Рішення № 138583914, 21.07.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7304/25

21 липня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТРАКТОР" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОТРАКТОР" (далі - Товариство, ТОВ "Протрактор", позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості від 16.12.2025 №UA403070/2025/000420/1 разом із рішенням, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Тернопільської митниці Державної митної служби України №UA403070/2025/000697.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТРАКТОР" було подано електронну митну декларацію №25UA403070011368U1, з визначеною митною вартістю за ціною договору (контракту) у розмірі 151740,00 USD.

Однак, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів і доводами декларанта та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 16.12.2025 №UA403070/2025/000420/1.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованих товарів, оскільки ним було надано всі належні основні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товарів та давали можливість визначити таку вартість за ціною договору. Надані документи підтверджували складову декларованої митної вартості за ціною Контракту, відповідають встановленим законодавством вимогам та не містять жодних розбіжностей.

Ухвалою суду від 30.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

До суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення і картка прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 16.02.2026 продовжено строк розгляду справи на 2 місяці.

Ухвалою суду від 16.02.2026 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 08.04.2026 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 08.04.2026 відкладено розгляд справи на 06.05.2026 о 10:00 год. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 06.05.2026 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.06.2026 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 04.06.2026, постановленою в судовому засіданні, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду по суті на 21.07.2026 о 10:30 год.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ТОВ «ПРОТРАКТОР» є зареєстрованим у встановленому законом порядку суб`єктом господарювання яке займається наступними видами економічної діяльності:

46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний); 28.30 Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства; 28.99 Виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, н.в.і у. 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

Вказані відомості підтверджуються інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Керівником підприємства є Чубаров Сергій Борисович.

08.08.2025 року ТОВ «ПРОТРАКТОР», від імені якого діяв керівник Чубаров С.Б. (покупець), та компанія Weifang Wodong Machinery СО., LTD (Китай), від імені якої діяв директор Ms. Zhang haimei (продавець), укладено міжнародний контракт купівлі-продажу товарів №WWPRT2025, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у додатках до контракту, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно з контрактом №WWPRT2025 від 08.08.2025 року та специфікацією №2025-23 від 23.09.2025 року до нього Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОТРАКТОР», придбало у компанії Weifang Wodong Machinery СО., LTD наступні товари:

1) Трактори колісні EUROFENG 554LUХ (в комплекті з зіп) у кількості 8 шт. за сукупною ціною 25120,00 дол. США (3140,00 дол. США за 1 шт.); 2) Трактори колісні EUROFENG 554DXL, (в комплекті з зіп) у кількості 36 шт. за сукупною ціною 101700,00 дол. США (2825,00 дол. США за 1шт.); 3) Трактори колісні Теrrа Fоrсе 554LUХ (в комплекті з зіп) у кількості 8 шт. за сукупною ціною 24920,00 дол. США (3115,00 дол. США за 1 шт.).

Всього за цією специфікацією було придбано товару на 151740,00 дол. США.

Країна виробництва означеного товару: Китайська Народна Республіка.

Згідно із умовами контракту №WWPRT2025 від 08.08.2025, специфікації №2025-23 від 23.09.2025 року, а також комерційного інвойсу №2025-23 від 23.09.2025 року, продавцем товар постачається на умовах СРТ- Тернопіль, Україна, тобто всі витрати на доставку товару здійснюються за рахунок продавця на умовах доставки продавцем товару названому перевізнику.

Відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) №WWPRT2025 від 08.08.2025 року, специфікації №2025-23 до нього, укладених між ТОВ «ПРОТРАКТОР» та компанією Weifang Wodong Machinery СО., LTD (Китай), а також згідно з рахунком-фактурою (комерційним інвойсом) №2025-23 від 23.09.2025 року, сукупна вартість товару становила 151740,00 доларів США.

Таким чином, на підставі вказаного контракту і додаткової угоди 06.12.2025 року на користь ТОВ «ПРОТРАКТОР» було ввезено на митну територію України вищевказаний товар.

Надалі, уповноваженою особою до Тернопільської митниці було подано до митного оформлення митну декларацію 25UA403070011368U1 на придбаний товар.

Митна вартість, визначена декларантом за ціною договору (контракту) у розмірі 151740,00 USD відповідно (6383701,80 грн. за офіційно встановленим обмінним курсом, де 1 дол. США- 42,07 грн.), що відповідає контракту та усім супроводжувальним щодо нього документам.

Під час здійснення митного контролю за митною декларацією № 25UA403070011368U1 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої митним органом були встановлені, начебто наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Після цього декларанту було запропоновано надати повністю усі документи, які підтверджують митну вартість товару.

Декларантом до митниці були направлені листи та зауважено, що до митного органу з метою митного оформлення товару був наданий вичерпний перелік документів за запитом для підтвердження заявленої митної вартості (копії листів додаються до позову у належним чином завірених копіях).

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів і доводами декларанта та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 16.12.2025 №UA403070/2025/000420/1.

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Суд перевірив правильність обчислення митної вартості та встановив, що на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу були надані документи визначені частиною другою статті 53 МК України (серед іншого: контракт з додатками; інвойс (рахунок - фактура); пакувальний лист; прайс-лист; комерційна пропозиція; виписка із загальної калькуляції; накладні; сертифікат про походження товару; митна декларація країни виробника; листи-пояснення; сертифікат; декларація про відповідність; технічні паспорти і технічні характеристики на мінітрактори, що імпортувалися. Також, на момент митного оформлення був наявний платіжний документ про оплату імпортованого товару, про що відповідачеві також було відомо із наданих до митного оформлення документів.

Відповідач в оскаржуваному рішенні посилається, зокрема на те, що оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 08.08.2025 № WWPRT2025. Відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачені до назва місця призначення означають, що продавець доставить товар названому ним перевізнику та оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до зазначеного пункту призначення. Таким чином, ціна товару за умовами CPT включає вартість самого товару, всі витрати на його транспортування до узгодженого пункту призначення (включно з фрахтом), а також витрати на експортне митне оформлення. Згідно поданої виписки із загальної калькуляції виробника товару від 02.09.2025 № б/н, не зазначено витрати, які понесені на транспортування. Згідно поданої декларації країна відправлення: Китай, однак до митного оформлення не подано декларацію країни відправлення. Згідно поданої декларації країна відправлення: Китай, однак до митного оформлення не подано коносамент. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно експедиційних послуг за межами митної території України. Окрім цього, не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару.

Щодо вказаних тверджень відповідача суд зазначає наступне.

Пунктом 3.3 зовнішньоекономічного контракту від 08.08.2025 №WWPRT2025, на виконання якого позивачем імпортовано товар згідно спірної митної декларації, передбачено, що умови поставки партії товару визначаються покупцем і продавцем через переговори і вказується у відповідній Специфікації на кожну партію товару.

Пунктом 1 Специфікації №2025-23 до контракту № WWPRT2025 від 08.08.2025 визначено, що поставка партії товару здійснюється на умовах СРТ-Тернопіль, Україна.

Відповідно до розділу А.3 умов CРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

Наведене узгоджується з умовами пунктів 3 та 4 Специфікації №2025-23 до контракту № WWPRT2025 від 08.08.2025, згідно яких продавець зобов`язаний укласти за свій рахунок договір перевезення партії товару до узгодженого сторонами пункту призначення за звичайним маршрутом і прийнятним способом, надати товар перевізнику, з яким укладено договір перевезення, а за наявності кількох перевізників першому з них для транспортування у назване місце у встановлену дату або в межах узгодженого строку.

Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту його поставки, а також сплатити фрахт і всі витрати, що випливають з п.3 цього Додатку, включаючи витрати на завантаження товару та вивантаження його в місці призначення, які покладаються на продавця, та сплатити, якщо це буде потрібно, всі витрати, пов`язані з виконанням митних формальностей для експорту, як і інші мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару, та витрати, пов`язані з його транзитним перевезенням через треті країни.

Таким чином, відповідно до умов Специфікації №2025-23 до контракту №WWPRT2025 від 08.08.2025 та правил тлумачення терміну СРТ обов`язок оплатити витрати на перевезення Товару до названого місця призначення покладається на Постачальника Товару, та при поставці Товару такі витрати закладаються Постачальником самостійно до вартості Товару і додатковому відшкодуванню з боку позивача не підлягають.

Тобто, у даному випадку витрати на перевезення Товару, у тому числі пов`язані з транзитом через треті країни, не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість Товару, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою, а відтак висновки митного органу щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження таких витрат є необґрунтованими,

Згідно зовнішньоекономічного контракту ціна імпортованого позивачем Товару вже включає в себе вартість його транспортування, позивачем жодних витрат на транспортування Товару понесено не було, а тому за правилами частини десятої статті 58 МК України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Доводи відповідача про те, що умови Контракту не повною мірою відповідають умовам поставки згідно з ІНКОТЕРМС СРТ, суд також вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначено вище, пунктами 3 та 4 Специфікації №2025-23, яка є невід`ємною частиною контракту № WWPRT2025 від 08.08.2025, передбачено обов`язок продавця укласти за свій рахунок договір перевезення партії товару до узгодженого сторонами пункту призначення, яким в даному випадку є м. Тернопіль (Україна), а також понести всі витрати, пов`язані з транспортуванням товару.

Суд вважає, що вказані умови специфікації щодо спірної поставки чіткі та зрозумілі, однозначно вказують на доставку товару продавцем до визначеного місця за умовами CPT. При цьому, калькуляція від виробника товару, про відсутність якої наголошує відповідач, не впливає на складові митної вартості.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Також суд зазначає, що при розгляді справи не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення, ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару, а так само встановивши пов`язаність продавця та покупця не довів, що такі обставини вплинули на ціну оцінюваних товарів.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 16.12.2025 №UA403070/2025/000420/1 та оформлена на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації №UA403070/2025/000697 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 30280,00 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією №88 від 22.12.2025.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 16.12.2025 №UA403070/2025/000420/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2025/000697.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТРАКТОР" судові витрати по сплаті судового збору у сумі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 21 липня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОТРАКТОР" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Руська, 50, офіс 5,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 45710341);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576).

Головуючий суддя Подлісна І.М.