Ухвала суду № 138596554, 29.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4341/26

1-кп/569/1387/26

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

29 липня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Рівне кримінальне провадження № 62025240030002917 від 03.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , мотивуючи тим, що з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, сімейного, майнового стану, характеризуючих даних обвинуваченого, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушень чи продовжити кримінальне правопорешення, яке підтримав у судовому засіданні з підстав, викладених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак просили визначити мінімальний розмір застави.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

У відповідності до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, суд зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, та особу підозрюваного, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

В обґрунтування клопотання, як на підставу продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушень чи продовжити кримінальне правопорешення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існує ризик переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення одного з яких передбачене покарання позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, не має постійного джерела заробітку, не має стійких соціальних зв`язків, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не страждає, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення, і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За змістом п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України, суд вважає за необхідне при продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначити розмір застави.

З огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), у якому обвинувачується ОСОБА_5 , актуальність ризиків та їх характер, суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатен на належному рівні забезпечити належне виконання процесуальних обов`язків і запобігти будь-якому прояву окреслених ризиків. Таким чином, суд вважає виправданим подальше тримання ОСОБА_5 під вартою строком на шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кузнецовська Рівненської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, розвідника-навідника 2-го розвідувального відділення 1-го розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше судимого вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 22.11.2024 за ч.4 ст.185, ч.4 ст.296 КК України до покарання у виді 5 років та 1 місяць позбавлення волі, 30.06.2025 умовно-достроково звільненого від відбування покарання, невідбутий строк покарання 2 (два) роки 11 місяців та 18 днів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 29 липня 2026 року до 26 вересня 2026 року, без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

Ухвала в частині запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області ОСОБА_8