Рішення № 138580960, 29.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 рокуСправа №160/13256/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області (далі - ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відмови подати на розгляд уповноваженої комісії довідку за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області подати на розгляд уповноваженої комісії довідку за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 проходив службу в підрозділах МВС, МНС, ДСНС України на посадах середнього та старшого начальницького складу в період з 14.01.2001 до 29.08.2025. Після звільнення, керуючись листом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 09.09.2025 №4901-8839/4911 «Про підготовку та надання документів щодо встановлення статусу учасника бойових дій звільненим співробітникам», позивач підготував та подав документи для встановлення статусу учасника бойових дій. На підтвердження своєї безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України за період з 24.02.2022 до 29.08.2025 позивач надав, зокрема: копії повідомлень про виникнення або загрозу виникнення надзвичайних ситуацій (подій), не пов`язаних із пожежами, та ліквідацію їх наслідків; копії повідомлень про виникнення надзвичайних ситуацій (надзвичайних подій), пов`язаних із пожежами, та ліквідацію їх наслідків; витяги з книг служби відділення оперативного зв`язку 6 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС у Дніпропетровській області; документи щодо його участі у виконанні завдань 22.03.2022, 15.08.2024, 06.09.2024, 25.04.2025 та 13.06.2025. Наведені документи подані до комісії ГУ ДСНС у Дніпропетровській області з питань попереднього розгляду документів щодо встановлення статусу учасника бойових дій. За результатами розгляду комісія дійшла висновку про відсутність підстав для направлення матеріалів до Комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. Підставами такого висновку зазначено, що: книга служби відділення оперативного зв`язку містить додаткові графи «Старший МОГ» та «Члени МОГ», які відсутні у формі книги, наведеній у додатку 9 до наказу МВС України від 10.02.2022 №116, у зв`язку з чим комісія визнала неможливим використання зазначеної книги як основного документа; повідомлення про виникнення та ліквідацію надзвичайних ситуацій не віднесені до переліку документів, наведеного у додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі Порядок №413). Надалі позивач самостійно звернувся до Державної служби України з надзвичайних ситуацій із заявою про надання статусу учасника бойових дій. За результатами засідання комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, оформленого протоколом від 05.03.2026 №48, позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій з мотивів відсутності документів, визначених пунктом 4 Порядку №413. Позивач зазначає, що документи, подані позивачем, у своїй сукупності підтверджують його безпосередню участь у ліквідації наслідків ворожих обстрілів, реагуванні на надзвичайні ситуації, спричинені збройною агресією російської федерації, та виконанні завдань із забезпечення оборони України і захисту населення. Фактично підставою для відмови стало лише те, що окремі документи не названі серед документів, наведених у додатку 6 до Порядку № 413, а книга служби містить додаткові графи. Водночас, такі обставини самі по собі не свідчать про відсутність у позивача права на отримання статусу учасника бойових дій та не спростовують встановлених документами фактів його безпосередньої участі у заходах, передбачених законом.

Ухвалою суду від 25.05.2026 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

