Рішення № 138568098, 22.07.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1370/25

Провадження № 2/673/251/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Мартинюка В.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Капітана В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Деражнянської міської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Деражнянської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, у якому просить визнати державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №037523 виданий 26 червня 1999 року на підставі рішення сесії Божиковецької сільської ради №6 від 19 лютого 1999 року на ім`я ОСОБА_2 - недійсним та визнати за ним право на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яким є земельна частка (пай) площею 3.95 умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Божиковецької сільської ради Хмельницького (колишнього Деражнянського) району Хмельницької області, яка перебуває у власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського с. Божиківці Хмельницького (колишнього Деражнянського) району Хмельницької області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його баба, ОСОБА_2 . Після смерті баби відкрилася спадщина, що складається із земельної ділянки площею 2,48 га., що знаходиться на території Божиковецької сільської ради Хмельницького (колишнього Деражнянського) району Хмельницької області. Фактично в управління спадковим майном по смерті ОСОБА_2 прийняв її син ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 але не оформив своїх спадкових прав. ОСОБА_4 мати позивача у свою чергу, прийняла спадщину після смерті свого чоловіка - ОСОБА_3 , однак не оформила своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача, ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 18 грудня 2007 року Деражнянською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №593/2007. Спадкоємцю - ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Разом з тим, позивач, бажаючи оформити право на земельну ділянку площею 2,48 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_2 , звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області.

Приватним нотаріусом Янцаловською В.О. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 2.48 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №037523 виданий 26.06.1999 після смерті власника, тому нотаріусом було рекомендовано завернутися до суду.

Таким чином, позивач позбавлений можливості нотаріально оформити спадкове право на земельну частку, і єдиним способом захисту права є звернення до суду про визнання права на спадкове майно.

Ухвалою суду від 12.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Проте, у зв`язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді Ягодіної Т.В. у розгляді судових справ, зазначену справу передано для повторного автоматизованого розподілу між суддями Деражнянського районного суду Хмельницької області.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу визначено до розгляду судді Мартинюку В.Б.

Ухвалою суду від 22 січня 2026 року суддею Мартинюком В.Б. справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 23.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення засідання. Подав письмову заву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить їх задовольнити.

Представник відповідача Деражнянської районної ради в підготовче засідання не з`явився. Згідно поданої заяви просить розгляд справи проводити у відсутності представника міської ради. Зазначив, що у питанні щодо задоволення позовних вимоги покладається на думку суду.

Дослідивши матеріали справи та письмові клопотання учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 баба позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , повторно виданим 14.10.2025 року Деражнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 2.48 га, що знаходиться на території Божиковецької сільської ради Хмельницького (колишнього Деражнянського) району Хмельницької області, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №037523 виданого 26 червня 1999 року.

Також, з державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ХМ №037523 від 26.06.1999 вбачається, що на підставі рішення сесії Божиковецької сільської ради народних депутатів № 6 від 19 лютого 1999 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,48 га на території Божиковецької сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя, ОСОБА_2 не залишила заповіт, та не розпорядилася своїм майном.

Після смерті ОСОБА_2 , спадщину прийняв її син ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав.

Факт того що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 , підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 , яке видане 31.03.1959.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 25.11.2006 Божиковецькою сільською радою Деражнянського району Хмельницької області.

Згідно з архівної довідки № 2009 від 20.10.2025 спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 в 1997-2004 р.р. не заводилась. В свою чергу ОСОБА_3 , прийняв але не оформив спадщину після своєї матері ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою № 715, виданою 27.07.2017 року Божиковецькою сільською радою Хмельницького (колишнього Деражнянського) району Хмельницької області.

Після смерті ОСОБА_3 , спадщину прийняла дружина ОСОБА_4 , яка була спадкоємцем свого чоловіка ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про їх одруження НОМЕР_4 від 17.12.1958 року, актовий запис № 26.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла, підтвердженням такого є свідоцтво про її смерть серії НОМЕР_5 , видане 27.08.2007, актовий запис № 21.

Позивач - ОСОБА_1 прийняв спадщину, проте не оформив свої спадкові права, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Янцаловської В.О. від 18.11.2025 року № 658/01-16, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є єдиним спадкоємцем після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка ОСОБА_3 .. В свою чергу ОСОБА_3 , прийняв, але не оформив спадщину після своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено довідкою №715, виданою 27.07.2017 Божиковецькою сільською радою Деражнянського району Хмельницької області.

Так, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 вбачається, що в графі «мати» зазначено « ОСОБА_4 », а в графі «батько» - « ОСОБА_3 », які є батьками ОСОБА_1 .

З архівної довідки №2015/01-15 від 20.10.2025 виданої Хмельницьким обласним державним нотаріальним архівом вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 заведена спадкова справа № 593/2007 від 18.12.2007. Також з довідки встановлено, що ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно ОСОБА_4 ..

Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про оформлення спадкових прав на земельну ділянку, яку ОСОБА_4 успадкувала після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який у свою чергу успадкував від своєї матері ОСОБА_2 проте не оформив своїх спадкових прав, проте йому в цьому було відмовлено у зв`язку з тим, що державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на таку земельну ділянку відбулася після її смерті.

У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Вирішуючи обґрунтованість доводів позивача, наведених в обґрунтування позову, судом також встановлено наступне.

Так, судом встановлено, що померлій ОСОБА_2 за життя належало право на землю, розміром 2.48 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Божиковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, що підтверджується повідомленнями Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.11.2025 № 1647/291-25 та доданим до повідомлення Витягом з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), в якій зазначено, що згідно запису від 28.01.1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються Деражнянською райдержадміністрацією, зареєстровано видачу на ім`я ОСОБА_2 сертифікату № 766 на право на земельну частку (пай) розміром 3,95 в умовних кадастрових гектарах.

Як вбачається з державного акта на право власності на землю серії ІІІ-ХМ №037523, землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 26.06.1999.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), сільськогосподарського кооперативу (далі СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (далі САТ), в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельну частку (пай) здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай). Невнесення до зазначено вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Як зазначено у повідомленні Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 25.11.2025 №1647/291-25, сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 3,95 в умовних кадастрових гектарах, виданий на ім`я ОСОБА_2 в Секторі №2 Відділу №1 відсутній. Додатково повідомлено, що згідно наявного у Секторі №2 «Списку членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського с. Божиківці Деражнянського району та пенсіонерів з їх числа, які раніше працювали в господарстві і залишаються його членами», відсутній запис про внесення ОСОБА_2 . У зв`язку з відсутністю у Секторі № 2 Відділу № 1, не може надати копію Державного акта на право колективної власності на землю Божиковецької сільської ради Деражнянського району, Хмельницької області. Згідно з Книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Деражнянською райдержадміністрацією по Божиковецькій сільській раді, вартість земельної частки (паю) становить 12524 грн.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що він позбавлений можливості у встановленому законом порядку оформити свої спадкові права на зазначене спадкове майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР (в редакції Закону, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 ) спадкоємство здійснюється за законом і заповітом.

Згідно з ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , права на земельну частку (пай) розміром 3,95 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Божиковецькою сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

Також встановлено, що на ім`я ОСОБА_2 було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ХМ №037523 від 26.06.1999, площею 2,48 га з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Божиковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, те, що державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, а також сама видача державного акта відбулися після смерті останньої, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_2 , як у спадкодавця, право власності на таку земельну ділянку не виникло, а тому останнє не увійшло до складу спадкового майна після її смерті.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18;від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших.

Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня вересня 2022 року у справі 910/14224/20, провадження № 12-20гс22).

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19).

Таким чином вимоги позову про визнання недійсним державного акта не призведе до відновлення права власності на земельну ділянку, а тому така вимога не є ефективним способом захисту, в зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ХМ №037523 виданого 26.06.1999 недійсним .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Деражнянської міської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування- задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) розміром 3,95 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Божиковецької сільської ради Хмельницького (колишнього Деражнянського) району Хмельницької області, яка перебуває у власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського с. Божиківці Хмельницького (колишнього Деражнянського) району Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Деражнянська міська рада, код ЄДРПОУ 04403025; адреса: вул. Миру, 11/1, м. Деражня Хмельницький район Хмельницька область, індекс 32200.

Повний текст рішення складено 29.07.2026.

Суддя: В. Б. Мартинюк