризують особу підозрюваного, його соціальні зв`язки, вказує на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Кримінальні правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_4 належать до тяжких злочинів, за які передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з конфіскацією майна.

Дана обставина, може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування та суду.

З огляду на зазначене, а також в сукупності з іншими встановленими слідчим суддею обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 у статусі підозрюваного не може свідчити про відсутність даного ризику.

Щодо існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя прийшов до висновку щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення не знайшов свого підтвердження, оскільки на даному етапі досудове розслідування завершено, стороні захисту відкриті всі матеріали.

Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Перевіряючи наявність продовження ризику впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, слідчий суддя може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки, потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілого та дослідження їх судом.

На переконання слідчого судді, ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Слідчий суддя вважає ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обгрунтованим, оскільки їх показання відповідно, є процессуальними джерелами доказів ( ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування.

Тож суд не виключає можливості незаконного впливу на свідків з боку підозрюваного з використанням свого кола звязків з метою схилити їх до зміни показань під час допиту на стадії досудового розслідування або в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду не це, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків є актуальним.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Слідчий суддя вважає реальним існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись із іншими можливими співучасниками злочину, про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультуватись з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення

Обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування ризику продовжити вчинити інше кримінальне правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Слідчий суддя вважає недоведеною прокурором можливості вчинити інше кримінальне правопорушення підозрюваним.

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків.

Ураховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків.

Дані про особу ОСОБА_4 : має постійне місце проживання, одружений, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, не свідчать про наявність тісних соціальних зв`язків та не спростовують визнані доведеними вказані вище ризики.

Щодо необхідності продовження строку дії обов`язків

При вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України;

- пред`явлення йому підозри у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з конфіскацією майна;

Водночас, оцінюючи вказані доводи, слідчий суддя відзначає, що стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про необхідність скасування додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба забезпечення інтересів кримінального провадження виправдовує такий ступінь обмежень прав і свобод підозрюваного ОСОБА_4 яких він зазнає у зв`язку із покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1-4 та 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

На думку слідчого судді, ті незручності які обумовленні вказаними обов`язками, не є занадто обтяжливими для підозрюваного, не впливають на якість його життя та не перешкоджають отриманню ним кваліфікованої медичної допомоги.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити дію обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 до 23.04.2026 включно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 194, 199, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025070000000322 від 18.07.2025 року про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальних обов`язків, у межах кримінального провадження №12025070000000322 від 18.07.2025 року задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, депутату Берегівської районної ради VIII скликання, раніше не судимому, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст. 209 КК України, строк дії обов`язків, покладених на нього у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави в строк до 23.04.2026 року включно, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду на першу їхню вимогу; 2) не відлучатися за межі території Берегівського району, Закарпатської області без дозволу слідчого чи прокурора; 3) повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання; Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_11 ОСОБА_4 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Встановити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 до 23.04.2026 року. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Дата оголошення повного тексту ухвали у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті та відпустці - 06.04.2026 року о 09 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1