08.06.2026 до суду від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ДСНС у Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДСНС у Дніпропетровській області із заявою про оформлення довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою, встановленою додатком 6 до Порядку №413. За результатами розгляду вказаної заяви відповідач рішенням, оформленим протоколом засідання комісії ГУ ДСНС у Дніпропетровській області з питань попереднього розгляду документів щодо встановлення статусу учасника бойових дій від 18.11.2025 №19 та листом від 25.11.2025 №491-11830/4911, відмовив у оформленні такої довідки з підстав ненадання ОСОБА_1 достатніх відомостей про те, що він здійснював заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з наказами Головнокомандувача Збройних Сил України за вказані періоди. ОСОБА_1 , обґрунтовуючи своє право на отримання спірної довідки, пов`язує із його залученням у період дії воєнного стану до ліквідації наслідків ракетних обстрілів, а також наслідків ударів безпілотними літальними апаратами у Дніпропетровській області, а також залученням до участі у заходах, пов`язаних з ліквідацією наслідків обстрілів російською федерацією по цивільній інфраструктурі на території Дніпропетровської області (Павлоградський район). Відповідач наголошує, що законодавець у кожному випадку пов`язує надання статусу учасника бойових дій із фактичною участю у збройному протистоянні, яка має ознаки безпосередності, тобто особистого виконання бойових (службових) завдань у складі військових формувань під час здійснення відповідних заходів. Йдеться не про будь-яке виконання обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, а про реальне та особисте залучення до виконання завдань, безпосередньо пов`язаних із відсіччю та стримуванням збройної агресії, що за своїм змістом і характером передбачають підвищений рівень небезпеки для життя і здоров`я військовослужбовця. Виконання завдань забезпечувального, чергового чи охоронного характеру, навіть у період дії воєнного стану, саме по собі не може ототожнюватися з такою безпосередньою участю. При цьому, зміст поняття «безпосередня участь» підлягає системному тлумаченню у взаємозв`язку з нормативними актами, прийнятими на виконання Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХII (далі Закон №3551-ХII), які визначають порядок підтвердження такої участі та критерії її встановлення. У цьому контексті територіальна складова не є самостійно встановленим обмеженням, а виступає елементом правової моделі, відповідно до якої безпосередність участі пов`язується з виконанням бойових (спеціальних) завдань у межах районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених у встановленому порядку. Відсутність встановленого факту виконання завдань у таких районах виключає можливість визнання відповідної діяльності, як безпосередньої участі, у розумінні пункту 19 частини 1 статті 6 Закону №3551-XII. Відповідач звертає увагу, що сам факт запровадження воєнного стану на всій території У країни та його тривалий характер не є визначальним для оцінки участі особи в бойових діях. Правовий режим воєнного стану є загальнодержавним, однак райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються окремими рішеннями уповноважених суб?єктів та мають конкретний територіальний характер. Отже, нормативне регулювання розмежовує загальну дію воєнного стану та конкретні території, які мають статус районів ведення воєнних (бойових) дій. Водночас, матеріалами справи та іншими долученими документами, не підтверджується факт виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень як особі, яка брала безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, перебуваючи в районах їх ведення у період здійснення зазначених заходів. З огляду на нормативне розмежування розмірів додаткової винагороди, виплата, яку отримував позивач (від 10 000 до 30 000 грн) свідчить виключно про участь позивача у заходах з ліквідації наслідків актів збройної агресії (ракетних ударів та/або ударів безпілотних літальних апаратів, ударів реактивними системами залпового вогню, мінування територій), на територіях, які знаходяться поза районами ведення бойових (воєнних) дій у період дії воєнного стану, однак не підтверджує його безпосередньої участі у бойових діях або заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави за умови перебування у визначених районах їх ведення. Крім того, відповідач наголошує, що позивач у спірний період проходив службу цивільного захисту в 6 державному пожежно-рятувальному загоні ГУ ДСНС у Дніпропетровській області та залучався для участі у ліквідації наслідків ракетних обстрілів, проведення аварійно-відновлювальних та інших невідкладних робіт на території Павлоградського району Дніпропетровської області. Разом із тим, відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних бойових дій», чинних у період проходження позивачем служби, Павлоградський район Дніпропетровської області не визначався як район ведення воєнних (бойових) дій. Запровадження та дія воєнного стану на всій території України не ототожнюються з веденням активних бойових дій у кожному регіоні держави. Також, відповідач вказує, що чинним законодавством не передбачено ведення книг служби відділення оперативного зв`язку та книг служби чергової зміни в аварійно-рятувальних загонах. Книга служби відділення оперативного зв`язку 6 ДПРЗ та книга служби чергової зміни 6 ДПРЗ містить інформацію, яка не стосується предмета доказування в судовій справі і не допомагає встановити обставини, що мають значення для її вирішення. Такий доказ не підтверджує і не спростовує факти, які потрібно довести для ухвалення рішення. Вказані книги не підтверджують безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. ОСОБА_1 залучався до складу мобільної оперативної групи - це особовий склад, призначений для проведення оцінки обстановки, організації взаємодії і координації дій залучених сил безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації (небезпечної події) або на місці гасіння пожежі. Відсутність установленого факту виконання позивачем обов`язків служби цивільного захисту у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, а також відсутність у матеріалах справи інформації та документів, передбачених законодавством і локальними актами, які підтверджують перебування у складі діючих угруповань або в районах ведення бойових дій), виключає виникнення у відповідача обов`язку щодо оформлення та видачі довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах цивільного захисту.

Наказом ГУ ДСНС у Дніпропетровській області від 29.08.2025 №493 (по особовому складу) згідно з Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров`я) підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , з 29.08.2025.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Комісія ГУ ДСНС у Дніпропетровській області листом від 25.11.2025 №491-11830/4911 «Про розгляд документів щодо визначення статусу учасника бойових дій» зазначила про відсутність підстав щодо встановлення ОСОБА_1 статусу учасник бойових дій.

В обґрунтування такої відмови відповідачем зазначено, що книга служби відділення оперативного зв`язку 6 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС у Дніпропетровській області доповнена графами «Старший МОГ», «Члени МОГ», в яких зазначені прізвище та ініціали позивача, зазначені графи відсутні в зразку, наведеному в додатку 9 до Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах цивільного захисту, затвердженого наказом МВС України від 10.02.2022 №116, на підставі якого створювалась відповідна книга служби відділення оперативного зв`язку 6 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, тому в даному випадку ця книга служби не може бути основним документом, на підставі якого визначається статус учасника бойових дій за участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України. Повідомлення про виникнення або загрозу виникнення НС (події) (не пов`язаної з пожежею) та ліквідації її наслідків, повідомлення про виникнення НС (НП), пов`язаної з пожежею та ліквідації її наслідків на території Дніпропетровської області, не включене в перелік документів, зазначених в додатку 6 до Порядку №413, на підставі яких видається довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Після чого, позивач звернувся до Державної служби України з надзвичайних ситуацій із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій, додавши до заяви відповідні документи.

Рішенням комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій, оформленим протоколом від 05.03.2026 №48, постановлено відмовити ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю документів, визначених пунктом 4 Порядку №413.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що для надання документів, визначених підпунктом 4 пункту 4 Порядку №413, Державна служба України з надзвичайних ситуацій направила до ГУ ДСНС у Дніпропетровській області запит. Листом від 17.02.2026 №491-1713/4911 ГУ ДСНС у Дніпропетровській області надало інформацію про відсутність підстав для видачі ОСОБА_1 довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у поданні на розгляд уповноваженої комісії довідки за формою згідно з додатком 6 Порядку №413 для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

У зв`язку зі збройною агресією рф проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України, затвердженими законами України, який діє на час розгляду цієї справи.

Суспільні відносини з приводу набуття громадянином правового статусу учасника бойових дій регламентовані, зокрема, приписами Закону №3551-ХІІ.

Згідно зі статтею 5 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Приміткою до статті 5 Закону №3551-ХІІ встановлено, що перелік підрозділів, які входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Аналіз наведених положень свідчить, що законодавець у кожному випадку пов`язує надання статусу учасника бойових дій із фактичною участю у збройному протистоянні, яка має ознаки безпосередності, тобто особистого виконання бойових (службових) завдань у складі військових формувань під час здійснення відповідних заходів. Йдеться не про будь-яке виконання обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, а про реальне та особисте залучення до виконання завдань, безпосередньо пов`язаних із відсіччю та стримуванням збройної агресії, що за своїм змістом і характером передбачають підвищений рівень небезпеки для життя і здоров`я військовослужбовця. Виконання завдань забезпечувального, чергового чи охоронного характеру, навіть у період дії воєнного стану, саме по собі не може ототожнюватися з такою безпосередньою участю.

При цьому, зміст поняття «безпосередня участь» підлягає системному тлумаченню у взаємозв`язку з нормативними актами, прийнятими на виконання Закону №3551-ХІІ, які визначають порядок підтвердження такої участі та критерії її встановлення. У цьому контексті територіальна складова не є самостійно встановленим обмеженням, а виступає елементом правової моделі, відповідно до якої безпосередність участі пов`язується з виконанням бойових (спеціальних) завдань у межах районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених у встановленому порядку. Відсутність встановленого факту виконання завдань у таких районах виключає можливість визнання відповідної діяльності як безпосередньої участі у розумінні пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.

Подібний підхід щодо обов`язковості встановлення у сукупності, зокрема, функціональної та територіальної ознак застосований Верховним Судом, зокрема, у постанові від 29.03.2024 у справі №440/3321/23 та підтриманий Верховним Судом у постанові від 17.02.2026 у справі №200/7237/24.

Механізм надання статусу учасника бойових дій визначений Порядком № 413.

Згідно з положеннями підпункту 4 пункту 4 Порядку № 413 підставою для надання статусу учасника бойових дій для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, є довідка за формою згідно з додатком 6.

Заявники, зазначені в абзаці першому цього підпункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку № 413, для надання статусу учасника бойових дій документи подаються командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації стосовно заявників, зазначених в пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону, або самостійно заявником з їх числа у разі неподання документів командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації.

Водночас, пунктом 8 Порядку №413 встановлено, що для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 або додатком 7.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій заявник подає комісії (міжвідомчій комісії) заяву.

