Рішення № 138580956, 29.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 рокуСправа №160/3039/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач-1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_3 , позивач-2) звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (далі - Адміністрація Держспецтрансслужби, відповідач) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/3039/26 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Держспецтрансслужби, в якій позивач-1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправним рішення Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту оформлене протоколом №740 від 05.08.2025 та викладене у листі №542 від 11.08.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні та отриманні одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина, ОСОБА_4 ;

- зобов`язати Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту призначити та виплатити одноразову грошову допомогу передбачену Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі передбаченому Постановою Кабінету Міністрів №168 від 28.02.2022 у зв`язку із загибеллю солдата ОСОБА_4 , на підставі того, що травма, яка призвела до смерті, та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач-1 посилається на те, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 . Згідно зі сповіщенням №819 від 03.12.2024, надісланого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдат ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок обстрілу населеного пункту Петропавлівка Бериславського району Херсонської області. ОСОБА_1 звернулась до уповноваженого органу - військової частини НОМЕР_1 , із заявою про виплату їй належної одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її сина - ОСОБА_4 від поранення, отриманого останнім під час виконання бойового завдання. Листом №542 від 11.08.2025 командир військової частини НОМЕР_1 повідомив ОСОБА_1 , що згідно з протоколом №740 від 05.08.2025 відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 (далі - Постанова №168). Сповіщення сім`ї №819 від 03.12.2024 містить інформацію, що солдат ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок обстрілу н.п. Петропавлівка, Бериславського району, Херсонської області. Витяг з акту службового розслідування за фактом поранень та загибелі військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 внаслідок бойових уражень ворога №116 містить інформацію, що на виконання бойового розпорядження командира (військова частина НОМЕР_1 ) №2/дск від 16.09.2024 та № 19/дск від 23.11.2024 зведені підрозділи позаштатних груп розмінування військової частини НОМЕР_1 були направлені для виконання завдань з обстеження та очищення територій Милівської та Новоолександрівської сільських територіальних громад Херсонської області від вибухонебезпечних предметів. Місце тимчасової дислокації підрозділів: населений пункт Петропавлівка та населений пункт АДРЕСА_1 . 29.11.2024 близько 11 год. 10 хв. під час розподілу продуктів харчування між підрозділами 1 та 2 ротами розмінування, біля місця тимчасово розташування особового складу зведеного підрозділу розмінування 2 роти розмінування, за адресою: АДРЕСА_2 , де розміщувався пункт приготування їжі та місце зберігання продуктів, зі слів постраждалих та свідків, в небі пролунав вибух (ракета «Іскандер-М»). В результаті вибуху загинули військовослужбовці, серед яких, солдат ОСОБА_4 . За фактом загибелі військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 в результаті вчинення кримінального правопорушення військовими Російської Федерації було відкрито кримінальне впровадження №12024231130000799. Загибель солдата ОСОБА_4 , комісією з розслідування, визнається такою, що пов`язана із захистом Батьківщини. Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.01.2025 №1 в частині щодо виключення зі списків особового складу солдата ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 від поранення внаслідок ракетного обстрілу, містить висновок, що смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Протокол засідання штатної військово-лікарської комісії № 2025 0414-1052-5197-0 від 14.04.2025 (Центральна ВЛК ЗСУ (Київ) містить висновок, що травма, поранення солдата ОСОБА_4 : "Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. Осколкове поранення серця", внаслідок чого 29.11.2024 наступила смерть, - травма, поранення, які призвели до смерті та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини. Таким чином, рішення відповідача у вигляді протоколу №740 від 05.08.2025, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі загибеллю сина на підставі того, що «військовослужбовець під час загибелі не перебував беспосередньо в районах ведення бойових дій або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення цих заходів», на переконання позивача-1, містить інформацію, яка не відповідає дійсності та не відповідає положенням чинного в Україні законодавства.

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/4236/26 за позовом ОСОБА_2 до Адміністрації Держспецтрансслужби, в якій позивач-2 просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення, ухвалене Комісією Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, оформлене протоколом від 05.08.2025 №740 про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, відповідно до пункту 2 КМУ від 28.02.2022 №168, дружині загиблого ОСОБА_4 (військова частина НОМЕР_1 );

- зобов`язати Комісію Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, відповідно до пункту 2 КМУ від 28.02.2022 №168, як дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період воєнного стану солдата ОСОБА_4 (військова частина НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач-2 посилається на те, ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 звернулася до військової частини НОМЕР_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги за загибель чоловіка, передбаченої Постановою №168. 11.08.2025 засобами поштового зв`язку позивачем-2 отримано лист №541 від 11.08.2025 від військової частини НОМЕР_1 , з якого вбачається, що рішенням у вигляді протоколу від 05.08.2025 №740 позивачу-2 відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі пункту 2 Постанови №168 у зв`язку з тим, що військовослужбовець під час загибелі не перебував безпосередньо в районах ведення бойових дій або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення цих заходів. Позивач-2 наголошує, що загибель її чоловіка сталась внаслідок здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, тому ОСОБА_2 має право на отримання пропорційної частки одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168. Згідно з актом службового розслідування за фактом поранень та загибелі військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 внаслідок бойових уражень ворога віл 30.12.2024 №116, загибель ОСОБА_4 визнана такою, що пов`язана із захистом Батьківщини. Крім того, 30.06.2025 на ім`я позивача-2 видано довідку №507 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в якій зазначено, що загиблий солдат ОСОБА_4 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи поблизу населених пунктів Херсонської області, Бериславського району, с. Петропавлівка. Позивач-2 наголошує, що оскільки смерть її чоловіка пов`язана із захистом Батьківщини, наявні правові підстави для призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 у справі №160/3039/26 (суддя Бондар М.В.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі №160/3039/26 (суддя Неклеса О.М.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

18.03.2026, 31.03.2026 до суду від представника відповідача надійшли відзиви на позовні заяви позивачів, в яких Адміністрація Держспецтрансслужби проти задоволення позовів заперечує, зазначаючи, що солдат ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 і загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті отримання травми, поранення, які призвели до смерті та причина смерті ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. У лютому 2025 року від матері загиблого ОСОБА_1 та дружини ОСОБА_2 отримано заяви про виплату відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), Постанови №168 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) солдата ОСОБА_4 . Листом від 26.05.2025 №394 командиром військової частини НОМЕР_1 складено та направлено до Адміністрації Держспецтрансслужби документи для розгляду та призначення виплати одноразової грошової допомоги родичам загиблого - ОСОБА_4 05.08.2025 комісією Адміністрації Держспецтрансслужби з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум заявникам відмовлено в призначенні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168 та статті 16-4 Закону №2011-ХІІ у зв`язку із тим, що військовослужбовець під час загибелі не перебував безпосередньо в районах ведення бойових дій, або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями військ держави-агресора на території держави агресора, у період здійснення цих заходів. Пунктом 2 Постанови № 168 визначено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень. Визначальним у цьому пункті Постанови № 168 є перебування військовослужбовця безпосередньо в районі ведення (здійснення) бойових дій. Наказом Головнокомандувача Збройних сил України від 04.12.2024 №546 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01.11.2024 до 30.11.2025. Згідно з наведеним вище наказом - населений пункт Петропавлівка Бериславського району Херсонської області станом на 29.11.2024 як район ведення воєнних (бойових) дій не визначалось. Враховуючи наведене вище, та оскільки солдат ОСОБА_4 загинув у населеному пункті Петропавлівка Бериславського району Херсонської області ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не визначений як район ведення (здійснення) бойових дій, дія Постанови №168 на випадок його загибелі не поширюється. Випадок загибелі військовослужбовця за межами району ведення воєнних (бойових) дій регулюється іншими нормативно-правовими актами і підпадає під дію Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок № 975). Таким чином, та оскільки всі документи, подані на розгляд Комісії для виплати одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 оформлені саме відповідно до Постанови №168, зазначене стало підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачам, оскільки ці нормативно-правові акти на випадок загибелі (смерті) ОСОБА_4 не розповсюджуються, а самостійно визначати інший, ніж зазначений у заяві нормативний акт - не допускається.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі №160/3039/26 (суддя Неклеса О.М.) об`єднано адміністративні справи №160/3039/26 та №160/4236/26 в одне провадження; постановлено продовжувати розгляд справи за єдиним унікальним номером судової справи №160/3039/26; передано справу №160/3039/26 судді Бондар М.В. для об`єднання в одне провадження.

Матеріали адміністративної справи №160/3039/26 передано судді Бондар М.В. для розгляду.

Ухвалою суду від 02.04.2026 прийнято до провадження адміністративну справу №160/3039/26 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Держспецтрансслужби про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії; продовжено здійснення розгляду адміністративної справи №160/3039/26 суддею Бондар М.В. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України; постановлено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням об`єднання адміністративних справ №160/3039/26 та №160/4236/26 в одне провадження.

20.04.2026 до суду від представника позивача-2 надійшли додаткові пояснення, в яких ОСОБА_2 наголошує, що смерть її чоловіка не є нещасним випадком. ОСОБА_4 загинув в результаті бойового ураження противника на території населеного пункту Петропавлівка Бериславського району Херсонської області, яка віднесена до територій можливих бойових дій відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 №380/43786, який затверджує перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Раніше даний Порядок визначення територій був врегульований наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 №1668/39004. Військова частина НОМЕР_1 на виконання бойового розпорядження командира №2/дск від 16.09.2024 та №19/дск від 23.11.2024 направлялась на території Милівської та Новоолександрівської сільських територіальних громад Херсонської області, які згідно з наказами №309 від 22.12.2022 №376 від 28.02.2025 відносяться до територій, які з 11.11.2022 та з 06.10.2022 віднесено до територій, на яких ведуться можливі бойові дії, тому твердження представника відповідача, що ОСОБА_4 загинув не в зоні ведення бойових дій не заслуговують на увагу. Позивач-2 наголошує, що смерть ОСОБА_4 пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, безпосередньо під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи на території населеного пункту Петропавлівка Бериславського району Херсонської області, під час дії воєнного стану. Крім того, відповідач не заперечує, що смерть не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ОСОБА_4 дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Так, штатною військово-лікарською комісією «Центральна ВЛК ЗСУ (Київ)» визначено, що травма, поранення отримане солдатом ОСОБА_4 , який приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджено військово-обліковими документами: «Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. Осколкове поранення серця», яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , та причина смерті, «ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини». Таким чином, позивач-2 вважає безпідставними доводи відповідача, про те, що позивачі мають право лише на отримання одноразової грошової допомоги згідно з Порядком №975, а не згідно з Постановою №168.

Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та проходив військову службу за мобілізацією.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 16.09.2024 №8 солдата ОСОБА_4 з 16.09.2024 зараховано до списків особового складу; з 16.09.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків (а.с. 39, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 29.11.2024 (а.с. 15, т. 2).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.11.2024 №68 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування з метою встановлення обставин, причин та умов, які призвели до загибелі ОСОБА_4 (а.с. 42-43, т. 1).

Згідно з копією лікарського свідоцтва про смерть від 30.11.2024 №315 смерть ОСОБА_4 сталась в місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини. Причина смерті - осколкове поранення серця (а.с. 14, т. 1).

Відповідно до сповіщення про смерть від 03.12.2024 №819, матір ОСОБА_4 - ОСОБА_1 сповіщено про те, що солдат ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок обстрілу н.п. Петропавлівка Бериславського району Херсонської області (а.с. 17, т. 1).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.12.2024 №11 «Про результати службового розслідування» завершено службове розслідування та визнано, що загибель солдата ОСОБА_4 визнана такою, що пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 51-53, т. 1).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.01.2025 №1 солдата ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 від поранення внаслідок ракетного обстрілу, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 29.11.2024. В наказі зазначено, шо смерть пов`язана із виконанням обов`язків військової служби (а.с. 54-55, т. 1).

Відповідно до послужного списку особової справи про склад сім`ї загиблого від 24.05.2025 №391 у ОСОБА_4 є матір - ОСОБА_1 та дружина - ОСОБА_2 (а.с. 236, т. 1).

ОСОБА_1 є матір`ю військовослужбовця ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 , виданого 27.05.1993 (а.с. 15, т. 1).

ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого 04.09.2010 (а.с. 12, т. 2).

Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії «Центральна ВЛК ЗСУ (Київ)» від 14.04.2025 №2025-0414-152-5197-0 постановлено, що травма, поранення солдата ОСОБА_4 : "Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. Осколкове поранення серця", внаслідок чого 29.11.2024 наступила смерть, - травма, поранення, які призвели до смерті та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с 26-29, т. 1).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2025 №318 (а.с. 31-32, т. 1) про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_4 у період з 16.09.2024 до 29.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Херсонській області, Бериславський район, с. Біляївка.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2025 №508 (а.с. 33, т. 1) про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_4 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи поблизу населених пунктів Херсонської області, Бериславського району, с. Петропавлівка.

03.02.2025 ОСОБА_1 звернулась до військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату їй одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168 (а.с. 237-239, т. 1).

ВЧ НОМЕР_1 листом від 11.08.2025 №542 (а.с. 19, т. 1) повідомила позивача-1, що заява ОСОБА_1 розглянута комісією Адміністрації Держспецтрансслужби. За результатами розгляд наданих документів, прийнято рішення (протокол від 05.08.2025 №740) про відмову позивачу-1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168 у зв`язку з тим, що військовослужбовець під час загибелі не перебував беспосередньо в районах ведення бойових дій або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення цих заходів.

03.02.2025 ОСОБА_2 звернулась до військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату їй одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168 (а.с. 242-244, т. 1).

ВЧ НОМЕР_1 листом від 11.08.2025 №541 (а.с. 49, т. 2) повідомила позивача-2, що заява ОСОБА_2 розглянута комісією Адміністрації Держспецтрансслужби. За результатами розгляд наданих документів, прийнято рішення (протокол від 05.08.2025 №740) про відмову позивачу-1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168 у зв`язку з тим, що військовослужбовець під час загибелі не перебував беспосередньо в районах ведення бойових дій або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення цих заходів.

Рішенням засідання комісії Адміністрації Держспецтрансслужби з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим у вигляді протоколу від 05.08.2025 №740 (а.с. 221, т. 1), відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168, матері та дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_4 (військова частина НОМЕР_1 ) у зв`язку з тим, що військовослужбовець під час загибелі не перебу4вав безпосередньо в районах ведення бойових дій або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, зокрема, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення таких заходів.

Позивачі, не погоджуючись із відмовою відповідача у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, звернулись до суду позовними заявами.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить з такого.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №2232-ХІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві.

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Так, Закон №2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на:

- військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;

- військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

- військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Статтею 16 Закону №2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначено у статті 16-1 Закону №2011-XII.

Відповідно до частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введений воєнний стан.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами низки стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я.

Конституційний Суд України ухвалив Рішення від 06.04.2022 № 1-р(II)/2022, у якому вказав на необхідності посиленого з боку Держави соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності, а також зазначив про неможливість обмеження або скасування права на соціальний захист цієї особливої категорії осіб із спеціальним юридичним статусом.

Також у вказаному рішенні зазначено, що за змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення;

щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України (абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019).

Так, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168.

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Абзацами 1-4, 6 пункту 2 Постанови №168 установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначається відповідно до абзацу другого підпункту а пункту 1 статті 16-2 зазначеного Закону.

У разі наявності особистого розпорядження осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови (крім осіб начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро), на випадок загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за вибором визначається розмір частки таких осіб у відсотках. Розмір допомоги осіб, які мають на неї право, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, визначається відповідно до розміру часток, зазначених в особистому розпорядженні, у відсотках.

У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, у рівних частках.

Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

Отже, після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на період дії воєнного стану, для сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Постановою №168 передбачена виплата одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 гривень.

Єдиними умовами виплати одноразової грошової допомоги на момент смерті військовослужбовця є належність до певної категорії осіб, передбачених пунктом 1 Постанови №168 та загибель в період дії воєнного стану.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду постанова від 11.09.2024 по справі №160/14225/23.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Вказаний Порядок №975 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з пунктом 12 Порядку №975 одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

Пунктом 20 Порядку №975 визначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів, у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.

Так, правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця унормовані статті 16-1 Закону №2011-ХІІ.

Згідно з частиною 1 статті 16-1 Закону (чинній на момент смерті військовослужбовця) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 16-1 Закону №2011-ХІІ (чинній на момент смерті військовослужбовця) у разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках

За правилами частини 4 статті 16-1 Закону №2011-ХІІ (чинній на момент смерті військовослужбовця) до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема:

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті).

Отже, позивачі у цій справі - мати та дружина загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 належать до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16-1 Закону № 2011-XII, а відтак є належними суб`єктами права на звернення за її призначенням та отриманням.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у своїх рішеннях (у справах №460/7051/25, №280/3747/23 та інших) підтверджує, що сім`ї загиблих чи померлих захисників мають право на одноразову грошову допомогу (ОГД) у розмірі 15 000 000 грн, якщо смерть пов`язана із захистом Батьківщини, скасовуючи спроби органів Міноборони обмежити виплати меншими сумами.

При цьому, з листів ВЧ НОМЕР_1 від 11.08.2025 №541 (а.с. 49, т. 2) та №542 (а.с. 19, т. 1), повідомлено, що результатами розгляд наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документів, прийнято рішення (протокол від 05.08.2025 №740) про відмову позивачам у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168 у зв`язку з тим, що військовослужбовець під час загибелі не перебував беспосередньо в районах ведення бойових дій або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення цих заходів.

З цього приводу, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що солдат ОСОБА_4 , старший сапер розмінування 1 відділення розмінування 1 взводу розмінування 1 роти розмінування військової частини НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 16.09.2024 до 29.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Херсонській області, Бериславському районі, с. Петропавлівка.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (далі - Постанова №1364, в редакції на час спірних правовідносин).

