Постанова № 13859355, 26.01.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-4144/10/1970

"26" січня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.

за участю:

представника позивача - Журова Р.В..;

представників відповідача Савчук О.Є., Юрчика І.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан»

до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000022300/0 від 29 червня 2010 року прийнятого на підставі акта перевірки від 17 червня 2010 року №673/23-00/32807970, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан»(далі по тексту с/г ТОВ «Агро-Лан»або позивач) звернулося до суду з позовом до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту Кременецька МДПІ або відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 29 червня 2010 року прийнятого на підставі акта перевірки від 17 червня 2010 року №673/23-00/32807970.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечать законодавству з питань оподаткування.

Представник позивача зокрема пояснив, що Кременецька МДПІ помилково вважає, що операції з надання послуг суб'єктом спеціального режиму оподаткування іншим платникам податків, в тому числі з використання сільськогосподарської техніки, не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми статті 8 і Закону України «Про податок на додану вартість»і, відповідно, у податковому обліку обсяги поставок таких послуг мають відображаються у податковій декларації з ПДВ, згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом. На його думку, в такому випадку згідно з абзацом другим частини "а" підпункту 8 .15.1 пункту 8 .15 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі використання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, виготовлених та/або ггридбаних, частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях, чого не зроблено Кременецькою МДПІ при визначенні податкового зобов'язання за наслідками перевірки.

Крім того, представник позивача вважає, що відповідно до підпункту 8-1.15.7 пункту 8-1.15 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, визначено згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2005 Класифікація видів економічної діяльності, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 р. № 375, із змінами та доповненнями (далі - КВЕД), та затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 р. № 23, із змінами та доповненнями (далі - Перелік видів діяльності), в якому під позицією 13 прямо визначені послуги, які сільськогосподарське підприємство має право надавати іншим суб'єктам господарювання в рамках спеціального режиму оподаткування, передбаченого статтею 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», серед яких надання послуг зі збирання урожаю, агрохімічне обслуговування, надання послуг сільськогосподарською технікою тощо.

На думку представника позивача, автопоїзди КАМАЗ-45143-013-15 та причепи-самоскиди НЕФАЗ-8560-82-02, які були придбані та передані СТОВ «Агро-Лан»в оренду, призначені для перевезення по всім видам доріг і в польових умовах різних сільськогосподарських вантажів, в тому числі мінеральних добрив, тобто призначенні для агропромислового комплексу, а всі види техніки і обладнання для агропромислового комплексу є за визначенням статті 1 Закону України «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин»від 05.06.2003 р. № 900-ІУ сільськогосподарськими машинами.

З врахуванням викладеного, представник позивача вважає, що в разі коли сільгосппідприємство надасть послугу, яка входить до переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», то вона відображається у спеціальній декларації з ПДВ, а тому СТОВ «Агро-Лан»діяло правомірно, а податковий орган виніс даних обставин при проведенні перевірки не врахував та виніс незаконне повідомлення-рішення.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, мотиви виклали в поданому суду письмовому запереченні.

Згідно заперечення відповідача позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки, Переліком видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 року №23, визначено види діяльності, в результаті яких відбувається поставка сільськогосподарських товарів, які відповідають визначенню, наданому пунктом 8-1.7 статті 8-1 Закону. В Переліку відсутні послуги з надання в оренду транспортних засобів.

Також представники відповідача зазначили, що підпунктом 8-1.15.2. пункту8-1.15 ст.8-1 Закону про ПДВ визначено, що діяльністю у сфері сільського господарства є виробництво продукції тваринництва та рослинництва. Тобто, операції з надання послуг суб'єктом спеціального режиму оподаткування іншим платникам податків, в тому числі з використання сільськогосподарської техніки, не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми стю8-1 Закону, і відповідно, у податковому обліку обсяги поставок таких послуг відображаються у податковій декларації з ПДВ, згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Крім того, представники податкового органу зазначили, що Міністерством аграрної політики в листі від 23.04.2009р. №37-21-1-15/6802 роз'яснено, що послуги, надані іншому суб'єкту господарювання, які наведені у Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України „про податок на додану вартість", затвердженому постановою КМУ від 21.01.2009р. №23, не відносяться до сільськогосподарської діяльності.

З врахуванням викладеного, представники Кременецької МДПІ вважають оскаржуване податкове повідомлення-рішення обґрунтованим та законним, а тому просять суд відмовити в задоволенні позову.

Крім пояснень представників сторін судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем та відповідачем.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Кременецької МДПІ проведено виїзну планову перевірку сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Лан», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року.

У періоді, за який проводилась перевірка, СТОВ «Агро - Лан»було зареєстроване платником податку на додану вартість на загальних підставах з 25.04.2005 року, а з 03.02.2009 року отримало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Результати перевірки знайшли своє відображення в акті від 17 червня 2010 року №673/23-00/32807970. Перевіркою, зокрема, встановлено, що в порушення п.п 3.1.1, п.3.1, ст.3, п. 4.1, ст. 4, п.8-1.7 та п.8-15.2 ст. 8-1 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), та враховуючи п.п. 7.3.1, п. 7.3, п.п. 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 144000,0 грн., в тому числі за вересень 2009 року в сумі 144000,0 грн.

На підставі акту перевірки Кременецькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 29 червня 2010 року №0000022300/0, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 216000 грн. ( в тому числі: 144000 грн. основний платіж та 72000 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням контролюючого органу позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, але за результатами розгляду як первинної так і повторних скарг платника податків податковим органому приймались рішення про залишення скарг позивача без задоволення, а податкового повідомлення рішення без змін. Зокрема, рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги СТОВ «Агро-Лан»було прийнято 1 грудня 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро - Лан»уклало договір оренди від 11 квітня 2008 року №11 з товариством з обмеженою відповідальністю «Агролен». Відповідно до умов зазначеного договору сільськогосподарське товариство з меженою відповідальністю «Агро - Лан» передає, а товариство з обмеженою відповідальністю «Агролен»приймає в тимчасове користування строком на 5 років 17 автомобілів - самоскидів КАМАЗ - 45143 - 013 - 15 та 17 причепів НЕФАЗ - 8560 - 82 - 02. Виконання умов договору оформлено актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30 вересня 2009 року № 2 та податковою накладною від 30 вересня 2010 року №2. В бухгалтерському обліку товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Лан»операція віображена проводкою Д-т 361 (розрахунки з вітчизняними покупцями) К-т 702 (дохід від реалізації товарів) на суму 720000,0 грн., Д-т - 361 (розрахунки з вітчизняними покупцями) т - 643 ( податкові зобов'язання) на суму 144000,0 грн.

Сума податку на додану вартість в розмірі 144000,0 грн. відображена в складі податкових зобов'язань в декларації з податку на додану вартість (скороченій), до якої включаються операції, що стосуються спеціального режиму за вересень 2009 року.

Суд вважає, що операції з надання в оренду транспортних засобів не належать до видів діяльності щодо яких застосовується спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», виходячи з наступного:

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»(який дів на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування податком є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача.

Згідно з пунктом 8-1.1 статті 8-1 зазначеного вище Закону України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 8-1.6 статті 8-1 Закону про ПДВ визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних податкових періодів.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (пункт 8-1.2 статті 8-1 закону).

В підпункті 8-1.15.1 пункту 8-1.15 статті 8-1 цього Закону визначено, що для цілей цієї статті застосовуються такі терміни, як виробничі фактори:

а)товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума плаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях;

б)послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, продукції; вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг); надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління; знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин; експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ та сільськогосподарських угідь.

Відповідно до пункту 8-1.7 статті 8-1 цього Закону сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником. До них відносяться: живі тварини; продукти тваринного походження (групи 01 - 05), продукти рослинного походження (групи 06 - 14), жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження (група 15), готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники (групи 16 - 24).

Обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платнику податку (крім їх придбання в інших осіб) (підпункт 8-1.15.6. пункту 8-1.15 статті 8-1 Закону).

В підпункті 8-1.15.7 пункту 8-1.15 статті 8-1 зазначено, що виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".

Переліком видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 року №23, визначено види діяльності, в результаті яких відбувається поставка сільськогосподарських товарів, які відповідають визначенню, наданому пунктом 8-1.7 статті 8-1 Закону. В Переліку відсутні послуги з надання в оренду транспортних засобів.

Судом не беруться до уваги пояснення представника позивача з приводу того, що здача в оренду автопоїзди КАМАЗ-45143-013-15 та причепи-самоскиди НЕФАЗ-8560-82-02 відноситься до послуг, які сільськогосподарське підприємство має право надавати іншим суб'єктам господарювання в рамках спеціального режиму оподаткування, передбаченого статтею 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки СТОВ «Агро-Лан»не надавало послуг вищенаведеною сільськогосподарською технікою, а навпаки отримувало такі послуги від ТОВ Агролен», якому і передало в оренду вищенаведену авто техніку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 8-1.15.2. ст.8-1 Закону визначено, що діяльністю у сфері сільського господарства є виробництво продукції тваринництва та рослинництва. Тобто, операції з надання послуг суб'єктом спеціального режиму оподаткування іншим платникам податків, в тому числі з використання сільськогосподарської техніки, не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми стю8-1 Закону, і відповідно, у податковому обліку обсяги поставок таких послуг відображаються у податковій декларації з ПДВ, згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Аналогічної думки притримується і Міністерство аграрної політики України, яке в листі від 23.04.2009р. №37-21-1-15/6802 роз'яснило, що послуги, надані іншому суб'єкту господарювання, які наведені у Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України „про податок на додану вартість", затвердженому постановою КМУ від 21.01.2009р. №23, не відносяться до сільськогосподарської діяльності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що Кременецька МДПІ прийнявши податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000022300/0 від 29 червня 2010 року, діяла у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, не порушила прав позивача, а тому суд прийшов до переконання, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем не відшкодовуються.

Керуючись ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 69, 70, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан»до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000022300/0 від 29 червня 2010 року прийнятого на підставі акта перевірки від 17 червня 2010 року №673/23-00/32807970, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 січня 2011 року.

Головуючий суддяОсташ А. В.

копія вірна

СуддяОсташ А. В.