Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 711/7024/26
Номер провадження 1-кп/711/467/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026250310001248 від 05.05.2026 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючий, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не є, з середньою освітою, студента денної форми навчання 2 курсу ЧНУ ім. Б. Хмельницького, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення за ч.2 ст.194 КК України,
за участі обвинуваченого ОСОБА_5 , суд-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_5 , 05.05.2026 близько 22:45 год., перебуваючи біля приміщення відділення банку АТ «Сенс Банк», яке розташоване за адресою: місто Черкаси, бульвар Шевченка, 258, маючи злочинний умисел, спрямований на пошкодження чужого майна - приміщення відділення банку АТ «Сенс Банк», що є власністю юридичної особи АТ «Сенс Банк» умисно, шляхом підпалу пошкодив вхідні двері, а саме підійшов до вказаного приміщення та вилив на вхідні двері горючу речовину, яка, відповідно до висновку експерта від 01.06.2026 № СЕ-19/124-26/6098-ФХД, є світлим нафтопродуктом, вуглеводний склад якого характерний для бензину, після чого за допомогою засобу розведення вогню запальнички, здійснив підпал вказаної речовини, внаслідок чого відбулось займання вхідних дверей. Після цього, ОСОБА_5 , впевнившись, що йому вдалось здійснити підпал приміщення відділення банку, покинув місце вчинення злочину.
Вказаними протиправними діяннями ОСОБА_5 спричинив матеріальну шкоду юридичній особі АТ «Сенс Банк» в сумі 1404,0 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину визнав у повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред`явлено у обвинуваченні, але від дачі детальних показів відмовився у відповідності до ст.63 Конституції України.
Суд вважає, що пред`явлене обвинувачення в ході судового розгляду доведено у повній мірі і дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 194 КК України - умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
До початку судового засідання представник потерпілого надав до суду заяву про проведення судового засідання без їх участі.
Врахувавши наведене, запитавши думку присутніх учасників кримінального провадження, які не заперечили щодо проведення судового засідання за даної явки, суд, відповідно до положень ст.325 КПК України визнав за можливе з`ясувати всі обставини кримінального провадження за відсутності належно повідомленого представника потерпілого.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, вислухавши думку прокурора, захисника, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.
Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р., особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, який відповідно ч.5 ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має молодий вік, студент, не одружений, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не є особою з інвалідністю, на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря психіатра не одержує, по місцю навчання характеризується позитивно, намагався добровільно відшкодував завдану шкоду, вину визнав, щиро розкаявся, висловивши щирий жаль з приводу свого вчинку та осудив свою поведінку.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, критично оцінював свої дії та готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому злочину, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.50 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням ст.ст.75,76 КК України.
Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Призначення ОСОБА_5 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час закінчився та підстав для обрання суд не вбачає.
В разі скасування іспитового строку підлягає до зарахування в строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення в період з 06.05.2026 року по 08.5.2026 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
Цивільний позов не заявлений.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави понесені процесуальні витрати на проведення експертизи №СЕ-19/124-26/6098-ФХД від 01.06.2026 в сумі 2888 гривень 16 копійок.
Скасувати арешт накладений ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.05.2026 року (справа 712/6145/26), а саме на мобільний телефон «Google Pixel 7 Pro», сipoгo кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , з сім-картою № НОМЕР_2 ; одяг, в якому перебував ОСОБА_5 , а саме: куртку чорного кольору на застібці з нашивкою на правому рукаві із зображенням та написом «Le petit Baigneur»; трикотажну футболку, коричневого кольору «Colins»; штани трикотажні «Only s Sons», чорного кольору, з боковими кишенями вище колін по боках та кросівки розміру 45, чорного кольору із шнурками та підошвою білого кольору.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 325, 349, 368-371, 374,615 КПК України, суд-
У Х В А Л И В:
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.194 КК України - у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час закінчився та підстав для обрання суд не вбачає.
В разі скасування іспитового строку підлягає до зарахування в строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення в період з 06.05.2026 року по 08.5.2026 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
Цивільний позов не заявлений.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави понесені процесуальні витрати на проведення експертизи №СЕ-19/124-26/6098-ФХД від 01.06.2026 в сумі 2888 гривень 16 копійок.
Скасувати арешт накладений ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.05.2026 року (справа 712/6145/26), а саме на мобільний телефон «Google Pixel 7 Pro», сipoгo кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , з сім-картою № НОМЕР_2 ; одяг, в якому перебував ОСОБА_5 , а саме: куртку чорного кольору на застібці з нашивкою на правому рукаві із зображенням та написом «Le petit Baigneur»; трикотажну футболку, коричневого кольору «Colins»; штани трикотажні «Only s Sons», чорного кольору, з боковими кишенями вище колін по боках та кросівки розміру 45, чорного кольору із шнурками та підошвою білого кольору.
Речові докази, а саме:
DVD-R диск лазерного зчитування на якому містяться відеозаписи з території, що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя 291 залишено при матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження;
DVD-R диск лазерного зчитування на якому містяться відеозаписи з камер відео нагляду із системи «Безпечне місто» залишено при матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження;
DVD-R диск лазерного зчитування на якому містяться відеозаписи з камер відео нагляду, що розташовані за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка 239 залишено при матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження;
Ватний тампон, вилучений під час проведення огляду на місці злочину передано до кімнати зберігання речових доказів при Черкаському РУП знищити після вступу вироку в законну силу;
Кришка та полімерна трубка, вилучені під час проведення огляду на місці злочину передано до кімнати зберігання речових доказів при Черкаському РУП знищити після вступу вироку в законну силу;
Полімерна каністра червоного кольору з залишками бензину, яка вилучена під час проведення огляду на місці злочину передано до кімнати зберігання речових доказів при Черкаському РУП знищити після вступу вироку в законну силу;
Фіскальний чек з «Укрнафти» передано до кімнати зберігання речових доказів при Черкаському РУП знищити після вступу вироку в законну силу;
Мобільний телефон «Google Pixel 7 Pro» передано до кімнати зберігання речових доказів при Черкаському РУП (накладено арешт) повернути власнику за належністю;
Запальничка «Frog» жовтого кольору передано до кімнати зберігання речових доказів при Черкаському РУП - знищити після вступу вироку в законну силу;
Кросівки, розміру «45» передано до кімнати зберігання речових доказів при Черкаському РУП, (накладено арешт) - повернути власнику за належністю;
Штани, футболка та куртка передано до кімнати зберігання речових доказів при Черкаському РУП, (накладено арешт) - повернути власнику за належністю;
Два ватних тампони передано до кімнати зберігання речових доказів при Черкаському РУП знищити після вступу вироку в законну силу.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошено резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1
Судове рішення № 138596775, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 29.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 711/7024/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: