Ухвала суду № 138585075, 29.07.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/967/26

Провадження № 2-з/302/4/26

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

29 липня 2026 року селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Готра В. Ю., перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгірська районна споживча спілка», в інтересах якого діє представник - адвокат Сочка Віталій Іванович, до ОСОБА_1 , треті особи Міжгірська селищна рада, Державна інспекція архітектури та містобудування України, про забезпечення позову,

у с т а н о в и в:

27 липня 2026 року ТОВ «Міжгірська районна споживча спілка», в інтересах якого діє представник - адвокат Сочка В. І., звернулося до суду з заявою про забезпечення позову.

Ознайомившись із цією заявою про забезпечення позову, суддя зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову, визначені у ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України передбачено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 328,00 гривень.

Відповідно до ч. 1, підпункту 4 пункту 1 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду юридичною особою заяви про забезпечення позову ставка судового збору встановлюються у 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що в даному випадку становить 1 331,20 гривень.

Суд не бере до уваги в якості доказу сплати судового збору за подання цієї заяви про забезпечення позову від 27.07.2026 надану копію платіжної інструкції № 87 від 16.07.2026, оскільки дана платіжна інструкції надавалася до заяви про забезпечення позову від 20.07.2026 (провадження №2-з/302/2/26), яка була повернута заявнику.

Як регламентовано пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви.

Таким чином, за подання до суду нової заяви про забезпечення позову позивач повинен був повторно сплатити судовий збір, чого ним зроблено не було, а тому в даному випадку позивачем не дотримано вимог ч. 6 ст. 151 ЦПК України.

За змістом пункту 10 ст. 153 ЦПК України суд, установивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Отже, з огляду на наведене вище суддя доходить висновку про необхідність повернення заявнику поданої ним заяви про забезпечення позову, що не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою ж заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Як кореспондує пункт 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви, зокрема заявникові.

З урахуванням наведеного вище та керуючись статтями 151-153, 259-261, 353, суддя

п о с т а н о в и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгірська районна споживча спілка», в інтересах якого діє представник адвокат Сочка Віталій Іванович, до ОСОБА_1 , треті особи Міжгірська селищна рада, Державна інспекція архітектури та містобудування України, про забезпечення позову повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів із дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Текст ухвали складено і підписано 29.07.2026.

Суддя В. Ю. Готра