У цій Постанові Кабінет Міністрів України установив, зокрема, що: перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством розвитку громад та територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; до переліку включається тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, визначена відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; у Переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

Таким чином, виходячи зі змісту Постанови №1364, джерелом інформації про території, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською ведерацією, є наказ Міністерства розвитку громад та територій, погоджений з Міноборони та сформований на підставі пропозицій військових адміністрацій.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік №376) затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.

Згідно з Переліком №376 до територій, на яких ведуться бойові дії з 06.10.2022 у Херсонській області належить Бериславський район Новоолександрівська сільська територіальна громада за винятком с. Новоолександрівка, с. Гаврилівка, с. Михайлівка, с. Золота Балка.

Водночас, солдат ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час забезпечення здійснення заходів в Херсонській області, Бериславському районі, с. Петропавлівка, яке належить до Новоолександрівської сільської територіальної громади.

Суд враховує, що згідно з копією лікарського свідоцтва про смерть №315 від 30.11.2024 смерть ОСОБА_4 настала в місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини, загибель настала від ракетного удару.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2025 №318 (а.с. 31-32, т. 1) про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_4 у період з 16.09.2024 до 29.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Херсонській області, Бериславський район, с. Біляївка.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2025 №508 (а.с. 33, т. 1) про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_4 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи поблизу населених пунктів Херсонської області, Бериславського району, с. Петропавлівка.

Отже, солдат ОСОБА_4 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи поблизу населених пунктів Херсонської області, Бериславського району, с. Петропавлівка.

Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії «Центральна ВЛК ЗСУ (Київ)» від 14.04.2025 №2025-0414-152-5197-0 постановлено, що травма, поранення солдата ОСОБА_4 : "Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. Осколкове поранення серця", внаслідок чого 29.11.2024 наступила смерть, - травма, поранення, які призвели до смерті та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с 26-29, т. 1).

Аналіз вищезазначених документів та норм права дає підстави для висновку, що ОСОБА_4 :

- брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи поблизу населених пунктів Херсонської області, Бериславського району, с. Петропавлівка;

- травма, яка призвела до смерті та причина смерті - пов`язані із захистом Батьківщини;

- солдат ОСОБА_4 дійсно у період з 16.09.2024 до 29.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Херсонській області, Бериславський район, с. Біляївка;

- смерть ОСОБА_4 настала в місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини, загибель настала від ракетного удару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що загиблий військовослужбовець ОСОБА_4 не перебував у районі ведення бойових дій, спростовуються встановленими судом обставинами та наявними у справі доказами.

За таких обставин, рішення Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, оформлене протоколом №740 від 05.08.2025 та викладене у листах №541 та №542 від 11.08.2025 про відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю солдата ОСОБА_4 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Приписами Постанови №168 установлено, що особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-2 цієї Постанови, а також у разі їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення (здійснення) таких заходів, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, а також на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, але не пізніше ніж через три роки після отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень.

Разом з цим, суд зазначає про передчасність позовних вимог ОСОБА_1 у частині зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.

Як встановлено судом, право на отримання одноразової грошової допомоги мають мати та дружина загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 .

Втім, визначення кола отримувачів, розміру допомоги, частки кожного з них, а також прийняття рішення про її призначення належить до компетенції відповідача, який повинен здійснити такі дії за результатами повторного розгляду заяви позивачів, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

За таких обставин належним способом захисту порушеного права є визнання протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачів, врахувавши висновки суду, викладені у цьому рішенні.

Подібні правові висновки викладені колегіями суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №160/24904/25, від 20.05.2026 у справі №160/33481/25.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача-1 є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а вимоги позивача-2 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на те, що позивач-1 звільнена від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, розподіл судових витрат не проводиться.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем-2 при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1331,20 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №261 від 09.02.2026.

Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем-2 судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (адреса: вул. Гніздовського Якова, 5, м. Київ, 02094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 33145904) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, оформлене протоколом №740 від 05.08.2025 та викладене у листі №542 від 11.08.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю солдата ОСОБА_4 .

Зобов`язати Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги від 03.02.2025 у зв`язку загибеллю солдата ОСОБА_4 (військова частина НОМЕР_1 ), загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Позов ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ) до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (адреса: вул. Гніздовського Якова, 5, м. Київ, 02094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 33145904) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, оформлене протоколом №740 від 05.08.2025 та викладене у листі №541 від 11.08.2025 про відмову ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю солдата ОСОБА_4 .

Зобов`язати Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги від 03.02.2025 у зв`язку загибеллю солдата ОСОБА_4 (військова частина НОМЕР_1 ), загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту судові витрати у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар