Рішення № 138587368, 23.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 332/1993/26 2/335/2737/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання - Кумер А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя за встановленою підсудністю з Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом АТ «ПУМБ» до відповідача ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 33 511,13 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 08.11.2029 між АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі - АТ «ПУМБ») та відповідачем було укладено кредитний договір № 2001447152101 від 08.11.2019, згідно з яким відповідач отримав кредит у сумі 20 000,00 грн, який пізніше було зменшено до 19 998,42 грн.

Однак, відповідач умови договору виконував неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором № 2001447152101 від 08.11.2019 року у загальному розмірі 35 511,13 грн, яка складається з: 19 998,42 грн заборгованість за кредитом; 13512,71 грн заборгованість за відсотками.

Оскільки всупереч умовам вищезазначеного кредитного договору, відповідач свої зобов`язання не виконав, протягом строку кредитного договору суму кредиту, нараховані відсотки не сплатив, тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 33 511,13 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 05.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Сторонам був наданий час для подання письмових заяв по суті справи.

01.06.2026 року на адресу суду від представника відповідача- адвоката Єренко Д.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України загальна позовна За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання збоов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності, оскільки останній платіж за кредитним договором був здійснений «30» січня 2022 року, а позов подано лише «03» березня 2026 року, тобто з пропуском установленого законом трирічного строку.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та представник відповідач повідомлені у встановленому законом порядку у судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2001447152101 від 08.11.2019 шляхом підписання Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 20 000,00 грн, який пізніше було зменшено до 19 998,42 грн (а.с. 8).

До позовної заяви позивачем долучено Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у редакціях, чинних на момент укладення вищезазначеного кредитного договору (а.с. 9-12).

На підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі, визначеному вказаним вище кредитним договором, позивачем надано довідку про збільшення кредитного ліміту за договором № 2001447152101 від 08.11.2019 (а.с. 14).

З виписки по рахунку відповідача випливає, що відповідач користувалась кредитними коштами, здійснював відповідні витрати та повернення кредиту (а.с. 15-17).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Заява відповідача про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, публічна пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, становить укладений сторонами договір, який є договором приєднання в силу ст. 634 ЦК України, що підтверджується його підписами в заявах.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З поданого АТ «ПУМБ» розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2001447152101 від 08.11.2019 випливає, що станом на 26.01.2026 заборгованість відповідача становить 33 511,13 грн, яка складається з: 19 998,42 грн. заборгованість за кредитом; 13 512,71 грн заборгованість за відсотками (а.с. 14-15).

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов вказаного кредитного договору, позивачем було направлено вимогу про сплату заборгованості від 05.06.2025 № КНО-44.2.2/7350 (а.с. 12). Проте, відповідачем вказана вимога не була задоволена.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Стаття 559 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

На порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредит та проценти за користування кредитом у визначений договором строк не повернув.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором.

Надаючи оцінку доводам представника відповідача, що наведені у відзиві на позовну заяву, суд виходить з такого.

У відзиві, зокрема, зазначено, що позивачем пропущено строки позовної давності.

Цивільним кодексом України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. ст. 256, 257 ЦК України).

Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Разом із тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільним Кодексом України та строки визначені Господарським кодексом України, а саме ст. 232, 269, 322, 324. продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак, з 12.03.2020 строки позовної давності, які станом на вказану дату не спливли, були продовжені на весь строк дії карантину, тобто до 24:00 год. 30.06.2023.

Станом на 12.03.2020 строк позовної давності щодо заборгованості, яка згідно з розрахунком виникла у листопаді 2020 року, не сплинув.

Карантин був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651.

Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово було продовжено відповідними Указами Президента України, в останнє до 03.02.2026.

Законом України від 8 листопада 2023р. № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини було внесені зміни у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, а саме: пункт 19 викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон набрав чинності 30.01.2024.

Надалі, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.

Кредитний договір укладено між сторонами 08.11.2019. Кредитною карткою відповідач користувався і здійснював платежі до 30.01.2022, що відображено в розрахунку заборгованості та виписці по рахунку.

Отже, з урахуванням викладених положень чинного законодавства, строк позовної давності за вимогами позивача по цій справі не сплинув. Тому, доводи відзиву представника відповідача є необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача у цій справі, з огляду на що суд задовольняє позов в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2662,40 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором № 2001447152101 від 08.11.2019 року у сумі 33 511 (тридцять три тисячі п`ятсот одинадцять) грн. 13 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ЄДРПОУ 14282829, адреса місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання ВПО: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 28.07.2026 року.

Суддя В.К. Сиротенко