Рішення № 138583404, 29.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 542/169/26Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, у якій просив:

визнати бездіяльність Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що полягає у незакінченні виконавчого провадження № 75688589 через його фактичне виконання та безпідставне перебування ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі боржників;

зобов`язати Новосанжарський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавче провадження № 75688589, в тому числі, виключити ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн з конфіскацією нарізного карабіну. Позивачем зазначено про добровільну сплату штрафу та судового збору. Однак на підставі вказаної постанови суду, направленої як виконавчий документ, відповідачем постановою від 02.08.2024 відкрито виконавче провадження №75088589 з виконання постанови Новосанжарського районного суду від 21.03.2024 у справі №542/372/24. 02.08.2024 винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження за конфіскацію зброї, а саме: нарізного карабіну. 06.08.2024 винесена постанова про арешт коштів боржника. 07.08.2024 винесена постанова про зняття арешту з коштів боржника через сплату заборгованості. Стосовно додаткового стягнення у вигляді конфіскації зброї вказане майно фактично перебуває у володінні органів державної влади - поліції (ВП №3 Полтавського РУП), що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 281882 від 08.01.2024, в якому зазначено про вилучення майна - рушниці, а також визнані судом недопустимими доказами протоколом огляду від 21.12.2023 з описом вилученого майна та постановою про визнання речовим доказом. Оскільки зброя є об`єктом, обмеженим у цивільному обігу, а процедура її реалізації органами ДВС наразі заблокована через відсутність відповідних ліцензій/механізмів фактично виконання з частині конфіскації вже відбулося шляхом вилучення конфіскованого майна державою. Новосанжарський відділ ДВС не здійснює завершення виконавчого провадження і ОСОБА_1 безпідставно перебуває у реєстрі боржників, що порушує права позивача - безпосередньо обмежило права па купівлю-продаж транспортних засобів.

Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України, зобов`язано Новосанжарський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати до суду завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження № 75688589.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що процедура реалізації арештованого майна передбачена Порядком реалізації арештованого майна, затверджено № 2831/5 від 29.09.2016, проте у вищевказаному порядку відсутня реалізація спеціальних засобів, що унеможливлює реалізацію вищевказаного майна та закінчення виконавчого провадження. На підставі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що зброя є об`єктом з обмеженим обігом, та відповідно органи Державної виконавчої служби не можуть реалізувати її самостійно через торги /а.с. 53/.

Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2026 року адміністративну справу № 542/169/26 за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії вирішено передати за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Справа № 542/169/26 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 20 березня 2026 року.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20 березня 2026 року справу передано судді Ясиновському І.Г.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

07 липня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача, відповідно до яких повідомлено, що станом на 07.07.2026 року в Новосанжарському ВДВС у Полтавському районі продовжує перебувати на виконанні виконавче провадження № 75688589 з примусового виконання постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області № 542/322/24 від 21.03.2024, про «конфіскація зброї, а саме: нарізного карабіну KELTEC SUB 2000, КЛ. 9Х21 ММ, FGS № 658». В рахунок доповнення до листа про надання копій матеріалів виконавчого провадження, в порядку виконання Ухвали Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02.02.2026 по справі № 542/169/26, Новосанжарським ВДВС у Полтавському районі направлено постанову державного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 292,00 грн. Також повідомлено, що дана постанова боржником ОСОБА_1 виконана в повному обсязі, витрати виконавчого провадження сплачено у відповідності до платіжної інструкції № 12315 від 08.08.2024 на суму 69,00 грн. та платіжної інструкції № 12316 від 08.08.2024 на суму 223,00 грн /а.с. 69-70/.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини четвертої якої адміністративна справа вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

При цьому, як передбачено частиною першою статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених, зокрема, статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 серпня 2024 року у справі №542/322/24 визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп, з конфіскацією зброї, а саме: нарізного карабіну KELTEC SUB 2000, кл. 9х21 мм, FGC № 658. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі605 (шістсот п`ять) грн 60 копійок /а.с. 30-33/.

Постановою Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.08.2024 ВП №75688589 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 серпня 2024 року у справі №542/322/24 /а.с. 37/.

Також Постановою Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.08.2024 ВП №75688589 стягнуто з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 292 грн, що сплачені позивачем /а.с. 14-15, 71/.

Крім того, постановою від 06.08.2024 накладено арешт на кошти боржника, а постановою від 07.08.2024 знято такий арешт з підстав сплати заборгованості /а.с. 16-19/.

12.01.2026 позивач звернувся із заявою від 09.01.2026, в якій просив, зокрема, закінчити виконавче провадження № 75688459 та виключити інформацію з реєстру боржників /а.с. 43-44/.

Листом від 14.01.2026 відповідач повідомив, що процедура реалізації арештованого майна передбачена Порядком реалізації арештованого майна, затверджено № 2831/5 від 29.09.2016, проте у вищевказаному порядку відсутня реалізація спеціальних засобів, що унеможливлює реалізацію вищевказаного майна та закінчення виконавчого провадження. Оскільки зброя є об`єктом з обмеженим обігом, органи ДВС не можуть реалізувати її самостійно через торги. Відтак, відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження та виключення про ОСОБА_1 відомостей з Єдиного реєстру боржників /а.с. 51-52/.

Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, викладеним у заявах по суті та які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року /надалі Закон № 1404-VІІІ (у відповідній редакції)/.

Статтею 1 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом першим частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 13 Закону №1404-VІІІ передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою та пунктом першим частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що під час пред`явлення виконавчого документа до виконання подаються: у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

У відповідності до пункту 1 частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна.

Статтею 62 Закону №1404-VIII передбачено, що виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом.

Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, до адміністративних стягнень за вчинення адміністративних правопорушень (пункт 4).

Частиною першою статті 29 КУпАП визначено, що конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

У відповідності до положень статті 313 КУпАП постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

Порядок виконання постанови про конфіскацію предмета, грошей встановлено статтею 314 КУпАП, за змістом якої виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.

Статтею 315 КУпАП передбачено, що реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340 затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним (далі - Порядок № 1340).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 вказаного Порядку дія цього Порядку поширюється на: майно, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом, крім майна, конфіскованого на підставі рішення суду і переданого органам державної виконавчої служби.

Пунктом 2 Порядку № 1340 визначено, що облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, зазначеного у пункті 1 цього Порядку, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до пункту 9 цього Порядку покладаються на органи (суб`єкти господарювання), що здійснили вилучення або зберігають його, з дотриманням таких вимог:

попередня оцінка проводиться відповідно до пункту 8 цього Порядку на момент взяття на облік цього майна;

аналітичний облік ведеться у спеціальних книгах за видами майна із зазначенням відмінних ознак, попередньої вартості, місця його знаходження, а щодо спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, також зазначається інформація про зміну місця зберігання, спосіб розпорядження та місце знищення, рішення суду (за наявності);

взяте на облік майно відображається на забалансових рахунках "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання" в органах (суб`єктах господарювання), що здійснили вилучення або зберігають його.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 1340 майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передається для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 цього Порядку, з дотриманням таких вимог: мисливська вогнепальна, пневматична та холодна зброя, боєприпаси до зброї, а також засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, реалізуються у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 2.5 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 визначено Департамент управління майном Національної поліції України відповідальним за: виконання роботи щодо обліку, зберігання, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої та знайденої зброї; проведення інвентаризації такої зброї на складах управлінь логістики та матеріально-технічного забезпечення головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та м. Києві та у відділі спецміліції.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.05.1993 N 314 затверджено Інструкцію про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї (далі - Інструкція № 314), пунктами 14, 15 якої передбачено, що вогнепальна мисливська нарізна, гладкоствольна чи комбінована зброя, боєприпаси, порох, вилучені у громадян за порушення встановленого порядку їх придбання, зберігання чи використання, або зброя, яка здана для подальшого оформлення дозволу на право її зберігання та носіння, зберігаються в органах внутрішніх справ до прийняття відповідними органами рішення про адміністративну відповідальність винної особи, або про оформлення дозволу на право зберігання та носіння і не більше як 10 днів після прийняття такого рішення, коли воно не оскаржене чи його виконання не зупинене.

У випадку прийняття відповідними органами рішення про конфіскацію чи відшкодування вилучення зброї і боєприпасів, вони передаються до складів управлінь (відділів) МТ і ТЗ ГУМВС, УМВС, УМВС України на транспорті. Якщо прийняте рішення не пов`язане з конфіскацією чи відшкодуванням вилученої зброї і боєприпасів, то вони у 10-денний строк повертаються власникові.

