Рішення № 138589312, 22.07.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/145/26

Провадження № 2/673/392/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Мартинюка В.Б.,

з участю: секретаря судового засідання Капітана В.А.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вовковинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року позивач звернувся із означеним позовом до суду, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно, яким є земельна ділянка площею 4,6513 га, що розташована на території Коричинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №825937 виданого 02.10.2002. За життя ОСОБА_2 , 18.10.1995 склав заповіт де все своє майно заповів своїй дочці ОСОБА_3 , яка не оформила своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Позивач є спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_3 , проте при зверненні його до приватного нотаріуса Хмельницького районного з метою оформлення спадкових прав йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що державна реєстрація права власності на означену земельну ділянку здійснена після смерті ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, позивач просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р1 №825937 виданий 02.10.2002 на підставі рішення Коричинецької сільської ради від 15.03.2021 на ім`я ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), розміром 4,39 в умовних кадастрових гектарах, знаходиться на території Коричинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області

Ухвалою судді від 16.02.2026 відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачам відповіді на відзив.

Відповідач у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій не заперечує проти прийняття судом рішення за наявними в справі матеріалами та покладається на думку суду.

Дослідивши матеріали справи та письмові заяви учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 14.11.1995 Коричинецькою сільською радою Деражнянського району Хмельницької області, після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 4,6513 га, що розташована на території Коричинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 825937.

Як вбачається із свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 05.12.1995 Коричинецькою сільською радою Деражнянського району Хмельницької області, актовий запис № 7, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , у графі мати вказано « ОСОБА_3 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_4 , актовий запис № 29 від 01.10.1955 в графі батько вказано « ОСОБА_2 ».

Ухвалою судді Деражнянського районного суду від 28.11.2025 встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_3 та її батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до заповіту від 18.10.1995, складеного та посвідченого в с. Коричинці Деражнянського району Хмельницької області ОСОБА_2 заповів все своє майно своїй дочці ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 54 років померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим 16.10.2009.

27.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Мельник А.В. із заявою про оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки приватного нотаріуса від 27.08.2025 №377/02-14 після смерті ОСОБА_3 було заведено спадкову справу до її майна, яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також вказано, що остання прийняла спадщину за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте, не оформила її.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), сільськогосподарського кооперативу (далі СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (далі САТ), в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до п. 5 вказаного Указу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельну частку (пай) здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай).

Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 за життя набув право на земельну частку (пай) та отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0404478, який зареєстровано 01.09.2000 під № 409 і таке право входило до складу спадкової маси після його смерті.

Також на вказану земельну частку (пай ), як на сформовану земельну ділянку площею 4,6513 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Коричинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 825937 від 02.10.2002 року на ім`я ОСОБА_2 .

Як вбачається судом з довідки виданої приватним нотаріусом Мельник А.В. Хмельницького районного нотаріального округу №14/02-14 від 13.01.2026, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, що підтверджується Архівною довідкою Хмельницького обласного державного нотаріального архіву № 162/01-15 від 19 серпня 2025 року та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 83848449 від 13 січня 2026 року, сформованою Мельник А.В., приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області.

Згідно з довідкою Вовковинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області № 66 від 28 лютого 2025 року, фактично спадщину після смерті ОСОБА_2 , прийняла його донька, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 і не встигла оформити своїх спадкових прав, після смерті якої, заведена спадкова справа № 32/2015 (№ 57432355).

Спадкоємцями ОСОБА_3 в частці, за законом є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та частці, за заповітом є ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 24.10.2022 виконавчим комітетом Вовковинецької селищної ради Хмельницької області.

ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 , після його смерті заведено спадкову справу 07.10.2024 за № 82/2024. Спадкоємцем після його смерті за законом є син - ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Хмельницького району нотаріального округу Твердохлібом В.П. від 21.02.2025 № 16/01-16.

Як встановлено судом приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу Мельник А.В., заведено спадкову справу № 32/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який прийняв спадщину.

Із спадкової справи № 32/2015 до майна померлої ОСОБА_3 встановлено, що із заявою про прийняття спадщини звернувся її син ОСОБА_1 , який частково оформив спадкові права, зокрема на земельну ділянку площею 2,2012 га, що знаходиться на території Деражнянського району Хмельницької області Вовковинецька ТГ та надана для товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на земельну частку (пай), яка за життя належала ОСОБА_2 , оскільки після смерті останнього на вказану земельну частку (пай) був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, який не породжується правових наслідків.

Наведена обставина стала підставою для звернення позивачів до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і заповітом.

В силу ч. 1 та ч. 2 ст. 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 530 ЦК Української РСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом,

Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з п. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи вище зазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вище вказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права власності за законом права на земельну частку (пай) розміром 4,39 в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18;від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших.

Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня вересня 2022 року у справі 910/14224/20, провадження № 12-20гс22).

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин(постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19).

З огляду на встановлені обставини, суд виснує, що вимога позову про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 825937, виданого 02.10.2002 року на ім`я ОСОБА_2 не призведе до відновлення права власності на земельну ділянку, оскільки таке право не виникло у спадкодавця, а відтак не увійшло до складу спадщину після його смерті. Така позовна вимога не є ефективним способом захисту, в зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вовковинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яким є земельна частка (пай) площею 4,39 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Коричинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування снування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

відповідач: Вовковинецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, місце знаходження: вул. Миру, 24, с-ще Вовковинці, Хмельницького району Хмельницької області, 32223 код ЄДРПОУ 04406222.

Повний текст рішення складено 29.07.2026 року.

Суддя: В. Б. Мартинюк