Ухвала суду № 138585512, 27.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/22781/21

н/п 1-кп/953/213/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

перекладача ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Йорданії, громадянин Йорданії освіта середня, раніш не судимий, не одружений, не працює, проживає: АДРЕСА_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Єгипту, громадянин Єгипту, освіта середня, раніш не судимий, не одружений, не працює, проживає: АДРЕСА_1 , обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

встановила:

Київським районним судом м. Харкова розглядається кримінальне провадження №12021221130001334 від 01.09.2021 за обвинуваченням: ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.4 ст.187 КК України; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.4 ст.187 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження строку дії застосованого до обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави за збереження ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обвинувачення у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

Потерплий клопотання прокурора стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 підтримав. Стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 пояснив, що за відшкодування останнім збитків, претензій до останнього не має.

Захисники та обвинувачені проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність ризиків, просили визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Потерпілий ОСОБА_12 до судового засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причину неявки не сповістив.

Вислухавши міркування учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного:

16.09.2021 ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 13.11.2021 без визначення застави, який в подальшому продовжений до 15.12.2021.

Ухвалами суду обвинуваченим ОСОБА_13 , ОСОБА_14 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжений до 30.07.2026 включно без визначення застави.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань під час судового розгляду, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

З урахуванням даних про особи обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які офіційного джерела доходу, постійного місця проживання та міцних соціальних зв`язків в Україні не мають, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності із застосуванням насильства, суд вважає, що ризики, передбачені п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення , - не зменшились та продовжують існувати.

Санкція ч.4 ст.187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від 8 до 15 років із конфіскацією майна. Усвідомлення невідворотності такого суворого покарання створює реальний та об`єктивний стимул для обвинувачених вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що інші обвинувачені в цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_15 , стосовно якого за клопотанням прокурора запобіжний захід ухвалою суду від 13.12.2021 змінений з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, а також ОСОБА_16 стосовно якого ухвалою колегії суддів апеляційного суду Харківської області від 05.08.2024 запобіжний захід змінений з визначенням застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів, після звільнення з-під варти, - залишили територію України та перебувають у розшуку.

Наявність таких ризиків та їх не зменшення об`єктивно підтверджені матеріалами справи, що свідчать, як про намагання штучного затягування обвинуваченими судового розгляду, зокрема, безпідставними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 на здоров`я, спростованими у подальшому інформацією медичної частини ДП «Харківській слідчий ізолятор», так і подальшою поведінкою інших двох підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, які за звільнення з СІЗО переховуються від суду.

Відсутність у обвинувачених, які є іноземцями, міцних соціальних зв`язків в Україні, об`єктивного підтверджена тим, що вони сім`ї, близьких осіб, місця навчання, постійної роботи, офіційного джерела доходу не мають, що свідчить про наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, - переховуватись від суду, шляхом виїзду за межі території України.

З урахуванням обставин інкримінованого злочину та даних про особи, ризик переховування обвинувачених є оцінюється не лише, зважаючи на суворість можливого покарання, а також враховуючи, усі вищевикладені обставини в їх сукупності, що об`єктивно підтверджують існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України настільки, що він виправдовує тримання особи під вартою.

Також за відсутності у обвинувачених на території України родини, або інших осіб, здатних надати їм відповідне утримання та матеріальну допомогу, як і офіційного джерела доходу, об`єктивно підтверджених тим, що на час затримання обидва обвинувачені не навчались та не працювали, доводить високу вирогідність того, що єдиним способом отримання грошей, за відсутності затребуваних у суспільстві кваліфікації та спеціальності, які б дозволяли утримувати себе, можливим є саме вчинення корисливих злочинів. Викладене свідчить про те, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України також не зменшився та продовжує існувати.

Наявність певного захворювання у ОСОБА_9 сама по собі не є абсолютною підставою для звільнення його з-під варти за можливості надання медичної допомоги в умовах тримання під вартою.

Враховуючи наявність вищевказаних ризиків, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання винуватими в інкримінованому кримінальному правопорушенні, особи обвинувачених, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченим ОСОБА_13 , ОСОБА_14 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігання встановленим ризикам.

Відповідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України суд не визначає розміру застави.

Керуючись ст. 177, 178, 181, 199, 201, 202, 314-317, 376 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» продовжити до 24 вересня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» продовжити до 24 вересня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Встановити строк дії ухвали до 24 вересня 2026 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченими в той же строк з моменту вручення копії ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3