Рішення № 138582047, 29.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Київ справа №320/58273/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незастосування при перерахунку позивачу пенсії за віком абзацу 3 частини 4 статті 42, абзацу 3 частини 1 статті 40, частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, із виключенням з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, періоду з 01.11.2008 по 30.11.2008, з моменту призначення пенсії за віком;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, із виключенням з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, періодів страхового стажу підряд, які в сумі складають не більше як 10 відсотків тривалості його страхового стажу, врахованому в одинарному розмірі, у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 01.11.1993 по 31.12.1993, з 01.12.2002 по 31.12.2002, з 01.05.2004 по 30.06.2005, з 01.02.2006 по 30.06.2006, з 01.01.2007 по 31.07.2008, з моменту призначення пенсії за віком;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України № 124 від 20 лютого 2019 року та №185 від 23.02.2024 року з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки, збільшивши підвищений з 01.03.2023 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2016-2018 роки), з 1 березня 2024 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 справу прийнято до провадження судді Лапія С.М. та призначено розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідач щодо незастосування при перерахунку позивачу пенсії за віком абзацу 3 частини 4 статті 42, абзацу 3 частини 1 статті 40, частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 з 15.10.2008 року призначено пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково - технічну діяльність», з 01.03.2019 позивача на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» автоматично переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії позивача від 24.05.2024 та листа Головного управління від 22.07.2024 №29386-28238/Р-02/8-2600/24 для розрахунку пенсії за віком включено період заробітку після 25.10.2008, а саме з 01.11.2008 по 30.11.2008, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії відповідачем не включено періоди страхового стажу підряд, які в сумі складають не більше як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі - з 01.11.1993 по 31.12.1993, з 01.12.2002 по 31.12.2002, з 01.05.2004 по 30.06.2005, з 01.02.2006 по 30.06.2006, з 01.01.2007 по 31.07.2008, а також позивачу не був проведений перерахунок пенсії за віком з 01.03.2024 відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року.

На численні заяви позивача до Головного управління щодо перерахунку пенсії, листами відповідач відмовив у задоволенні заяв.

Позивач, вважаючи оскаржувані дії відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 вищезазначеного Закону визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав законної сили з 01.01.2004.

Статтею 8 цього Закону передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Приписами ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, зокрема, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 Серія НОМЕР_1 , він у період з 11.01.2007 по 08.09.2008 працював на посаді заступника директора з науково-технічної роботи в ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва». З копії трудової книжки вбачається, що позивач у період з 01.11.2008 по 30.11.2008 не працював. ОСОБА_1 з 15.10.2008 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково - технічну діяльність».

Таким чином, відповідачем безпідставно включено період, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії з 01.11.2008 по 30.11.2008.

Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, із виключенням з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, періоду з 01.11.2008 по 30.11.2008, з моменту призначення пенсії за віком, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, із виключенням з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, періодів страхового стажу підряд, які в сумі складають не більше як 10 відсотків тривалості його страхового стажу, врахованому в одинарному розмірі, у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 01.11.1993 по 31.12.1993, з 01.12.2002 по 31.12.2002, з 01.05.2004 по 30.06.2005, з 01.02.2006 по 30.06.2006, з 01.01.2007 по 31.07.2008, з моменту призначення пенсії за віком, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 та 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

З матеріалів справи встановлено, що у період з 01.07.2000 по дату виходу позивача на пенсію 15.10.2008, його страховий стаж складав 41 місяць, що є меншим від 60 місяців.

Згідно абз. 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9, 14, 15 і 16 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Отже, за вибором позивача, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Відповідачем не надано доказів того, що період з 01.11.1993 по 31.12.1993, з 01.12.2002 по 31.12.2002, з 01.05.2004 по 30.06.2005, з 01.02.2006 по 30.06.2006, з 01.01.2007 по 31.07.2008, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії був обраний позивачем самостійно.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України № 124 від 20 лютого 2019 року та №185 від 23.02.2024 року з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки, збільшивши підвищений з 01.03.2023 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2016-2018 роки), з 1 березня 2024 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України №1058-IV затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі - Порядок №124).

Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно абз. 2 п. 2. Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону України №1058-IV.

Відповідно до п.4. Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К=(ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% + 1,

100%

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100 % - 100 %,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Тобто, для перерахунку пенсії з метою індексації не застосований вказаний вище множник Зс. Натомість у формулі перерахунку пенсії із зазначеною метою вказано показники зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні та споживчих цін за попередній рік (у відсотках).

Згідно пункту 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 Деякі питання пенсійного забезпечення громадян (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст. 785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Відповідно до п.6. Порядку №124 під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.

Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №168) установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

Абзацом 3 п. 2 Постанови визначено, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не здійснив індексацію її пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з мотивів, що застосований під час зміни виду пенсії показник середньої заробітної плати в Україні, з якого сплачено страхові внески за 2016-2018 роки, перевищує показник середньої заробітної плати в Україні, що порушує вимоги ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV, з якою установлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Отже, відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії позивача застосовуючи коефіцієнти показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії та коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024.

Враховуючи, що відсутні належні, достовірні та допустимі докази здійснення перерахунку пенсії зі збільшенням показнику середньої заробітної плати, який застосовується при обчисленні за 2016-2018 роки та з 01.03.2024 індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та підстав для їх задоволення.

Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 1211,20грн. (квитанція від 27.11.2024).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підлягає судовий збір у розмірі 1211,20грн.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незастосування при перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком абзацу 3 частини 4 статті 42, абзацу 3 частини 1 статті 40, частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, із виключенням з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, періоду з 01.11.2008 по 30.11.2008, з моменту призначення пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, із виключенням з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, періодів страхового стажу підряд, які в сумі складають не більше як 10 відсотків тривалості його страхового стажу, врахованому в одинарному розмірі, у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 01.11.1993 по 31.12.1993, з 01.12.2002 по 31.12.2002, з 01.05.2004 по 30.06.2005, з 01.02.2006 по 30.06.2006, з 01.01.2007 по 31.07.2008, з моменту призначення пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України № 124 від 20 лютого 2019 року та №185 від 23.02.2024 року з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки, збільшивши підвищений з 01.03.2023 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2016-2018 роки), з 1 березня 2024 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.