Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 307/332/26 Провадження № 2/307/123/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Бряник М.М.,
секретар судового засідання - Бабинець Г.М.,
за участю позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачки, адвоката - Гримут Т.В.,
представника відповідача, адвоката - Антал І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області та Орган опіки та піклування виконавчого комітету Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , інтереси якої представляє, адвокат Гримут Т.В. звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області та Орган опіки та піклування виконавчого комітету Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування вимог представник позивачки посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , 20.11.1986 року перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 листопада 2011 року. Від даного шлюбу у них народилась дитина: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області ухваленого у справі № 307/2660/13, від 05 серпня 2013 року шлюб між сторонами було розірвано. Сторони проживають окремо, та не перебувають у фактичних сімейних відносинах з 2012 року, дитина проживає з матір?ю, спорів стосовно місця проживання дитини не виникало. Батько дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , самоусунувся від виховання дитини. Весь цей час життям сина не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у вихованні, не цікавився здоров?ям сина та його успіхами в навчанні, морально не підтримує дитину, та навіть не вітає її з днем народження. Дитина народилась вже після того, як сторони стали проживати окремо, з того часу відповідач ніколи не цікавився дитиною, його життям та взагалі не хотів бачити сина, крайній раз відповідач бачив свою дитину, коли йому виповнилось шість місяців. Зазначає, що в позивачки є дитина від іншого чоловіка, а саме: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представник позивачки вказує, що позивачка з дітьми проживає в будинку її сестри, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на її утриманні і вихованні. За результатами індивідуально-психологічного діагностування, яка була проведена 06 листопада 2025 року, дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , врівноважена, весела та активна дитина. Мати відіграє головну роль у сім?ї. Розмова про матір викликала у хлопчика позитивні емоції. Також дитина має близькі стосунки з рідним братом ОСОБА_5 . Простежується емоційна прив?язаність до молодшого брата ОСОБА_6 . Під час розмови про біологічного батька дитина не проявляє позитивних емоцій, демонструє байдужість. Відсутність батька в житті дитина позначилась на його загальному розвитку. Дитина не здатна окреслити зовнішність біологічного батька, оскільки взагалі його не пам?ятає. Нехтування батьком своїми батьківськими обов?язками щодо виховання та спілкування з дитиною, відсутність участі батька у житті дитини в цілому, є його винною поведінкою, що вплинуло на психоемоційний стан дитини і така поведінка становить загрозу для психічного розвитку дитини.
Початкова школа м. Брно, вул. Яновова, лорганізаціяесо, повідомляє, що їй не відома будь-яка інформація про участь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батька неповнолітнього ОСОБА_7 , у вихованні та навчанні дитини. Навчальному закладу не відомі контактні дані батька, він не виявляє зацікавленості у навчальному процесі, поведінці чи успішності сина, жодного разу не звертався до школи, не брав участі у батьківських зборах або інших шкільних заходах. Усі питання, пов?язані з навчанням та вихованням неповнолітнього ОСОБА_7 , вирішуються виключно через його матір - ОСОБА_8 , яка здійснює повноцінну комунікацію зі школою.
Також вказує, що факт відсутності участі відповідача у вихованні та житті дитини підтверджується також показаннями свідків, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які є сусідами та тривалий час проживають поруч із позивачкою та неповнолітнім ОСОБА_11 . Свідки підтверджують, що протягом усього періоду проживання дитини за місцем реєстрації, батько дитини жодного разу не з?являвся, не відвідував сина та не брав участі у його вихованні. Таким чином відповідач - ОСОБА_12 ніяким чином не піклується про сина, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться його успіхами, станом здоров?я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти, що в цілому створило умови, які шкодять інтересам дитини, про що також зазначає психолог. Також психолог вказує на винну поведінку батька (відповідача) та наразі становить для дитини психотравмівний досвід.
???У зв`язку з вищенаведеним просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 28.01.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 19.02.2026 року задоволено заяву представника відповідача, адвоката Антал І.В. та залучено до участі в справі Виконавчий комітет Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області (код ЄДПОУ 26528431), як орган опіки та піклування та на виконання вимог ч. 5 ст. 19 СК України, покладено на нього обов`язок подати Тячівському районному суду Закарпатської області висновок щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з документами на підставі яких він був складений.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 03.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити.
Відповідач, будучи неодноразово, відповідно до положень п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за штрих кодовими ідентифікаторами №R067178751007, №R067191633846, №R067210022225, №R067217193106, повторно в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача, адвокат Антал І.В. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовної заяви. Ствердив, що з моменту народження дитини, син ОСОБА_13 один раз за проханням позивачки перебував вдома у батька. Підтвердити факт матеріального утримання сина, письмовими доказами він не взмозі, з підстав відсутності у нього таких доказів. Заперечуючи факт ухилення від виконання батьківських обов`язків визнав, що перешкод у вихованні сина позивачка не вчиняла та вважає, що телефонні дзвінки відповідача, їх спільному сину завдадуть шкоди стороні позивачу.
Представник третьої особи, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. 17.07.2026 року подала до суду заяву у якій просить розгляд справи проводити без участі представника Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області.
Представник третьої особи, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. 09.03.2026 року подав до суду заяву у якій просить розгляд справи проводити без участі представника Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області.
Заслухавши пояснення сторони позивача та сторони відповідача, покази свідків, думку дитини та дослідивши всі матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 13, 76, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого органом реєстрації актів цивільного стану Муніципалітету міського району місті Брно, за актовим записом №764, батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являються сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.14-15).
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виданого органом реєстрації актів цивільного стану Муніципалітету міського району місті Брно, за актовим записом №97, вбачається, що позивачка являється матірю малолітнього (а.с.17-18).
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00027370833 від 11.08.2020 року вбачається, що згідно актового запису про шлюб №20 від 12.11.2011 року, прізвище позивачки до укладення шлюбу - « ОСОБА_14 » (а.с.22).
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 серпня 2013 року, яке набрало законної сили 15.08.2013 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.35).
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2018 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів задоволено частково, ухвалено збільшити розмір стягуваних аліментів за рішенням Тячівського районного суду від 12 січня 2015 року на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1500 грн. щомісячно, і до його повноліття (а.с.37-38).
Згідно акта обстеження матеріально - побутових умов сiм`ї ОСОБА_1 , складеного депутатом Тячівської міської ради VIII-го скликання Крічфалушій І. та засвідченого міським головою Ковач І. від 20.08.2025 року №05-48 вбачається, що позивачка проживає з двома неповнолітніми синами в будинку, який належить на праві власності сестрі позивачки. Батько дитини ОСОБА_2 , з сім`єю не проживає, участі у вихованні та забезпеченні дитини не приймає (а.с.19).
З довідок №201 від 20.08.2025 року та №202 від 20.08.2025 року виданих лікарем КНП «Тячівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» ОСОБА_15 видно, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 здоровий та зазначено, що батько дитини за останні 5 років не цікавився здоров`ям дитини та на огляд з дитиною не звертався (а.с.20-21).
З індивідуальної психологічної діагностики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведеної клінічним психологом ОСОБА_16 щодо визначення психоемоційного стану дитини вбачається, що дитина врівноважена, весела та активна. Віковий розвиток дитини знаходиться на нормальному рівні. Під час діагностування виявлено, що мати відіграє головну роль у сім?ї. Розмова про матір викликала у хлопчика позитивні емоції. Також дитина має близькі стосунки з рідним братом ОСОБА_5 . Простежується емоційна прив?язаність до молодшого брата ОСОБА_6 . Під час розмови про біологічного батька, дитина не проявляє позитивних емоцій, демонструє байдужість. Відсутність батька в житті дитина позначилась на його загальному розвитку. Дитина не здатна окреслити зовнішність біологічного батька, оскільки взагалі його не пам?ятає. В ході проведеної психологом роботи (спілкування з дитиною) зроблений також висновок: ОСОБА_13 бачить свою сім?ю в такому складі: мати, він та братик, а також їх рідні. Дитина з радістю розповідає про сімейні традиції та свята коли сім?я проводить час разом на дозвіллі. При розмові психолога з дитиною, вона розповіла, що батько також не бере жодної участі в його житті, а він не проявляє жодних почуттів до нього. Нехтування батьком своїми батьківськими обов?язками щодо виховання та спілкування з дитиною, відсутність участі батька у житті дитини в цілому, є його винною поведінкою, що вплинуло на психоемоційний стан дитини і така поведінка становить загрозу для психічного розвитку дитини (а.с.23-24).
Згідно листа початкової школи м.Брно від 06.11.2025 року вбачається, що школа підтверджує, що не має інформації щодо участі ОСОБА_2 , батька ОСОБА_17 , у його вихованні. Батько не виявляє інтересу до навчання, поведінки чи оцінок сина, ніколи жодним чином не зв`язувався зі школою, не брав участі в класних зборах чи інших шкільних заходах (а.с.26-27).
Судом також встановлено, що згідно доданого представником відповідача акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї гр. ОСОБА_2 складеного комісією у складі старости с. Колодне І.Левчук та депутата Углянської сільської ради Н.Візічканич та завірено головою Углянської сільської ради І.Немеш встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом з дружиною ОСОБА_18 та виховує двох дітей ОСОБА_19 , 2011 року народження та ОСОБА_2 , 2015 року народження (а.с.67).
З характеристики №5 від 16.02.2026 року виданої старостою с. Колодне І.Левчук видно, що за час проживання в селі ОСОБА_2 зарекомендував себе з позитивної сторони. (а.с.68).
Згідно довідки №71 від 16.02.2026 року виданої старостою с. Колодне І.Левчук вбачається, що ОСОБА_2 має наступний склад сім`ї: дружина - ОСОБА_18 , син - ОСОБА_19 , 2011 року народження та донька ОСОБА_2 - 2015 року народження (а.с.69).
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що з позивачкою являються сусідами. Позивачку характеризує з позитивної сторони, яка замінила дитині батька. Зазначила, що з тринадцятирічного віку дитини, її батька вона жодного разу не бачила, ні на дні народженні дитини, ні на жодному святі, на хрестинах дитини також не був. Коли дитина народилася, позивачка з відповідачем вже разом не проживали. Вказала, що її онуки і ОСОБА_13 разом проводять дозвілля і дитина ніколи не розповідала, про те що батько приносив подарунки, чи матеріально допомагав, або приходив до дитини. Вихованням та розвитком дитини займається лише позивачка. Зазначила, що неодноразово чула, що позивачка говорила з відповідачем і казала, що як батько дитини він може приходити і бачитися з дитиною, жодних перешкод з боку позивачки щодо спілкування батька з сином не було. Дитина від народження проживає разом з позивачкою, коли дитині виповнилося два роки позивачка почала їздити за кордон, де її син і відвідував садок і потім вже школу, однак всі канікули дитина перебуває вдома.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що до позивачки він регулярно заходить у гості, так як вони є сусідами і добрими друзями, часто навідуються один до одного. Відповідача, він бачив лише один раз, за обставин коли той вночі приїхав і ображав позивачку та кричав під вікнами, що не вірить, що це його дитина. Після цього, його жодного разу не бачив. На хрестинах дитини відповідач присутній не був. Зазначив, що вихованням та розвитком дитини займається лише мама дитини, яка дуже багато вкладає в розвиток дитини. Батько жодної участі у вихованні дитини не приймає, нічим не допомагає, не зацікавлений у тому, як живе його син. Навпаки, коли позивачка хотіла виїхати за кордон з дитиною, то відповідач всіляко намагався чинити перепони, не надаючи дозвіл на виїзд дитини за кордон. Йому також відомо, що відповідач шантажував позивачку, що дозволить виїзд дитини за кордон, якщо позивачка забере з виконання виконавчий лист про стягнення аліментів. Зазначив, що жодного разу за 13 років на дні народженні ОСОБА_13 , відповідача він не бачив і дитина ні разу не розповідала про те, що отримала які небудь подарунки від батька.
Вказані та встановлені під час розгляду справи обставини, дають суду підстави дійти висновку про неналежність та небажання виконання відповідачем, свого батьківського обов`язку з утримання та виховання дитини.
Згідно (ст. 171 ч.ч. 2, 3 СК України) дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору про позбавлення батьківських прав, хоча й не зобов`язаний врахувати думку дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
В забезпечення присутній під час розгляду справи ОСОБА_3 прав, суд відповідно до положень ст. 45 ЦПК України, в присутності психолога ОСОБА_20 , заслухав ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 в судовому засіданні зазначив, що проживає в Чехії та там відвідував дитячий садок, і зараз школу. Пояснив, що батька він ніколи не бачив та не намагався з ним зустрітися, ніколи не дзвонив, на змагання не приходив, на день народження не дзвонив і ніколи не приходив. Вказав, що мама спілкується з батьком, однак він спілкуватися з батьком не хоче тому, що жодного разу його не бачив, він би його навіть не впізнав. Його вихованням займається мама та батько ОСОБА_21 , який проживає разом з ними.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Тячівської міської ради Закарпатської області від 13.03.2026 року №02.2-25/366 затвердженого рішенням виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області №69 від 13.03.2026 року, орган опіки та піклування Тячівської міської ради, вважає за доцільне дати згоду на позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_1 відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.97-100).
Зі змісту вказаного висновку вбачається, що ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від даного шлюбу у них народився син - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Вже до народження сина, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 проживали окремо, за рішенням Тячівського районного суду від 05 серпня 2013 року, справа N?307/2660/13-ц, шлюб було розірвано. Дитина залишилася проживати з матір?ю.
3 того часу відповідач, ОСОБА_12 , ніколи не цікавився дитиною. Майже за 14 років, батько не брав участі у його вихованні, не підтримував ні морально, ні матеріально. Створив іншу сім?ю, і за свого сина ОСОБА_13 не згадував. Батько жодного разу не намагався встановити контакт із сином, не дзвонив йому, не вітав із днем народженням Мати, ОСОБА_1 , виховує сина самостійно з його народження, підтримує його, створює належні умови для його повноцінного життя.
Відповідно до характеристики з навчального закладу, ОСОБА_3 дисциплінований учень, доброзичливий, ставиться з повагою до дорослих. За сім років навчання, школа не має жодної інформації про батька учня, батько не виявляє інтересу до навчання, поведінки чи оцінок сина. ОСОБА_2 жодним чином не зв?язувався зі школою, не брав участі у класних зборах чи інших шкільних заходах. Усе спілкування зі школою та вирішення питань, пов?язаних з вихованням на навчанням ОСОБА_13 , відбувається виключно через його матір - ОСОБА_24 .
Згідно довідки, виданої сімейним лікарем Тячівської АЗПСМ, батько ОСОБА_25 здоров?ям дитини не цікавився, за медичною допомогою не звертався.
За результатами індивідуально-психологічного діагностування ОСОБА_13 зроблено висновок, що батько не бере жодної участі у спілкуванні з сином. Малолітній бачить свою сім?ю - мати, він та молодший брат. Сусіди та знайомі свідчать, що ОСОБА_1 є хорошою мамою, батька ОСОБА_13 вони жодного разу не бачили, участь у житті дитини ОСОБА_2 не приймав.
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини було заслухано позивачку та малолітнього. ОСОБА_13 розповів, що жодного разу не бачив свого біологічного батька, зовсім не знає як він виглядає. Батько йому ніколи не дзвонив, не вітав з днем народженням і ніколи не намагався встановити з ним будь - який контакт. На даний час, дитина вже в такому віці, що усвідомлює наслідки позбавлення батька батьківських прав, тому і не заперечує проти даного позову. ОСОБА_2 та його представник на засідання Комісії не з?явилися, хоча належним чином були повідомлені. Даний факт свідчить про те, що доля дитини та її майбутнє, батькові зовсім не цікаве.
При розгляді питання щодо позбавлення ОСОБА_26 батьківських прав відносно сина ОСОБА_13 , на комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Тячівської міської ради також встановлено, що нехтування батьком своїми батьківськими обов?язками щодо виховання та спілкування з дитиною, відсутність його участі в житті дитини, з огляду на надані докази, є його винною поведінкою, що вплинуло на психоемоційний стан дитини і така поведінка становить загрозу для психічного розвитку дитини, що в цілому створило умови, які шкодять інтересам дитини та прямо вказують на винну поведінку батька.
Повною мірою вищезгаданий висновок відповідає висновкам суду, є всебічним, об`єктивним щодо суттєвих обставин, які пов`язуються з позбавленням відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 .
Наведені у висновку факти та обставини підтверджуючі доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, самі по собі мають місце, та оцінюються судом в контексті дійсних взаємовідносин батька та дитини, яких по суті не існує, на що вказує бездіяльність поведінки батька, що має істотне значення для правильного, законного і обґрунтованого висновку з чутливого сімейного питання.
Таким чином, позивачкою доведено, відсутність можливості зберегти зв`язок між батьком і дитиною та доведено наявність винної поведінки відповідача щодо ухилення його від участі у виконанні покладеного на нього Законом батьківського обов`язку, щодо утримання та виховання сина.
Разом з цим, надаючи оцінку висновку органу опіки та піклування Углянської сільської ради від 07.04.2026 року №240 відповідно до якого орган опіки та піклування Углянської сільської ради не вважає за доцільне позбавляти громадянина ОСОБА_12 батьківських прав, суд зазначає, що такий є однобічним, виконаний без достатнього аналізу дійсних взаємовідносин батька та сина та обставин, щодо причин відсутності таких відносин взагалі. Цей висновок зводиться лише щодо надання позитивних характеристик відповідачу та жодним чином не надоводить доказів та документів на підставі яких, він виконаний.
При цьому, суд погоджується з цим висновком в частині існування у батька дитни перешкод у спілкуванні з сином, з підстав його проживання за кордоном. Разом з, цим такі перешкоди жодним чином не можуть виправдовувати поведінку батька, за якої з моменту народження сина , якому на час прозгляду справи виповнилося 14 років, він зустрічався з останнім лише один раз. Доказами дослідженими в судовому засіданні встановлено, що значну частину свого життя, особливо влітку, дитина перебуває на території України в м. Тячів. Однак, навіть за цих умов, відповідач , жодного разу до сина, не навідався. Крім цього, визнані представником відповідача обставини, щодо того, що за проханням матері спільного з відповідачем сина, ОСОБА_13 , впродовж однієї доби перебував за місцем проживання батька, свідчать про те, що з боку матері не вчиняються жодні дії, які б перешкоджали спілкуванню сина з батьком. Крім цього, під час розгляду справи відповідачем не виконано тягар спростування доводів сторони позивача, про те, що належного матеріального утримання сина він не надає та жодних доказів такого забезпечення, суду не надано.
Відтак, при вирішенні спору суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування Тячівської міської ради Закарпатської області від 13.03.2026 року №02.2-25/366 затвердженого рішенням виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області №69 від 13.03.2026 року про доцільність позбавлення батьківських прав, який є повно, об`єктивно обґрунтованим та повністю узгоджується з іншими доказами у справі (в тому числі показаннями свідків, поясненнями дитини) (а.с.110-111).
Згідно з ч. 6 ст. 19 СК України, висновок органу опіки та піклування не є обов`язковим для суду і має рекомендаційний характер. Суд може не погодитися з ним, якщо він є недостатньо обґрунтованим або суперечить найкращим інтересам дитини.
Статтею 150 СК України, передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно частини 4 статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Згідно з ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" вказано, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.
В абзаці 2 п. 16 тієї ж Постанови визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінки. У своєму рішення (справа "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року) суд зазначав, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.
Враховуючи встановлені та досліджені в судовому засіданні обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач свідомо, без будь-яких поважних на те причин, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не займається вихованням сина, не піклується про його здоров`я, фізичний та духовний розвиток, а отже позбавлення його батьківських прав повністю відповідає інтересам дитини, є виправданою мірою, спрямованою на захист прав дитини, що має пріоритетне значення при вирішенні справи, а відтак позовні вимоги позивачки про позбавлення відповідача батьківських прав обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачкою були понесені судові витрати за подання до суду позовної заяви про позбавлення батьківських прав в розмірі 1331,20 гривень, які у відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, також підлягають стягненню з відповідача на її користь.
Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 89, 206, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355, 376 ЦПК України на підставі ст.ст. 7, 150, 155, 164, 165 СК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 1331,20 грн.(одну тисячу триста тридцять один гривень 20 копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня його проголошення (складання).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору:
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ 26528460, що знаходиться за адресою: м. Тячів, вул. Шевченка, 2, Закарпатської області.
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, код ЄДПОУ 26528431, що знаходиться за адресою: с. Угля, вул. Центральна, 32, Тячівського району, Закарпатської області.
Визначити дату складення повного тексту рішення суду - 28 липня 2026 року.
Головуючий М.М. Бряник
Судове рішення № 138585141, Тячівський районний суд Закарпатської області було прийнято 20.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 307/332/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: