Рішення № 138596831, 29.07.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/17760/25

Провадження № 2-о/712/65/26

29 липня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Марцішевської О.М.,

присяжних Кардиян А.В., Мамалига В.В.

при секретарі Безруковій Д.О.

заявника ОСОБА_1

представника заявника адвоката Драченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 про оголошення особи померлою за обставин безпосередньої участі у бойових діях, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2025 року адвокат Драченко Владислав Вікторович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про оголошення померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси за обставин безпосередньої участі у бойових діях.

В обґрунтування заяви посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті здійснення збройними силами російської федерації артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Вугледар Волноваського району Донецької області зник безвісти військовослужбовець Збройних Сил України, солдат військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За вказаним фактом, 06 вересня 2024 року за заявою матері ОСОБА_2 від 05.09.2024 Черкаським районним управлінням поліції ГУНП в Черкаській області зареєстровано кримінальне провадження № 12024250310002884, правова кваліфікація якого ч. 1 ст. 115 КК України. За фактом зникнення ОСОБА_3 було проведено службове розслідування, результати якого були затверджені наказом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 і було підтверджено статус ОСОБА_3 як зниклого безвісти. Провести пошук на позиціях, де було втрачено зв`язок з ОСОБА_3 , неможливо, оскільки вони перебувають на непідконтрольній Україні території. За результатами проведеного службового розслідування та зареєстрованого кримінального провадження, 13 листопада 2024 року ОСОБА_3 внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

05.11.2025 Заявника призначено опікуном над майном сина, що зник безвісти, про що державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори видано свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 2122.

Просить суд оголосити громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси - померлим за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті місто Вугледар, Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, Україна.

30 грудня 2025 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.

24 лютого 2026 року представником Міністерства оборони України до суду скеровано пояснення третьої особи. Мотивував тим, що дана справа повинна була бути розглянута у суді першої інстанції за участі двох присяжних.

Міноборони допускає, що залучення Міноборони в якості заінтересованої особи до даної справи свідчить про намір Заявника отримати одноразову грошову допомогу, встановлену законом. Заявником не було повідомлено про наявність у безвісті зниклого військовослужбовця батьків, дітей, утриманців тощо. Відтак, задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення військовослужбовця ОСОБА_3 померлим безпосередньо впливатиме на права та обов`язки його спадкоємців, а також на їхнє право на отримання одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність спору про право.

Міноборони заперечує проти розгляду заяви про встановлення юридичного факту, а саме оголошення військовослужбовця ОСОБА_3 померлим у порядку окремого провадження на підставі існування спору про право.

Просить суд заяву про встановлення факту, що має юридичне значення оголошення померлим військовослужбовця ОСОБА_3 , залишити без руху. Розгляд здійснювати без участі представника позивача третьої особи.

27 березня 2026 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про залишення без розгляду заяви про оголошення особи померлою. Зупинено провадження у справі № 712/17760/25 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про розгляд цивільної справи № 671/132/25 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду або відмови у прийняття до розгляду.

Ухвалою від 10 червня 2026 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 03 липня 2026 року залучено до участі в справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 , зобов`язано відділ ДРАЦС у місті Черкаси надати суду інформацію про сімейний стан, наявність батьків та дітей у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витребувано інформацію про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом зникнення безвісти військового ОСОБА_3 , витребувано з Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Черкаської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_3 , Національного інформаційного бюро, Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України інформацію щодо зниклої безвісти особи.

В судовому засідання заявник та його представник адвокат Драченко В.В. заяву підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи через електронні кабінети користувачів підсистеми "Електронний Суд".

ОСОБА_2 , представники військової частини скерували до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 1 квітня 1970 року, актовий запис №782. За даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів про шлюб та народження дітей, складених відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не виявлено.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024250310002884 від 06.09.2024 року за заявою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 в результаті здійснення збройними силами рф артилерійського обстрілу поблизу н.п. Вугледар, Волноваського району, Донецької області, зник безвісти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовослужбовець ЗСУ, солдат в/ч НОМЕР_1 . (ЄО-51219 від 05.09.2024). Даних про закінчення досудового розслідування до суду не надано.

За фактом зникнення безвісти 30.08.2024 під час бойових дій солдата ОСОБА_3 було проведено службове розслідування, результати якого були затверджені наказом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 і було підтверджено статус ОСОБА_3 як зниклого безвісти.

В ході службового розслідування встановлено, що 31.05.2024р. згідно із бойовим розпорядженням стрілецький батальон займав оборону позицій в районі м.Вугледар Донецької області. 30.08.2024р. солдат ОСОБА_3 та старший сержант ОСОБА_6 за наказом командира виконували бойове завадння по обороні ПВ "Юпітер". Тоді ж військовослужбовці ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за наказом командира виконували бойове завдання по обороні ПВ "Уран". 30.08.2024р. противник здійснював багаторазові артилерійські, мінометні обстріли. У період з 19 год. 40 хв. 30.08.2024р. до 20 год. 10 хв. 30.08.2024р. противник посилив артилерійський обстріл укріплень ПВ "Юпітер", після чого військовослужбовці ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перестали виходити на радіозв`язок. Із доповіді командуванню по радіостанції ОСОБА_10 відомо, що о 19 год. 30 хв. він та ОСОБА_3 оборонялись в одному з бліндажів ПВ "Юпітер" за вказаними координатами, були вдягнені у засоби індивідуального захисту, мали стрілецьку зброю та повний боєкомплект до неї. Командуванням підрозділу негайно було розпочато заходи з пошуку ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , проте через безперервні обстріли противника дістатись місця, де ймовірно вони могли залишитись, не змогли. Пошуки ОСОБА_11 та ОСОБА_6 за допомогою відеоспостереження також результату не дали. Подальші пошуки через тимчасову окупацію місця зникнення ОСОБА_11 та ОСОБА_6 результатів не дали.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250513-2904 від 13.05.2025 ОСОБА_3 зник та території бойових дій.

