Рішення № 138585142, 23.07.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2548/26 Провадження № 2/307/1207/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бряник М.М.,

секретар судового засідання Бабинець Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - Усенко Михайло Ігорович звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 08.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №17551-11/2024, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 17 800,00 грн. на споживчі потреби, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитом договором виконало в повному обсязі, а саме надали відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника.

24.03.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», укладено договір факторингу №24032025 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань. Предметом цього договору є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначених у відповідних реєстрах, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар Файненс Груп», перейшло до позивача - «Фінансової Компанії «Кредит Капітал». Згідно вищевказаного договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за договором про надання кредиту №17551-11/2024 від 08.11.2024 року.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з цим вказує, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить: 42 333,92 грн. з яких заборгованість за тілом кредиту - 17 784,00 грн.; заборгованість за відсотками - 16 005,60 грн. та 8544,32 грн. заборгованість за пенею/штрафом, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь та сплачений судовий збір.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 29.06.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 23.07.2026 року у задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.

08.07.2026 року відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву у якому вказує, що позивач не надав належних первинних електронних доказів, які у сукупності підтверджували б: створення відповідачем особистого кабінету; проходження ідентифікації та верифікації; належність зазначеного номера телефону саме відповідачу; факт відправлення одноразового ідентифікатора саме на номер телефону відповідача; факт введення такого ідентифікатора саме відповідачем; ІР-адресу, пристрій, дату, час, електронні журнали/логи подій, за допомогою яких можна перевірити справжність акцепту. У матеріалах позову відсутні технічні логи інформаційної системи первісного кредитора, дані оператора мобільного зв?язку або сервісу відправлення SMS, підтвердження належності телефонного номера відповідачу, а також інші докази, які унеможливлювали б використання персональних даних відповідача третіми особами. Позивач не довів фактичного перерахування коштів саме відповідачу. Позивач не довів належного переходу до нього права вимоги позивач не є стороною договору N? 17551-11/2024 від 08.11.2024 року, а тому повинен довести належними та допустимими доказами факт переходу до нього права вимоги саме за цим договором і саме щодо відповідача. Для підтвердження правонаступництва одного посилання на договір відступлення права вимоги/факторингу недостатньо. Позивач повинен надати належно засвідчений договір відступлення права вимоги, реєстр боржників із даними саме відповідача та саме договору N? 17551-11/2024, докази набрання чинності переходом права вимоги, докази оплати ціни відступлення, якщо така умова передбачена договором, а також докази передачі первинних документів новому кредитору.

Відповідачка вказує, що розрахунок заборгованості є необґрунтованим. Позивач заявляє до стягнення 42 333,92 грн, однак наданий розрахунок є одностороннім документом позивача/первісного кредитора та не містить достатнього обгрунтування правової природи кожного нарахування. Отже, навіть у разі якщо суд дійде висновку про існування кредитних правовідносин, заявлена до стягнення сума підлягає істотному зменшенню, а нарахування процентів та інших платежів після закінчення строку кредитування - відхиленню. Не погоджується з розміром заявлених витрат на правничу допомогу, однак наданий договір про правничу допомогу, сам по собі не підтверджує фактичне надання конкретних послуг у цій справі та їх оплату. У зв`язку з вищенаведеним просить у задоволенні позовної заяви відмовити.

17.07.2026 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» Усенко М.І. надіслав до суду відповідь на відзив, у якому вказує, що на кредитному договорі та додатку N?1 до нього, паспорті споживчого кредиту до кредитного договору, заяві - анкеті на отримання кредиту, інформаційному повідомленні наявний електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором W2302. Зауважує, що без отримання SMS-повідомлення на номер телефону відповідача, відповідно до якого було здійснено вхід на сайт ТОВ «Стар Файненс Груп» за допомогою логіна та пароля, договір між відповідачем ТОВ «Стар Файненс Груп» не був би укладений. Тобто, відповідач та ТОВ «Стар Файненс Груп» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Дане укладення кредитного договору відповідає внутрішній волі Відповідача. Зазначає, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором фіксується у внутрішній системі первісного кредитора і не передавалося позивачу при переході до нього права вимоги.

Вимагання від позивача надання внутрішніх системних логів серверів, даних оператора мобільного зв?язку та сервісу відправлення SMS виходить за межі стандартного предмету доказування у спорах про стягнення заборгованості та є надмірним тягарем доказування, який не передбачений нормами ЦПК України для даної категорії справ. Позивач надав достатні та допустимі первинні докази: копію укладеного договору із зазначенням використання одноразового ідентифікатора, анкету-заяву, паспорт споживчого кредиту та фінансові документи про перерахування коштів. Товариство свої зобов?язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, на підтвердження видачі кредитних коштів позивачем до позовної заяви долучено лист повідомлення TOB «Універсальні платіжні рішення» про перерахування позичальнику 08.11.2024 року на суму 17800 грн. на номер банківської картки НОМЕР_1 . Зазначає, що у листі-повідомленні про перерахування коштів позичальнику містяться повні реквізити банківської карти. Тому наведена відповідачем у відзиві інформація про відсутність повних реквізитів не відповідає дійсності. Вважає, що позивачем надано належні докази на підтвердження відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором, а також докази повідомлення про це відповідача.

Разом з цим, зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості створений на основі первинних документів та є належним та допустимим документом, який повністю відображає хронологію виникнення боргу, рух грошових коштів та структуру нарахувань, деталізує розмір заявленої до стягнення заборгованості, сформованої на підставі умов кредитного договору, суми наданого кредиту, строків користування кредитом, нарахувань та відсутності належного виконання з боку відповідача.

20.07.2026 року відповідачка подала до суду заперечення на відповідь на відзив. Вказує, що з доводами, викладеними у відповіді на відзив, не погоджується. Вказує, що такі не спростовують заперечень відповідача, не усувають недоліків доказування, а в окремих частинах підтверджують, що позивач не має у своєму розпорядженні первинних доказів, необхідних для підтвердження укладення договору, отримання коштів, належного переходу права вимоги та належного повідомлення відповідача про заміну кредитора. зокрема факт укладення договору саме відповідачем. Відсутність у нового кредитора первинних електронних доказів є ризиком позивача, а не відповідача. Позивач також стверджує, що вимога надати внутрішні логи, дані SMS-сервісу, оператора мобільного зв?язку та інші технічні дані є «надмірним тягарем доказування» з чим не погоджується. У спорі, який грунтується на електронному правочині, саме такі докази мають істотне значення для перевірки справжності акцепту та ідентифікації особи, яка вчинила юридично значимі дії. Посилання позивача на те, що відповідач не довела використання її персональних даних третіми особами, не змінює розподілу тягаря доказування. Відповідач не зобов?язана доводити негативний факт - що вона не вводила код або що її дані могли бути використані третіми особами. Саме позивач повинен довести позитивний факт: що всі дії з укладення договору чинила саме ОСОБА_1 . Відповідь позивача на відзив не спростовує заперечень відповідача. Позивач не надав достатніх первинних доказів, які б дозволяли суду перевірити укладення договору саме відповідачем, належність платіжної картки відповідачу, фактичне зарахування коштів саме на рахунок відповідача, належне письмове повідомлення відповідача про заміну кредитора, а також правильність і законність заявленого розрахунку заборгованості.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить провести розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату час та місце розгляду справи, що стверджується довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет, в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву не подавала.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 08.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №17551-11/2024.

Згідно п.п.1.1., 1.2., 1.4 даного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 17800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов?язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов?язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 08.11.2024. Наданий кредит Клієнт зобов?язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів Кінцева дата погашення кредиту 07.03.2025. За користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 1% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка складає (21360,00/17800,00)/ 120*100%=1,00% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього договору. Денна процентна ставка за цим договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; 3ВСК - загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. договору); t - строк кредитування у днях (вказаний в п.1.2 Договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2428,90%. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 39160,00 грн. Загальні витрати по кредиту складають 21360,00 грн. Цей тариф залишається незмінним протягом строку договору. Наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних клієнтом умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит виконують свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Згідно п. 3.1 договору за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід?ємною частиною цього договору. Порядок нарахування платежів за прострочення Клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим договором передбачено в п.5.3 договору.

Вказаний договір був підписаний з використання електронного підпису W2302 (а.с.24-31).

Згідно п.2.1 Правил надання коштів у кредит ТОВ «Стар Файненс Груп» надання фінансового кредиту фізичній особі - позичальнику передбачає собою надання товариством грошових коштів, що надаються фізичній особі - позичальнику на споживчі цілі на строк та під процент, визначений кредитним договором, що укладається між товариством та позичальником на підставі заявки такого позичальника. Всі істотні характеристики послуги зазначаються як у самому договорі (та у графіку до нього) так і в паспорті споживчого кредиту, який надається фізичній особі-позичальнику до підписання кредитного договору, а також на веб-сайті Товариства (а.с.16-19).

Згідно паспорту споживчого кредиту вбачається, що ТОВ «Стар Файненс Груп»» надало кредит ОСОБА_1 в розмірі 17 800,00 гривень, строком на 120 днів, загальні витрати за кредитом 21 360,00, процентна ставка 1% в день, що становить 365% річних, реальна річна процентна ставка 2428,90% річних (а.с.20-23).

З довідки про ідентифікацію вбачається, що ОСОБА_1 підтвердила укладення договору №17551-11/2024 від 08.11.2024 року підписала аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора W2302 (а.с.33).

З анкети-заяви на кредит №17551-11/2024 від 08.11.2024 року видно, що відповідачка підтвердила, що ознайомлена з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Стар Файненс Груп», які розміщені на веб-сайті starfin.com.ua (а.с.20).

З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_260217120415 від 17.02.2026 року вбачається, що за номером платежу 560913565 зараховано грошові кошти у розмірі 17 800,00 грн. на картку № НОМЕР_2 за договором №17551-11/2024 від 08.11.2024 (а.с.34).

З розрахунку заборгованості за договором №71454164 від 30.08.2023 видно, що заборгованість ОСОБА_1 становить 42 333,92 грн., з яких:

-прострочена заборгованість за сумою кредиту - 17784,00 грн.;

-прострочена заборгованість за відсотками - 16 005,60 грн.;

- заборгованість по штрафним санкціях - 8544,32 грн. (а.с.34-36).

Відповідно до договору факторингу №24032025 укладеного 24 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило права вимоги до боржників за укладеними з цим Товариством кредитними договорами зазначених у відповідних реєстрах (а.с. 37-43).

З платіжної інструкції №5943 від 24.03.2025 року вбачається факт перерахування ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на рахунок ТОВ «Стар Файненс Груп» грошових коштів за договором факторингу №24032025 від 24.03.2025 року (а.с.43).

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги до договору факторингу №24032025 від 24.03.2025 року відступлено право вимоги до ОСОБА_1 , за первинним договором №№71454164 від 30.08.2023 року, де під порядковим номером 264 значиться відповідачка ОСОБА_1 , сума якого за основним боргом становить 42 333,92 грн. (а.с.42).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошовї суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Як вбачається, з досудової вимоги №24268953 від 18.06.2026 року позивач вживав заходів щодо досудового врегулювання спору та вимоги про виконання грошового зобов`язання, однак борг відповідачем не погашено (а.с.44).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «Кредит Капітал» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що свідчить про порушення його прав, а відтак суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Судом досліджені надані позивачем докази видачі відповідачці кредиту, користування кредитними коштами, що доведено відповідними розрахунками, хоч і такі відповідачкою спростовуються.

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту товариства, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Кредит надавався шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Зі спірного кредитного договору вбачається, що він підписаний сторонами без будь-яких застережень та зауважень, що свідчить про вільне волевиявлення сторін при його укладанні.

Відповідачкою не спростовано, що банківська картка з відповідним номером, яка вказана нею в договорі, їй не належить.

Тобто відповідачка за посилається на те, що кредитний договір (позики) не був належним чином підписаний з її сторони, сторони не домовились про всі істотні умови, визначені законодавством, а сам договір містить умови в т.ч. і завищена відсоткова ставка, які є несправедливими в цілому, суперечать принципу сумлінності та справедливості, однак суд вважає, що у такий спосіб відповідачка ОСОБА_1 намагається уникнути належного виконання зобов`язання.

Із паспорта споживчого кредиту видно, що ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором W2302 паспорт споживчого кредиту, у якому визначені умови кредитного договору, а саме розмір кредиту - 17 800, 00 гривень, тип кредиту - кредит, строк кредитування - 120 днів, тип процентної ставки - фіксована (а.с. 21-23).

Суд дійшов висновку щодо доведення позивачем факту перерахування грошових коштів ОСОБА_1 за кредитним договором від 08.11.2024 року №17551-11/2024, оскільки первинний кредитор ТОВ «Стар Файненс Груп» виконало свої зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору на зазначений ОСОБА_1 картковий рахунок.

Разом з тим, згідно розрахунку заборгованості за договором №71454164 від 30.08.2023 видно, що заборгованість ОСОБА_1 становить 42 333,92 грн., з яких:

-прострочена заборгованість за сумою кредиту - 17784,00 грн.;

-прострочена заборгованість за відсотками - 16 005,60 грн.;

- заборгованість по штрафним санкціях - 8544,32 грн. (а.с.34-36). Слід зазначити, що такий здійснений у період з 08.11.2024 року по 24.03.2025 року, а нарахування відсотків здійснювалося до 07.03.2025 року, тобто у період дії договору про надання кредиту.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладання договору про споживчий кредит відмовитися від договору без пояснення ним причин, у тому числі в разі отримання ним коштів. Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов`язаний повернути кредитодавцю одержані кошти.

Тобто, якщо відповідачка вважала, що умови даного договору виявились для неї не зрозумілими, та, на її думку, порушують права як споживача, вона мала право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня укладання договору. Але, як вбачається з позовної заяви відповідачка такі дії не здійснювала.

Таким чином, з урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених судом доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, у відповідача утворилась заборгованість. Відповідач доказів, які б спростовували доводи позивача про неналежність виконання зобов`язання, щодо умов укладеного кредитного договору, суду не надав, в зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія «Кредит Капітал" є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом ПрезидентаУкраїни№64/2022від24лютого2022року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Вказане позивачем не ураховано при здійсненні розрахунку заборгованості щодо стягнення пені в розмірі 8544,32 грн.

Отже, пеня в розмірі 8544,32 грн. не підлягає стягненню з відповідачки.

Відповідно ч. ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» підлягає стягненню заборгованість по кредиту на загальну суму 33 789,60 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 17 784 грн., відсотків за користування кредитом в розмірі - 16 005,60 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Позивачем у даній справі сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., однак враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

А тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 80 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 2130 грн.

У позовній заяві представник позивача просить покласти на відповідача витрати на професійну (правничу) допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі N 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі N 317/1209/19.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) було надано аналіз реальності (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді, враховано, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своєму клієнту такі послуги, як: аналіз законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини та судової практики у даній категорії справи, складання процесуальних документів, складання клопотань про долучення до матеріалів справи доказів, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

Вирішуючи питання про стягнення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 суд враховує, що повноваження представника позивача у справі підтверджені належними документами, з урахуванням договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, актом №1937 від 08.06.2026 року, детальним описом наданих послуг до акту №1937 від 08.06.2026 року та з фактично підтверджених та узгоджених з матеріалами справи наданих послуг адвоката, співмірності із складності справи, яка є малозначною, витраченого часу та обсягу виконаних робіт, засад розумності, виваженості та справедливості, те, що предмет спору в даній справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, розгляд справи відбувся у спрощеному провадженні, та представником позивача у позовній заяві було зазначено про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал".

На підставі ст.ст. 526, 530, 611, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1054, 1082, ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282, 416, 417 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №17551-11/2024 від 08.11.2024 року у розмірі 33 789,60 грн. (тридцять три тисячі сімсот вісімдесят дев`ять гривень шістдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень та 2130 (дві тисячі сто тридцять) гривень сплаченого судового збору.

В решті вимог позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначити дату складання повного тексту рішення - 28 липня 2026 року.

Головуючий Бряник М.М.