Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №705/3236/26
2-о/705/126/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Єщенко О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Остропольської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Чимирис О.В., який діє від імені та в інтересах заявника ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить: встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у трудових відносинах з Уманською спеціалізованою базою матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) на посаді вантажника у період з 28 лютого 1987 року по 09 лютого 1996 року.
Подана заява обґрунтована тим, що05.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян № 4 (сервісний центр) м. Умань ГУ ПФУ в Черкаській області про призначення пенсії за віком. У зв`язку з впровадженням екстериторіальності його заяву було направлено для опрацювання до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та розглянуто ним. Рішенням від 12.01.2026 № 233050012312 Головного управління ПФУ у Волинській області ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 33 роки. Рішення мотивовано тим, що до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи з 28.02.1987 по 09.02.1996 за записами у трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки наявне необумовлене виправлення в даті прийняття. Проте, ОСОБА_1 28 лютого 1987 року був прийнятий на роботу вантажником до Уманської спеціалізованої бази матеріально-технічного забезпечення (Уманська спецбаза МТЗ), що підтверджується записом у його трудовій книжці НОМЕР_1 . Під час внесення цього запису посадовою особою підприємства була допущена технічна помилка у графі 2 з відміткою «год», де вказується дата запису: замість «1987» було помилково вказано «1997», але у подальшому ця цифра була виправлена на правильну «1987», проте виправлення не було завірено печаткою підприємства, як того вимагає Інструкція № 58. Про те, що датою прийняття на роботу є саме 28.02.1987, свідчить запис у графі 4 трудової книжки, де зазначено підставу внесення запису: «Наказ № 28к від 28.02.1987 року». Очевидно, що наказ від 28.02.1987 не міг бути виданий щодо події 1997 року. Посилання у трудовій книжці на відповідні накази, як на підстави внесення записів, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає сумнівів у їх достовірності. Крім того, наступні записи у трудовій книжці свідчать про те, що станом на 01.04.1996 ОСОБА_1 вже працював на цьому підприємстві та був переведений до новоствореної структури - Уманська спеціалізована база МТЗ Державного підприємства «Агротех» (запис від 01.04.1996 на стор. 4-5 трудової книжки). На даний час Уманська спецбаза МТЗ ліквідована та згідно з відповідями архівного відділу Уманської міської ради № 145-10/01-23 від 06.04.2026, архівного відділу Уманської районної державної адміністрації № 04-05/64 від 09.03.2026 та Державного архіву Черкаської області № Ш-4 від 01.04.2026, документи ліквідованого підприємства - Уманської спецбази МТЗ не надходили та на зберігання не передавались, їх місцезнаходження невідоме. Це унеможливлює отримання ОСОБА_1 архівних довідок про стаж роботи та заробітну плату, що змушує його звернутися до суду для встановлення факту перебування у трудових відносинах у судовому порядку. Встановлення факту перебування у трудових відносинах за період з 28.02.1987 по 09.02.1996 має для ОСОБА_1 життєво важливе юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації права на оформлення та нарахування пенсії за віком, а невстановлення вищевказаного факту може призвести до порушення майнових прав заявника, тому з даним позовом через представника він вимушений звернутися до суду.
За вх. № 17466 від 29.09.2026 від представника заінтересованої особи ГУ ПФУ в Черкаській області Рижової М.О. надійшов «Відзив на позовну заяву», а за своїм змістом пояснення стосовно заяви ОСОБА_1 , у яких зазначено, що у даному спорі заявником не вірно обрано спосіб захисту, наведені обставини пов`язані з відмовою контролюючого органу у зарахування до страхового стажу зазначеного періоду, а тому вказані спірні правовідносини повинні розглядатися в межах адміністративного судочинства, шляхом визнання неправомірних дій з боку уповноваженого органу з наступним вирішенням спору про право. В іншому випадку обраний спосіб захисту заявника буде суперечити принципам цивільного судочинства та пункту 1 Постанови Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області вважає, що є неналежним відповідачем у даній справі. Заява про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку № 22-1 та винесено рішення від 12.01.2026 № 233050012312 про відмову у призначенні пенсії. Вказане рішення було надано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області особисто позивачу згідно поданої ним заяви. У заявлених правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виконало функції з прийняття документів та інформування позивача про результати розгляду заяви про призначення пенсії. Безпосередній розгляд матеріалів, доданих до заяви позивача про призначення пенсії, обчислення стажу та прийняття акту владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення здійснило Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Отже, належним відповідачем є така особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача та за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві. Відтак належним відповідачем є особа, яка дійсно є суб`єктом відповідного правовідношення. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є самостійною юридичною особою та не несе відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність інших територіальних органів Пенсійного фонду, а тому не є належним відповідачем у даній справі. Публічно-правовий спір між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та позивачем - відсутній. Оскільки, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області право позивача на отримання пенсії не порушувалось, тому у спірних правовідносинах Головне управління не є належним відповідачем у справі.
За вх. № 17611 від 30.06.2026 від представника заявника адвоката Чимириса О.В. надійшли додаткові пояснення, іменовані як «Відповідь на відзив», стосовно позиції представника заінтересованої особи, у яких зазначено, що заявник у справі та його представник категорично не погоджуються з доводами, викладеними у поясненнях заінтересованої особи, вважають їх юридично нікчемними. Зазначає, що в окремому провадженні розглядається питання про встановлення юридичного факту, у зазначеній категорії справ є заявники та заінтересовані особи. ГУ ПФУ не є і не може бути «відповідачем» у цій справі, а отже, вимога про визнання його «неналежним відповідачем» позбавлена будь-якого правового сенсу. Помилкове (на думку ПФУ) залучення заінтересованої особи не є підставою для відмови у задоволенні заяви чи закриття провадження. ГУ ПФУ стверджує, що заявником невірно обрано спосіб захисту, і спір повинен розглядатися в межах адміністративного судочинства, посилаючись на постанову Великої Палати ВС від 10.04.2019 у справі № 320/948/18. Проте саме ця постанова Великої Палати ВС доводить бездоганну правомірність дій заявника. У вказаній справі ВП ВС чітко роз`яснила, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності таких умов: факт породжує юридичні наслідки; не передбачено іншого порядку встановлення; заявник не має можливості відновити документ; встановлення факту не пов`язується з вирішенням спору про право. ОСОБА_1 у своїй заяві у порядку окремого провадження не просить суд зобов`язати ПФУ призначити йому пенсію, нарахувати виплати чи визнати рішення ПФУ від 12.01.2026 протиправним, натомість він просить встановити юридичний факт - факт перебування у трудових відносинах. Між ОСОБА_1 та ПФУ на даному етапі не існує спору про право на пенсію як таку; ПФУ відмовив виключно через формальну перешкоду - технічну помилку (описку) у даті в трудовій книжці. Усунення цієї перешкоди шляхом встановлення факту судом дозволить заявнику повторно звернутися до ПФУ вже з рішенням суду, яке замінить собою відсутні архівні довідки. Після встановлення судом юридичного факту перешкоди для призначення пенсії будуть усунуті і обов`язок щодо регулярного нарахування та фінансування соціальних виплат заявнику буде покладено саме на ГУ ПФУ в Черкаській області. Таким чином, судове рішення безпосередньо вплине на права та обов`язки цього управління, тому саме цей орган залучений у якості заінтересованої особи у даній справі.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.
Від представника заявника адвоката Чимириса О.В. надійшла заява, в якій він просить справу розглядати у його відсутність та відсутність заявника ОСОБА_1 .
Представник заінтересованої особи ГУ ПФУ у Черкаській області у судове засідання не з`явився, зазначивши у раніше поданих письмових поясненнях про розгляд справи за відсутності представника.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд звертає увагу, що заяву адвокатом Чимирисом О.В. подано у порядку окремого провадження, у якому відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України учасниками справи є заявник та заінтересовані особи. Процесуальний статус відповідача у справах окремого провадження законом не передбачений.
Доводи представника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про те, що він має статус відповідача (неналежного) у справі, суд вважає безпідставними.
Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України дана справа розглядається в порядку окремого провадження, яке за своєю правовою природою не передбачає наявності спору про право між сторонами, а отже, участі відповідача у справі. Учасниками справ окремого провадження є заявник та заінтересовані особи, права чи обов`язки яких можуть бути зачеплені судовим рішенням.
Той факт, що у разі встановлення судом факту перебування заявника у трудових відносинах саме Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області буде уповноважене вирішувати питання щодо зарахування відповідного періоду до страхового стажу, а також призначення та виплати пенсії, свідчить лише про наявність у цього органу юридичної заінтересованості у результаті розгляду справи. Саме ця обставина і зумовлює його участь у справі як заінтересованої особи.
Так, із матеріалів справи убачається, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по досягненню 60-річного віку, 05.01.2026 звернувся до відділу обслуговування громадян № 4 (сервісний центр) м. Умань ГУ ПФУ в Черкаській області про призначення пенсії за віком. У зв`язку з впровадженням екстериторіальності його заяву було направлено для опрацювання до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та розглянуто ним.
Рішенням Головного управління ПФУ у Волинській області від 12.01.2026 № 233050012312 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 33 роки. Зазначене рішення обґрунтоване тим, що до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи з 28.02.1987 по 09.02.1996 за записами у трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки наявне необумовлене виправлення у даті прийняття ОСОБА_2 на роботу.
Із наданої копії трудової книжки НОМЕР_1 видно, що ОСОБА_1 , крім іншого, був прийнятий на роботу вантажником до Уманської спеціалізованої бази матеріально-технічного забезпечення (Уманська спецбаза МТЗ). При цьому із запису у трудовій книжці вбачається, що у графі 2 із позначкою «год», де вказується дата запису, має місце виправлення року, оскільки замість «1987» було помилково вказано «1997», але у подальшому ця цифра була виправлена на правильну «1987», проте виправлення не було завірено печаткою підприємства, як того вимагає відповідна Інструкція.
Підтвердженням того, що датою прийняття на роботу ОСОБА_1 є саме 28.02.1987 свідчить запис у графі 4 трудової книжки, де чітко зазначено підставу внесення запису: «Наказ № 28к від 28.02.1987 року».
Посилання у трудовій книжці на відповідні накази, як на підстави внесення записів, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає сумнівів у їх достовірності. Наступні записи у трудовій книжці свідчать про те, що станом на 01.04.1996 ОСОБА_1 вже працював на цьому підприємстві та був переведений до новоствореної структури - Уманська спеціалізована база МТЗ Державного підприємства «Агротех» (запис від 01.04.1996 на стор. 4-5 трудової книжки).
На даний час Уманська спецбаза МТЗ ліквідована, та згідно з відповідями архівного відділу Уманської міської ради № 145-10/01-23 від 06.04.2026, архівного відділу Уманської районної державної адміністрації № 04-05/64 від 09.03.2026 та Державного архіву Черкаської області № Ш-4 від 01.04.2026 документи ліквідованого підприємства - Уманської спецбази МТЗ не надходили та на зберігання не передавались, їх місцезнаходження невідоме.
У заяві зазначено, що встановлення факту перебування у трудових відносинах за період з 28.02.1987 по 09.02.1996 має для ОСОБА_1 життєво важливе юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації права на оформлення та нарахування пенсії за віком, а невстановлення вищевказаного факту може призвести до порушення майнових прав заявника, інший порядок встановлення цього факту законом не визначено.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з листом ВСУ від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях (чинна на час заповнення трудової книжки позивача, у тому числі у 1987 році).
Відповідно до п. 2.5 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівникові в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вважає, що на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Отже, надані заявником докази суд вважає достатніми для встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, встановлення факту наявності виправлення у трудовій книжці, належній ОСОБА_1 , у графі 2 під позначкою «год», де виправлено рік прийняття його на роботу у 1987 році, що дає право установлення факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Уманською спеціалізованою базою матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) на посаді вантажника у період з 28 лютого 1987 року по 09 лютого 1996 року, з посиланням на інші достовірні записи у його трудовій книжці.
На підставі наведеного вище суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 19, 89, 263-265, 293, 294, 315 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити.
Установити факт, що має юридичне значення, а саме факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у трудових відносинах з Уманською спеціалізованою базою матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) на посаді вантажника у період з 28 лютого 1987 року по 09 лютого 1996 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області; м. Черкаси, вул. Смілянська, 23 м. Черкаси, код ЄДРПОУ 21366538.
Суддя О.І.Єщенко
Судове рішення № 138596883, Уманський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 27.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 705/3236/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: