Рішення № 138587497, 28.07.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №464/993/26

Провадження № 2/439/702/26

28 липня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 31.07.2025-100000417 від 31 липня 2025 року в розмірі 27 270 (двадцять сім тисяч двісті сімдесят) гривень.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 31 липня 2025 року між ОСОБА_1 , як боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», як кредитором було укладено електронний кредитний договір № 31.07.2025-100000417 , відповідно до якого боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умов про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов`язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням.

Позивач мотивує, що взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту, 11 970 (одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень заборгованості за нарахованими процентами, 4 500 ( чотири тисячі п`ятсот) гривень заборгованості за процентами річних (на підставі ст. 625 ЦК України) та 450 (чотириста п`ятдесят) гривень комісії за надання кредиту та 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) гривень додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 31.07.2025-100000417від 31 липня 2025 року, та судові витрати по справі.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

13 квітня 2026 року відкрито провадження у справі.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.

Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача: Медведєва Н.О. надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити останні. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.

Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 31 липня 2025 року між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», як позикодавцем було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту за № 31.07.2025-100000417 , відповідно до якого боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис Е313, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Так, відповідно до умов договору, позичальнику надається Кредит на наступних умовах: сума кредиту: 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок, строк, на який надається кредит 168 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1 % за кожен день користування, комісія за видачу кредиту 5,00 % від суми кредиту, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 450 гривень, у кожному із трьох чергових періодів та передбачено неустойку в порядку ст. 625 ЦК України, що підтверджується наданими суду договором кредиту та паспортом до кредитного договору(а.с.16-26)

Окрім цього, позивачем надано суду на дослідження розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за номером: 31.07.2025-100000417 від 31 липня 2025 року, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 , складає 27 270 (двадцять сім тисяч двісті сімдесят) гривень, з яких: 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту, 11 970 (одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень заборгованості за нарахованими процентами, 4 500 ( чотири тисячі п`ятсот) гривень заборгованості за 3 процентами річних (на підставі ст. 625 ЦК України), 450 (чотириста п`ятдесят) гривень комісії за надання кредиту та 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) гривень додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості.(а.с.28)

Мотиви суду.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та комісії за його видачу.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Доказами встановлено, що між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», як позикодавцем було укладено договір про надання споживчого кредиту за номером № 31.07.2025-100000417від 31 липня 2025 року.

Разом із цим, позичальник: ОСОБА_1 погодилася із істотними умовами такого договору, про що свідчить проставлений нею електронний підпис.

Проте, остання належним чином своє зобов`язання в повному обсязі не виконала допустивши заборгованість.

За таких обставин, вимога про стягнення заборгованості, а саме: 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту, нарахованими процентами в розмірі 11 970 (одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень заборгованості за нарахованими процентами та комісії за надання кредиту у розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) гривень підтверджується належними доказами та підлягає задоволенню в загальній сумі 21 420 (двадцять одна тисяча чотириста двадцять) гривень, оскільки вона підтверджена належними доказами.

Щодо стягнення заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 3 %річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 4 500 ( чотири тисячі п`ятсот) гривень.

Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як встановлено судом, нарахування штрафу у розмірі 4 500 ( чотири тисячі п`ятсот) гривень здійснювалось в період дії воєнного стану. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», у частині стягнення заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 4 500 ( чотири тисячі п`ятсот) гривень, не підлягають до задоволення.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) гривень, судом встановлено, що умовами кредитування передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредиту.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги позикодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування та повернення кредиту. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії позикодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої позикодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що відповідачу встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості без уточнення найменування конкретної послуги, систематичності її надання.

Таким чином, оскільки вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а відповідно передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту, в тому числі і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої позикодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків щодо погашення заборгованості, зокрема, інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

Враховуючи те, що позикодавцем встановлено комісію, як плату за послуги, в тому числі і які за законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитного договору, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, є нікчемними. Аналогічну правову позицію висловила у Постанові від 13.07.2022 р. у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду. Таким чином, оскільки умови договору щодо обов`язку здійснення платежів за комісією є нікчемними, нарахована позивачем заборгованість за комісією у сумі 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) гривень стягненню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки загальна ціна позову складала 27 270 (двадцять сім тисяч двісті сімдесят) гривень, судом задоволено позовні вимоги у розмірі 21 420 (двадцять одна тисяча чотириста двадцять) гривень, що складає 78,55% від загальних вимог, з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог у 2 091 (дві тисячі дев`яносто одна) гривня 31 копійка.

Керуючись статтями 81, 133, 141, 158, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за договором кредиту № 31.07.2025-100000417від 31 липня 2025 року в розмірі 21 420 (двадцять одна тисяча чотириста двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору в 2 091 (дві тисячі дев`яносто одна) гривня 31 копійка.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне судове рішення складено 28.07.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Б.М. Петейчук