Заява може подаватися:

у паперовій формі за формою згідно з додатком 8:

безпосередньо комісії (міжвідомчій комісії), у тому числі шляхом надсилання засобами поштового зв`язку;

через центр (заявниками з числа осіб, зазначених у пунктах 21 та 25 частини першої статті 6 Закону);

в електронній формі заявниками з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону засобами Порталу Дія (для законних представників або уповноважених осіб зазначених осіб за наявності технічної можливості) або засобами Реєстру.

Подати заяву в електронній формі засобами Порталу Дія може громадянин України, засобами Реєстру - громадянин України, іноземець або особа без громадянства (за наявності реєстраційного номеру облікової картки платника податків).

Заявники, рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій яким приймається відповідними комісіями розвідувальних органів, можуть подавати заяву на адресу такої комісії виключно у паперовій формі за формою згідно з додатком 8.

Пунктом 14 Порядку № 413 визначено, що до заяви в електронній формі додаються за наявності електронні копії оригіналів паперових документів, визначених підпунктами 1-4 пункту 4 цього Порядку, шляхом їх завантаження заявником для подальшого опрацювання комісією.

У разі відсутності документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 4 цього Порядку, вони витребовуються комісіями у порядку, передбаченому пунктом 22 цього Порядку.

Відповідно до пункту 19 Порядку №413 рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій приймається комісіями - стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 413 комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 із відповідним змістом про участь особи у заходах, визначених пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, є необхідною передумовою для позитивного вирішення питання щодо надання статусу учасника бойових дій відповідною комісією. Водночас підстави внесення інформації до такої довідки та її зміст підлягають перевірці на відповідність вимогам законодавства, у тому числі в межах здійснення судового контролю за рішеннями суб`єктів владних повноважень.

Обов`язок командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу) або іншого керівника підприємства, установи та організації щодо подання такої довідки виникає лише за умови наявності підтверджених належними документами фактів безпосередньої участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Суд при цьому наголошує, що командир (начальник) військової частини, (органу, підрозділу) або іншого керівника підприємства, установи та організації, оформлюючи довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413, не здійснює оцінку доцільності чи обґрунтованості надання статусу учасника бойових дій, оскільки такі повноваження належать відповідній комісії. Його функція полягає у внесенні до довідки відомостей про участь військовослужбовця у відповідних заходах та оформленні її на підставі наявних документів, що підтверджують виконання завдань, передбачених пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.

Судом установлено, що Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Комісія ГУ ДСНС у Дніпропетровській області листом від 25.11.2025 №491-11830/4911 «Про розгляд документів щодо визначення статусу учасника бойових дій» зазначила про відсутність підстав щодо встановлення ОСОБА_1 статусу учасник бойових дій.

В обґрунтування такої відмови відповідачем зазначено, що книга служби відділення оперативного зв`язку 6 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС у Дніпропетровській області доповнена графами «Старший МОГ», «Члени МОГ», в яких зазначені прізвище та ініціали позивача, зазначені графи відсутні в зразку, наведеному в додатку 9 до Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах цивільного захисту, затвердженого наказом МВС України від 10.02.2022 №116, на підставі якого створювалась відповідна книга служби відділення оперативного зв`язку 6 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, тому в даному випадку ця книга служби не може бути основним документом, на підставі якого визначається статус учасника бойових дій за участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України. Повідомлення про виникнення або загрозу виникнення НС (події) (не пов`язаної з пожежею) та ліквідації її наслідків, повідомлення про виникнення НС (НП), пов`язаної з пожежею та ліквідації її наслідків на території Дніпропетровської області, не включене в перелік документів, зазначених в додатку 6 до Порядку №413, на підставі яких видається довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Після чого, позивач звернувся до Державної служби України з надзвичайних ситуацій із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій, додавши до заяви відповідні документи.

Рішенням комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій, оформленим протоколом від 05.03.2026 №48, постановлено відмовити ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю документів, визначених пунктом 4 Порядку №413.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що для надання документів, визначених підпунктом 4 пункту 4 Порядку №413, Державна служба України з надзвичайних ситуацій направила до ГУ ДСНС у Дніпропетровській області запит. Листом від 17.02.2026 №491-1713/4911 ГУ ДСНС у Дніпропетровській області надало інформацію про відсутність підстав для видачі ОСОБА_1 довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413.

Позивач, обґрунтовуючи своє право на отримання статусу учасника бойових дій, зазначає, що в період проходження служби під час дії правового режиму воєнного стану він безпосередньо залучався до виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, а саме до ліквідації наслідків ракетних ударів та ударів безпілотними літальними апаратами по території Дніпропетровської області.

Зокрема, позивач зазначає про свою участь у ліквідації наслідків таких надзвичайних подій:

- 22.03.2022 м. Павлоград, вул. Станційна (ліквідація наслідків ракетного удару);

- 15.08.2024 м. Павлоград, вул. Корольова, 1а (ліквідація наслідків вибуху та детонації вибухонебезпечних предметів);

- 06.09.2024 м. Павлоград, вул. Терьошкіна (ліквідація наслідків влучання ракети, імовірно типу «Іскандер», у будівлю);

- 25.04.2025 м. Павлоград, вул. Преображенська, 22 (ліквідація наслідків влучання БПЛА у житловий будинок);

- 13.06.2025 Павлоградський район, Межиріцька сільська територіальна громада, с. Булахівка, вул. Зв`язківців, 3 (ліквідація наслідків вибуху, ймовірно спричиненого балістичною ракетою).

На підтвердження зазначених обставин позивачем надано повідомлення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації (події), не пов`язаної з пожежею, та ліквідацію її наслідків, повідомлення про виникнення надзвичайної ситуації (надзвичайної події), пов`язаної з пожежею, та ліквідацію її наслідків на території Дніпропетровської області за вказані дати, а також витяги з книг служби відділення оперативного зв`язку 6 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.

Крім того, позивачем долучено книгу служби відділення оперативного зв`язку 6 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, записи якої містять відомості про його залучення члена мобільної оперативної групи до реагування на зазначені надзвичайні події.

На думку позивача, наведені документи у своїй сукупності підтверджують факт його безпосередньої участі у виконанні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, а тому є належними та допустимими доказами на підтвердження його права на отримання статусу учасника бойових дій.

Суд також звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (далі - Постанова №1364), якою встановлено механізм формування єдиного переліку таких територій. Відповідно до зазначеної постанови перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за погодженням з Міністерством оборони України на підставі пропозицій відповідних військових адміністрацій; у ньому визначаються дати початку та завершення бойових дій або тимчасової окупації, а сам перелік підлягає регулярному оновленню.

Сам факт запровадження воєнного стану на всій території України та його тривалий характер не є визначальним для оцінки участі особи в бойових діях. Правовий режим воєнного стану є загальнодержавним, однак райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються окремими рішеннями уповноважених суб`єктів та мають конкретний територіальний характер.

Отже, нормативне регулювання чітко розмежовує загальну дію воєнного стану та конкретні території, які мають статус районів ведення воєнних (бойових) дій.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту наказом Міністерства внутрішніх справ України затверджено Порядок та умови виплати особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)», затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №35 (далі Порядок №35), яким диференційовано додаткову винагороду залежно від характеру виконуваних завдань.

Відповідно до пункту 2 Порядку №35 на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується в розмірах: до 10 000 гривень; до 30 000 гривень; до 50 000 гривень; до 100 000 гривень.

1) до 10 000 гривень - особам пропорційно в розрахунку на місяць, а тим із них, які залучені до виконання завдань з ліквідації наслідків актів збройної агресії (ракетних ударів та/або ударів безпілотних літальних апаратів, ударів реактивними системами залпового вогню, мінування територій) (далі - завдання), на територіях, які знаходяться поза районами ведення бойових (воєнних) дій, розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у виконанні таких завдань;

2) до 30 000 гривень - особам, які проходять службу (виконують обов`язки) на територіях Харківської, Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей, Нікопольської, Марганецької міських, Червоногригорівської селищної, Покровської, Мирівської сільських територіальних громад Нікопольського району, Зеленодольської міської, Грушівської сільської територіальних громад Криворізького району, Новопавлівської, Великомихайлівської сільських, Покровської, Межівської селищних територіальних громад Синельниківського району Дніпропетровської області, Очаківської міської, Куцурубської сільської територіальних громад Миколаївського району Миколаївської області, Сновської, Корюківської міських територіальних громад Корюківського району, Семенівської та Новгород-Сіверської міських територіальних громад Новгород-Сіверського району, Городнянської міської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, Середино-Будської, Дружбівської, Глухівської міських, Зноб-Новгородської, Свеської, Есманьської, Шалигинської селищних територіальних громад Шосткинського району, Путивльської міської, Новослобідської сільської територіальних громад Конотопського району, Білопільської, Ворожбянської, Сумської міських, Краснопільської, Миколаївської, Степанівської, Хотінської селищних, Бездрицької, Верхньосироватської, Миколаївської, Миропільської, Нижньосироватської, Річківської, Садівської, Юнаківської сільських територіальних громад Сумського району, Великописарівської селищної територіальної громади Охтирського району Сумської області, пропорційно в розрахунку на місяць;

3) до 50 000 гривень - особам, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;

4) до 100 000 гривень - особам, які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.

Отже, системний аналіз пункту 2 Порядку №35 свідчить, що законодавець чітко розмежував поняття:

- залучення до виконання завдань з ліквідації наслідків актів збройної агресії (ракетних ударів та/або ударів безпілотних літальних апаратів, ударів реактивними системами залпового вогню, мінування територій) (далі - завдання), на територіях, які знаходяться поза районами ведення бойових (воєнних) дій, а також на територіях територіальних громад згідно визначеного переліку, за яке виплачується додаткова винагорода до 30000 гривень;

- виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до 50000 грн;

- безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони з обов`язковим перебуванням у районах їх ведення (здійснення), що є підставою для збільшення винагороди до 100000 гривень.

Таке розмежування має правове значення для оцінки характеру участі військовослужбовця у виконанні військового обов`язку та не допускає ототожнення будь-якого виконання завдань у період воєнного стану з безпосередньою участю у бойових діях.

Водночас, матеріалами справи не підтверджується факт виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень як особі, яка брала безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, перебуваючи в районах їх ведення у період здійснення зазначених заходів.

Варто також зауважити, що запровадження та дія воєнного стану на всій території України не ототожнюються з веденням активних бойових дій у кожному регіоні держави. Нормативне визначення таких районів здійснюється у встановленому порядку відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України, а також у межах механізму формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані, запровадженого Постановою КМУ № 1364.

Отже, встановлені судом обставини свідчать про участь позивача у аварійно-відновлювальних роботах, а також роботах з ліквідації наслідків ракетних обстрілів та інших невідкладних робіт на території Павлоградського району Дніпропетровської області.

Разом із тим, такі обставини не відповідають умовам, з якими пункт 19 частини 1 статті 6 Закону №3551-ХІІ пов`язує визнання безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, оскільки не встановлено виконання бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених у встановленому порядку.

Отже, системний аналіз положень Закону № 3551-ХІІ, Порядку № 413 та Порядку №35 свідчить, що перебування на службі цивільного захисту в умовах воєнного стану не є тотожним безпосередній участі у бойових діях. Належність до управління ДСНС, залучення до ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації та аварійно-відновлювальних робіт чи виконання інших завдань, покладених на службу цивільного захисту, поза районами ведення воєнних (бойових) дій саме по собі не створює правових підстав для визнання відповідної діяльності безпосередньою участю у розумінні пункту 19 частини 1 статті 6 Закону №3551-ХІІ.

Інше тлумачення зазначених норм призвело б до необґрунтованого розширення кола осіб, яким може бути надано статус учасника бойових дій, без урахування характеру та інтенсивності участі у збройному протистоянні, що суперечило б принципу справедливості та рівності правового статусу військовослужбовців.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/7237/24.

Відсутність установленого факту виконання позивачем обов`язків служби цивільного захисту у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, а також відсутність у матеріалах справи інформації та документів, передбачених законодавством і локальними актами, які підтверджують перебування у складі діючих угруповань або в районах ведення бойових дій), виключає виникнення у відповідача обов`язку щодо оформлення та видачі довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413.

Оцінюючи заявлені позовні вимоги, суд виходить із того, що позивач звертався до відповідача із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій.

За результатами розгляду поданих документів Комісією відповідача з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій прийнято рішення про відмову у наданні позивачу статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю документів, визначених пунктом 4 Порядку№413.

Водночас, у межах цієї справи позивач не заявляє вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ДСНС України від 05.03.2026 №48. Натомість предметом цього позову є вимога про зобов`язання відповідача скласти та подати довідку за формою, визначеною додатком 6 до Порядку № 413.

Разом з цим, в межах цієї справи суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факт його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що є обов`язковою умовою для оформлення довідки за формою, визначеною додатком 6 до Порядку № 413.

Надані позивачем повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій, витяги з книги служби відділення оперативного зв`язку та інші документи підтверджують виконання ним службових обов`язків із реагування на надзвичайні події, однак не підтверджують у встановленому законодавством порядку його безпосередню участь у заходах, визначених пунктом 19 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для оформлення та подання щодо позивача довідки за формою, визначеною додатком 6 до Порядку № 413.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області (адреса: вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49600; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38598371) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар