Постанова № 138585080, 29.07.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/985/26 Провадження № 3/302/317/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі судді Пухальського С. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який, за даними матеріалів справи, самовільно залишив військову частину, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за частиною 2 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2026 року о 11 год. 50 хв. прикордонним нарядом «Контрольний пост» у межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Міжгір?я (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області) було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який разом із громадянином України ОСОБА_2 здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з?явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, зазначений ним у долученій до матеріалів справи заяві про отримання судових повісток в електронній формі.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Як зазначив ЄСПЛ у рішенні у справі «Пономарьов проти України», сторони у розумні проміжки часу мають вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, відсутність відомостей про поважність причин його неявки, а також ураховуючи, що положення статті 268 КУпАП не передбачають обов?язкової участі особи під час розгляду справи за статтею 204-1 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв?язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону, а також забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих і свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об?єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або у пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Частиною 2 статті 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною 1 цієї статті.

Об?єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України. Об?єктивна сторона правопорушення полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або у пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Склад цього адміністративного правопорушення є формальним.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон із додержанням установленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється у пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства та міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Згідно зі статтею 12 цього Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в?їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів і вантажів через державний кордон України здійснюється відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів і вантажів через державний кордон України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, які є взаємопов?язаними, взаємодоповнюючими та узгоджуються між собою, утворюючи єдину послідовну картину подій.

Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 13.07.2026 року серії ЗхРУ № 341344, рапортом інспектора прикордонної служби, схемою виявлення двох громадян України на напрямку 207 прикордонного знаку поблизу населеного пункту Міжгір?я від 13 липня 2026 року, а також довідкою щодо виявлення двох громадян України на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Зміст зазначених доказів у своїй сукупності відображає обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Як убачається зі змісту довідки, під час проведення перевірочних заходів ОСОБА_1 пояснив, що є військовослужбовцем Збройних Сил України та перебуває у статусі особи, яка самовільно залишила військову частину. На початку липня 2026 року він разом із ОСОБА_2 перебував у місті Дрогобич Львівської області, де працював на будівництві. Переглядаючи інформацію у мобільному додатку «Телеграм» у спільноті «UFM», він знайшов відомості щодо можливості незаконного перетинання державного кордону України та запропонував ОСОБА_2 спільно залишити територію України поза встановленими пунктами пропуску. Після цього вони вирішили прибути до населеного пункту ОСОБА_3 , звідки самостійно прокласти маршрут руху до державного кордону України через гірську місцевість. З цією метою 11.07.2026 року вони прибули до м. Самбір, а 12.07.2026 року рейсовим автобусом вирушили до м. Львова, звідки автобусом сполученням «Львів Хуст» прибули до селища Міжгір?я. Надалі вони пішки вирушили у напрямку державного кордону України, використовуючи навігаційний застосунок «Google Maps», однак 13.07.2026 року близько 11 год. 50 хв. були виявлені та затримані прикордонним нарядом «Контрольний пост». Крім того, під час огляду мобільного телефону ОСОБА_1 було виявлено листування, яке, відповідно до змісту довідки, стосувалося незаконного перетинання державного кордону України. Ці відомості суд оцінює не як самостійний доказ вини, а виключно у сукупності з іншими доказами у справі.

З рапорту інспектора прикордонної служби вбачається, що під час несення служби прикордонним нарядом «Контрольний пост» у межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Міжгір?я було виявлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які рухалися у напрямку державного кордону України з Румунією поза встановленими пунктами пропуску у складі групи осіб. Під час проведення перевірочних заходів зазначені особи не змогли підтвердити законну мету свого перебування у прикордонному районі, не орієнтувалися на місцевості та не надали послідовних пояснень щодо маршруту свого руху, у зв?язку з чим були затримані, а стосовно них складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 204-1 КУпАП.

Наведені відомості узгоджуються зі схемою виявлення, яка підтверджує місце, час та обставини виявлення ОСОБА_1 у контрольованому прикордонному районі на напрямку 207 прикордонного знаку, а також із протоколом про адміністративне правопорушення, складеним безпосередньо після його затримання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяли спільно й узгоджено: разом шукали інформацію про можливі способи незаконного перетинання державного кордону України, узгодили маршрут пересування, спільно прибули до Закарпатської області та надалі разом рухалися у визначеному напрямку, використовуючи навігаційний застосунок. При цьому саме ОСОБА_1 , відповідно до змісту довідки, запропонував ОСОБА_2 реалізувати намір щодо незаконного залишення території України, що свідчить про його активну роль у спільних діях.

Наведене підтверджує не лише одночасне перебування двох осіб у певному місці, а й узгодженість їхніх дій, спільність мети та єдність наміру, що утворює кваліфікуючу ознаку вчинення адміністративного правопорушення групою осіб.

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, суд доходить висновку, що вони є взаємоузгодженими, належними, допустимими та достатніми для встановлення фактичних обставин справи.

Пояснення ОСОБА_1 щодо мети прибуття до прикордонного району, спосіб його пересування, попередня підготовка маршруту руху, спільні та узгоджені дії з ОСОБА_2 , використання навігаційних засобів, а також обставини їх виявлення прикордонним нарядом у сукупності свідчать про наявність прямого умислу на незаконне перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску у складі групи осіб.

Наявні у матеріалах справи докази є послідовними та взаємоузгодженими щодо істотних обставин справи, а відомостей, які б об?єктивно їм суперечили, судом не встановлено.

Суд ураховує, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 КУпАП, є формальним, а тому для його наявності достатнім є встановлення факту вчинення дій, безпосередньо спрямованих на незаконне перетинання державного кордону України, незалежно від досягнення кінцевого результату. У цій справі такі дії встановлені та мають усвідомлений, послідовний і цілеспрямований характер.

Відомості про проходження ОСОБА_1 військової служби та самовільне залишення ним військової частини суд оцінює лише у сукупності з іншими доказами. Самі по собі такі відомості не підтверджують факту спроби незаконного перетинання державного кордону України та не мають вирішального значення для висновку про його винуватість.

Матеріали справи не містять відомостей, які б підтверджували іншу законну мету перебування ОСОБА_1 у цій місцевості або об?єктивно суперечили встановленим судом обставинам.

За таких обставин, з урахуванням внутрішньої узгодженості, послідовності та достатності досліджених доказів, суд доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на незаконне перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску у складі групи осіб, а відтак про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 КУпАП.

За вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 КУпАП, передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу від п?ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративного арешту на строк від десяти до п?ятнадцяти діб із конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Обставин, що пом?якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом?якшують чи обтяжують його відповідальність, а також з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 204-1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією цієї статті.

Питання про конфіскацію знарядь і засобів вчинення правопорушення суд не вирішує у зв?язку з відсутністю відомостей про їх вилучення та наявність у матеріалах справи.

Керуючись статтею 40-1, частиною 2 статті 204-1, статтями 283, 284, 294, 307, 308 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п?ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн (вісім тисяч п?ятсот гривень).

Питання про конфіскацію знарядь і засобів вчинення адміністративного правопорушення не вирішувати у зв?язку з їх відсутністю.

Роз?яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п?ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше ніж через п?ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз?яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений статтею 307 КУпАП, під час примусового виконання постанови відповідно до статті 308 КУпАП із нього стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень).

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Закарпатській області/Міжгірська ТГ/21081100; код ЄДРПОУ 37975895; рахунок UA208999980313020106000007423; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п?ять гривень 60 копійок).

Банківські реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; рахунок UA908999980313111256000026001; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення та постанови без змін або після зміни постанови.

Суддя Пухальський С. В.