Вирок № 138587916, 29.07.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1034/26

Провадження № 1-кп/455/192/2026

ВИРОК

Іменем України

29 липня 2026 року м. Старий Самбір

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Старосамбірського районного суду Львівської області угоду про визнання винуватості від 24.07.2026 у кримінальному провадженні №62026140120000438 від 28.05.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Турійськ Ковельського району Волинської області, адреса реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, займає посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - перекладача 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 , до кримінальної відповідальності притягається вперше (далі за текстом - Обвинувачений),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання пред`явленого обвинувачення, обставини вчинення кримінального правопорушення, кваліфікація

ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що він будучи інспектором прикордонного контролю ВІПС «Нижанковичі» ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 », діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, у період дії правового режиму воєнного стану в Україні організував та забезпечив незаконне переправлення осіб призовного віку через державний кордон України шляхом внесення до спеціального програмного забезпечення «e-BorderControl» завідомо недостовірних відомостей щодо осіб, які нібито перетинали державний кордон України, використовуючи при цьому паспорти громадян України для виїзду за кордон, що належали іншим особам, які мали законні підстави для виїзду за межі України.

Так, 09.12.2025 близько 00:37 годині на території міжнародного пункту пропуску «Нижанковичі - Мальховичі» Самбірського району Львівської області ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , використовуючи службове становище та маючи доступ до спеціального програмного забезпечення «е-BorderControl», вніс завідомо недостовірні відомості про нібито перетин державного кордону України ОСОБА_8 замість фактичного пасажира ОСОБА_9 , чим забезпечив незаконне переправлення останнього через державний кордон України до Республіки Польща. За вчинення вказаних дій ОСОБА_4 у подальшому одержав неправомірну вигоду у сумі 5000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 09.12.2025 становило 210 350 гривень.

Окрім цього, 12.12.2025 близько 17:17 год. на території міжнародного пункту пропуску «Нижанковичі - Мальховичі» Самбірського району Львівської області ОСОБА_4 , діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , вніс до спеціального програмного забезпечення «e-BorderControl» завідомо недостовірні відомості про нібито перетин державного кордону України ОСОБА_10 замість фактичного пасажира ОСОБА_11 , чим сприяв незаконному переправленню останнього через державний кордон України до Республіки Польща. Після реалізації злочинного плану ОСОБА_4 одержав неправомірну вигоду у сумі 5000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 12.12.2025 становило 211 360 гривень 50 копійок.

Також, 20.12.2025 близько 22 год. 39 хв. на території міжнародного пункту пропуску «Нижанковичі - Мальховичі» Самбірського району Львівської області ОСОБА_4 , діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , вніс до спеціального програмного забезпечення «e-BorderControl» завідомо недостовірні відомості про нібито перетин державного кордону України ОСОБА_12 замість фактичного пасажира ОСОБА_13 , чим забезпечив незаконне переправлення останнього через державний кордон України до Республіки Польща.

Крім того, 21.12.2025 близько 01 год. 07 хв. на території міжнародного пункту пропуску «Нижанковичі - Мальховичі» Самбірського району Львівської області ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , використовуючи службове становище та маючи доступ до спеціального програмного забезпечення «e-Border Control», вніс завідомо недостовірні відомості про нібито перетин державного кордону України ОСОБА_14 та ОСОБА_15 замість фактичних пасажирів ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , чим забезпечив незаконне переправлення останніх через державний кордон України до Республіки Польща. Після реалізації злочинного плану ОСОБА_4 одержав як винагороду за незаконне переправлення ОСОБА_13 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 грошові кошти у сумі 15 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 21.12.2025 становило 635 061 гривню.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України.

2. Зміст угоди про визнання винуватості

24.07.2026 у місті Львів за участю сторін угоди - прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №62026140120000438 від 28.05.2026 укладено угоду про визнання винуватості (далі за текстом Угода), за умовами якої Обвинувачений:

1) беззастережно визнає у повному обсязі свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченому частиною 3 статті 332 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті;

2) зобов`язується надати викривальні покази щодо вчинення кримінального правопорушення іншими його співучасниками - ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;

3) зобов`язується здійснити добровільний внесок на користь Збройних Сул України, а саме - військової частини НОМЕР_1 в сумі 700 000,00 грн протягом 30 днів з дня ухвалення вироку, тобто до набрання вироком законної сили.

В Угоді сторони декларують свою обізнаність про наслідки укладення угоди про визнання винуватості, зокрема, щодо відмови обвинуваченого від певного обсягу процесуальних прав, обмеження права на оскарження вироку та про наслідки невиконання Угоди.

При укладенні угоди сторонами враховувались наступні обставини:

1) Обвинувачений щиро покаявся у вчиненні злочину, повністю визнав вину у його вчиненні та активно сприяв його розкриттю, надав правдиві та послідовні показання в яких повідомив органу досудового розслідування відомі йому фактичні обставин підготовки до злочину та його вчинення, добровільно надав доступ до свого мобільного телефону, в якому містилась інформація про обставини вчинення злочину;

2) Завдяки наданій Обвинуваченим інформації, органом досудового розслідування встановлені додаткові фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, отримано нові докази та забезпечено належне документування протиправної діяльності всіх причетних осіб;

3) Обвинувачений до кримінальної відповідальності притягається вперше, має позитивну характеристику;

4) Умови угоди відповідають інтересам суспільства.

Сторони погоджуються на призначення покарання Обвинуваченому з врахуванням наявності наступних обставин, що пом`якшують покарання, а саме - щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, а також відсутності обставин, що обтяжують покарання.

При цьому сторони досягли згоди щодо призначення Обвинуваченому покарання за частиною 3 статті 332 КК України із застосуванням статті 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю, пов`язаною з пропуском осіб та транспортних засобів через пункти пропуску у підрозділах Державної прикордонної служби України строком на 3 роки, без конфіскації майна, а також про звільнення Обвинуваченого від відбуття основного покарання з випробуванням на строк 2 роки на підставі статей 75, 76 КК України.

3. Позиції сторін кримінального провадження в судовому засіданні

Обвинувачений в судовому засіданні: (1) повідомив, що розуміє зміст та характер пред`явленого йому обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди; (2) повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення; (3) пояснив, що розуміє визначені частиною 2 статті 473 Кримінального процесуального кодексу України наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості; (4) вказав, що укладення Угоди є добровільним; (5) повідомив, що має фактичну можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань.

Обвинувачений, захисник та прокурор в судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості, просили її затвердити.

4. Процесуальні особливості кримінального провадження на підставі угод

У кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості (пункт 2 частини 1 статті 468 Кримінального кодексу України).

Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди (частина 3 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України).

Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та/або закону та відмовляє в її затвердженні у разі існування обставин, визначених частиною 7 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України.

5. Оцінка судом можливості затвердження угоди про визнання винуватості

За змістом процесуальних особливостей кримінального провадження на підставі угод, при вирішенні питання про можливість затвердження угоди, суд має встановити процесуальну допустимість укладення угоди про визнання винуватості, відповідність угоди вимогам чинного законодавства та відсутність підстав для відмови в її затвердженні.

5.1 Правова кваліфікація кримінального правопорушення

В судовому засіданні встановлено, що Прокурором дії Обвинуваченого кваліфіковані вірно, діяння останнього дійсно містять ознаки складу кримінального правопорушення, що свідчить про обґрунтованість обвинувачення Обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України.

5.2 Процесуальна допустимість укладення угоди про визнання винуватості

Вказане кримінальне правопорушення, з огляду на положення частини 5 статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином.

Зміст інкримінованого Обвинуваченому кримінального правопорушення, обставини та наслідки його вчинення дозволяють укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному проваджені.

5.3. Зміст угоди про визнання винуватості

Зміст Угоди відповідає вимогам статті 472 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, в частині викладення: сторін угоди, формулювання обвинувачення та його кваліфікації із зазначенням статей Кримінального кодексу України, беззастережного визнання Обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, узгодженого покарання та згоди Обвинуваченого на його призначення, наслідків укладення, затвердження та невиконання угоди.

5.4. Умови угоди відповідають інтересам суспільства

З огляду на відсутність в національному законодавстві чітких критеріїв відповідності інтересам суспільства певних процесуальних дії, в цьому аспекті суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Нацвлішвілі та Тогонідзе проти Грузії», де в рішенні від 29.04.2014 року Суд вказує, що:

«Переговори між сторонами про укладання угоди про визнання вини, окрім надання важливих переваг швидкого розгляду кримінальних справ і пом`якшення навантаження на суди, прокурорів і адвокатів, також, при правильному їх застосуванні, можуть стати успішним інструментом у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, і можуть сприяти зниженню кількості призначених покарань і, як наслідок, кількості ув`язнених».

За викладеного, на переконання суду, умови Угоди відповідають інтересам суспільства, оскільки направлені на притягнення правопорушника до належної відповідальності шляхом здійснення кримінального провадження за допомогою спрощеної форми судового розгляду, зменшення навантаження на суди, прокурорів та адвокатів.

Інтересам суспільства відповідають також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні, що у даному випадку було пов`язано, зокрема, із укладенням Угоди з метою укладення якої Обвинувачений активно сприяв розкриттю злочину.

Крім того, наразі загальновідомими є обставини того, що є внаслідок воєнних дій з боку російської федерації щодо України - наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об`єктах, знищується інфраструктура населених пунктів України. Свободу України та життя громадян боронять Збройні Сили України, а їх діяльність, спрямована на подолання збройної агресії, потребує, зокрема, постійної фінансової підтримки.

