Рішення № 138589079, 23.07.2026, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/355/26

Провадження №2/603/275/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 липня 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до Монастириського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.10.2023 року у розмірі 14 779,56 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 05.10.2023 року шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг з відповідачем укладено договір про надання банківських послуг «Monobank». На підставі цього договору ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Внаслідок порушення умов договору та неповернення суми кредиту у повному обсязі у ОСОБА_1 виникла заборгованість за договором, розмір якої становить 14 779,56 грн. На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 зазначений розмір заборгованості, а також 3328,00 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 23.07.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» у судове засідання не з`явився, проте разом із позовом подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення позивач не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився у судове засідання, не повідомивши про причини своєї відсутності, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.

Суд установив такі обставини.

05.10.2023 року шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг сторони уклали договір про надання банківських послуг «Monobank».

Як видно зі змісту вищевказаної анкети-заяви, ОСОБА_1 погодився із тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, становлять договір про надання банківських послуг.

Відповідач також погодився із тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору, з підписанням якого у мобільному додатку договір набуває чинності (п. 5 анкети-заяви).

У п. 4 анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій.

Підписуючи цю анкету-заяву, ОСОБА_1 просив відкрити на його ім`я поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку (п. п. 1, 2 анкети-заяви).

В абз. 2 п. 2 анкети-заяви сторони погодили, що у разі виходу з пільгового періоду, що становить до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.

Як видно з позовної заяви, разом із встановленням кредитного ліміту на поточний рахунок банк також надає послугу переведення витрат у розстрочку, завдяки здійсненню якої стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Відповідно до п. 5.11 Розділу ІІ Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Monobank | Universal Bank» (далі Умови і правила), примірник яких долучено до позовної заяви, клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами.

У відповідності з п. 5.16 Розділу ІІ Умов і правил у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

У випадку, якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у п. 5.18 (120 календарних днів, але не більше 210 календарних днів), кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій (п. 5.19 Розділу ІІ Умов і правил).

Окрім того, у п. 5.20 Розділу ІІ Умов і правил визначено термін повернення овердрафту у повному обсязі, який становить 30 днів з моменту виникнення овердрафту.

До позовної заяви також долучено запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank і форми підтвердження електронного документа, що містять інформацію про дату, час і спосіб підписання вищевказаної анкети-заяви та запевнення клієнта.

На підставі укладеного договору ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ), що підтверджується довідкою АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку від 03.05.2026 року.

Згідно з довідкою АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого ліміту від 03.05.2026 року на картку № НОМЕР_2 25.01.2022 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 5000,00 грн, який надалі зменшено до 1,00 грн, а 02.11.2025 року кредитний ліміт становив 0,00 грн.

Факт користування відповідачем кредитними коштами та їх несвоєчасне повернення підтверджується випискою про рух коштів по картці ОСОБА_1 (рахунок № НОМЕР_1 ), зі змісту якої видно, що останній активно користувався наданими позивачем кредитними коштами, здійснював перекази, проводив розрахункові операції, користувався послугою «Розстрочка на карту», а також частково погашав заборгованість за договором.

Згідно з поясненнями до виписки про рух коштів на рахунку вищевказаний розмір заборгованості відповідача за договором складається з повністю використаного ОСОБА_1 кредитного ліміту у розмірі 1,00 грн та суми овердрафту у розмірі 14 778,56 грн. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому, банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення указаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами. Саме таким чином виник овердрафт.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 03.05.2026 року розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором від 05.10.2023 року становив 14 779,56 грн, з яких 12 942,16 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 0,00 грн загальний залишок заборгованості за відсотками, 1837,40 заборгованість за пенею, 0,00 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Установлено, що 05.10.2023 року сторони уклали договір про надання банківських послуг «Monobank». За умовами цього договору відповідачу в АТ «Універсал Банк» відкрито поточний рахунок, на який встановлено кредитний ліміт. Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, надавши ОСОБА_1 банківську послугу з кредитування шляхом встановлення кредитного ліміту на його поточний рахунок. ОСОБА_1 отримав та користувався наданими йому позивачем коштами, а також частково погашав заборгованість за кредитом, проте належним чином не виконав взятих на себе за договором зобов`язань, чим допустив заборгованість.

Визначаючись із розміром заборгованості ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Водночас згідно з приписами ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, на території України введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово було продовжено і який триває дотепер.

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18, за змістом якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналізуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також ст. ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 року (справа № 706/68/23) дійшов висновку, що дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Отже, тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов`язання. Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час виникнення спірних правовідносин, як і на час розгляду цієї справи, положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.

З урахуванням наведеного, зважаючи на закріплений ч. 2 ст. 4 ЦК України пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів, вимога позивача про стягнення зі ОСОБА_1 1837,40 грн пені не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором суду не надано, а сума заборгованості ОСОБА_1 підтверджується розрахунком заборгованості, який відповідач не спростував, з останнього на користь АТ «Універсал Банк» слід стягнути заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.10.2023 року у розмірі 12 942,16 грн, що становить загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту).

У силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України зі ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 2914,26 грн сплаченого судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (12 942,16 грн * 3328,00 грн / 14 779,56 грн).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 205, 207, 526, 610, 611, 626, 628, 634, 638, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.10.2023 року у розмірі 12 942 (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок дві) грн 16 (шістнадцять) коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати у справі у розмірі 2914 (дві тисячі дев`ятсот чотирнадцять) грн 26 (двадцять шість) коп. сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: вул. Оленівська, 23, м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складено 28.07.2026 року.

Суддя Ю. Г. Гудкова