Рішення № 138581132, 29.07.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/17111/24

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах державив особі Житомирської обласної військової (державної) адміністрації, Державної екологічної інспекції Поліського округу до Брониківської сільської ради, Дочірнього підприємства "Звягельський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Брониківської сільської ради щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» в частині площею 84 та закріплення їх в натурі (на місцевості) та Дочірнього підприємства «Звягельський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» в частині площею 13,9917 га та закріплення їх в натурі (на місцевості);

- зобов`язати Брониківську сільську раду відповідно до вимог законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» площею 84 га та закріплення їх в натурі (на місцевості); дочірнє підприємство «Звягельський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради відповідно до вимог законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» площею 13,9917 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Брониківською сільською радою та дочірнім підприємством «Звягельський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради не вжито заходів щодо визначення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» та встановлення їх в натурі (на місцевості), у зв`язку з чим відомості про земельну ділянку, на якій розташований вказаний заказник, не внесено до Державного земельного кадастру, кадастровий номер даної земельної ділянки відсутній, що створює загрозу нецільового використання території та об`єкта природно - заповідного фонду, здійснення в межах об`єкта природного - заповідного фонду забороненої господарської діяльності та можливість незаконного відчуження земельної ділянки під таким об`єктом. Отже, необхідність звернення до суду з вказаним позовом обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природнозаповідного фонду.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2025 ухвалу суду від 16.09.2024 про повернення позовної заяви у справі скасовано та направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень статей 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно із частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ландшафтний заказник місцевого значення «Зелена лагуна» створено на площі 97,9917 га згідно рішення Житомирської обласної ради від 08.10.2020 №2042 з метою охорони та збереження ділянок слабохвилястлої рівнини річок Тні і Теньки, а також видів рослин та тварин, занесених у Червону книгу України, рідкісних рослинних угруповань занесених у Зелену книгу України.

Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Зелена лагуна» затверджено т.в.о. начальника управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації у 2020 році.

Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації з метою забезпечення режиму охорони ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» видано охоронні зобов`язання, зокрема: 28.10.2020 за №239 - Брониківській об`єднаній територіальній громаді частина ландшафтного заказника площею 84 га (землі водного фонду), 19.10.2020 за №239 - ДП «Новоград-Волинський лісгосп АПК» (наразі - ДП «Звягельський лісгосп АПК».

Відповідно до вказаних охоронних зобов`язань Брониківська об`єднана територіальна громада та ДП «Звягельський лісгосп АПК» беруть на себе зобов`язання дотримуватися встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду, не здійснювати у межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкта) природно-заповідного фонду, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно-заповідного фонду.

В той же час, опрацюванням наявної у прокуратурі інформації установлено, що відомості про визначення меж та встановлення їх в натурі (на місцевості) об`єкту природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна», відсутні.

Так, за інформацією Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної військової адміністрації № 1955/1-9/2-4-1635 від 05.08.2024 інформація про встановлення меж на місцевості об`єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» шляхом розроблення технічної документації із землеустрою - відсутня.

Відсутність визначених меж Заказника підтверджується і листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №10-6-0.9- 3151/2-24 від 09.08.2024, відповідно до якого управління Держгеокадастру зазначає, що проектна документація стосовно ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» до управління не надходила.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом ст.131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене ст.ст.2, 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з вимогами ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Відповідно до ч.4 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даному ж випадку, ключовою підставою для визначення права прокурора на звернення до суду з цим позовом є встановлення факту невжиття Житомирською обласною військовою (державною) адміністрацією, Державною екологічною інспекцією Поліського округу дій щодо захисту інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі: в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (ч.1 ст.19 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.43 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність.

Згідно зі ст.44 Земельного кодексу України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

При цьому, за правилами ст.45 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначені Законом України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 року №2456-XII (далі Закон №2456-XII).

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.7 вказаного Закону, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Приписами ч.5 ст.38 Закону №2456-XII визначено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Згідно ч.ч.3 та 5 ст.53 вказаного Закону, рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання. При цьому, межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч.3 ст.60 Закону №2456-XII, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Закон України "Про землеустрій" 22.05.2003 року №858-IV (далі Закон №858-IV) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Згідно з ч.1 ст.25 вказаного Закону, документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Відповідно до ч.1 ст.26 вказаного Закону, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

За правилами ст.47 Закону №858-IV, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

У ст.12 Земельного кодексу України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад, до яких, серед іншого, належить розпоряджання землями територіальних громад.

Згідно п.34 та п.37 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

Статтею 60 Закону України Про природно-заповідний фонд України встановлено, що охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

У відповідності до ст. 26 Закону України Про землеустрій замовниками документації із землеустрою можуть бути землекористувачі.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що саме на відповідачів покладається обов`язок щодо забезпечення проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Суд встановив, що відповідачами межі ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» не встановлено та не закріплено їх в натурі (на місцевості).

Відсутність вчинення таких заходів свідчить про протиправну бездіяльність відповідачів, що, зважаючи на правовий статус території природно-заповідного фонду, порушує встановлений порядок його охорони та використання.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані відповідачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки докази про такі судові витрати суду не надано, то підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в (вул. Святослава Ріхтера, 11,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 02909950) інтересах держави в особі Житомирської обласної військової (державної) адміністрації (майдан. Ім. С.П. Королбова, 1, м. Житомир, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00022489) , Державної екологічної інспекції Поліського округу ( вул. Леха Качинського, 12а, м. Житомир, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 42163803) до Брониківської сільської ради (вул. Центральна, 22,с. Романівка, Звягельський р-н, Житомирська обл.,11774. РНОКПП/ЄДРПОУ: 04348800), Дочірнього підприємства "Звягельський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (вул. Ярослава Остапчука, 9,м. Звягель, Звягельський р-н, Житомирська обл.,11706. РНОКПП/ЄДРПОУ: 30816653) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Брониківської сільської ради щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» в частині площею 84 та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Брониківську сільську раду відповідно до вимог законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» площею 84 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Визнати протиправною бездіяльність Дочірнього підприємства "Звягельський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» в частині площею 13,9917 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Дочірнє підприємство "Звягельський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради відповідно до вимог законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» площею 13,9917 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

29.07.26