В цьому аспекті, суд звертає увагу на те, що батьком Обвинуваченого - ОСОБА_20 , як заставодавцем, з метою виконання умов Угоди подано клопотання про перерахування суми внесеної ним за Обвинуваченого при застосуванні запобіжного заходу застави у розмірі 199 680,00 грн на користь Міністерства оборони України для потреб Збройних Сил України, а Обвинувачений, в свою чергу, за умовами Угоди зобов`язується здійснити добровільний внесок на користь Збройних Сил України 700 000,00 грн протягом 30 днів з дня ухвалення вироку, тобто до набрання вироком законної сили.

Таким чином, умови Угоди відповідають інтересам суспільства також і в частині фінансування Збройних Сил України.

5.5. Добровільність укладення угоди та наслідки її затвердження

Обвинувачений в судовому засіданні повідомив, що укладення угоди є добровільним та не є наслідком неправомірного впливу, насильства, примусу, погроз, обіцянок чи пропозицій, ніж ті, що передбачені угодою, а тому - добровільність укладення угоди не викликає у суду сумнівів.

5.6. Обумовлені угодою вид та розмір покарання

Санкція частини 3 статті 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частини 1 та 2 статті 69 КК України).

У даному випадку обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, крім того, з метою знизити завдані кримінальним правопорушенням негативні наслідки відшкодувати, певним чином, спричинену суспільству шкоду, Обвинувачений зобов`язався добровільний внесок на користь Збройних Сил України 700 000,00 грн.

Щодо застосування конфіскації майна як додаткового покарання, суд звертає увагу на положення пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання»:

Вирішуючи питання про застосування конфіскації майна, суди повинні враховувати, що такий вид додаткового покарання призначається лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини.

Якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. При прийнятті такого рішення у вироку мають бути наведені відповідні мотиви; посилатися на статтю 69 КК непотрібно.

За викладеного, узгоджене сторонами в Угоді покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначено з урахуванням вимог закону щодо призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення з урахуванням положень Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, положень щодо призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та призначення додаткового покарання у разі звільнення від відбування основного покарання.

6. Вирішення інших питань при ухваленні вироку

6.1. Цивільний позов, відшкодування процесуальних витрат

Цивільній позов у кримінальному провадженні не пред`явлено. Процесуальні витрати відсутні. Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано.

6.2. Доля речових доказів, арешт майна

Питання про долю речових доказів вирішити в порядку статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, вирішивши питання про скасування арешту майна в порядку частини 4 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України.

6.3. Запобіжний захід до набрання вирок законної сили

До Обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі у розмірі 199 680,00 грн на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 20.02.2026 у справі №463/1130/26. Поточний запобіжний захід до Обвинуваченого застосовано за судовим рішеннями суду тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою (частина 11 статті 182 КПК України).

Суду не представлено відомостей про звернення застави у дохід держави.

При цьому, батьком Обвинуваченого - ОСОБА_20 , який є заставодавцем, з метою виконання умов Угоди подано клопотання про перерахування суми внесеної ним за Обвинуваченого при застосуванні запобіжного заходу застави у розмірі 199 680,00 грн на користь Міністерства оборони України для потреб Збройних Сил України. Таке клопотання заставодавця підтримав Обвинувачений та його захисник.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (частини 1 та 3 статті 26 КПК України).

За наведених обставин, з урахуванням умов Угоди та волевиявлення заставодавця, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання заставодавця про перерахування внесеної за Обвинуваченого застави на потреби Збройних Сил України.

7. Висновки суду

Судом встановлено, що укладена у даному кримінальному проваджені Угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, а тому - підлягає затвердженню шляхом ухвалення вироку та призначення Обвинуваченому узгодженого сторонами угоди покарання.

8. Судове рішення

За викладеного, керуючись статтями 2, 12, 65 Кримінального кодексу України, 374, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.07.2026 року у кримінальному провадженні № 62026140120000438 від 28.05.2026 року в місті Львів за участю сторін угоди - прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .

2. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджену між сторонами угоди міру покарання із застосуванням статті 69 КК України - у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю пов`язаною з пропуском осіб та транспортних засобів через пункти пропуску у підрозділах Державної прикордонної служби України строком на 3 роки та без конфіскації майна.

3. З урахуванням положень статей 75, 76 Кримінального кодексу України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 2 роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

4. Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави - скасувати.

Заставу у розмірі 199 680,00 грн, яка внесена заставодавцем ОСОБА_20 (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №67 від 23.02.2026) - перерахувати на користь Міністерства оборони України для потреб Збройних Сил України за наступними реквізитами:

Одержувач: Міністерство оборони України

Код ЄДРПОУ: 00034022

Назва банку: Державна казначейська служба України, м. Київ

Код банку (МФО): 820172

Реєстраційний рахунок: UA458201720313281002302018611

5. Речовий доказ у кримінальному провадженні - мобільний телефон марки «Apple iPhone» 14 Pro Max (ІМЕІ: 1) НОМЕР_2 та 2) НОМЕР_3 ), повернути власнику - ОСОБА_4 .

Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі, не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Обвинувачений та захисник мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку.

Суддя ОСОБА_1