Ухвала суду № 138593661, 29.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/17912/14-ц

Провадження №6/357/646/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого - судді Бондаренко О.В., оглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання,

В С Т А Н О В И В:

22.07.2026 представник заявника - Мельник Василь Володимирович звернувся до суду з вказаною заявою, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», що зареєстрована судом 27.07.2026, у якій просить постановити ухвалу про видачу дублікату виконавчого листа № 357/17912/14-ц виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» 96 119,27 грн заборгованості за Угодою № 311117 та 961,19 грн судового збору і поновлення строків пред`явлення до виконання листа до виконання.

Суд, оглянувши матеріали заяви, про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 433 Розділу VI Процесуальні питання пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до вимог п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника, підстави заяви (клопотання, заперечення), перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) та інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

Встановлено, що заява від ТОВ «АВТО ПРОСТО» підписана представником Мельником Василем Володимировичем, водночас, до заяви не додано належним чином оформлених документів, які б підтверджували волевиявлення заявника ТОВ «АВТО ПРОСТО» на надання повноважень представнику Мельником Василем Володимировичу щодо його представництва у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду від імені та в інтересах заявника, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень.

Отже, встановлено, що до заява підписана особою, яка не має права її підписувати.

Крім того, в заяві не зазначено всіх учасників справи згідно рішення суду від 30.03.2015, їх повне найменування або імя, місцезнаходження або місце проживання, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання, підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки вона подана без додержання вимог частини першої та другої статті 183 ЦПК України.

Водночас, заявник не позбавлений можливості повторного звернення із заявою до суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. 182, 183, 260, 353, 433, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання, повернути без розгляду.

Повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 29.07.2026.

Суддя О. В. Бондаренко