Ухвала суду № 138581431, 28.07.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

28 липня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3003/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення нового строку для подання звіту за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 82% до 70% від сум грошового забезпечення та зобов`язати перерахувати та виплатити без обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 82% грошового забезпечення з 01.01.2016 р. з урахуванням раніше проведених виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою; 2) визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області щодо зазначення в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 15.05.2017 р. №703002595 розмір надбавки за вислугу років 40% та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 50% з 01.01.2016 р., здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.

Рішенням від 25.01.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 82% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 82% грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше проведених виплат. В решті позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 24 лютого 2021 року.

29 червня 2026 року позивач подав до суду заяву, в якій з посиланням на ч. 11 ст. 382-3 КАС України просить встановити новий строк для подання звіту у цій справі. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 13.03.2026, відповідно до якого заборгованість за перерахованою пенсією становить 62085,24 грн. Однак рішення суду у цій справі не виконується.

Подана ОСОБА_1 заява розглянута у встановлений нормами КАС України строк з урахуванням періоду перебування головуючого судді Ващиліна Р.О. у відпустці.

Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву, суд зазначає наступне.

Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.

Так, ч. 1 ст. 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, процесуальними нормами встановлено право позивача звертатися до адміністративного суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України з проханням зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у справі.

Таким правом скористався ОСОБА_1 27 квітня 2026 року. За результатами розгляду поданої позивачем заяви Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.05.2026 зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області протягом 30 календарних днів з дати отримання такої ухвали подати звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі №260/3003/20.

На виконання зазначеної ухвали 04 червня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області подало до суду звіт про виконання рішення №0700-0902-8/35541 від 03.06.2026, в якому повідомило про виконання рішення суду у справі №260/3003/20 в повному обсязі.

За результатами розгляду поданого відповідачем звіту Закарпатський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що наведені в ньому аргументи та заходи, які вживаються для виконання судового рішення в цій справі, є ґрунтовними. З огляду на що ухвалою від 10 червня 2026 року поданий Головним управлінням Пенсійного фонду в Закарпатській області звіт був прийнятий.

Така ухвала позивачем оскаржена не була та набрала законної сили.

Незважаючи на це, 29 червня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду заяву в порядку ч. 11 ст. 382-3 КАС України, в якій просить суд встановити новий строк для подання звіту у цій справі. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 13.03.2026, відповідно до якого заборгованість за перерахованою пенсією становить 62085,24 грн та залишається невиплаченою.

З цього приводу суд звертає увагу позивача на те, що норми ч. 11 ст. 382-3 КАС України не передбачають право особи звертатися до суду із заявою про встановлення нового строку для подання звіту. Натомість вказана процесуальна норма передбачає повноваження саме суду на встановлення нового строку для подання звіту, якщо за результатами розгляду звіту суб`єкта владних повноважень він дійде висновку про виконання рішення не в повному обсязі.

В даному випадку суд не вбачає підстав для застосування такої процесуальної норми, оскільки за результатами поданого 04 червня 2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду в Закарпатській області звіту було встановлено обґрунтованість заявлених у ньому тверджень та необхідність його прийняття у повному обсязі.

Суд також зазначає, що у поданій 29 червня 2026 року заяві ОСОБА_1 не навів будь-яких нових обставин, що не були досліджені судом під час розгляду раніше поданого відповідачем в цій справі звіту. Так, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 13.03.2026 був також долучений позивачем до заяви від 27.04.2026 та розглядався судом при прийняття рішення за наслідками розгляду звіту.

Право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантується ст. 55 Конституції України. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України). Досягнення зазначеного завдання ускладнюється наявністю такого явища, як зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві.

У КАС України не визначено поняття зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві. Однак зазначається, що учасники справи мають добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (ч. 2 ст. 44 КАС України). Схожа норма міститься у ч. 1 ст. 45 КАС України, в якій вказується, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Добросовісність у відповідному контексті слід розуміти як використання правових важелів процесуального статусу сторони виключно для досягнення встановленої законом процесуальної мети.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 КАС з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Про заборону зловживання процесуальними правами йдеться і в нормах міжнародних актів, і в рішеннях Європейського суду з прав людини. У ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» регламентується, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 є живим інструментом, який комплексно застосовується під час захисту прав свобод та інтересів людини. Конвенційне положення ст. 17 окреслює заборону зловживання правами.

У правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 10 вересня 2021 року у справі №766/20776/17, під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 826/9751/14 зазначено, що зловживання правом на подання скарги становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого вся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, відмінною від захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Серед таких зловживань можна виокремити подання сутяжницьких, завідомо безпідставних (явно необґрунтованих) позовів або скарг.

Отже, наведений у ч. 2 ст. 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, а суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Тобто, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

З врахуванням вищенаведених обставин справи та процесуальних норм, суд вважає повторне подання ОСОБА_1 заяви для вирішення питання, що вже було розглянуто судом по суті, за відсутності інших підстав або нових обставин, зловживанням своїми процесуальними правами, спрямованими на перевантаження роботи суду.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 45 КАС України).

В постанові від 06 липня 2023 року у справі №640/11396/19 Верховний Суд зазначив про те, що право на доступ до правосуддя не повинне використовуватись учасником справи всупереч завданню адміністративного судочинства. Зловживання процесуальними правами є несумісним з правом на доступ до суду і в разі встановлення таких зловживань відповідна заява підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне повернути подану ОСОБА_1 29.06.2026 заяву без розгляду.

Керуючись статтями 45, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 від 29.06.2026 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,, - повернути без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін