Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2026 року м. Київ №320/3083/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа: Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання протиправними дій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства освіти і науки України, у якому просить суд: визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України пов`язані із вжиттям організаційних заходів щодо забезпечення функціонування ЄДЕБО, за яких у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 261047 від 03.09.2024 року відображалися відомості про порушення позивачем послідовності навчання; визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо невнесення змін до системи ЄДЕБО щодо позивача в частині послідовності навчання; зобов`язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" внести зміни до ЄДЕБО, за яких у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо позивача у колонці «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» відображалося значення «Так, не порушує».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що після здобуття 30.06.2021 ступеня бакалавра він набув право на здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти та був зарахований до магістратури КПІ, однак навчання не завершив і диплом магістра не отримав. У 2024 році його повторно зараховано до магістратури Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Після формування довідки з ЄДЕБО у ній було зазначено, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену статтею 10 Закону України «Про освіту». Позивач звернувся до МОН та ДП «Інфоресурс» із вимогою усунути такі відомості, однак отримав відмову. Позивач вважає, що дії Міністерства щодо організації функціонування ЄДЕБО та невнесення змін до відомостей є протиправними, оскільки він здобуває наступний рівень освіти після бакалавра, а факт незавершення попереднього навчання в магістратурі не свідчить про порушення послідовності здобуття освіти.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач у відзиві проти задоволення позову заперечує та зазначає, що довідка про здобувача освіти формується автоматично за даними ЄДЕБО відповідно до алгоритму, розробленого на виконання постанови Кабінету Міністрів України №560 та доручення Міністра освіти і науки. Алгоритм передбачає визначення порушення послідовності навчання у випадках, коли в ЄДЕБО містяться записи про здобуття або навчання на рівні, не нижчому за поточний. Відомості у довідці не вносяться посадовими особами вручну, а формуються програмним забезпеченням автоматично. Міністерство також зазначає, що лист від 03.06.2024 №1/9758-24 має виключно інформаційно-роз`яснювальний характер, а внесення та коригування первинних даних у ЄДЕБО належить до компетенції закладів освіти. Крім того, повторне зарахування особи на той самий освітній рівень свідчить про непослідовність здобуття освіти відповідно до застосованого алгоритму.
Від третьої особи пояснення щодо позову до суду не надходили.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
30 червня 2021 року ОСОБА_1 закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «Інформаційні системи та технології», про що отримав диплом серії НОМЕР_1 .
01 вересня 2021 року позивача було зараховано до НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Інженерія програмного забезпечення комп`ютерних систем» за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення». Підставою для вступу був диплом бакалавра від 30.06.2021.
24 січня 2022 року наказом №305-с позивача було відраховано з магістратури за невиконання індивідуального навчального плану. Ступінь магістра він не здобув, що підтверджується академічною довідкою №4002 від 26.08.2024.
28 серпня 2024 року наказом №4384-33 позивача зараховано до Київського національного університету імені Тараса Шевченка для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 126 «Інформаційні системи та технології», а навчання розпочалося 01 вересня 2024 року.
03 вересня 2024 року в Єдиній державній електронній базі з питань освіти була сформована довідка №261047 про здобувача освіти, у якій зазначено, що поточне здобуття позивачем освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
18 грудня 2024 року позивач підготував запит, який 24 грудня 2024 року був направлений до Міністерства освіти і науки України та ДП «Інфоресурс». У зверненні він просив повідомити, чи є інформація про здобуття ним ступеня магістра, пояснити правові підстави визначення порушення послідовності навчання, надати відповідні рішення або нормативні акти, а також у разі відсутності законних підстав внести зміни до ЄДЕБО та зазначити, що його навчання не порушує послідовності здобуття освіти.
24 грудня 2024 року ДП «Інфоресурс» листом №01-13/4873 повідомило позивача, що інформація про порушення чи непорушення послідовності навчання формується автоматично відповідно до алгоритму, визначеного Міністерством освіти і науки України листом від 03.06.2024 №1/9758-24, а внесення змін до первинних відомостей ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.
27 грудня 2024 року позивач звернувся до Київського національного університету імені Тараса Шевченка із проханням внести відповідні зміни до ЄДЕБО.
06 січня 2025 року Київський національний університет імені Тараса Шевченка листом №075/275-26 повідомив, що університетом були внесені лише відомості про зарахування позивача на навчання відповідно до наказу №4384-33, а інформація щодо порушення послідовності навчання формується автоматично програмним забезпеченням ЄДЕБО на підставі всіх наявних записів про навчання. Працівники університету не вносили запис «Ні, порушує» та не мають можливості його змінити.
Вважаючи, що внесені до ЄДЕБО відомості порушують його права, а позасудовим способом змінити інформацію неможливо, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Міністерства освіти і науки України, визнання протиправною його бездіяльності та зобов`язання внести зміни до ЄДЕБО.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про освіту", у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.
Згідно з частиною 5 ст. 74 Закону України "Про освіту" визначено: "держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових".
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: - здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; - відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; - забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; - проводить навчання для роботи з Електронною базою; - здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 74 Закону України "Про освіту", положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08 червня 2018 року № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до п. 1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб`єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов`язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.
Отже, в силу норм чинного законодавства, Міністерство освіти і науки України є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.
В свою чергу, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560)
Відповідно до п. 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
Додатком 9 до зазначеного Порядку №560 затверджено форму довідки, яка формується за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти, а також на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти формувати висновок щодо того, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України Про освіту.
Відповідно до ч. 2 ст.10 Закону України "Про освіту" рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
З метою реалізації пункту 62 Порядку №560 Міністр освіти і науки України дорученням від 31.05.2024 №1/34-Д-24 доручив директорату фахової передвищої, вищої освіти, директорату професійної освіти, департаменту атестації кадрів вищої освіти Міністерства освіти і науки України та робочій групі, утвореній відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.09.2023 №1122, здійснити розроблення технічного опису та забезпечити доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку №560.
Додатком 2 до доручення визначено послідовність освітніх рівнів:
кваліфікований робітник - диплом кваліфікованого робітника (НРК 4);
фаховий молодший бакалавр - диплом фахового молодшого бакалавра (НРК 5);
молодший спеціаліст - диплом молодшого спеціаліста (НРК 5.1);
молодший бакалавр - диплом молодшого бакалавра (НРК 5.1);
бакалавр - диплом бакалавра (НРК 6);
спеціаліст - диплом спеціаліста (НРК 7);
магістр - диплом магістра (НРК 8);
доктор філософії - диплом доктора філософії (НРК 8);
доктор філософії - диплом кандидата наук (НРК 8);
доктор мистецтва - диплом доктора мистецтва (НРК 8);
доктор наук - диплом доктора наук (НРК 8.1).
Частиною другою статті 17 Закону України "Про освіту" встановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
За приписами частин першої-третьої статті 40 Закону України "Про освіту", після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
За приписами ст. 13 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", ступеневість професійної (професійно-технічної) освіти громадян визначається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти відповідними рівнями кваліфікації і складністю професій та освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Кожний ступінь навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти має теоретичну і практичну завершеність і підтверджується присвоєнням випускникам (учням) освітньо-кваліфікаційних рівнів "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст" згідно з набутими професійними знаннями, уміннями і навичками.
У статті 15 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту вказано, що випускнику закладу професійної (професійно-технічної) освіти, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії).
Випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійної (професійно-технічної) освіти певного рівня акредитації, може присвоюватись освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст".
У свою чергу, частиною 1 ст. 5 Закону України "Про вищу освіту" визначено рівні та ступені вищої освіти, зокрема, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про вищу освіту" здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
1) молодший бакалавр;
2) бакалавр;
3) магістр;
4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Згідно з ч. 3-4 ст. 5 Закону України "Про вищу освіту", молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90 - 120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 6 Закону №1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Згідно з приписами статті 7 Закону №1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до ЄДЕБО.
Аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що фізична особа вважається такою, яка здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, що відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання необхідного обсягу відповідної освітньої програми та проходження атестації.
Таким чином, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
З матеріалів справи судом встановлено, що 30.06.2021 Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» позивачу видано диплом бакалавра серії НОМЕР_1 за спеціальністю «Інформаційні системи та технології», яким підтверджено здобуття ним першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.
З 01.09.2021 ОСОБА_1 був зарахований на навчання до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення». 24.01.2022 позивача відраховано з числа здобувачів вищої освіти за невиконання індивідуального навчального плану відповідно до наказу №305-с від 24.01.2022. При цьому навчання за освітньою програмою магістра позивач не завершив та диплом магістра не отримував, що підтверджується академічною довідкою №4002 від 26.08.2024.
З 01.09.2024 ОСОБА_1 зараховано на навчання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 126 «Інформаційні системи та технології» на підставі наказу про зарахування №4384-33 від 28.08.2024.
03.09.2024 у Єдиній державній електронній базі з питань освіти сформовано довідку №261047 про здобувача освіти, відповідно до якої поточне здобуття позивачем освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Отже, з наведеного вбачається, що після здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти позивач розпочав навчання для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти, однак не завершив його, оскільки був відрахований із закладу вищої освіти, не пройшов атестацію та не отримав диплом магістра як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму.
Надалі позивач повторно був зарахований на навчання для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти в іншому закладі вищої освіти, у зв`язку з чим під час автоматичного формування довідки в ЄДЕБО було відображено інформацію про порушення послідовності здобуття освіти.
Суд зазначає, що Порядком №560 передбачено саме попереднє здобуття освіти, а не процес навчання без закінчення повного освітнього курсу. Аналогічний припис містить п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
На переконання суду, належним свідоцтвом про здобутий рівень вищої освіти є диплом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має диплом бакалавра, виданий Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», та станом на момент виникнення спірних правовідносин здобуває другий (магістерський) рівень вищої освіти у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Разом із тим, після здобуття ступеня бакалавра позивач уже був зарахований на навчання для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», однак навчання не завершив у зв`язку з відрахуванням та диплом магістра не отримував.
Таким чином, зазначення у довідці від 03.09.2024 №261047 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо позивача відомостей про те, що поточне здобуття ним освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», не відповідає фактичним обставинам справи.
Суд дійшов висновку, що позивач після здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти не здобув другого (магістерського) рівня вищої освіти, оскільки не завершив навчання, не пройшов атестацію та не отримав диплом магістра, а тому його повторне навчання для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти не є порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
При цьому суд вважає необґрунтованим твердження відповідача на те, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО та її корегування належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, оскільки саме МОН України та технічний адміністратор ДП «Інфоресурс» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, натомість навчальний заклад, в якому навчається позивач, виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.
Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24, від 12.11.2025 у справі №620/16629/24, від 14.11.2025 по справі №160/30918/24, від 03.03.2026 у справі №340/7912/24.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДП «Інфоресурс» внести зміни до ЄДЕБО, суд зазначає таке.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 29.10.2025 у справі №200/5372/24 та від 25.11.2025 у справі №160/34591/24, відповідно до якого Міністерство освіти і науки України як розпорядник Єдиної державної електронної бази з питань освіти є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО, визначає вимоги до програмного забезпечення цієї системи та порядок її функціонування, тоді як ДП «Інфоресурс» як технічний адміністратор забезпечує технічне і технологічне функціонування ЄДЕБО відповідно до вимог, установлених Міністерством освіти і науки України.
Верховний Суд дійшов висновку, що саме Міністерство освіти і науки України та технічний адміністратор ДП «Інфоресурс» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, тоді як заклад освіти таких повноважень не має.
Разом із тим, у цій справі Державне підприємство «Інфоресурс» не є відповідачем, а залучене судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Позовні вимоги заявлено до Міністерства освіти і науки України, тоді як ДП «Інфоресурс» не набуло процесуального статусу відповідача.
Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд може покласти обов`язок вчинити певні дії лише на відповідача - суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються.
З огляду на те, що належним відповідачем у даному спорі є Міністерство освіти і науки України як розпорядник ЄДЕБО, яке визначає порядок функціонування зазначеної системи та є володільцем інформації, що міститься в ній, суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення відповідного обов`язку саме на Міністерство освіти і науки України.
Натомість підстави для задоволення позовної вимоги в частині зобов`язання Державного підприємства «Інфоресурс» внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відсутні, оскільки останнє не є відповідачем у справі, а бере участь у ній як третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору.
А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України, суму судового збору у розмірі 1211,20 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2. ст.10 Закону України «Про освіту»» зазначення «Ні, порушує».
Зобов`язати Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ - 38621185) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (пр-кт Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 38621185) суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.
Судове рішення № 138582068, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 29.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/3083/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: