Вирок № 138590709, 29.07.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/328/26

№ 1-кп/688/108/26

Вирок

Іменем України

29 липня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

її представника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці Хмельницької області кримінальне провадження за №12025244000001346 від 19.07.2025 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Шепетівка Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

встановив:

Стислий опис провадження.

29.01.2026 до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025244000001346 від 19.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

02.02.2026 суд постановив ухвалу, якою призначив справу до підготовчого судового засідання на 19.02.2026. У підготовчому засіданні суд призначив справу до судового розгляду на 27.02.2026. Розгляд справи відкладався за клопотанням сторони захисту та представника потерпілої.

У судовому засіданні 29.07.2026 прокурор ОСОБА_3 надав суду угоду про визнання винуватості, укладену 23.07.2026 у м. Шепетівці між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .

Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

19 липня 2025 року, близько 14 години 39 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи власним технічно справним автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Golf», держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним по проїзній частині вулиці Героїв Небесної Сотні в місті Шепетівка Хмельницької області зі сторони вулиці Соборності в напрямку до вулиці Сергія Оврашка, грубо нехтуючи вимогами п.п. 1.5, 2.3 (б), 12.3, 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі Правила), зокрема: рухаючись зі швидкістю близько 103,8 - 111,8 км/год, при максимально дозволеній в населеному пункті 50 км/год, наближаючись до нерегульованого перехрестя вулиць Героїв Небесної Сотні - Вартових Неба - Музівської, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, маючи реальну можливість виявити небезпеку, а саме автомобіль марки «ВАЗ», моделі «2105», держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухаючись у зустрічному напрямку на нерегульованому перехресті, розпочав виконувати маневр повороту ліворуч, для подальшого руху проїзною частиною вулиці Вартових Неба та маючи реальну можливість уникнути ДТП при умові виконання вимог п.п. 12.3, 12.4, 12,9 (б) Правил, відповідним чином не зреагував на зміну дорожньої обстановки, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, не зупинив керований транспортний засіб шляхом своєчасного гальмування та допустив зіткнення передньою лівою частиною автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Golf», держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 з передньою правою частиною автомобіля марки «ВАЗ», моделі «2105», держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 . В подальшому, після зіткнення автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Golf», держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 у некерованому стані зіткнувся передньою правою частиною з передньою частиною автомобіля марки «KIA» моделі «Sorento», держаний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_9 , який стояв перед виїздом на нерегульованому перехресті зі сторони вулиці Вартових Неба.

Тим самим, своїми діями ОСОБА_4 , грубо порушив вимоги пунктів п.п. 1.5, 2.3 (б), 12.3, 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі Правила), які вимагають:

1. Загальні положення:

п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

2. Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

12.Швидкість руху.

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

12.4.У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

12.9. Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди та грубого порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, водій автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2105», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді:

- закритої черепно-мозкової травми із забоєм речовини головного мозку в ділянці лобних часток обох півкуль головного мозку, крововиливом під тверду мозкову оболонку, крововиливами під м?яку мозкову оболонку обох півкуль головного мозку та мозочка, з раною та садном в правій скроневій ділянці, раною в лобній ділянці голови справа та по центру, які мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, а в даному випадку, що призвели до смерті.

- садно на лівому коліні, синця на тильній поверхні лівої кисті, які за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень ЛЕГКОГО ступеня тяжкості по відношенню до живої людини та в причинному зв`язку з настанням смерті не знаходяться.

Вищевказані грубі порушення Правил дорожнього руху, допущенні водієм автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Golf», держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , перебувають у прямому причинному зв`язку із скоєнням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді заподіяних потерпілому ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті.

Своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.

Угода про визнання винуватості укладена 23.07.2026 в кримінальному провадженні №12025244000001346 від 19.07.2025 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .

В угоді про визнання винуватості визначено істотні обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:

- повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України;

- згода на призначення покарання, визначеного сторонами у п. 7 даної угоди;

- обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , а саме: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, надання медичної та іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення;

- відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 ;

- потерпіла ОСОБА_6 примирилася з обвинуваченим ОСОБА_4 , не має матеріальних та моральних претензій, не бажає призначення останньому покарання у виді реального позбавлення волі;

- умови угоди та її укладення не суперечать інтересам суспільства, дозволяють уникнути часових та матеріальних витрат, пов`язаних із провадженням кримінального провадження, сприяють забезпеченню швидкого судового провадження без порушення прав сторін та заподіяння шкоди будь-чиїм інтересам.

Прокурором при укладені угоди враховано такі обставини:

- обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдані збитки, надавав медичну допомогу потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення;

- наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження;

- обвинувачений ОСОБА_4 28.01.2026 здійснив благодійну пожертву на користь Збройних Сил України у розмірі 20000 грн (одержувач Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022), реєстраційний рахунок №UA458201720313281002302018611 Державної казначейської служби України);

- обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування кримінального провадження №12025244000001346 від 19.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі обвинувачення зазначеному в обвинувальному акті від 28.01.2026 у судовому провадженні.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням і встановити останньому іспитовий строк тривалістю, визначеною судом.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В угоді зазначено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченого - також її відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК.

В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК, та наслідки відмови від права на судовий розгляд, передбачені частиною 4 статті 474 КПК.

Позиції учасників судового провадження щодо угоди.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 угоду підтримав, вказавши про її відповідність вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність цього кримінального правопорушення до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченим своєї винуватості у інкримінованому кримінальному правопорушенні, яка підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Також прокурор зазначив, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді, беззастережно визнає свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється, просив суд затвердити угоду. При цьому зазначив, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, і що він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, проте все одно просив затвердити укладену угоду. Вказав, що повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, спроможний виконати узгоджене покарання. Крім того, повідомив, що укладення угоди про визнання винуватості її сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні також просила затвердити укладену угоду, повідомивши, що її умови відповідають вимогам законодавства, не порушують прав обвинуваченого, а її укладення є добровільним.

Потерпіла ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 надали згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, не заперечили проти її затвердження, вказавши, що укладенням угоди про визнання винуватості не будуть порушені права потерпілої.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

За пунктом 1 частини 4 статті 469 КПК, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів без будь-яких умов.

Суд встановив, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Крім того, укладена угода не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб.

Також умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.

Встановлено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченої є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченого - також відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК. В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК.

В укладенні даної угоди згідно з пунктом 9 частини 2 статті 52 КПК брав участь захисник.

Суд вважає, що укладена угода відповідає нормам КК та інтересам суспільства і в частині узгодженого покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкціями статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення

Згідно з частиною 5 статті 65 КК, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Проте питання призначення покарання повинні вирішуватись з урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчиненню злочинів як засудженими, так і іншими особами, відповідно до норм статті 50 КК.

Відтак загалом суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно судовою дискрецією у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Тому суд бере до уваги особу обвинуваченого, який раніше не судимий, осудний, під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивну характеристику за місцем роботи та навчання, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, надання медичної допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Висновок суду щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.

Суд не встановив підстав для відмови в затвердженні цієї угоди, передбачених частиною 7 статті 474 КПК, а тому, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілої та її представника, суд дійшов висновку про необхідність її затвердження, шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.

Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Потерпілою у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подавався цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 800000 грн на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, проте заявою від 12.07.2026 потерпіла відмовилася від такого позову внаслідок повного відшкодування обвинуваченим завданої шкоди.

За частиною 5 статті 128 КПК, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. За частиною 1 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, а за частиною 3 статті 206 ЦПКУ, у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Судові витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного та керуючись ст.65,66,75,76 КК, а також ст.ст. 124, 314, 374-376, 469-475 КПК, суд,

ухвалив

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23.07.2026 в кримінальному провадженні №12025244000001346 від 19.07.2025 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі строком на 5(пять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 та пункту 2 частини 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Прийняти відмову цивільного позивача ОСОБА_6 , як потерпілої - від цивільного позову до ОСОБА_4 та закрити провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 28524,80 грн.

Речові докази:

автомобіль марки «ВАЗ», моделі «2105», держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий на зберігання на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання затриманого автотранспорту ГУНП в Хмельницькій області повернути потерпілій ОСОБА_6 ;

автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Golf», держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на зберігання на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання затриманого автотранспорту ГУНП в Хмельницькій області повернути ОСОБА_4

автомобіль марки «KIA» моделі «Sorento», держаний реєстраційний номер НОМЕР_3 , переданий на зберігання ОСОБА_10 повернути останньому;

DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд, з підстав, передбачених статтею 394 КПК та з урахуванням обмежень, визначених частиною 2 статті 473 КПК.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_11