Свідоцтвом опікуна над майном особи, яка зникла безвісти за особливих обставин від 05.11.2025 року, посвідченим державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. опікуном майна ОСОБА_3 є його батько ОСОБА_1 .

Згідно відповіді на ухвалу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в період з 30.08.2024 по 07.07.2026 в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» не виявлено.

ІНФОРМАЦІЯ_6 на запит суду скерував заяву, в якій повідомив, що за результатами опрацювання встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04 липня 2024 року був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_7 . Відповідно до рішення військово-лікарської комісії від 04 липня 2024 року ОСОБА_3 визнано придатним до військової служби. Відомості про батьків та інших членів сім`ї ОСОБА_3 у Реєстрі відсутні. У службових примітках Реєстру міститься інформація про те, що з 30 серпня 2024 року ОСОБА_3 обліковується як військовослужбовець, який зник безвісти. Інші відомості щодо обставин зникнення ОСОБА_3 у безпосередньому розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_8 відсутні.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України установлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц, від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19-ц, від 08.02.2024 у справі № 148/1207/22.

За змістом ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Приписи ч. 2 ст. 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

За змістом ст. 1 ЗУ «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII:

- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Правова мета встановлення спеціальних строків, які враховуються при розгляді справ про оголошення фізичної особи померлою, полягає у тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих територіях, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22).

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22).

Формулюючи тлумачення речення другого частини другої статті 46 ЦК України в аспекті початку перебігу визначеного нею шестимісячного строку, Велика Палата у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначила таке:

словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України;

встановлення такого строку дозволяє зменшити імовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою;

строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, і відповідає меті законодавчого регулювання забезпечення справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах (див.: пункти 70 72 постанови).

Виходячи зі змісту положень частини другої статті 46 ЦК України та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22, з`ясуванню судом в цій справі підлягає обставина ведення на території місця вірогідної загибелі військовослужбовця активних бойових дій та (в разі його наявності) моменту їхнього завершення.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а тепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376.

Так, Вугледарська міська територіальна громада Волноваського району Луганської області з 24 лютого 2022 року по 30 вересня 2024 року була територією бойових дій.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою 29.12.2025. На момент звернення заявника до суду з такою заявою сплинув шестимісячний строк, встановлений у ч. 2 ст. 46 ЦК України, а саме, як виснувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22, від дня закінчення бойових дій на території населеного пункту Вугледар, Волноваського району.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні докази у справі у їх сукупності та норми права, які регулюють дані правовідносини, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

При цьому, задоволення заяви має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки необхідне для отримання соціальних гарантій, згідно із чинним законодавством України.

Будь-яких доказів чи даних на підтвердження того, що ОСОБА_3 на час розгляду даної заяви є живим, як заявником, так і іншими заінтересованими особами, до суду не надано.

При цьому, суд враховує, що відомості про місце перебування ОСОБА_3 , а також про те, що він протиправно позбавлений волі чи перебуває у полоні на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 27 травня 2026 року у справі № 671/132/25 (провадження № 61-8608св25) у правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю. Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Суд підкреслив: «З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій». Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. Водночас підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю. Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої перебіг шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, починається з моменту завершення активних бойових дій на території ймовірної загибелі особи і не залежить від подальшої окупації цієї території. Такий підхід забезпечує реалізацію прав осіб і виключає їх обмеження через статус території, підтверджуючи, що за наявності достатніх доказів вірогідної загибелі родичі не зобов`язані очікувати тривалий час чи деокупації, якщо активні бойові дії у місці ймовірної загибелі вже завершені або перейшли в іншу фазу.

Таким чином, шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи.

Фактично, шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Оскільки за встановленими у цій справі обставинами територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником; у суду з надзвичайно великою вірогідністю є достатні істотні підстави вважати, що військовослужбовець загинув, то відлік строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України може бути здійснений у цій справі з 30 серпня 2024 року.

Розширювальне тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями.

Також у справі наявні матеріали службового розслідування військової частини, під час проведення якого опитані інші військовослужбовці, які підтвердили обставини загибелі, а також документи відомості державних органів, що свідчать про відсутність особи за місцем проживання та відсутність інших даних про її перебування.

Враховуючи викладене, суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення заяви, доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для оголошення померлим сина заявника у результаті його безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони України, загибель якого пов`язана з виконанням бойового завдання в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Керуючись ст.46, 47, 258-259, 263-265, 268, 293, 305 - 309 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про оголошення особи померлою за обставин безпосередньої участі у бойових діях - задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси - померлим за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті місто Вугледар Волноваський район Донецької області, Україна.

Після набрання законної сили рішення про оголошення фізичної особи померлою надіслати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (РНОКПП 05387096), а також до Черкаського обласного державного нотаріального архіву (ЄДРПОУ 36584531) з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою. (ч.1 ст.309 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ

ПРИСЯЖНІ

Повний текст рішення складений 29 липня 2026 року.