Рішення № 138580709, 28.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 рокуСправа №160/11083/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/11083/26,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/11083/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні з 28.10.2025 року перерахунку індексації пенсії ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 ) з урахуванням послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року призначення пенсії за віком 2017-2019 роки, на коефіцієнт збільшення цього показника, що враховується для обчислення пенсії: у розмірі 1,11; у розмірі 1,14; у розмірі 1,197; у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та з 01.03.2026 року у розмірі 1,121.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 28.10.2025 року перерахунок та виплату індексації пенсії ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 ), у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року призначення пенсії за віком 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн., на коефіцієнт збільшення цього показника, що враховується для обчислення пенсії: у розмірі 1,11; у розмірі 1,14; у розмірі 1,197; у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та з 01.03.2026 у розмірі 1,121, з урахуванням раніше виплачених сум.

До суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №160/11083/26, яка обґрунтована тим, що як вбачається з матеріалів справи 03.06.2026 року, ОСОБА_1 було подано до суду клопотання про стягнення судових витрат, в якій останній просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 6 000,00 грн. Враховуючи, що позивачем було надано до суду відповідне клопотання та підтверджуючі документи понесення витрат на правову допомогу до ухвалення судом рішення по справі, а рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 року питання про стягнення витрат на правничу допомогу не вирішувалось, тому вважаємо за можливе ухвалити додаткове рішення у даній справі щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 (шість тисяч) грн.

Ухвалою суду від 10.07.2026 року призначено заяву до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області митниці 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень (заперечень) щодо заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/11083/26.

Ухвала суду від 10.07.2026 року була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 10.07.2026р. 21:38, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Станом на 28.07.2026 року вимоги ухвали суду від 10.07.2026 року не виконані.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 252 КАС України передбачено, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Аналогічна норма міститься у статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 3 частини 1 якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.

Так, 07.02.2026 року ЗАМОВНИК (КЛІЄНТ): ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , з одного боку, і АДВОКАТ: Ялова Юлія Олександрівна, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4824 від 12 червня 2020 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 09.06.2020 р. № 132, з іншого боку, уклали цей Договір про надання правової допомоги №2026-02.07 про наступне:

ЗАМОВНИК доручає, а АДВОКАТ бере на себе зобов`язання в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, надавати ЗАМОВНИКУ правову допомогу у вигляді представництва: в судах, у тому числі, але не виключно в місцевих загальних судах, в місцевих господарських судах, в місцевих адміністративних судах, в апеляційних судах, в апеляційних господарських судах, в апеляційних адміністративних судах, у касаційному господарському суді Верховного Суду, у касаційному адміністративному суді Верховного Суду, у касаційному кримінальному суді Верховного Суду, у касаційному цивільному суді Верховного Суду, в Європейському суді з прав людини, в усіх без винятку міжнародних судових інстанціях при здійсненні розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення, у будь-яких інших без винятку справ, в якості позивача, відповідача, третьої особи з самостійними вимогами, або без самостійних вимог, цивільного позивача, цивільного відповідача, потерпілого, боржника, заявника, стягувача, заінтересованої особи, третьої особи, а також в якості будь-якої іншої особи, що бере участь у справі при здійсненні цивільного, кримінального, господарського, адміністративного судочинства, у справах про адміністративні правопорушення, та в будь-яких інших без винятку справах з усіх питань пов`язаних з ЗАМОВНИКОМ; а також у вигляді представництва в усіх установах, підприємствах, організаціях будь-якої підпорядкованості та форми власності, у тому числі Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Пенсійному фонді України, в усіх центральних і місцевих органах виконавчої влади та в органах місцевого самоврядування, в органах нотаріату (перед приватними нотаріусами та у державних нотаріальних конторах), в органах прокуратури (в т.ч. в Генеральній Прокуратурі України), органах досудового розслідування, в антикорупційних органах (в тому числі, але не виключно в органах Національного антикорупційного Бюро України, Національного Агентства з питань запобігання корупції, Спеціалізованої Антикорупційної Прокуратури, та інш.) перед усіма фізичними та юридичними особами з усіх питань ЗАМОВНИК. 1.2. ЗАМОВНИК погоджується оплачувати юридичні послуги АДВОКАТА в обсязі, строки та на умовах, передбачених цим Договором.

Розділом 4 Договору передбачено, що сума даного Договору складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами та зазначені в рахунках та додаткових угодах до цього Договору. 4.2. ЗАМОВНИК оплачує суму винагород АДВОКАТА на підставі наданого Акту приймання-передачі наданих послуг, виставленого АДВОКАТОМ або з моменту отримання КЛІЄНТОМ рахунку. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання КЛІЄНТОМ рахунку або протягом 10 робочих днів, починаючи з дня отримання Акту приймання-передачі наданих послуг ЗАМОВНИКОМ.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу було надано: детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги; Додаткова угода до договору про надання правової допомоги № 2026-02.07 від 07 лютого 2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 02.06.2026 року, виписку/квитанцію про сплату винагороди (гонорару) на суму 6000 грн.

Згідно акт прийому-передачі наданих послуг від 02.06.2026 року адвокатом було надано Клієнту наступні послуги:

1) підготовка до розгляду справи: - надання усної консультації, з вивченням документів, - направлення запиту до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, затрачений час 1,5 год., вартість правничої допомоги 1000,00 грн., що включає в себе також: - вивчення документів відповідача та наявних документів щодо позивача; - аналіз судової практики по взаємовідносинам даної категорії.

2) підготовка позовної заяви, підготовка сканкопій додатків до позовної заяви для суду, подача позовної заяви з додатками до суду (завантаження позовної заяви та додатків до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи), затрачений час 6,0 год., вартість правничої допомоги 4000,00грн.

3) підготовка та подання до суду клопотання про стягнення судових витрат, акту здач приймання наданої правової допомоги, детального опису наданих послуг, підготовка сканкопій додатків до клопотання для суду, подача клопотання з додатками до суду (завантаження клопотання та додатків до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи), затрачений час 1,5 год., вартість правничої допомоги 1000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в даній адміністративній справі, судом враховано наступне.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

В постанові Верховного Суду від 23.07.2023 по справі № 340/4492/22 судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою ст. 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої ст. 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2024 по справі № 686/5757/23 наголосила, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22.

Верховний суд у постанові від 29.08.2024 у справі № 560/10132/21 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 р. у справі № 755/2587/17.

Суд враховує, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат.

Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Отже, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З матеріалів справи судом встановлено, згідно ухвали суду 04.05.2026 року розгляд цієї справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до частин другої та третьої статті 12 КАС спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Дослідивши зміст наданих адвокатом послуг у цій справі, суд зазначає, що реальним результатом, який відображено у звіті є складання позовної заяви, яка не є великою за обсягом, складається з викладу обставин справи, норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Суд зазначає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу (6000, 00 грн) не є співмірним із складністю справи, оскільки дана справа є справою незначної складності та підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, з урахуванням співмірності витрат на оплату послуг адвоката, враховуючи, що сама по собі справа є нескладною, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, та те, що участь в судових засіданнях адвокат не приймав, оскільки розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн. за підготовку позовної заяви, сканкопій додатків до позовної заяви для суду, подача позовної заяви з додатками до суду (завантаження позовної заяви та додатків до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи).

Отже, заява представника Скорого Віктора Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі №160/11083/26 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 132-143, 241-243, 246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/11083/26,- задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) грн.

У задоволенні іншої частини, - відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 28.07.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса