Рішення № 138582272, 27.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 рокусправа № 380/9721/26м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року;

- зобов`язати Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є пенсіонером Державної кримінально-виконавчої служби України (звільнена у 2007 році зі служби у Миколаївській ВК №50) та перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ у Львівській області. Питання обчислення та перерахунку її пенсії врегульовано Законом України № 2262-XII. Позивач зазначає, що з 01.01.2020 року, у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пункт 4 постанови КМУ № 704 відновив дію у своїй первинній редакції, оскільки наступні закони про Державний бюджет більше не містили обмежень щодо використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року як єдиної розрахункової величини.

З метою реалізації свого права на перерахунок пенсії, пов`язаного зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2023 рік згідно із Законом України № 2710-IX, позивач звернулася до відповідача із заявою від 21.04.2026 року про видачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року. Проте відповідач листом від 24.04.2026 року № П-508 протиправно відмовив у виготовленні такої довідки, безпідставно стверджуючи про відсутність списків від органів Пенсійного фонду та відсутність змін у розмірах посадових окладів співробітників ДКВС України. Позивач вважає таку відмову незаконною та такою, що перешкоджає проведенню законного перерахунку її пенсії з 01.02.2023 року, у зв`язку з чим звернулася до суду.

Ухвалою від 19 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статей 257 262 КАС України.

Копію ухвали суду від 19 травня 2026 року доставлено до Електронного кабінету відповідача 20.05.2026 року, що підтверджується відповідною квитанцією у системі «Електронний суд».

Зважаючи на відсутність клопотань сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників, справу розглянуто судом одноособово в порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у матеріалах справи документів.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав через систему «Електронний суд» 20 травня 2026 року.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у 2007 році звільнена зі служби у Миколаївській виправній колонії № 50 Державної кримінально-виконавчої служби України. Позивач є пенсіонером та перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, отримуючи пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

21.04.2026 року позивач звернулася до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції із заявою (вхідний № П-508), у якій просила підготувати та направити до ГУ ПФУ у Львівській області довідку про розмір її грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2023 року. Довідку просила сформувати з урахуванням положень постанови КМУ № 704 щодо визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, із обов`язковим зазначенням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Листом від 24.04.2026 року № П-508 відповідач відмовив позивачу у виготовленні нової довідки про грошове забезпечення. Відмова вмотивована тим, що чинним законодавством України не визначено нового порядку виготовлення та видачі довідок, а відповідно до норм Порядку № 45 та постанови КМУ № 103 довідки виготовляються уповноваженими органами виключно на підставі списків, що надходять від Головних управлінь Пенсійного фонду України. Оскільки такі списки щодо позивача на адресу відповідача не надходили, уповноважений орган не вбачає законних підстав для самостійного складання довідки.

Вважаючи такі дії та рішення відповідача протиправними та такими, що нівелюють її право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами та нормами права.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, Державній кримінально-виконавчій службі України, пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи проходять військову службу, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (надалі Закон № 2262-XII).

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Згідно з частиною третьою цієї статті, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 (надалі Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій провадиться у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Умови, розміри та структура грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та інших служб (зокрема ДКВС України) врегульовані постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 (надалі - Постанова № 704).

Пунктом 4 Постанови № 704 в її первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Надалі Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (пункт 6) змінив редакцію пункту 4 Постанови № 704, пов`язавши розрахунок окладів із фіксованою величиною розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 пункт 6 Постанови КМУ № 103 в частині внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 визнано протиправним та нечинним.

Відтак, з 29.01.2020 року (дати набрання чинності судовим рішенням про визнання нечинним підзаконного акта) відновлено дію первинної редакції пункту 4 Постанови № 704, яка визначає, що розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

Статтею 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законами України, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно з вимогами статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта нижчої юридичної сили Конституції або закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Оскільки з 01.01.2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 (в редакції, що обмежувала розрахунок рівнем 2018 року) суперечать законам України про Державний бюджет на відповідний календарний рік, застосуванню підлягає норма Постанови № 704, яка імперативно пов`язує динаміку росту посадових окладів із щорічним збільшенням базового державного соціального стандарту прожиткового мінімуму на 1 січня поточного року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року в розмірі 2684,00 грн. Зміна цього показника у порівнянні з попередніми роками призвела до автоматичної зміни (підвищення) розміру грошового забезпечення діючих співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України.

Зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення є безумовною підставою для виникнення у пенсіонерів, пенсії яких призначені за Законом № 2262-XII, права на перерахунок пенсії, що кореспондує обов`язок уповноваженого органу (відповідача) видати відповідну оновлену довідку.

Суд відхиляє посилання відповідача у листі-відмові на те, що довідки виготовляються виключно після надходження офіційних списків від Головного управління Пенсійного фонду України. Верховний Суд у своїх постановах сформував чіткий правовий висновок, згідно з яким реалізація права пенсіонера на перерахунок пенсії не може бути поставлена у залежність від дій чи бездіяльності органів Пенсійного фонду щодо обміну списками. Пенсіонер має право самостійно звернутися до уповноваженого органу із заявою про видачу довідки, і такий орган зобов`язаний її видати за наявності правових підстав (факту зміни прожиткового мінімуму).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, згідно з частиною другою цієї ж статті, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав та не надав суду жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та свідчили про відсутність підстав для виготовлення оновленої довідки, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності своїх дій.

З урахуванням положень статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає повноваження суду при вирішенні позову, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

З метою повного, ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача, суд на підставі пунктів 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати його підготувати і надати до ГУ ПФУ у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та Постанови № 704, із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за спеціальним званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн, встановленого на 01.01.2023 року, з обов`язковим зазначенням усіх додаткових видів забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2023 року.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем згідно з квитанцією № 8151-4994-5527-5755 від 14.05.2026 року сплачено судовий збір в сумі 1064,96 грн, який підлягає стягненню на її користь у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 72 77, 90, 139, 241 246, 250, 257 262 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року.

3. Зобов`язати Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (79005, м. Львів, вул. Архипенка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40867243) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (79005, м. Львів, вул. Архипенка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40867243) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 27 липня 2026 року.

Суддя О.І. Коморний