Ухвала суду № 138584623, 23.07.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1919/25

Номер провадження №2-п/351/11/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Калиновського М.М.

з участю: секретаря - Равлюк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині заяву адвоката Куфлюк Наталії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Снятинського районного суду від 02.04.2026р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2026 року у справі № 351/1919/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 34 124 грн 12 коп, заборгованості за договором та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп.

08 липня 2026 року представник відповідача, адвокат Куфлюк Н.А. через систему "Електронний суд" звернулася до Снятинського районного суду Івано-Франківської області із заявою про перегляд заочного рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2026 року у справі № 351/1919/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. З даним рішенням адвокат не погоджується з наступних підстав:

про наявність заочного рішення відповідачу по справі ОСОБА_1 , стало відомо лише після того, як останній, 30 червня 2026 року, не вдалось скористатись своїми картковими рахунками для оплати медичних препаратів, адже на карткові рахунки відповідача вже було накладено арешт. Тому, ОСОБА_1 01 липня 2026 року звернулась до Снятинського районного суду Івано-Франківської області та отримала заочне рішення суду. З вказаним заочним рішенням ОСОБА_1 не погоджується, поза як, не була належним чином повідомлена ні про дату, ні про час розгляду вказаної справи та, відповідно, була позбавлена в даному випадку свого законного права на захист своїх цивільних прав та інтересів в суді під час вирішення цивільної справи.

Так, в обґрунтування поданого позову ТзОВ «Юніт Капітал» зазначено про те, що 17.12.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №164133, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальникові кредит у розмірі 21 687,00 грн. 17 грудня 2024 року первісний кредитор переказав кредитні кошти на платіжну картку № НОМЕР_1 . Варто зазначити про те, що в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження того, що платіжна картка № 4149-50ХХ ХХХХ-6382 на яку було зараховано кредитні кошти належить саме відповідачці. На підтвердження того, що на платіжку карту № НОМЕР_1 , яка ніби то належить відповідачці та на яку було зараховано грошові кошти, позивач надав лише довідку, якою ТОВ ФККредіплюс" повідомляє про успішність наступних операцій, згідно договору №1412/22-1 від 14.12.2022 року, укладеного з ТОВ ФК Контрактовий дім" зі змісту якої неможливо встановити належність платіжної карти саме ОСОБА_1 .

Крім того, надані позивачем розрахунки кредитної заборгованості не підтверджені належними доказами, оскільки наявність або відсутність вказаної позивачем суми заборгованості має бути підтверджена виключно матеріалами первинної бухгалтерської документації, яких не надано. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Також, варто звернути увагу суду на те, що позивач у позовній заяві вказує про те, що загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви за кредитним договором № 164133 від 17.12.2024, становить 34 124,12 грн, яка складається з: 20 261,70 грн - заборгованості по тілу кредиту; 13 161,42 грн заборгованості по несплаченим відсотках за користування кредитом; 701,00 грн заборгованість по комісії.

Так, слід зазначити, що розмір заборгованості за відсотками, яка становить 13 161,42 грн за користування кредитом є непропорційно великим, що є очевидно несправедливим для ОСОБА_1 , як споживача, не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Посилаючись на викладене, просила скасувати заочне рішення у вказаній справі та призначити її до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та надати відповідачу строк для подання відзиву.

Представник ТзОВ ФК "Юніт Капітал" подала до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, де просила відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення по справі, а рішення залишити без змін.

Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Куфлюк Н.А. у судове засідання не з`явилася, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

З урахуванням вимог частини 1 статті 287 ЦПК України суд уважає за можливе розглянути заяву про перегляд заочного рішення за відсутності сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, оскільки їх неявна не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши подану заяву суд приходить до наступного.

Заочним рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02.04.2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Юніт Капітал" задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором № 164133 від 17.12.2024 у сумі 34 124,12 грн, яка складається з: 20 261,70 грн - заборгованість по кредиту, 13 161,42 грн - заборгованість по прострочених відсотках за користування кредитом, 701,00 грн заборгованість по комісії.

Статтею 280 ЦПК України визначені умови проведення заочного розгляду справи.

Так, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;3) відповідач не подав відзив;4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки в судове засідання.

Тобто, для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

З аналізу вказаних норм вбачається, що підстави для скасування заочного рішення мають бути у сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення у суду відсутні, з огляду на наступне.

В своїй заяві про перегляд заочного рішення представник заявника-відповідача ОСОБА_1 , адвокат Куфлюк Н.А. стверджує, що відповідач не погоджується із заочним рішенням.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 17.12.2024 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 164133 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. ( 2.1 Договору).

Сума (загальний розмір) кредиту становить 21687.00 грн. (двадцять одна тисячa шістсот вісімдесят сім грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 18000.21 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3686.79 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини (п.2.2.1 Договору).

Згідно з п. 2.3 Договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 330,00% річних. Тип процентної ставки -фіксована.

Згідно п.2.4 Договору, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Відповідно до положень п. 2.5 Договору, комісія за надання кредиту складає 3 686,79 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 17,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Загальний строк кредитування за цим Договором складає 126 днів з 17.12.2024 р. (дата надання кредиту) по 22.04.2025 р. (п.2.6 Договору).

Відповідач підписала Договір № 164133 від 17.12.2024 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора № 13097b8a.

Відтак, судом встановлено, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі та 17.12.2024 перерахував грошові кошти в сумі 18 000,21 грн на банківську карту відповідачки № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК КРЕДІПЛЮС» та у розмірі 3 686,79 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за Договором не виконала, внаслідок чого у останньої за вказаним Договором утворилась заборгованість, яка згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 164133, складеним первісним кредитором, складає 35 524,12 грн.

16 квітня 2025 року ТОВ «ФК КРЕДІПЛЮС» та Позивач уклали Договір факторингу № 16042025, згідно умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Пунктом 2.1. Розділу 2 Договору факторингу № 16042025 від 16.04.2025 передбачено, що згідно умов Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених Договором

Відповідно до реєстру прав вимоги № 3 від 04.06.2025 до Договору факторингу № 16042025 від 16.04.2025, ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 35 524,12 грн, яка складається з: 20 261,70 грн - заборгованості по тілу кредиту; 13 161,42 грн заборгованості по несплаченим відсотках за користування кредитом; 701,00 грн заборгованість по комісії; 1 400,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Вказана сума заборгованості збігається із випискою з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 164133 від 17.12.2024, складеною ТОВ «Юніт Капітал» за період з 04.06.2025-01.11.2025.

Сума заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 1 400,00 грн, яка зазначена у детальному розрахунку заборгованості первісного кредитора не входить у загальний розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Отже, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів .

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Відповідно до пункту 63 цього Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: назву документа (форми); дату складання; найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Розрахунки заборгованості за договором № 164133 від 17.12.2024, надані первісним кредитором та фактором (позивачем) за Договором факторингу № 16042025 від 16.04.2025, підтверджують наявність заборгованості у ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Юніт Капітал», адже містять детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових зазначеної заборгованості за кредитом.

Вказана позиція прослідковується у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.12.2020 по справі № 278/2177/15-ц, а саме вказується на те, що наданий банком розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 77, 78 ЦПК України.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення позики просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість по процентам.

Проценти за користування кредитом - це проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

При цьому слід зазначити, що відповідач розмір кредитної заборгованості не спростував, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надав.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ ФК «Юніт Кппітал» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 34 124,12 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, відповідач та його представник суду не надали, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, а тому заяву представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Куфлюк Н.А. про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід залишити без задоволення.

У відповідності до частини 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-261, 287, 288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката Куфлюк Наталії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Снятинського районного суду від 02.04.2026р. по справі № 351/1919/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у такому разі заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