За приписами пункту 25 Інструкції № 314 на прийняту на склади управлінь (відділів) МТ і ТЗ зброю і боєприпаси складається приймальний акт (додаток N 9) у двох примірниках, який підписується членами комісії, завідуючим складом і здавачем. Перший примірник акта є підставою для обліку зброї і боєприпасів у службі озброєння управлінь (відділів) МТ і ТЗ, другий - є підставою для зняття з обліку такої зброї і боєприпасів в органі внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 29 Інструкції № 314 на підставі рішення технічної комісії непридатні зброя і боєприпаси знищуються щокварталу у порядку, передбаченому п. п. 30-41 даної Інструкції, придатні - для подальшого використання передаються працівниками служби озброєння управлінь (відділів) МТ і ТЗ за накладною (додаток N 10), зокрема, мисливська нарізна і гладкоствольна зброя та боєприпаси до неї - у торговельні організації.

Згідно із пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною першою статті 40 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Системний аналіз Закону № 1404-VIII свідчить про те, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. У свою чергу закінчення виконавчого провадження має наслідком виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Постанова суду про адміністративне правопорушення щодо конфіскації предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби згідно із Законом України "Про виконавче провадження", водночас з урахуванням положень КУпАП та інших норм законодавства.

Суд звертає увагу на те, що за змістом статей 29, 314 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду, а виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.

При цьому стаття 315 КУпАП передбачає, що реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України.

Таким чином, виходячи із законодавчого визначення конфіскації предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, та передбаченого статтею 314 КУпАП порядку виконання постанови про конфіскацію предмета, вказане адміністративне стягнення передбачає вилучення предмета у особи та передачу його у власність держави. Наступні дії держави щодо розпорядження конфіскованим предметом, у тому числі його реалізації або знищення, не впливають на факт виконання такого стягнення боржником.

Зважаючи на особливості зброї, як предмета, що обмежений в обороті, Інструкцією № 314 врегульовано порядок приймання, зберігання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї. Із приписів цієї Інструкції слідує, що рішення про конфіскацію чи відшкодування вилучення зброї і боєприпасів виконується шляхом передачі їх до складів управлінь (відділів) МТ і ТЗ ГУМВС, УМВС, УМВС України на транспорті (наразі ці повноваження покладено на ГУНП), про що складається приймальний акт . Надалі на підставі рішення технічної комісії непридатні зброя і боєприпаси знищуються, придатні для подальшого використання передаються, зокрема, у торговельні організації.

Отже, фактично приймальний акт засвідчує безоплатну передачу такого предмета, як зброя, у власність держави в особі її органів, а відтак і виконання такого адміністративного стягнення як конфіскація. Подальші дії з конфіскованим майном здійснюються на розсуд уповноважених органів, не залежать від волі боржника та не охоплюються поняттям конфіскації.

Тлумачення норм законодавства іншим чином, зокрема, вважаючи, що конфіскація предмета включає реалізацію предмета стягнення, не узгоджувалося б із поняттям конфіскації та покладало б надмірний тягар на боржника щодо виконання адміністративного стягнення.

Суд наголошує, що відповідно до листа від 08.08.2024 №7459/115/123/01-2024 у Відділені поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області в кімнаті зберігання зброї на тимчасовому зберіганні знаходиться мисливський карабін марки КАLTEK BUS 2000, кл. 9x21 мм., FGC № 658 квитанція № 222 /а.с. 41/.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягає у незакінченні виконавчого провадження № 75688589 через його фактичне виконання та безпідставне перебування ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі боржників, а також зобов`язати Новосанжарський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження № 75688589.

Надаючи оцінку в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача виключити ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, суд зазначає наступне.

Приписами ст. 9 Закону № 1404-VIII визначено, що Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна (частина перша).

Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення (ч. 2 ст. 9 Закону № 1404-VIII).

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 9 Закону № 1404-VIII).

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1, 3, 11 ч.1 ст.37 цього Закону або постанови, передбаченої ч.4 ст.40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів (частина сьома).

Аналогічні норми передбачені Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 (далі - Положення № 2432/5), відповідно до п. 2 розділу І якого, Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Так, згідно з п.п. 6, 7 розділу Х Положення № 2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: 1) про закінчення виконавчого провадження згідно зі ст. 39 Закону № 1404-VІІІ; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.п.1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.

Аналізуючи вищенаведені приписи Закону № 1404-VІІІ та Положення № 2432/5 слід дійти висновку про те, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Водночас за встановлених обставин даної справи виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників повинно бути наслідком фактичного виконання судового рішення в частині конфіскації вилученого майна, за яким винесено постанову суду.

Разом з тим, мета ведення Єдиного реєстру боржників полягає саме в оприлюдненні в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Таким чином, в разі відсутності у особи невиконаних майнових зобов`язань та необхідності збереження її майна з метою виконання зобов`язання за рішенням суду така особа не повинна перебувати в Єдиному реєстрі боржників з огляду на мету його ведення.

Як встановлено судом, що позивач внесений до Єдиного реєстру боржників з огляду на відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 серпня 2024 року у справі №542/322/24, відповідно до якої визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп, з конфіскацією зброї, а саме: нарізного карабіну KELTEC SUB 2000, кл. 9х21 мм, FGC № 658. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 копійок

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 1404-VIII боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Водночас, суд враховує, що вказане майно фактично перебуває у володінні органів державної влади - поліції (ВП №3 Полтавського РУП), що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 281882 від 08.01.2024, в якому зазначено про вилучення майна - рушниці, а також визнані судом недопустимими доказами протоколом огляду від 21.12.2023 з описом вилученого майна та постановою про визнання речовим доказом.

Крім того, суд зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 62 Закону № 1404-VIII виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, відповідні дії на виконання рішення суду щодо конфіскації майна повинен вчинити виключно орган державної виконавчої служби.

При цьому у позивача відсутні жодні зобов`язання щодо вчинення дій, спрямованих на виконання постанови суду в частині конфіскації майна, і безпосереднє виконання рішення в цій частині не залежить від його волі, оскільки він не має правових підстав розпорядитися конфіскованим майном, що вилучене в нього, та взагалі не має до нього доступу.

Разом з тим, невиконання рішення щодо конфіскації майна за відсутності обов`язку позивача у його виконанні зумовлює наявність відомостей про нього в Єдиному реєстрі боржників.

При вирішені цього спору суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За юридичною позицією Конституційного Суду України верховенство права - це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо; всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України; справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права; у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (п.п. 4.1 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Конституційний Суд України в абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 11.10.2005 № 8-рп/2005 зазначив, що діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 29.06.2010 № 17-рп/2010 вказав, що одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абз.3 п.п.3.1 п.3 мотивувальної частини).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявність інформації щодо позивача в Єдиному реєстрі боржників при відсутності положень законодавства, що передбачають можливість її виключення у зв`язку з невиконанням органом державної виконавчої служби рішення суду в частині конфіскації майна, не є пропорційним заявленій в законодавстві легітимній меті.

Разом з тим, відсутність Порядку приймання, зберігання та знищення вилученої або добровільно зданої вогнепальної зброї не може впливати на наявність відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників.

Таким чином, виходячи з принципу юридичної визначеності, як складової частини поняття верховенства права, враховуючи відсутність у позивача реальної можливості виконання рішення суду в частині конфіскації речових доказів в дохід держави, права позивача не повинні обмежуватись шляхом наявності відомостей про нього в Єдиному реєстрі боржників.

Як наслідок, відомості щодо позивача мають бути виключені з Єдиного реєстру боржників.

При цьому можливість виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення прямо передбачена п.23 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1331,20 грн /а.с.11/.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України та з огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 1331,20 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 272, 287 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Мешко сестер, буд.3, с-ще Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область, 39300, ідентифікаційний код 34171338) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягає у незакінченні виконавчого провадження №75688589 через його фактичне виконання та безпідставне перебування ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі боржників.

Зобов`язати Новосанжарський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження №75688589.

Зобов`язати Новосанжарський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), як боржника у виконавчому провадженні №75688589.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Мешко сестер, буд.3, с-ще Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область, 39300, ідентифікаційний код 34171338) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України.

Суддя І.Г. Ясиновський