Рішення № 138590933, 29.07.2026, Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/286/26

2/746/186/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2026 р.

Срібнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Нагорної Н.Г.,

при секретарі судового засідання Сакун Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Срібнянського районного суду Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2026 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр», товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 65 070,03 грн, зокрема за кредитним договором № 010/0207/82/0477886 в сумі 33 391,87 грн (з яких 13 093,30 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 19 023,32 грн заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 1 275,25 грн заборгованість за нарахованими процентами згідно з умовами кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості), за кредитним договором № 014/0207/82/0548275 в сумі 31 678,16 грн (з яких 13 339,79 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 15 524,51 грн заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 2 813,86 грн заборгованість за пенею та /або штрафами, а також просить стягнути судовий збір, сплачений за подання позову до суду, в сумі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 16 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Коллект Центр» зазначило, що 28 травня 2015 року між Акціонерним товариством «Райффайзен банк» (далі АТ Райффайзен банк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0207/82/0477886 (далі договір), згідно з яким йому надано кредит у сумі 6 400,00 грн, строком на 48 місяців, починаючи з 28 травня 2015 року по 28 травня 2019 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 45% річних. Кредитні кошти зараховані на картку.

27 липня 2016 року між Акціонерним товариством «Райффайзен банк» (далі АТ Райффайзен банк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0207/82/0548275 (далі договір), згідно з яким йому надано кредит у сумі 16 736,91 грн, строком на 72 місяці, починаючи з 27 липня 2016 року по 27 липня 2022 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 45% річних. Кредитні кошти зараховані на картку.

Також сторонами узгоджено, що до правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням умов цього договору, застосовується строк позовної давності тривалістю 70 років.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитними договорами у нього перед банком виникла кредитна заборгованість.

20 вересня 2019 року між АТ «Райффайзен банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал») укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-19-F, за яким АТ «Райффайзен банк» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату право вимоги до боржників згідно з реєстром, в тому числі і до відповідача за договором № 010/0207/82/0477886.

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 10-03/2023/01, в тому числі за договором № 010/0207/82/0477886, укладеним з відповідачем та додаткову угоду №7/13 від 04 лютого 2025 року. Отже, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі заборгованості за вказаним договором станом на 29 червня 2026 року в сумі 33 391,87 грн (з яких 13 093,30 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 19 023,32 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 1 275,25 грн заборгованість за нарахованими процентами згідно з умовами кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).

20 вересня 2019 року між АТ «Райффайзен банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал») укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-19-F, за яким АТ «Райффайзен банк» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату право вимоги до боржників згідно з реєстром, в тому числі і до відповідача за договором №014/0207/82/0548275 .

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 10-01/2023, в тому числі за договором №014/0207/82/0548275, укладеним з відповідачем та додаткову угоду №10/19 від 04 лютого 2025 року. Отже, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі заборгованості за вказаним договором станом на 29 червня 2026 року в сумі 31 678,16 грн (з яких 13339,79 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 15 524,51 грн заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 2813,86 грн-заборгованість за пенею та /або штрафами.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 65 070,03 грн, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 02 липня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку

спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Представник позивача у судове засідання 29 липня 2026 року не з`явився. У прохальній частині позову ТОВ «Коллект Центр» висловило клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання 29 липня 2026 року не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. У заяві також просить зменшити розмір витрат на правову допомогу, вказуючи, що на його думку, заявлена позивачем сума таких витрат не є спів мірною із витраченим адвокатом часом та обсягом виконаної адвокатом роботи у цій справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

22 лютого 2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен банк» (далі АТ Райффайзен банк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0207/82/0477886 (далі договір), згідно з яким йому надано кредит у сумі 6 400,00 грн, строком на 48 місяців, починаючи з 28 травня 2015 року по 28 травня 2019 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 45% річних. Кредитні кошти зараховані на картку.

До матеріалів справи також додано виписку по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 , за період із 17 листопада 2016 року до 23 вересня 2019 року.

27 липня 2016 року між Акціонерним товариством «Райффайзен банк» (далі АТ Райффайзен банк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0207/82/0548275 (далі договір), згідно з яким йому надано кредит у сумі 16 736,91 грн, строком на 72 місяці, починаючи з 27 липня 2016 року по 27 липня 2022 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 45% річних. Кредитні кошти зараховані на картку.

До матеріалів справи також додано виписку за рахунком № НОМЕР_2 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , за період з 27 липня 2016 року до 27 липня 2017 року.

20 вересня 2019 року між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-19-F, за яким АТ «Райффайзен банк» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату право вимоги до боржників згідно з реєстром, в тому числі і до відповідача за договором №010/0207/82/0477886. Згідно з розрахунком АТ «Райффайзен банк» заборгованість ОСОБА_1 станом на день укладення договору про відступлення права вимоги становила 13512,62 грн.

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 10-03/2023/01, в тому числі за договором №010/0207/82/0477886, укладеним з відповідачем та додаткову угоду №7/13 від 04 лютого 2025 року. Отже, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі заборгованості за вказаним договором станом на 29 червня 2026 року в сумі 33 391,87 грн (з яких 13 093,30 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 19 023,32 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 1 275,25 грн заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).

20 вересня 2019 року між АТ «Райффайзен банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал») укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-19-F, за яким АТ «Райффайзен банк» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату право вимоги до боржників згідно з реєстром, в тому числі і до відповідача за договором № 014/0207/82/0548275 . Згідно з розрахунком АТ «Райффайзен банк» заборгованість ОСОБА_1 станом на день укладення договору про відступлення права вимоги становила 18 357,82 грн.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 10-01/2023, в тому числі за договором № 014/0207/82/0548275, укладеним з відповідачем та додаткову угоду № 10/19 від 04 лютого 2025 року. Отже, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі заборгованості за вказаним договором станом на 29 червня 2026 року в сумі 31 678,16 грн (з яких 13 339,79 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 15 524,51 грн заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 2 813,86 грн заборгованість за пенею та/або штрафами.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, АТ «Райффайзен банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» ТОВ «Коллект Центр», право вимоги за кредитними договорами, за якими у зв`язку із порушенням відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань перед АТ «Райффайзен банк», визначених договором від 28 травня 2015 року № 010/0207/82/0477886 та № 014/0207/82/0548275 від 27 липня 2016 року щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк, утворилась заборгованість.

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979ц15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку щодо погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідачем суду не надано доказів сплати кредитних коштів та нарахованих процентів за договорами № 010/0207/82/0477886 від 28 травня 2015 року та № 014/0207/82/0548275 від 27 липня 2016 року на користь АТ «Райффайзен банк».

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом частини першої статті 615 ЦК України не припустима одностороння відмова від зобов`язання.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Відповідачем факт отримання коштів не спростовано, доказів погашення кредитної заборгованості суду не надано, власного розрахунку заборгованості за кредитним договором не надано, не заявлено заперечень стосовно заміни кредитора у зобов`язанні.

Як вже зазначалось, між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» (20 вересня 2019 року № 114/2-19-F), а також між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» (10 січня 2023 року № 10-01/2023 та 10 березня 2023 року № 10-03/2023/01) було укладеного договори відступлення права вимоги з додатковими угодами, в тому числі за договорами від № 010/0207/82/0477886 від 28 травня 2015 року та № 014/0207/82/0548275 від 27 липня 2016 року, укладеними між АТ «Райффайзен банк» та ОСОБА_1 .

Тобто до ТОВ «Коллект Центр» перейшли права та обов`язки за договорами

№ 010/0207/82/0477886 від 28 травня 2015 року та № 014/0207/82/0548275 від 27 липня 2016 року.

Із матеріалів справи вбачається, що за кредитними договорами № 010/0207/82/0477886 від 28 травня 2015 року та № 014/0207/82/0548275 від 27 липня 2016 року, укладеними між АТ «Райффайзен банк» та ОСОБА_1 , останньому були надані у користування кредитні кошти у розмірі 6 400,00 грн та 16 736,91 грн, однак у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів у нього утворилась заборгованість перед банком, а уклавши договори відступлення прав вимоги від 20 вересня 2019 року № 114/2-19-F, від 10 березня 2023 року № 10-03/2023/01 від 10 січня 2023 року № 10-01/2023 та додаткові угоди від 04 лютого 2025 року № 7/13 та № 10/19, позивач набув права вимоги щодо відповідача за спірним кредитним договором.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, врахувавши те, що ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за пенею та /або штрафами у розмірі 2 813,86 грн, проте на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільнений від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу на період дії воєнного стану в Україні, з 24 лютого 2022 року, отже відсутні підстави для задоволення позову в цій частині та стягнення із ОСОБА_1 заборгованість за пенею та /або штрафами у розмірі 2 813,86 грн.

Стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № 010/0207/82/0477886 в сумі 33 391,87 грн (з яких 13 093,30 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 19 023,32 грн заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 1 275,25 грн заборгованість за нарахованими процентами згідно з умовами кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) та за кредитним договором № 014/0207/82/0548275 в сумі 28 864,30 грн (з яких 13 339,79 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 15 524,51 грн заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, а всього 62 256,17 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити таке.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 25 червня 2026 року № 0664820027 вбачається, що при поданні позову ТОВ «Коллект Центр» сплатило судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково, на 95,68%, судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача в розмірі 95,68% в сумі 2 547,38 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

копією договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс, копією прайс-листа АО «Лігал Ассістанс», яким визначено вартість послугн адвокатського об`єднання, копією заявки на надання юридичної допомоги № 1686 від 01 травня 2026 року, копією витягу з акта № 22 про надання юридичної допомоги від 29 травня 2026 року, відповідно до якого загальна вартість наданих позивачеві послуг становить 16 000,00 грн.

Із вказаних документів вбачається, що розмір витрат на правничу допомогу, які понесло ТОВ «Факторинг партнерс»,становить 16 000,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто в розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони в разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі частини четвертої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц суд звернув увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, в положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідач у справі звернувся до суду із заявою, в якій просить зменшити розмір витрат на правову допомогу, вказуючи, що заявлена позивачем сума таких витрат не є співмірною із витраченим адвокатом часом та обсягом виконаної адвокатом роботи у цій справі.

Вивчивши заяву відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, дослідивши надані позивачем докази, що підтверджують обсяг наданих АО «Лігал Ассістанс» послуг клієнту ТОВ «Коллект Центр» у цій справі, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково, на 95,68 %, стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають судові витрати, пов`язані з оплатою витрат на професійну правову допомогу, в розмірі 2 870,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 10, 12, 258, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість у розмірі 62 256 (шістдесят дві тисячі двісті п`ятдесят шість) грн 17 коп.:

- за кредитним договором № 010/0207/82/0477886 в сумі 33 391 (тридцять три тисячі триста дев`яносто одна) грн 87 коп.;

- за кредитним договором № 014/0207/82/0548275 в сумі 28 864 (двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 547 (дві тисячі п`ятсот сорок сім) грн 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на правову допомогу у розмірі 2 870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Г. Нагорна