Рішення № 138583218, 23.07.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/981/26

№ 2/183/452/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованості за Кредитним договором № 1300116722751 від 02 січня 2023 року у розмірі 12 353,53 грн,

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (надалі позивач, Новий кредитор) звернулось до суду з цим позовом, у якому, окрім основної вимоги також просило стягнути з ОСОБА_1 (надалі відповідач, Позичальник) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (надалі ТОВ «ФК «Віва Капітал», Кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №1300116722751 (надалі Договір, Кредитний договір). За кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Таким чином, відповідач уклала кредитний договір з ТОВ «ФК «Віва Капітал» та відповідачеві перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4 000 грн.

04 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс», відповідно до чинного законодавства України, укладено Договір факторингу № 04102023/2 (надалі Договір факторингу), згідно з яким 04 жовтня 2023 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1300116722751 від 02 січня 2023 року. Згідно з Договором факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 12 353,53 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3 998,68 грн; заборгованість за відсотками 8 354,85 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у вказаному розмірі, а також судові витрати.

Постановленою суддею ухвалою від 16 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки у судове засідання відповідача не заперечив проти ухвалення рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про день, місце та час розгляду справи повідомлена своєчасно, належним чином. Відзиву на позов, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд, за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 02 січня 2023 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 погоджено Паспорт договору про надання фінансового кредиту продукту «Старт» до Договору № 1300116722751 /а.с.20/.

02 січня 2023 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту продукту «Старт». За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі 4 000 грн 00 коп (Чотири тисячі гривень нуль копійок) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СТАРТ» ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» (далі «Правила»). Сума Кредиту, вказана в п. 1.1. Договору, це кошти, які протягом строку дії Договору одночасно можуть бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику кошти за Договором в сумі 4000 грн 00 коп (Чотири тисячі гривень нуль копійок) одразу після укладення Договору, які мають бути повернені до 17 січня 2023 року. Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання. Мета отримання кредиту: споживчі цілі. Дата видачі кредиту: 02 січня 2023 року. Кредит надається строком на 15 (П`ятнадцять днів) днів від дати отримання Кредиту Позичальником, а саме до 17 січня 2023 року (Термін платежу). У випадку надання Кредиту в день укладення Договору, строк дії Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту за Договором. Позичальник має право ініціювати продовження строку кредитування (пролонгації), установленого договором, на підставі звернення до Кредитодавця в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації споживачем такого права. Таке право реалізується шляхом здійснення погашення відсотків за користування кредитом в будь-який день протягом строку дії Договору тг Пільгового періоду та підписання додаткової угоди до договору шляхом введення одноразового ідентифікатора (ОТП-паролю), який надсилається Позичальнику смс-повідомленням. Кількість Пролонгацій, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. Ініціювання споживачем продовження (пролонгації) строку дії договору відбувається без зміни попередньо укладеного договору в бік погіршення. На умовах цього пункту Договору, строк продовження дії Договору кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = X + Y, де Z нова дата закінчення договору після пролонгації, X дата пролонгації, Y початковий термін кредиту. За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти (тип процентної ставки фіксована), які нараховуються з дня видачі кредитних коштів по день погашення Кредиту за відсотковою ставкою, що встановлюється в наступному порядку: Період строку дії Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 726,35 (Сімсот двадцять шість цілих тридцять п`ять сотих) процентів річних, що становить 1,99 (Одна ціла дев`яносто дев`ять сотих) процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним. З наступного дня після закінчення строку дії Договору Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 726,35 (Сімсот двадцять шість цілих тридцять п`ять сотих) процентів річних, що становить 1,99 (Одна ціла дев`яносто дев`ять сотих) процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9.1 або 1.9.3. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Кредиту за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором L1V1W3 Позичальника ОСОБА_1 /а.с.20 зворот-23 зворот/.

Дані про ідентифікацію відповідача підтверджені наданою позивачем Довідкою представника ТОВ «ФК «Віва Капітал» про ідентифікацію за одноразовим ідентифікатором /а.с.17/.

ТОВ «ФК «Віва Капітал» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, перерахувавши 02 січня 2023 року грошові кошти в сумі 4 000,00 грн на картку НОМЕР_1 , номер якої зазначений в Договорі /а.с.30/.

04 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (надалі Фактор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (надалі Клієнт) укладено Договір факторингу № 04102023/2, відповідно до якого, в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги /а.с.25-26 зворот/.

04 жовтня 2023 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Віва Капітал» підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу № 04102023/2 /а.с.10/.

З наданого витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 04102023/2 від 04 жовтня 2023 року встановлено, що ТОВ «Діджи Фінанс» передано право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 1300116722751 від 02 січня 2023 року у розмірі 12 353,53 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3 998,68 грн; заборгованість за відсотками 8 354,85 грн /а.с.13/. 12 жовтня 2023 року ТОВ «Діджи Фінанс» оплачено грошову вимогу відповідною платіжною інструкцією /а.с.32/.

Сума заборгованості, її складові, підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача /а.с.14-15/.

Доказів того, що відповідач після відступлення позивачеві права грошової вимоги здійснив погашення кредитної заборгованості як на рахунок Первісного кредитора, так і на рахунки ТОВ «Діджи Фінанс» матеріали справи не містять.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

За п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до пункту 12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Кредитний договір підписаний з використанням електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи встановлені обставини, перевіривши наданий розрахунок заборгованості вимогам логічності та арифметичної вірності, умовам договору, суд висновує, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт невиконання відповідачем прийнятих на себе, відповідно до положень умов указаного Кредитного договору, зобов`язань перед ТОВ «ФК «Віва Капітал» та позивачем, як правонаступником кредитора у зобов`язанні, внаслідок чого наявні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором у вищевказаному розмірі.

Крім того, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються, у тому числі, з витрат на правову допомогу, у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги статті 137 ЦПК України, котрими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зауважила на тому, які докази, є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.».

Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18 зроблено такий правовий висновок: «Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність.».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано суду копії: Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року /а.с.18-19/, Акту № 1300116722751 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 17 листопада 2025 року /а.с.11/, детального опису робіт (наданих послуг) від 17 листопада 2025 року /а.с.16/, Додаткової угоди № 1300116722751 від 17 листопада 2025 року до Договору № 42649746 /а.с.29/.

Однак, як установлено судом, позивачем до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати коштів на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн, зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого іншого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку, який би свідчив про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що позивач дійсно поніс витрати на правничу допомогу. Положення Акту № 1300116722751 від 17 листопада 2025 року передбачають, що оплата професійної правничої допомоги Адвоката здійснюється Клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акту (п.4). Акт підписано сторонами 17 листопада 2025 року. Доказів оплати правничої допомоги після підписання відповідного акту суду не додано. Заяви про застосування положень абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України представником позивача не заявлено.

Таким чином, суд висновує про відмову в стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у зв`язку з їх недоведеністю.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 1300116722751 від 02 січня 2023 року, яка утворилась станом на 30 грудня 2025 року, у розмірі 12 353 (дванадцять тисяч триста п`ятдесят три) гривні 53 копійки, з якої: заборгованість за тілом кредиту 3 998,68 грн; заборгованість за відсотками 8 354,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду в повному обсязі складене та підписане 28 липня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код в ЄДРПОУ 42649746; місцезнаходження за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ» МФО: 334851;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов