Рішення № 138585288, 28.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4553/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 101873627 від 28.10.2023 року, в сумі: 56431,35 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2662.4 грн. та суми 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.10.2023 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 101873627, згідно з умовами якого відповідач отримав 18000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором.

28.05.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024 р. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 101873627 від 28.10.2023 року.

Сума заборгованості відповідача становить 56431,35 грн., відповідно до виписки з особового рахунка, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 11340 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 43291.35 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1800 грн.

Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23612851/2958 від 02.03.2026 р.

Кредитодавець передав позивачу відповідно до договору відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024 р. разом з матеріалами кредитної справи і довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що відповідач, з яким укладено кредитний договір № 101873627 від 28.10.2023 року був ідентифікований. Акцепт договору відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.04.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Також постановлено здійснювати розгляд (формування та зберігання) судової справи в змішаній (паперовій та електронній) формі, при цьому додатки до позовної заяви зберігати лише в електронній формі.

03.04.2026 року відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає що основну суму заборгованості визнає, однак не погоджуюсь із нарахованими штрафами, пенею та відсотками, оскільки вважає їх завищеними та такими, що підлягають зменшенню. Також зазначає, що ним частково здійснювалось погашення заборгованості, зокрема сплачено 4000 грн. (по 2000 грн. за кожним зобов`язанням). Також повідомляє про готовність здійснювати щомісячні платежі у розмірі орієнтовно 10 000 грн. (по 5 000 грн. по кожному зобов`язанню), просить зменшити розмір штрафних санкцій, пені та відсотків; у разі задоволення позову надати розстрочку виконання рішення суду та призначити розгляд справи з його участю та викликати його до судового засідання як відповідача.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.04.2026 рокупостановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

27.05.2026 року відповідач через систему «Електронний суд» подав клопотання про долучення доказів квитанцій про здійснення двох платежів по 1500,00 грн..

29.05.2026 року представник позивача адвокат Усенко М.І. подав додаткові пояснення у справі та зазначає, що станом на 28.05.2026 року загальна вартість заборгованості становить 51431,35, що складається з наступного: 11340 грн. тіло кредиту, 38291,35 грн.(43291,35 2000,00 1500,00 1500,00) проценти, 1800,00 грн. комісія за надання кредиту.

27.07.2026 року відповідач через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без його участі та просить долучити до матеріалів справи квитанцію про оплату.

Представник позивача у судове засідання 28.07.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, при цьому, 25.06.2026 представник позивача Усенко М.І. подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 28.07.2026 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Водночас, відповідач ОСОБА_1 27.07.2026 подав заяву про проведення судового засідання без його участі, також просив долучити копію квитанції про оплату та врахувати здійснені ним платежі під час вирішення спору.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 28.10.2023 року на сайті «tengo.ua» відповідач ОСОБА_1 , створив анкету-заяву на кредит №101873627, в якій просив видати йому 18000,00 грн. суми кредиту, на строк 15 днів, а саме з 28.10.2023 до 12.11.2023.

Цього ж дня ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» договір про споживчий кредит №101873627, підписавши його одноразовим ідентифікатором 613457. Згідно з умовами даного договору, кредитодавець зобов`язувався на умовах, визначених Договором надати позичальнику грошові кошти у сумі 18000,00 грн. Відповідно до п.1.3 -1.4 Договору Кредит надається загальним строком на 105 днів з 28.10.2023р. (дата надання кредиту ) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 12.11.2023 р. (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 10.02.2024 р. (дата остаточного погашення заборгованості). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 12.11.2023р. (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 10.02.2024р. (останнього дня строку кредитування). В свою чергу відповідач зобов`язавсь повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Додатком № 1 до вищевказаного договору сторони погодили графік платежів.

Згідно з платіжним дорученням № 75376123 від 28.10.2023, ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 18000,00 гривень.

Відповідно до довідки про ідентифікацію Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», нею підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір №101873627 від 28.10.2023 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (Договір) підписаний Позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 613457. Час відправки ідентифікатора 28.10.2023 08:43 год. Номер телефону, на який був відправлений ідентифікатор - НОМЕР_2 .

З виписки по рахунку відповідача, наданої позивачем, вбачається, що станом на 09.03.2026 заборгованість за вищевказаним кредитним договором становить 56431,35 гривень, з яких: 11340,00 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту; 43291.35 гривень прострочена заборгованість за сумою відсотків; 1800, 00 гривень прострочена заборгованість за комісією.

Таким чином судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. У свою чергу, позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання відповідно цього договору.

Судом встановлено, що умовами кредитного договору №101873627 від 28.10.2023 передбачена заміна кредитора у зобов`язанні без згоди боржника (п. 3.2.6 договору).

28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №101873627 від 28.10.2023.

Так, згідно із п. 6.2.3 вищевказаного договору право вимоги переходить до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у день здійснення фінансування (оплати) на користь ТОВ «Мілоан» у повному обсязі в сумі, вказаній у п. 7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення прав вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (додаток № 2) відповідно до п. 8.3.2 договору.

28.05.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було підписано вищевказаний Акт.

Згідно витягу з реєстру боржників до Договору № 108-МЛ/Т від 28.05.2024 про відступлення прав вимоги ОСОБА_1 має загальну суму заборгованості у розмірі 56431,35 гривень.

На виконання умов вищевказаного договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було у повному обсязі сплачено на користь ТОВ «Мілоан» суму фінансування, що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 28.05.2024 №2259.

02.03.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу відповідача ОСОБА_1 надіслано претензію про необхідність сплати заборгованості за Кредитним договором №101873627 від 28.10.2023 року на загальну суму 56431,35 грн.

Згідно долученої відповідачем копії квитанції №2ВВ7-6А2Н-92СЕ-45Т7 від 20.07.2026 ОСОБА_1 здійснив перерахунок коштів ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на суму 5000,00 грн., призначення платежу: погашення заборгованості згідно договору №101873627 від 28.10.2023 року.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Окрім того, за приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також, приписами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №101873627 від 28.10.2023 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 613457. Відповідно до довідки про ідентифікацію Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», нею підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір №101873627 від 28.10.2023 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (Договір) підписаний Позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 613457. Час відправки ідентифікатора 28.10.2023 08:43 год. Номер телефону, на який був відправлений ідентифікатор - НОМЕР_2 .

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Судом встановлено, що заборгованість за договором №101873627 від 28.10.2023 року про надання кредиту становить 51 431,35 гривень, з яких: 11340,00 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту; 38 291,35 гривень прострочена заборгованість за сумою відсотків; 1800, 00 гривень прострочена заборгованість за комісією.

При цьому, позивач, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками та комісією, що відображено у договорі №101873627 від 28.10.2023 року (п.1.5 Договору). Комісія за надання кредиту 1800,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1 Договору).

Так, у відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При цьому, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін, як і положення Кредитного договору, які передбачають зобов`язання Позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (п.1.5.1 Договору) можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Таким чином, право Кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, як і обов`язок Позичальника оплачувати комісію за управління кредитом припиняються після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно положень ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

На підтвердження вимог в частині стягнення процентів, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, надано договір про надання кредиту, який підписаний відповідачем, у яких міститься інформація щодо процентної ставки за кредитом.

Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином.

При цьому, судом встановлено, що умовами кредитного договору №101873627 від 28.10.2023 передбачена заміна кредитора у зобов`язанні без згоди боржника (п. 3.2.6 договору).

28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №101873627 від 28.10.2023.

Згідно витягу з реєстру боржників до Договору № 108-МЛ/Т від 28.05.2024 про відступлення прав вимоги ОСОБА_1 має загальну суму заборгованості у розмірі 56431,35 гривень.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

При цьому, всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ні попереднього кредитора.

Так, згідно договору про надання кредиту, у відповідача наявна заборгованість в розмірі 56431,35 гривень. Будь-яких відомостей та доказів на спростування наявної заборгованості чи наявності такої в іншому розмірі матеріали справи не містять.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість ні позивачу, ні попередньому кредитору в добровільному порядку не погасив, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та стягнення із відповідача заборгованості за №101873627 від 28.10.2023 у розмірі 44631,35 грн., з яких: 11340,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 33291,35 грн. заборгованість за відсотками (з урахуванням сплати відповідачем коштів у сумі 5000,00 грн. згідно копії квитанції №2ВВ7-6А2Н-92СЕ-45Т7 від 20.07.2026).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 1800 грн., суд виходить з такого.

Як виснував Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Так, за договором про споживчий кредит №101873627 від 28.10.2023 передбачена комісія за надання кредиту.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії при видачі кредиту (позики) є нікчемними, та такими, яка суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії слід відмовити.

Щодо судових витрат.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2559,18 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, АКТ №18603 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 09.03.2026 року, детальний опис наданих послуг до акту №18603 від 09.03.2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року від 09.03.2026 року, де зазначено перелік наданих послуг та вартість таких становить 8000,00 грн.

Відповідач щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявлено.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При цьому, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Окрім того, слід зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Враховуючи наведене, принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, категорії справи, її складності, ціну позову та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за кредитним договором № 101873627 від 28.10.2023 року в розмірі 44631 (сорок чотири тисячі шістсот тридцять одну) грн. 35 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 2559 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 18 коп. та 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 28.07.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило